Справа № 120/15149/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Томчук Андрій Валерійович
Суддя-доповідач - Моніч Б.С.
11 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
В листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 03.04.2024 № 024550006388 про відмову у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком;
- зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 : з 12.09.1988 по 12.03.1989, з 06.06.1989 по 22.06.1992, з 10.08.1992 по 20.11.1992, з 11.05.1993 по 30.10.1996, з 31.10.1996 по 02.03.1998.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що у березні 2024 він звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій. Разом з тим, відповідач рішенням від 03.04.2024 № 024550006388 відмовив йому у призначенні відповідного виду пенсії у зв'язку з відсутністю у заявника необхідного страхового стажу у кількості 25 років.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 03.04.2024 № 024550006388.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 12.09.1988 по 12.03.1989, з 06.06.1989 по 22.06.1992, з 10.08.1992 по 20.11.1992, з 11.05.1993 по 30.10.1996, з 31.10.1996 по 02.03.1998.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
28.03.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до територіального відділення Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій.
Із врахуванням принципу екстериторіальності, за наслідками розгляду заяви позивача, рішенням ГУ ПФУ в м. Києві від 03.04.2024 № 024550006388 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із недостатністю необхідного страхового стажу (25 років). Вказано, що страховий стаж заявника становить 22 роки 05 місяців 02 дні.
До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 : з 12.09.1988 по 12.03.1989, з 06.06.1989 по 22.06.1992, з 10.08.1992 по 20.11.1992, з 11.05.1993 по 30.10.1996, з 31.10.1996 по 02.03.1998 (титульна сторінка трудової книжки засвідчена печаткою несвоєчасно, не за першим місцем роботи, дата заповнення трудової книжки зазначена не в повному обсязі) згідно довідки від 27.03.2024 № 5 (відсутні накази про прийняття та звільнення) та період отримання допомоги по безробіттю згідно довідки від 22.03.2024 № 78 (вбачається розбіжність між датою припинення виплати 28.05.2005 і наказом про припинення виплати 28.05.2003).
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповненням роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
З огляду на те, що ані суд, а ні відповідач не встановили недостовірності або інших ознак юридичної дефектності трудової книжки позивача, суд дійшов висновку що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні спірних періодів роботи, а тому порушені права ОСОБА_1 підлягають відновленню у спосіб визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в м. Києві про відмову у призначенні пенсії за віком як учаснику бойових дій від 03.04.2024 № 024550006388.
V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи , оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що позивачу до страхового стажу правомірно не зараховано спірні періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 з підстав, що титульна сторінка трудової книжки засвідчена печаткою несвоєчасно, не за першим місцем роботи, дата заповнення трудової книжки зазначена не в повному обсязі, відсутні накази про прийняття та звільнення.
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закон № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1 статті 24 Закону № 1058-IV).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до частини 3 вищевказаної статті Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону № 1058-IV).
Отже, з вищезазначеного вбачається, що страховий стаж, отриманий до впровадження системи персоніфікованого обліку, обчислюється на підставі документів згідно законодавства, що діяло до набрання чинності Закону № 1058-IV.
За період до 01.01.2004 обчислення трудового стажу здійснювалося згідно зі статтями 56-63 Закону № 1788-XII.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, осо позивача, рішенням ГУ ПФУ в м. Києві від 03.04.2024 № 024550006388 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із недостатністю необхідного страхового стажу (25 років). Вказано, що страховий стаж заявника становить 22 роки 05 місяців 02 дні.
Як встановлено судом, спірним рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 03.04.2024 № 024550006388 не зарахувало до загального стажу ОСОБА_1 період роботи, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 : з 12.09.1988 по 12.03.1989, з 06.06.1989 по 22.06.1992, з 10.08.1992 по 20.11.1992, з 11.05.1993 по 30.10.1996, з 31.10.1996 по 02.03.1998.
Підстави відмови в зарахуванні оскаржуваних періодів трудової діяльності мотивовані несвоєчасним посвідченням титульної сторінки трудової книжки позивача, не за першим місцем роботи, дата заповнення трудової книжки зазначена не в повному обсязі) згідно довідки від 27.03.2024 № 5 (відсутні накази про прийняття та звільнення) та період отримання допомоги по безробіттю згідно довідки від 22.03.2024 № 78 (вбачається розбіжність між датою припинення виплати 28.05.2005 і наказом про припинення виплати 28.05.2003).
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Відповідно до пункту 1 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно пункту 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Із цього слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність надання будь-яких додаткових уточнюючих довідок виникає лише у випадку коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу.
Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 року по справі № 235/805/17, від 06.12.2019 року по справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 року по справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 року по справі № 242/2536/16-а.
Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58).
Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу й (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до пункту 2.6 Інструкції, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений Ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Згідно з пунктами 2.11. та 2.12. Інструкції, відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки; Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа/ відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємству засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п. 4.1 Інструкції № 58)
Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Наведене вище, узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 № 68/975/17.
Суд зазначає, що неналежне заповнення роботодавцем трудової книжки не може бути підставою для позбавлення позивача права зарахування до страхового стажу періодів роботи, зазначених у цій трудовій книжці.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи.
Працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
Суд наголошує, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Крім того, відповідно до пункту 20 цього Порядку № 637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до пункту 17 указаного Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу або інші документи необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
На підтвердження факту трудової зайнятості позивача, суд вказує, що такий підтверджується належними записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , відповідно: з 12.09.1988 по 12.03.1989 позивач працював у колгоспі "Шляхом Леніна" на посаді механізатора (записи № 11,12); з 06.06.1989 по 22.06.1992 прийнятий трактористом 3 класу в Чернівецький механічний загін з подальшим переведенням на посаду тракториста 1 класу та водія 2 класу в Чернівецьке районне виробництво по агрохімобслуговуванню сільського господарства "Родючість" (записи № 13-17); з 10.08.1992 по 20.11.1992 працює водієм в Чернівецький РУС (записи № 18, 19); з 11.05.1993 по 30.10.1996 прийнятий трактористом на трактор Т-150 по 3 розряду в Чернівецький РайДУ (записи № 22, 23); з 31.10.1996 по 02.03.1998 зайнятий на посаді тракториста в АТЗТ "Чернівці райагробуд" (записи № 24, 25).
Отже, однією з підставою для призначення дострокової пенсії як УБД є відповідний підтверджений стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших документів (довідок), оскільки визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.
Більше того, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості та достовірності таких документів, записів трудових книжок, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.
Водночас у випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо чи вони викликають сумнів, то орган пенсійного фонду мав усі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
При цьому, під час розгляду справи судом не встановлено, а відповідачем не доведено недостовірності або інших ознак юридичної дефектності трудової книжки позивача, а тому така є належним та допустимии доказом у справі.
Ураховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні спірних періодів роботи, а тому порушені права ОСОБА_1 підлягають відновленню у спосіб визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в м. Києві про відмову у призначенні пенсії за віком як учаснику бойових дій від 03.04.2024 № 024550006388 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 12.09.1988 по 12.03.1989, з 06.06.1989 по 22.06.1992, з 10.08.1992 по 20.11.1992, з 11.05.1993 по 30.10.1996, з 31.10.1996 по 02.03.1998.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ
З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення та додаткове рішення суду першої інстанції відповідають вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судові рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для їх скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.