Справа № 240/10094/23
Головуючий у 1-й інстанції: Майстренко Наталія Миколаївна
Суддя-доповідач: Моніч Б.С.
11 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області", Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
В квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Житомирській області", Головного сервісного центру МВС (залучений у якості співвідповідача ухвалою суду від 30.05.2024), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Житомирській області" щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України в 15-денний строк з дня реєстрації документів, поданих ОСОБА_1 , та складення висновку щодо виплати грошової допомоги у зв'язку із встановленням ОСОБА_1 інвалідності 2 групи з 12.10.2021 внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до п. 8 Порядку № 850;
- зобов'язати відповідача повторно прийняти від ОСОБА_1 документи для призначення і виплати грошової допомоги у зв'язку із встановленням ОСОБА_1 інвалідності 2 групи з 12.10.2021 внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, і подати до Міністерства внутрішніх справ України ці документи та висновок щодо виплати грошової допомоги у зв'язку із встановленням з 12.10.2021 інвалідності 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, для прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону № 565-ХІІ та у порядку, визначеному пунктом 9 Порядку № 850.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зокрема вказав, що вважає відмову Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Житомирській області" протиправною. Після надходження передбачених Порядком №850 документів, МВС України зобов'язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову у призначенні вказаної грошової допомоги. Однак, відповідач фактично перебрав на себе повноваження іншого органу та вирішив питання про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, що не відноситься до його компетенції, чим грубо порушив вимоги Порядку №850.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою суду від 30.05.2024 залучено Головний сервісний центр МВС України до участі у справі як другого співвідповідача.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Відповідно до довідки ПАТ "Національна Акціонерна Страхова Компанія "ОРАНТА" від 05.11.2021 № 0690-06-05/825 станом на 05.11.2021 ОСОБА_1 було проведено виплату страхового відшкодування з обов'язкового особистого страхування працівників Міністерства внутрішніх справ України, а саме 30.09.2005 в сумі 2000,00 грн. у зв'язку з втратою працездатності (25%).
03.08.2021 року Житомирською міською МСЕК № 1 Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи Житомирської обласної ради був проведений первинний огляд ОСОБА_1 , за наслідками якого з 03.08.2021 на строк до 01.09.2022р. встановлена II група інвалідності внаслідок загального захворювання (довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 586690).
Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 583599, Житомирською обласною МСЕК № 1 Житомирської обласної ради 13.10.2021 року був проведений повторний огляд ОСОБА_1 та встановлено з 12.10.2021 II групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
З метою отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, ОСОБА_1 звернувся до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" із відповідною заявою про виплату вказаної допомоги.
Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" листом від 06.03.2023 № 568/33/26-2023 повідомила ОСОБА_1 , що друга група інвалідності встановлена у 2021 році, в період понад два роки від первинного (25%) визначення відсотку втрати працездатності у 2005 році, а Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, передбачено, що право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі настає за умови повторного огляду протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, тому підстави для складання висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції та надсилання його до МВС, відсутні.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що між первинним встановленням втрати працездатності (25%) внаслідок травми, пов'язаної з проходженням служби в ОВС, та установленням ІI групи інвалідності минуло понад два роки.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у прийнятті (направлені до МВС) висновку про нарахування та призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановлення йому ІI групи інвалідності згідно Порядку № 850, діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений діючим законодавством.
V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначив, що Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" не здійснює вирішення питання щодо виплати грошової допомоги позивачу, який проходив службу в органах внутрішніх справ, та не має законного підґрунтя замінювати собою орган, якому надано право вирішувати це питання про надання одноразової грошової допомоги, яким є Міністерство внутрішніх справ України. Отже у даному випадку відповідач був зобов'язаний направити документи до Міністерства внутрішніх справ України із своїм висновком щодо виплати грошової допомоги, в якому й викласти обґрунтовано свої судження та рекомендації.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в її задоволенні.
VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" Закон України від 20.12.1990 №565-ХІІ "Про міліцію" визнано таким, що втратив чинність.
Однак, за змістом п. 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-ХІІ, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання Закону України "Про Національну поліцію"
До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", тобто до 07 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України від 20.12.1990 №565-ХІІ "Про міліцію" та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.
Таким чином, за колишніми працівниками органів внутрішніх справ зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом №565-ХІІ, відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Закону України "Про Національну поліцію".
Частиною шостою статті 23 Закон №565-ХІІ визначено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На реалізацію вимог статті 23 Закону №565-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 жовтня 2015 року №850, якою затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850, в редакції на момент спірних правовідносин).
Вказаний Порядок №850 визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 2 Порядку № 850).
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Пунктом 4 Порядку № 850 передбачено, що у випадку, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
При цьому, право на отримання грошової допомоги та право отримання допомоги в більшому розмірі (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) у зв'язку із виникненням обставин, з якими законодавець пов'язує збільшення її розміру, є різними правовими поняттями.
Перелік документів, які необхідно подати працівнику міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, визначений у пункті 7 вказаного Порядку.
Зокрема, пунктом 7 Порядку №850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:
- заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;
- довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Пунктом 8 Порядку № 850 встановлено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому, проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
У свою чергу, МВС, відповідно до пункту 9 Порядку № 850, в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у-випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Згідно з пунктом 14 Порядку №850 призначення та виплата грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що керівник органу внутрішніх справ після реєстрації зазначених у пункті 8 Порядку документів готує та подає до МВС висновок щодо виплати грошової допомоги, а МВС після надходження документів приймає одне з двох альтернативних рішень: призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, відмова в призначенні грошової допомоги.
