Справа №569/17079/25
11 листопада 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - позивач), діючи через свого представника Москаленко М.С., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості: за Договором позики №2147717 від 30 серпня 2024 року в розмірі 18 792,00 грн, з яких: 5 800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16,82 грн - сума заборгованості за відсотками; 11 600,00 грн - сума заборгованості за пенею; 1 375,18 грн - комісія за надання позики; за Кредитним договором №00-9931341 від 27 серпня 2024 року в розмірі 12 266,80 грн, з яких: 4 200,00 грн - залишок по тілу кредиту; 6 316,80 грн - залишок по відсоткам; 1 750,00 грн - штрафні санкції згідно умов договору.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 30 серпня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено Договір позики №2147717, за яким останній отримав позику.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги, а позивач приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказані у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №41 від 24 січня 2025 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 18 792,00 грн, з яких: 5 800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16,82 грн - сума заборгованості за відсотками; 11 600,00 грн - сума заборгованості за пенею; 1 375,18 грн - комісія за надання позики.
Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за Договором позики №2147717 в розмірі 18 792,00 грн, з яких: 5 800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16,82 грн - сума заборгованості за відсотками; 11 600,00 грн - сума заборгованості за пенею; 1 375,18 грн - комісія за надання позики.
Також, 27 серпня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачем було укладено Кредитний договір №00-9931341, за яким останній отримав кредит.
19 березня 2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та позивачем укладено Договір факторингу №19032025-МК/ЄАПБ, у відповідності до умов якого ТОВ «Макс Кредит» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги, а позивач приймає належні ТОВ «Макс Кредит» права вимоги до боржників, вказані у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 19 березня 2025 року до Договору факторингу №19032025-МК/ЄАПБ від 19 березня 2025 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 12 266,80 грн, з яких: 4 200,00 грн - залишок по тілу кредиту; 6 316,80 грн - залишок по відсоткам; 1 750,00 грн - штрафні санкції згідно умов договору.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за Кредитним договором №00-9931341 в розмірі 12 266,80 грн, з яких: 4 200,00 грн - залишок по тілу кредиту; 6 316,80 грн - залишок по відсоткам; 1 750,00 грн - штрафні санкції згідно умов договору.
03 жовтня 2025 року представник відповідача Іванюк І.В. подав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення нарахованих відсотків, пені та штрафів.
У відзиві вказав, що відповідач є військовослужбовцем Збройних сил України, відтак позовні вимоги щодо стягнення позивачем з відповідача заборгованості за кредитними договорами за відсотками, пенями та штрафами є неправомірними, така заборгованість військовослужбовцю не може бути нарахована та стягнута в силу положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей». Крім того, позовна вимога про стягнення комісії за видачу кредиту за Договором позики № 2147717 від 30 серпня 2024 року в розмірі 1 375,18 грн. є безпідставною та такою, що не може бути задоволеною судом. Позов може бути задоволений виключно в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за основною сумою боргу за Договором позики № 2147717 від 30 серпня 2024 року в розмірі 5 800,00 грн. та за Кредитним договором № 009931341 від 27 серпня 2024 року в розмірі 4 200,00 грн.
06 жовтня 2025 року представник відповідача ОСОБА_2 подав додаткові пояснення, в яких просив не стягувати штрафні санкції за договором позики та кредитним договором з огляду на положення п. 18 Перехідних та Прикінцевих положень ЦК України.
08 жовтня 2025 року представник позивача ОСОБА_3 подав відповідь на відзив, в якій просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронних документів У відповіді на відзив представник позивача ОСОБА_3 просив судове засідання провести за відсутності представника позивача.
Відповідач та його представник ОСОБА_2 також в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час, дату і місце проведення судового засідання. В додаткових поясненнях від 06 жовтня 2025 року представник відповідача Іванюк І.В. просив розгляд справи провести без участі представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 30 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №2147717.
Відповідно до п. 1-2 вказаного Договору позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики та комісію за надання позики. Сума позики 5 800,00 грн, строк позики (строк Договору) 30 днів, процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики (фіксована) 0,01 %, комісія за надання позики 23,71% (фіксована) від суми наданої позики (що у грошовому виразі складає 1 375,18 грн), дата надання позики 30 серпня 2024 року, дата повернення позики 28 вересня 2024 року.
14 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», як клієнтом, та позивачем, як фактором, був укладений Договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах боржників, який формуються згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною Договору.
