05 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 380/12691/25 пров. № А/857/41074/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Матковської З.М.,
за участю секретаря судового засідання Ханащак С.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року (судді Гулкевич І.З., ухвалене у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Львів) у справі №380/12691/25 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення штрафу,-
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - позивач, ГУ ПФУ у Львівській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), у якому просить суд скасувати постанову від 04.06.2025 ВП №770004266.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку та апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов повністю.
Відповідач та третя особа своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача Оленич Л.В. апеляційну скаргу підтримала з підстав зазначених у скарзі, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
Представник третьої особи Мелень М.П. та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Мечержак Я.Мю проти апеляційної скарги заперечили, просили скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФ України у Львівській обл. № 913240132021 від 16.12.2022 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 в частині визначення розміру пенсії, зокрема в частині: визначення розміру коефіцієнту страхового стажу; неврахування за рік роботи пільгового страхового стажу роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій № 6 і № 3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно-пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975; неврахування заробітної плати, отриманої в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання Західукргеологія за період з липня 1980 року по жовтень 1985 року згідно довідки Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції № 160 від 21.12.2011р.; зобов'язано ГУ ПФ України у Львівській обл. здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дня її призначення, а саме: з 21.08.2011, із застосуванням законодавства, чинного на день призначення пенсії, зокрема абз.5 ч.1 ст.25 Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003 Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (в редакції Закону № 107-IV від 28.12.2007р.), з врахуванням пільгового стажу його роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій № 6 і № 3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно-пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975, у розмірі одного року роботи, з врахуванням заробітної плати отриманої в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання Західукргеологія за період з листопада 1980 року по жовтень 1985 року згідно довідки Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції № 160 від 21.12.2011, та здійснити виплату такої пенсії з урахуванням виплачених сум; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України у Львівській обл. на користь ОСОБА_1 4294 грн. 40 коп. судових витрат у вигляді судового збору
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 в адміністративній справі № 380/21311/23 рішення суду без змін.
24.12.2024 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №380/21311/23 про зобов'язання ГУ ПФ України у Львівській обл. здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дня її призначення, а саме: з 21.08.2011, із застосуванням законодавства, чинного на день призначення пенсії, зокрема абз.5 ч.1 ст.25 Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003 Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (в редакції Закону № 107-IV від 28.12.2007р.), з врахуванням пільгового стажу його роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій № 6 і № 3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно-пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975, у розмірі одного року роботи, з врахуванням заробітної плати отриманої в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання Західукргеологія за період з листопада 1980 року по жовтень 1985 року згідно довідки Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції № 160 від 21.12.2011, та здійснити виплату такої пенсії з урахуванням виплачених сум.
30.01.2025 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Джусом О.Р. відкрито виконавче провадження №77004266 з примусового виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду №380/21311/23, виданого 24.12.2024. Боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
20.05.2025 державним виконавцем надіслано вимогу Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області про вичерпну інформацію про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду в справі №380/21311/23 з наданням документального підтвердження виконання згаданого судового рішення.
05.06.2025 відповідачем отримано відповідь від ГУПФУ у Львівській області, у якому зазначено, що на виконання рішення №380/21311/23 Головним управлінням винесено рішення від 09.05.2025 №913240132021 яким проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дня її призначення, а саме з 21.08.2011, із застосуванням законодавства чинного на день призначення пенсії, зокрема абзацу п'ятого частини 1 статті 25 Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону № 107-IV від 28.12.2007р.), з врахуванням пільгового стажу його роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій № 6 і № 3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно-пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975, у розмірі одного року роботи, з врахуванням заробітної плати отриманої в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання Західукргеологія за період з листопада 1980 року по жовтень 1985 року згідно довідки Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції № 160 від 21.12.2011. Належна сума доплати буде виплачена в червні поточного року. Головним управлінням, в межах своїх повноважень, в добровільному порядку фактично виконано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 у справі №380/21311/23.
04.06.2025 відповідач виніс постанову ВП №77004266, якою на позивача накладено штраф у розмірі 5100 грн, за невиконання виконавчого листа від 24.12.2024 №380/21311/23. Відповідно до вказаної постанови, станом на 04.06.2025 рішення суду не виконано.
Позивач, не погоджуючись з постановою державного виконавця про накладення штрафу від 04.06.2025 №77004266, звернувся до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Правовідносини щодо примусового виконання рішення суду та інших органів у виконавчому провадженні державними виконавцями врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Статтею 63 Закону №1404-VIII врегульовано порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з частиною 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
При цьому, частина 3 статті 63 Закону №1404-VIII передбачає, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Згідно з частиною 2 статті 75 Закону №1404-VIII, у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу вказаних норм слідує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 19.09.2019 у справі №686/22631/17 та від 07.11.2019 у справі №420/70/19.
Як встановлено судом вище, спір у цій справі стосується виконання рішення суду №380/21311/23, яке набрало законної сили, щодо вчинення відповідачем дій спрямованих на здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_2 з дня її призначення, а саме: з 21.08.2011, із застосуванням законодавства, чинного на день призначення пенсії, зокрема абз.5 ч.1 ст.25 Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (в редакції Закону № 107-IV від 28.12.2007р.), з врахуванням пільгового стажу його роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій № 6 і № 3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно-пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975, у розмірі одного року роботи, з врахуванням заробітної плати отриманої в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання Західукргеологія за період з листопада 1980 року по жовтень 1985 року згідно довідки Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції №160 від 21.12.2011. Відповідач, виконуючи рішення суду від 15.11.2024 у справі № 380/21311/23, здійснив перерахунок пенсії позивача, починаючи з 21.08.2011 та розмір пенсії становить 3265,27 грн. Доплата до пенсії з 21.08.2011 по 31.05.2025 становить 168530,13 грн і виплачена в червні 2025 року.
Водночас, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що відповідно до рішення №913240132021 про перерахунок пенсії ОСОБА_2 йому з 21.08.2011 не здійснено з врахуванням пільгового стажу його роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій №6 і №3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975 у розмірі одного року роботи, також не здійснено перерахунок пенсії з врахуванням стажу роботи за період з 01.08.2011 по 20.08.2011, заробітну плату обраховано відповідно до довідки №160 від 21.12.2011 з суми 377 крб замість 378 крб, що апелянт не спростував у своїх доводах.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 КАС судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Колегія суддів дійшла висновку з урахуванням матеріалів справи та доводів апелянта, що вказані обставини свідчать про відсутність у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області поважних причин невиконання судового рішення в повному обсязі, а тому оскаржувана постанова від 04.06.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн у виконавчому провадженні № 77004266 є правильною, а державним виконавцем було винесено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з метою недопущення порушень положень Закону №1404-VIII, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду 22 вересня 2025 року у справі №380/12691/25- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
З.М. Матковська
Повний текст постанови складено 10.11.2025