Справа № 727/9542/25
Головуючий у 1-й інстанції: Бойко М.Є.
Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.
11 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М.
за участю:
секретаря судового засідання: Решкатюк Л.O.,
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: Андрюка А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною, скасування постанови №2640 від 14.04.2025 року за ч.3 ст.210 КУпАП та закриття провадження у справі,
У липні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14 квітня 2025 року № 2640 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_3 , якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 29 вересня 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги та просили скасувати рішення суду першої інстанції.
Відповідач належного представника в судове засідання не направив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою № 2640 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 від 14.04.2025 року ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, а саме за те, що ОСОБА_2 , будучи військовозобов'язаним, під час дії воєнного стану протягом 60 днів (у період з 18.05.2024 р. по 16.07.2024 р.) з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації (Указ Президента України Nє272/2024 від 06.05.2024 р.), затвердженим Верховною Радою України (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» Nє3685-IX від 08.05.2024 р.), не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до довідки № 3509 від 26.12.2023 року командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 в період з 10 травня 2022 року по 07 липня 2022 року, з 30 липня 2022 року по 26 серпня 2022 року, з 18 вересня 2022 року по 04 грудня 2022 року, з 24 січня 2023 року по 29 січня 2023 року та з 09 лютого 2023 року по 13 лютого 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Харківській, Луганській та Донецькій областях.
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 29.11.2023 року Nє 337 старший солдат ОСОБА_2 звільнений у запас наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 25.11.2023 року Nє 160-РС за підпунктом «г» пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи II групи), і вважається таким, що 29 листопада 2023 року посаду здав, з 29 листопада 2023 року він виключений зі списків особового складу частини та з всіх видів забезпечення, і направлений для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
10.04.2024 року згідно направлення N 22 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 направлявся на стаціонарне обстеження (лікування) на МСЕК для встановлення групи інвалідності та втрати працездатності у відсотковому відношенні.
Не погодившись із постановою про притягнення до адміністративної відповідальності позивач оскаржив її до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, а відтак відсутності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Законом України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» та КУпАП та нижче зазначеними нормами законодавства.
ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП України.
Так, частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період. Отже, зазначена стаття є банкетною та відсилає до законодавства, яким встановлено певні правила військового обліку для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яке фактично і визначає склад адміністративного правопорушення.
У примітці до вказаної вище статті вказано, що положення статтей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовується у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
24.02.2022 відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні постановлено ввести воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні було неодноразово продовжено, тому особливий період в Україні триває по теперішній час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 № 2105-IX (надалі - Указ № 65/2022), запроваджено загальну мобілізацію, яка триває і до нині.
Згідно із абз.6 ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 (надалі - Закон №3633-ІХ), яким положення ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладено в новій редакції, згідно якої, передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно із абзацом 4 пункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 (надалі - Правила №1487), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Отже, громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 шляхом: прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вже зазначалось судом, частина третя статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період. Водночас, частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Отже, як встановлено судом, об'єктивна сторона констатованого відповідачем порушення вказує, що відповідальність за таке правопорушення передбачена частиною третьою статті 210-1 КУпАП, адже відповідач стверджує про порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Варто зауважити, що обов'язок для призовників, військовозобов'язаних та резервістів уточнити свої персональні дані виник з 18.05.2024, коли набули чинності відповідні зміни до Правил №1487 та Закону № 3633-ІХ.
На даний час діє Указ Президента України № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.12.2022 (надалі - Указ №65/2022), оголошення нової мобілізації в України після 18.05.2024 не відбулося, тому й обов'язок уточнити персональні дані, передбачений Правилами № 1487 та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не виник.
Однак, такий обов'язок під час дії Указу № 65/2022 передбачений абз. 4 підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ - громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Так як обов'язок щодо уточнення персональних даних саме з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно, коли уже йде мобілізація, запроваджений і передбачений Законом № 3633-ІХ саме у частині проведення мобілізації, а не військового обліку, то його не виконання слід розглядати як порушення законодавства про мобілізацію, відповідальність за яке передбачена статтею 210-1 КУпАП.
Отже, неуточнення своїх персональних даних позивачем у період з 18.05.2024 по 16.07.2024, яке було встановлено судом не порушує правила військового обліку, так як у цей період нової мобілізації оголошено не було, а обов'язок вчинити такі дії пов'язаний виключно з уже триваючою мобілізацією.
Однак, відповідач не врахував приписів ч.3 ст.210-1 КУпАП та помилково притягнув позивача до відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП. Невірна кваліфікація відповідачем дій позивача вказує на протиправність та необхідність скасування оскаржуваної постанови.
За таких обставин відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статтею 210 КУпАП, наслідком чого є необхідність скасування оскаржуваної постанови із подальшим закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав, визначених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Отже, враховуючи вище зазначене, суд вбачає підстави для визнання протиправною та скасування постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. Справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 вересня 2025 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14 квітня 2025 року № 2640 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_3 , якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.