Отже, компетенція керівника органу внутрішніх справ обмежується реєстрацією поданих заявником документів та підготовкою висновку щодо виплати грошової допомоги, а МВС України в питанні призначення одноразової грошової допомоги обмежується - прийняттям одного з двох рішень: про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в призначенні такої допомоги (за наявності підстав визначених пунктом 14 Порядку № 850).
Інших повноважень у керівника органу внутрішніх справ при підготовці відповідного висновку Порядком №850 не передбачено. Це стосується і випадків, коли або керівника органу внутрішніх справ, або МВС повертає документи на доопрацювання. При цьому, визначати наявність права на отримання одноразової грошової допомоги та відповідність особи вимогам статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку №850 є прерогативою саме МВС.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.05.2024 у справі №360/1444/21.
Питання визначення установ Міністерства внутрішніх справ України, уповноважених на забезпечення призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності колишнім працівникам міліції було врегульоване наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.10.2023 №867.
На момент виникнення спірних правовідносин (а саме станом на дату звернення позивача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги), Положення про Державну установу "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області", затверджене наказом МВС України від 07.11.2015 №1432 зі змінами, внесеними наказом МВС України від 02.03.2020 №207, передбачало, що приймання від колишніх працівників міліції документів для призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності належить до функцій ДУ ТМО.
Таким чином, в розумінні норм пункту 8 Порядку №850 Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" наділена повноваженнями лише на подання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-денний строк, з дня реєстрації поданої особою заяви та усіх документів, висновку щодо виплати такій особі одноразової грошової допомоги разом з наданими документами.
При цьому, при виконанні вказаних повноважень, Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" мала лише право перевірити дотримання особою вимог пункту 7 Порядку №850, в частині надання нею усіх визначених цим пунктом документів, та відповідно може відмовити особі в складанні та надсиланні до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги лише у випадку ненадання цих документів.
Відтак, ні норми статті 23 Закон №565-ХІІ, а ні норми Порядку №850 не наділяють Державну установу "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" повноваженнями на вивчення поданих особою документів на предмет наявності чи відсутності у такої особи права на отримання одноразової грошової допомоги та відповідно й не наділяють відповідача правом на прийняття рішення про відсутність підстав для направлення висновку та поданих особою документів про призначення одноразової грошової допомоги на розгляд Міністерства внутрішніх справ України.
Судом встановлено, що Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" за наслідками розгляду поданої позивачем заяви про призначення одноразової грошової допомоги та доданих до неї документів відмовила йому у складанні висновку та направленні до Міністерства внутрішніх справ України матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги та повернула подані ним документи.
При цьому, обґрунтовуючи відсутність підстав для складання та направлення до Міністерства внутрішніх справ України висновку про призначення одноразової грошової допомоги Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" в листі №568/33/26-2023 від 06.03.2023, зазначила зокрема про недотримання позивачем вимог пункту 4 Порядку №850, оскільки право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі настає за умови повторного огляду протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності. Друга група інвалідності встановлена в 2021 році, в період понад два роки від первинного (25%) визначення відсотку втрати працездатності у 2005 році, то відсутні підстави для складання висновку.
В даному випадку, перевіряючи дотримання позивачем вимог пункту 4 Порядку №850 при його зверненні із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" фактично перебрала на себе функції Міністерства внутрішніх справ України, однак, прийняття рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цього Порядку, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, згідно з пунктом 9 Порядку № 850, є повноваженнями Міністерства внутрішніх справ України.
Враховуючи вищезазначене, дії Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" щодо відмови позивачу у складанні відповідного висновку та поданні його до Міністерства внутрішніх справ України матеріалів щодо призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги, а також щодо повернення поданих ним документів є протиправним, оскільки вчинені з порушенням норм Порядком №850.
Верховний Суд у постанові від 23.12.2021, 08.02.2022 (справи №№ 480/4737/19, 160/6762/21, відповідно) сформулював висновок, відповідно до якого ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 26 квітня 2024 року Міністерство внутрішніх справ України видало наказ №271 "Про визначення установ Міністерства внутрішніх справ України, уповноважених на забезпечення призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності колишнім працівникам міліції", пунктом 2 якого визнало таким, що втратив чинність, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25.10.2023 №867, який визначав установи Міністерства внутрішніх справ України, уповноважені на забезпечення призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності колишнім працівникам міліції.
Крім того, в пункті 1 наказу від 26.04.2024 №271 Міністерство внутрішніх справ України встановило, що з 01 травня 2024 року Головний сервісний центр МВС є установою МВС, уповноваженою на оформлення документів для призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності колишніх працівників міліції припинених управлінь Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській, Черкаській та Чернівецькій областях.
Таким чином, зі змісту вищезазначеного наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26.04.2024 №271 випливає, що починаючи з 01.05.2024 повноваження на оформлення документів для призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності колишніх працівників міліції перейшли від Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" до Головного сервісного центру МВС.
Отже, беручи до уваги встановлені у справі обставини та норми закону, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що у спірній ситуації порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання Головного сервісного центру МВС, як орган, який з 01.05.2024 здійснює повноваження щодо оформлення документів для призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності колишніх працівників міліції, повторно розглянути заяву із пакетом документів, поданих позивачем щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому з 12.10.2021 2 групи інвалідності, та підготувати висновок щодо призначення або відмову у призначенні грошової допомоги, як-то передбачено Порядком №850.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, тому суд не стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи те, що у справі неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року скасувати.
Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" щодо відмови ОСОБА_1 в складанні та поданні на розгляд до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та повернення документів, поданих ним із заявою про призначення одноразової грошової допомоги.
Зобов'язати Головний сервісний центру МВС повторно розглянути заяву із пакетом документів, поданих ОСОБА_1 , підготувати та направити на розгляд до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо призначення та виплати або відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності ОСОБА_1 згідно з вимогами Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.