Справа № 570/3599/25
Номер провадження 2/570/1785/2025
11 листопада 2025 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В.,
за участю секретаря судового засідання Ярошик І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області в порядку спрощеного позовного провадження за участі сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
До Рівненського районного суду Рівненської області звернулася ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення з останнього неустойки (пені) за прострочення сплати ним аліментів в сумі 80 390,21 грн.
Короткий зміст заяв по суті справи. Аргументи учасників справи.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначає, що вона є матір'ю, а відповідач батьком їхньої неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судовим наказом Рівненського районного суду Рівненської області 16.12.2022 року, вирішено стягувати на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 заробітку боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 07.11.2022 року і до повноліття дитини. Вказаний судовий наказ знаходиться на виконанні у Рівненському відділі ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Заборгованість по аліментах, нарахованих державним виконавцем станом на 01.06.2025 року становить 80 390,21 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів ВП №74013251 від 19.06.2025 року №38509.
Позивач зазначає про те, що дитина проживає з нею та перебуває на її утриманні, заборгованість зі сплати аліментів відповідач не надає, дитина потребує належного матеріального забезпечення та розвитку. Позивач забезпечує дитину всім необхідним. При цьому, відповідач, будучи працездатною особою, маючи дохід, від сплати аліментів злісно ухиляється, не надає жодної матеріальної допомоги на дитину, обмежуючи таким чином дитину в праві на повноцінне життя, всебічний фізичний, психічний і соціальний розвиток. Таким чином, внаслідок таких дій відповідача, за період з 07.11.2022 року по 01.06.2025 рік виникла заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 80 390,21 грн.
На підтвердження наведеного, позивачка звертає увагу на те, що вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 04.11.2024 року відповідача у даній справі ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначено покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин.
Оскільки відповідач заборгованість по аліментах не сплачує, а тому позивачка звернулася з вказаним позовом до суду про стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати ним аліментів в сумі 80 390,21 грн.
Відзив на позов до суду не подано.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 30.07.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито спрощене позовне провадження у даній справі, призначено судове засідання з участю сторін на 11:00 год. 05.09.2025 року.
04.09.2025 року від представника позивача адвоката Чоланюк С.Ю. надійшло клопотання про розгляд справи без її участі та участі позивачки, де зазначила, що сторона позивачки позовні вимоги підтримує та просить задоволити, не заперечують щодо винесення заочного рішення.
Представник позивача та позивачка в судове засідання не з'явилися про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, раніше подавали заяву про можливість розгляду справи без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задоволити.
Відповідач у судове засідання на неодноразові виклики не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не направляв. Судом на відому адресу відповідача неодноразово направлялися судові виклики, однак вони повертаються з відміткою про не вручення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу сторони є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.
Також, з дотриманням вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України та з метою додатково повідомлення відповідача на веб-сайті Рівненського районного суду Рівненської області опубліковувалося оголошення про судове засідання.
На підставі наведеного, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що наявні в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Бронниківської сільської ради Рівненського району Рівненської області 27.02.2018 року, актовий запис №5.
16.12.2022 року Рівненським районним судом Рівненської області у справі №570/4262/22 за заявою ОСОБА_1 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 07.11.2022 року і до повноліття дитини.
11.01.2023 року державним виконавцем Рівненського ВДВС відкрито виконавче провадження №70715066 щодо виконання судового наказу №570/4262/22 виданого 16.12.2022 року Рівненським районним судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку боржника, але не менше 50 відсотків прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 07.11.2022 року і до повноліття дитини.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів (виконавче провадження №74013251) №38509 від 19.06.2025 року виданого Рівненським ВДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції станом на 01.06.2025 року заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів становить 80 390,21 грн.
Згідно даних сайту «Судової влади України», а також даних Єдиного державного реєстру судових рішень, 04.11.2024 року Рівненським районним судом Рівненської області ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначено покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин.
Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст.141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до положень ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У ст.182 СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: - стан здоров'я та матеріальне становище дитини; - стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; - наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; - наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; - доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; - інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст.196 СК України передбачена, зокрема, відповідальність за прострочення сплати аліментів.
Частиною 1 ст.196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених ч. 14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених ч. 14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
У ст.196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 572/1762/15-ц дійшла правового висновку про те, що оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де:
?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1- нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1- кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2- нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів на підставі ч.1 ст.196 СК України про стягнення, пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
За загальним правилом, право на стягнення неустойки (пені) в особи виникає у зв'язку із юридичним фактом порушення обов'язку зі сплати аліментів на утримання дитини. При цьому, виконання такого обов'язку з порушенням строків сплати та наступне погашення заборгованості не звільняє особу від відповідальності у вигляді сплати неустойки (пені) за прострочення виконання обов'язку зі сплати аліментів.
У постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у складі від 14.12.2020 у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) зазначено, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто відповідач зобов'язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.196 СК України.
При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
При цьому, розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток (тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%).
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обчисленої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1%.
Перебіг строку прострочення починається з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).
При застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України, якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред'явлення позову чи на інший момент), то при пред'явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред'явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.
Відповідний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 711/679/21.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданого Рівненським ВДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 становила: на 30.11.2022 року 2482,20 грн., на грудень 2022 року 5584,95 грн., на січень 2023 року 8687,70 грн., на лютий 2023 року 11790,45 грн, на березень 2023 року 14893,20 грн., на квітень 2023 року 17995,95 грн., на травень 2023 року 21098,70 грн., на червень 2023 року 24201,45 грн., на липень 2023 року 27304,20 грн., на серпень 2023 року 30406,95 грн., на вересень 2023 року 33509,70 грн., на жовтень 2023 року 36612,45 грн., на листопад 2023 року 39715,20 грн., на грудень 2023 року 42817,95 грн., на січень 2024 року 45920,70 грн., на лютий 2024 року 49023,45 грн., на березень 2024 року 52126,20 грн., на квітень 2024 року 55228,95 грн., на травень 2024 року 58331,70 грн., на червень 2024 року 61434,45 грн., на липень 2024 року 64537,20 грн., на серпень 2024 року 67639,95 грн., на вересень 2024 року 70 742,70 грн., на жовтень 2024 року 73845,45 грн., на листопад 2024 року 76948,20 грн., на грудень 2024 року 80050,95 грн., на січень 2025 року 79889,70 грн., на лютий 2025 року 78041,96 грн., на березень 2025 року 77184,71 грн., на квітень 2025 року 80287,46 грн., на травень 2025 року 80390,21 грн.
Відтак заборгованість ОСОБА_2 по аліментах за період з 07.11.2022 року по 01.06.2025 року становить 80 390,21 грн.
При цьому, жодних даних на підтвердження відсутності вини відповідача у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, відповідачем надано не було та такі докази в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи, що відповідач допустив прострочення сплати аліментів, беручи до уваги, що сума неустойки (пені), заявлена позивачем не перевищує 100% заборгованості по цим зобов'язанням, стягнення її в заявленому розмірі є пропорційним та не перевищує збитки, заподіяні одержувачу аліментів внаслідок неотримання грошових коштів, а тому суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на розмір заборгованості та положень ч.1 ст.196 СК України.
Розподіл судових витрат між сторонами.
У зв'язку з тим, що позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в сумі 1 211 грн. 20 коп. слід стягнути з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , неустойку (пеню) за несвоєчасну оплату аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 07 листопада 2022 року по 01 червня 2025 року у розмірі 80 309 (вісімдесят тисяч триста дев'ять) грн. 21 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у дохід держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 01.12.2021 року, орган, що видав 5624, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_4 , виданий Рівненським РВ УДМС України в Рівненській області 05.04.2014 року, РНОКПП - відсутній, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Гладишева Х.В.