Справа № 676/1081/25
Головуючий у 1-й інстанції: Швець О.Д.
Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.
11 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 2-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області Савчука Романа Сергійовича, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського 2 взводу 1 роти 1 батальйона БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області Савчука Романа Сергійовича, Департаменту патрульної поліції від імені якого виступає Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення ЕНА № 3272656 від 16.10.2024 р., складеної ОСОБА_2 , поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області, притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.
Вважає, що дана постанова прийнята з порушенням, є протиправною та підлягає скасуванню з наступних підстав: поліцейським не задокументовано та не підтверджено належними і допустимими доказами підстави для зупинки транспортного засобу позивача згідно ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку з чим вимога поліцейського до водія пред'явити документів на право керування транспортним засобом є неправомірною; відсутні, що транспортний засіб було зупинено на блок посту і що за кермом перебував саме ОСОБА_1 . У п.5 постанови зазначено, що транспортний засіб LANDROVER DISCOVERY 3FOO6VXU належить ОСОБА_1 , що не відповідає дійсності, так як транспортний засіб ввезений з-за кордону, що підтверджує, що працівник поліції не перевіряв документи про реєстрацію транспортного засобу. Вважає, що спірна постанова винесена на підставі припущень поліцейського, просить скасувати постанову серії ЕНА №3272656 від 16.10.2024 р. винесену поліцейським 2-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області Савчука Романа Сергійовича про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, провадження у справі закрити.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 серпня 2025 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно із постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №3272656 від 16.10.2024, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 15.10.2024 о 23 год 55 хв. у с.Довжок Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області, а/д Н-03 Житомир - Чернівці, керуючи транспортним засобом LAND ROVER DISCOVERY 3 з номерним знаком НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, чим порушив п.2.1 а) ПДР, своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.
Не погодившись із даною постановою позивач оскаржив її до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
Правилами дорожнього руху України (далі - ПДР України) визначається порядок дорожнього руху на всій території України, за порушення якого особи несуть відповідальність передбачену законодавством.
Згідно із п.1.10. ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до п. 2.1. «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
У відповідності до ч.2 ст.126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що позивач 15.10.2024 о 23 год 55 хв. у с.Довжок Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області, а/д Н-03 Житомир - Чернівці, керуючи транспортним засобом LAND ROVER DISCOVERY 3 з номерним знаком НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії.
Підставою для зупинки транспортного засобу позивача був п.10 ч.1 ст.35 Закону України "Про національну поліцію" відповідно до якого, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Оскільки автомобіль, яким керував позивач, мав іноземні номерні знаки, тому підстави для такої зупинки були.
На вимогу поліцейського водій посвідчення водія не пред'явив.
Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 21.01.2025 по справі №676/7542/24 з чим погодився Хмельницький апеляційний суд постановою від 06.05.2025 - ОСОБА_1 визнаний винним у скоєні правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та на нього накладено штраф 40 800 грн з позбавленням права керування на 5 років.
Суть порушення зводилась до того, що позивач, після вчинення правопорушення, керування 16.10.2024 ТЗ LAND ROVER DISCOVERY 3 з номерним знаком НОМЕР_1 без посвідчення водія, вчинив повторно протягом року відповідне порушення, а саме 25.10.2024 у м.Кам'янець-Подільський ОСОБА_1 керував тим же ТЗ LAND ROVER DISCOVERY 3 з номерним знаком НОМЕР_1 не маючи права управління таким транспортним засобом.
У постанові Хмельницького апеляційного суду від 06.05.2025 у справі № 676/7542/24, зазначено, що згідно довідки про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 та наявної в матеріалах справи інформації, ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП 31.05.2022, з цієї дати позбавлений прав керування транспортним засобом, посвідчення водія у нього вилучене (а/с 3, 4).
Зазначена обставина підтверджується і листом-відповіддю на запит, здійснений в рамках справи № 676/1081/25, із регіонального сервісного центру МВС у Хмельницькій області від 25.03.2025 №31/22-1021, в якому зазначено, що на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 видане посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 10.11.2020, але станом на 16.10.2024 (дата зупинки) статус документа - вилучений.
Отже, на момент зупинки, 16.10.2024 позивач не мав права керування транспортним засобом, оскільки посвідчення водія у нього було вилучено ще у 2022 році.
Із наявного у матеріалах справи відеозапису слідує, що при зупинці та складанні на позивача протоколу за ч.5 ст.126 КУпАП 25.10.2024, він підтверджує, що знає про існування відносно нього постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП від 16.10.2024, однак заявляє, що буде її оскаржувати до суду.
З урахуванням того, що позивач про існування постанови від 16.10.2024 знав, про що 25.10.2024 сам підтвердив, однак до суду вказану постанову оскаржив лише 14.02.2025, позивач пропустив місячний процесуальний строк оскарження даної постанови.
Усі перераховані обставини мають суттєве значення для вирішення справи, однак не були враховані судом першої інстанції, що призвело до винесення незаконного рішення.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої слід скасувати та в задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити повністю.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 серпня 2025 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.