Справа № 562/3375/25
11.11.2025 року суддя Здолбунівського районного суду Рівненської області Чорний І.А., розглянувши матеріали, які надійшли з поліції №6 (м. Здолбунів) Рівненського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130, ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
08.10.2025 о 16:15 год. в м. Здолбунів по вул. Грушевського, 7 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Daewoo Nubira" д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходженя огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 6810, а також проведення такого огляду в медичному закладі відмовився , при веденні безперервної відеофіксації чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Крім того, 08.10.2025 близько 16 год. 18 хв. в м. Здолбунів по вул. Грушевського, 7 гр. ОСОБА_1 в громадському місці (сквері) виражався нецензурною лайкою в присутності громадян, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Крім того, 15.10.2025 о 16:56 год. в м. Здолбунів по вул. Полярна, 22 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Daewoo Nubira" д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходженя огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 6820, а також проведення такого огляду в медичному закладі відмовився при веденні безперервної відеофіксації, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Постановою Здолбунівського районного суду від 11.11.2025 року матеріали адміністративних справ відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ст. 173 КУпАП об'єднано в одне провадження для спільного розгляду та присвоєно об'єднаним справам №562/3375/25 (провадження № 3/562/718/25).
22.10.2025 та 10.112025 ОСОБА_1 подав до суду однакові за змістом заяви від 21.10.2025 та від 10.11.2025 про зупинення провадження по справі у зв'язку із його перебуванням у лавах ЗСУ. Суд дійшов до висновку, що заяви не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Нормами КУпАП не врегульовано порядок зупинення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Суд не вбачає підстав для застосування за аналогією закону норм КПК України щодо підстав для зупинення судового провадження відносно обвинуваченого у кримінальному провадженні, оскільки присутність особи обвинуваченого у судовому розгляді кримінальних проваджень є обов'язковою.
Згідно з ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в суді не є обов'язковою. Особа, відносно якої розглядається справа про адміністративне правопорушення, може надати письмові пояснення суду, а також її інтереси може представляти захисник.
Таким чином, у задоволенні заяв про зупинення провадження у даній справі необхідно відмовити.
В судове засідання для надання пояснень ОСОБА_1 повторно не з'явився, письмових пояснень та клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило. Як вбачається з рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, направлених ОСОБА_1 судом за адресою, зазначеною у протоколах про адміністративне правопорушення, причиною повернення повісток є: адресат відсутній за вказаною адресою, що не дало змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень. Також судом розміщувались оголошення про виклик до суду ОСОБА_1 на веб-порталі судової влади України.
Оскільки іншим чином повідомити ОСОБА_1 про час та місце розгляду судом матеріалів справи про адміністративні правопорушення неможливо, приходжу до висновку, що розгляд справи слід провести за відсутності останнього.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Юніон АліментаріаСандерсС.А.проти Іспанії» виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Оглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов'язані з керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно, на власний розсуд приходить до висновку про наявність ознак сп'яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп'яніння.
Відмова від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України та утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 173 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, а саме: даними, які містяться в протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №477342 від 08.10.2025, серії ВАД № 661293 від 08.10.2025 та серії ЕПР1 №484254 від 15.10.2025, де викладені обставини вчинення ним адміністративних правопорушень; рапортом ЄО № 8983 від 08.10.2025, згідно якого гр. ОСОБА_2 пвідомила про те, що 08.10.2025 по вул. Грушевського, 7, водій транспортного засобу "Daewoo Nubira" д.н.з. НОМЕР_1 керував т.з в стані алкогольного сп'яніння; письмовими поясненнями гр.. ОСОБА_2 від 08.10.2025; рапортами поліцейських Вовчка Є. та Петренка Р. від 09.10.2025; копією постанови про накладення адміністративного стягнення ЕНА № 5943862 від 15.10.2025, якою застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. за ч. 5 ст. 121 КУпАП; актами огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 08.10.2025 та 15.10.2025, з яких слідує, що ОСОБА_1 відмовився від проходження даних оглядів; направленнями на огляд до медичного закладу КП «Здолбунівська ЦМЛ» водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.10.2025 та 15.10.2025, з яких слідує, що ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду у медичному закладі; зобов'язаннями до протоколів про адміністративне правопорушення про відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортними засобами згідно ст. 266 КУпАП; довідками відділення поліції №6 (м.Здолбунів) Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області від 09.10.2025 та 16.10.2025, згідно яких ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, права керування не позбавлений; дисками із відеозаписами, з яких слідує, що на пропозицію працівників поліції, водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі, виражався нецензурною лексикою, поводив себе агресивно, а також іншими матеріалами справи.
Інших доказів та доводів, які б спростовували вищевказані дані та обставини про вчинене адміністративне правопорушення, при розгляді справи не встановлено.
За таких обставин, суд вважає, що в діяннях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольногосп'яніння, та ст. 173 КУпАП, а саме, дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, а тому, його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При обранні адміністративного стягнення, суд виходить з вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При накладенні стягнення, суд, враховує санкцію статті, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та створює підвищену небезпеку, як для самого водія, так і для його пасажирів та інших учасників дорожнього руху і може призвести до тяжких непоправних наслідків. Притягнення до адміністративної відповідальності водіїв, які керують транспортним засобом у стані сп'яніння пов'язано із необхідністю створення безпечних умов для учасників дорожнього руху, збереження життя і здоров'я громадян.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, оскільки саме таке стягнення буде відповідати рівню суспільної небезпеки вчинених правопорушень, а також, буде достатнім для запобігання вчиненню ним нових правопорушень в майбутньому і необхідним для досягнення мети адміністративного стягнення.
У разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, згідно ч. 1 ст. 40-1 КУпАП сплачується судовий збір, який становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 130, 173, 245, 280, 283-285 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130; ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Реквізити для сплати штрафу: одержувач: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл. 21081300, ЄДРПОУ: 38012494, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача IBAN: UA218999980313020149000017001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на рахунок № UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві, код банку отримувача 899998, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
На підставі ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 308 КУпАП).
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 308 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Здолбунівський районний суд Рівненської області.
Суддя: І.А. Чорний