05 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 607/9190/25 пров. № А/857/39935/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Пліша М.А.,
за участю секретаря судового засідання Демчик Л.Р.,
за участю представника позивача Андрусенко Даріюша
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 вересня 2025 року, прийняте суддею Базан Л.Т. о 12 годині 45 хвилині у м. Тернополі у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
встановив :
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (надалі - ГУНП в Тернопільській області, відповідач) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 17.04.2025 серії ЕГА №1745809, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 1020 грн.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 вересня 2025 позов задоволено.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що уповноваженими посадовими особами перед винесенням відносно позивача постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності було перевірено та надано оцінку обставинам, які зумовили позивача зателефонувати на лінію «102».
Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово викликав працівників поліції з приводу невиконання рішення суду його сусідом ОСОБА_2 з приводу використання останнім житлового приміщення для ведення підприємницької діяльності по обробці деревини.
Зважаючи на те, що позивач у позовній заяві заперечив свою провину у вчиненні правопорушення, що не спростовано в ході судового розгляду, тому суд вважав, що провина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, не доведена.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ НП в Тернопільській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі звертає увагу на те, що позивачем не надано жодних достатніх об'єктивних, нележних і допустимих доказів на підтвердження слів, зазначених в позовній заяві, а також не надано доказів того, що даний виклик дійсно був правдивий.
Долучений ГУ НП в Тернопільській області в якості доказу диск з відеозаписом обставин події підтверджує той факт, що будь якого шуму по роботі столярного цеху не чути, домогосподарство сусіда зачинене та на подвір'ї нікого немає.
Вказує, що на номер «102» особи звертаються лише в ситуаціях, коли необхідна невідкладна допомого працівників поліції, або ж коли щодо особи вчинено кримінальне правопорушення, чого не вбачається з досліджуваної ситуації.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в позові.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1745809 від 17 квітня 2025, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн.
ОСОБА_1 17 квітня 2025 о 13.03 год. перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183 КУпАП.
Статтею 183 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
Диспозиція ст. 183 КУпАП передбачає об'єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони публічної безпеки та порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб (матеріальний склад).
Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як пожежна охорона, поліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Виклик, як правило, робиться по телефону, однак слід зазначити, що спосіб виклику значення немає.
У разі виявлення ознак правопорушення передбаченого ст. 183 КУпАП поліцейський уповноважений відповідно ст. 222 КУпАП розглянути справу (винести постанову у справі) та накласти штраф.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
У КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Однак, відповідач, не перевіривши та не надавши оцінки обставинам, які зумовили позивача зателефонувати до лінії «102», тобто не вивчивши фактичні обставини справи, притягнув позивача до адміністративної відповідальності
Колегія суддів звертає увагу на те, що навіть у випадку, коли особа звертаючись із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, то вказана обставина також не може сама по собі бути підставою для притягнення особи до адміністративної
Суд зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Тобто, зі змісту вказаних норм слідує, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому КУпАП порядку.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові не зазначено про аудіо чи відеозапис, на який покликається відповідач як доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Не зафіксовано жодного технічного засобу, яким здійснювалися такі записи і в протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, оскаржувана постанова відповідача не містить опису обставин справи, встановлених під час розгляду справи, до неї не додано жодних доказів, а також пояснень свідків, що свідчили би про наявність у позивача вини у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому правильно була скасована судом першої інстанції.
Не надано стороною відповідача оцінки тому, що між позивачем і його сусідом існує тривала конфліктна ситуація, а відтак неодноразово викликались працівники поліції, позаяк згідно рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 20.10.2020 задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про заборону використовувати самостійно чи передавати у користування третім особам приміщення житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , для здійснення підприємницької діяльності по обробці деревини.
Також, 09.02.2021 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021211130000017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за фактом невиконання ОСОБА_2 рішення суду, що набрало законної сили.
Крім того, в провадженні сектору дізнання відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021216130000111 від 04.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за фактом нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень в ході конфлікту щодо діяльності пилорами ОСОБА_2 .
Відтак, апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, нічим не доведені та відповідно не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.
Суд не здійснює новий розподіл судових витрат відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 272, 286, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишити без задоволення, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 вересня 2025 року у справі №607/9190/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
М.А. Пліш
Повне судове рішення складено 11.11.2025