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі відповідного Реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
28 липня 2021 року, 13 червня 2022 року та 24 січня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено Додаткові угоди №2, №7 та №47 до Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року.
24 січня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем підписаний та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників №41 за Договором факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №41 до Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача по договору позики №2147717 в розмірі 18 792,00 грн, з яких: 5 800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16,82 грн - сума заборгованості за відсотками; 11 600,00 грн - сума заборгованості за пенею; 1 375,18 грн - комісія за надання позики
Як слідує з розрахунку заборгованості по Кредитному договору №2147717 від 30 серпня 2024 року, складеному ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за період з 24 січня 2025 року по 30 червня 2025 року, станом на 30 червня 2025 року заборгованість відповідача склала 18 792,00 грн.
27 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №00-9931341.
Відповідно до п. 1.1-1.7 вказаного Договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає: 3 500,00 гривень. Тип кредиту - кредитна лінія.
Строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 22 серпня 2025 року згідно умов пункту 3.5 цього Договору.
Позичальник зобов'язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме: на 11 вересня 2024 року, та на кожний 15 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування).
Дата повернення кредиту, періодичні дати оплати процентів та дата сплати комісії зазначаються в графіку платежів, який міститься в додатку 1 до цього Договору та є його невід'ємною частиною.
У разі, якщо позичальник виконав зобов'язання по сплаті процентів не пізніше наступного дня за періодичної дати оплати процентів, то він вважатиметься таким, що виконав свої зобов'язання по сплаті платежу належним чином, а проценти за цим Договором продовжуватимуть нараховуватися згідно умов цього Договору.
У разі, якщо позичальник виконає у повному обсязі свої зобов'язання за цим Договором по сплаті нарахованих процентів на періодичну дату оплати процентів та поверне повністю суми кредиту не пізніше наступного дня за днем періодичної дати оплати процентів, то вважатиметься, що позичальник повністю достроково погасив кредит.
Тип процентної ставки - фіксована.
Стандартна процента ставка складає 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору.
Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає: 700,00 грн, якуц позичальник зобов'язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього Договору.
Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентної ставки з урахуванням комісії (у разі її наявності) дорівнює 1%.
Відповідно до п. 2.8 вказаного Договору кредитодавець зобов'язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту 27 серпня 2024 року. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 3 500,00 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
19 березня 2025 року між ТОВ «Макс Кредит», як клієнтом, та позивачем, як фактором, був укладений Договір факторингу №19032025-МК/ЄАПБ, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги до боржників відбувається в момент підписання сторонами паперового Реєстру боржників за Додатком №1 до цього Договору та Акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно боргів та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками паперовий Реєстр боржників за Додатком №1 до цього Договору та Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги відповідно до Реєстру боржників та є невід'ємною частиною цього Договору.
19 березня 2025 року ТОВ «Макс Кредит» та позивачем підписаний та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників до Договору факторингу №19032025-МК/ЄАПБ від 19 березня 2025 року.
Відповідно до Реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «Макс Кредит» до Договору факторингу №19032025-МК/ЄАПБ від 19 березня 2025 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №00-9931341 від 27 серпня 2024 року в розмірі 12 266,80 грн.
Згідно детального розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №00-9931341 від 27 серпня 2024 року за період з 27 серпня 2024 року по 19 березня 2025 року, складеному ТОВ «Макс Кредит», сума заборгованості становить 12 266,80 грн, з яких: 3 500,00 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 6 316,80 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами; 700,00 грн - сума заборгованості за нарахованими комісіями; 1 750,00 грн - штрафні санкції згідно умов договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що 30 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №2147717. Сторонами договору в належній формі було погоджено умови позики, зокрема, розмір позики, порядок її надання і повернення, розмір відсотків за користування позикою, комісії.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало взяті на себе зобов'язання, натомість відповідач умови Договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунків, поданих позивачем, складає 18 792,00 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 5 800,00 грн; заборгованість за відсотками - 16,82 грн; заборгованість за пенею - 11 600,00 грн; комісія за надання позики - 1 375,18 грн.
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклавши 14 червня 2021 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Договір факторингу №14/06/21, набуло права грошової вимоги до відповідача по вказаному Договору позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №2147717 від 30 серпня 2024 року, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість по вказаному Договору.
Проте суд не може погодитись з нарахованим розміром заборгованості за пенею, оскільки відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.
Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено неустойку за порушення відповідачем грошового зобов'язання за Договором позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №2147717 від 30 серпня 2024 року в розмірі 11 600,00 грн.
Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати неустойку в розмірі 11 600,00 грн, від сплати якої позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд висновує про відсутність правових підстав для стягнення такої.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за Договором позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №2147717 від 30 серпня 2024 року в розмірі 7 192,00 грн, з яких: 5 800,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 16,82 грн - заборгованість за процентами; 1 375,18 грн - комісія за надання позики.
Також, 27 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №00-9931341. Сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредиту, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом, комісії.
ТОВ «Макс Кредит» виконало взяті на себе зобов'язання, натомість відповідач умови Договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунків, поданих позивачем, складає 12 266,80 грн, з яких: залишок по тілу кредиту - 4 200,00 грн; залишок по відсоткам - 6 316,80 грн; штрафні санкції - 1 750,00 грн.
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклавши 19 березня 2025 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» Договір факторингу №19032025-МК/ЄАПБ, набуло права грошової вимоги до відповідача по вказаному Договору кредитної лінії №00-9931341 від 27 серпня 2024 року, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 4 200,00 грн та заборгованість за відсотками - 6 316,80 грн.
Що стосується стягнення штрафних санкцій в розмірі 1 750,00 грн, суд враховує вимоги ЦК України наведені вище і оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати неустойку в розмірі 1 750,00 грн, від сплати якої відповідач звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд висновує про відсутність правових підстав для стягнення такої.
Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову частково.
Доводи представника відповідача ОСОБА_2 про те, що відповідач є військовослужбовцем Збройних сил України, відтак позовні вимоги щодо стягнення позивачем з відповідача заборгованості за кредитними договорами за відсотками є неправомірними, така заборгованість військовослужбовцю не може бути нарахована та стягнута в силу положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на увагу не заслуговують з таких підстав.
Як вбачається з наданих відповідачем військового квитка, довідки від 26 червня 2025 року він перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , військовий квиток йому виданий з 15 квітня 2025 року.
Отже, виключно з 15 квітня 2025 року він має право на пільги передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Аналогічну правову позицію з питань звільнення військовослужбовців від сплати відсотків, штрафів та пені за кредитами викладено в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №306/1157/15-ц та від 10 січня 2019 року у справі №327/353/16-ц.
Разом з тим, Договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №2147717 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено 30 серпня 2024 року, строк позики (строк Договору) визначено у 30 днів, процентна ставка 0,01 %, дата надання позики 30 серпня 2024 року, дата повернення позики 28 вересня 2024 року.
Відсотки за вказаним Договором нараховані відповідачу в межах дії Договору з 30 серпня 2024 року по 28 вересня 2024 року і в розмірі, визначеному Договором, тобто до початку періоду, до 15 квітня 2025 року, за який відповідач має право на передбачені законом пільги, а отже у відповідача не виникло право на пільгу щодо ненарахування процентів за вказаним Договором.
Аналогічно за Договором кредитної лінії №00-9931341 від 27 серпня 2024 року, як слідує з детального розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , складеного ТОВ «Макс Кредит», відсотки були нараховані в межах дії Договору з 27 серпня 2024 року по 19 березня 2025 року і в розмірі, визначеному Договором, тобто до початку періоду, до 15 квітня 2025 року, за який відповідач має право на передбачені законом пільги, а отже у відповідача не виникло право на пільгу щодо ненарахування процентів за вказаним Договором.
Доводи представника відповідача Іванюка І.В. про те, що позовна вимога про стягнення комісії за видачу кредиту за Договором позики № 2147717 від 30 серпня 2024 року в розмірі 1 375,18 грн. є безпідставною та такою, що не може бути задоволеною судом також на увагу не заслуговують, оскільки відповідно до умов Договору позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №2147717 від 30 серпня 2024 року передбачена комісія, пов'язана із наданням позики, розмір якої становить 1 375,18 грн.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитора встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за надання кредиту.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1 726,47 грн (17 708,80 грн х 3 028,00 грн/31 058,80 грн).
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №2147717 від 30 серпня 2024 року в розмірі 7 192 (сім тисяч сто дев'яносто дві) грн 00 коп., за Договором кредитної лінії №00-9931341 від 27 серпня 2024 року в розмірі 10 516 (десять тисяч п'ятсот шістнадцять) грн 80 коп.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у розмірі 1 726 (одна тисяча сімсот двадцять шість) грн 47 коп.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 11 листопада 2025 року.
Суддя О.О. Першко