10 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 460/529/25 пров. № А/857/14206/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
судді-доповідача Іщук Л. П.,
суддів Обрізка І. М., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року (головуючий суддя Зозуля Д.П., м. Рівне) у справі № 460/529/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 95618000124960 від 16.10.2024 про відмову у проведенні перерахунку згідно поданої заяви № 3158 від 18.09.2024 з пенсії за віком, яка призначена згідно п. 1 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на пенсію у зв'язку із втратою годувальника; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок згідно поданої заяви № 3158 від 18.09.2024 з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що вона відповідно до частини 3 статті 36 цього Закону є непрацездатним членом сім'ї померлого годувальника, а також є пенсіонером та перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області. Наголошує, що страховий стаж у неї наявний, що стало підставою призначення пенсії згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що вона як дружина померлого годувальника досягла віку, визначеного статтею 26 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є одержувачем пенсії за віком, а тому має право на переведення її на пенсію у зв'язку із втратою годувальника.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Відповідачі відзив на апеляційну скаргу не подали.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та з 18.09.2017 та отримує пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на умовах ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Підтверджений страховий стаж позивача становить 25 років 11 місяців 17 днів.
18.09.2024 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, прийнятим за принципом екстериторіальності, розглянуто заяву позивача та прийнято рішення № 95618000124960 від 16.10.2024, яким ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на інший вид пенсії, у зв'язку з тим, що вона не є особою з інвалідністю та не набула необхідного страхового стажу 31 рік, передбаченого пунктом 1 статті 26 Закону.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач на час звернення до пенсійного органу 18.09.2024 про перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника не мала необхідного страхового стажу 31 рік, який би надавав їй право виходу на пенсію, її страховий стаж становить 25 років.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).
Відповідно до частини 1 статті 9, частини 1 статті 10 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Положеннями частини 3 статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Розділом V Закону №1058-IV встановлено порядок та умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначено статтею 36 Закону №1058-ІV.
Відповідно до ст. 36 Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Згідно з абз.3 ч.1ст.36, п.1 ч.2 Закону №1058-IV батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ст. 38 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно. Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
З матеріалів справи вбачається (рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 27.12.2024), а також не заперечується сторонами, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та з 18.09.2017 та отримує пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на умовах ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та є дружиною померлого ОСОБА_2 .
18.09.2024 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Підставою відмови пенсійного органу у переведенні на такий вид пенсії було те, що позивач не є особою з інвалідністю та не набула необхідного страхового стажу 31 рік, передбаченого пунктом 1 статті 26 Закону.
Аналізуючи наведені норми у взаємозв'язку з встановленими обставинами, колегія суддів зазначає, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV не ставить в залежність виникнення права дружини на отримання пенсії по втраті годувальника за її померлого чоловіка від наявного страхового стажу заявника за умови отримання нею пенсії за віком або ж після досягнення такою пенсійного віку.
Підстави та вимоги для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника чітко визначено законодавством України, в тому числі Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який не містить вимог щодо наявності у заявника будь-якого страхового стажу.
Колегія суддів наголошує, що на день із зверненням до відповідача із заявою про перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника позивач вже досягла пенсійного віку та отримувала пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Крім того, колегія суддів зауважує, що пенсійним органом 24.09.2024 було проведено відповідний перерахунок позивачу з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника та визначено розмір пенсії по втраті годувальника з 18.09.2024.
Однак, оскаржуваним рішенням в подальшому відмовлено у проведенні такого перерахунку по втраті годувальника, що свідчить про непослідовність дій пенсійного органу.
Положеннями частини 3 статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Таким чином, проаналізувавши зазначені вище нормативно-правові акти, колегія суддів приходить до висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок пенсії позивача з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника, починаючи з 18.09.2024 (дата звернення з заявою) та здійснювати виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
За встановлених обставин справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, а відтак рішення суду слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Згідно з частиною шостою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки позов та апеляційна скарга підлягають задоволенню, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області понесені нею судові витрати у загальному розмірі 3028 грн.
Керуючись ст. 311, ст.315, ст. 317, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року у справі № 460/529/25 скасувати та ухвалити постанову про задоволення позову.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у перерахунку пенсії № 95618000124960 від 16.10.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника, починаючи з 18 вересня 2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ: 14035769) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
М.А. Пліш