Справа № 761/41504/21 Суддя першої інстанції: Матвєєва Ю.О.
11 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача - Файдюка В.В.,
суддів - Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов і зобов'язання вчинити дії, -
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека) про:
- визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 22.06.2021 №244311 та №244312;
- повернення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені позивачем суми боргу з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення та організацію виконавчих дій, визначені Шевченківським ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) у сумі 17 420,00 грн за виконавчим провадженням, відкритим за виданою 22.06.2021 постановою №244311, та у сумі 3 650 грн за виконавчим провадженням, відкритим за виданою 22.06.2021 постановою №244312.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 17.06.2025 позов задоволено частково - визнано протиправними та скасовано, винесені стосовно ОСОБА_1 , Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №244311 від 22.06.2021 року у розмірі 17000,00 грн. та Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №244312 від 22.06.2021 року у розмірі 1700,00 грн., видані Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що накладення на позивача штрафних санкцій за спірними постановами є протиправним, оскільки ОСОБА_1 передала в оренду транспортний засіб ТОВ «КосмоПакБуд», а відтак не може вважатися автомобільним перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт». Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд зазначив, що повернення коштів здійснюється за окремою нормативно визначеною процедурою.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Свою позицію обґрунтовує тим, що цей спір підсудний Київському окружному адміністративному суду, а відтак без передбачених на те процесуальним законом підстав вирішений Шевченківським районним судом міста Києва.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційні скарги, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2025 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження з 11.11.2025.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, направивши справу на розгляд до іншого суду, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є власником спеціалізованого вантажного - спеціалізованого сідлового тягача-е, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Указаний транспортний засіб згідно з договором оренди транспортних засобів від 01.02.2019 №2019-1 переданий фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в оренду ТОВ «КосмоПакБуд», що підтверджується також актом приймання-передачі від 03.07.2019 №13.
Матеріали справи свідчать, що заступником начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінським С.А. винесені 22.06.2021 постанови:
- №244311 про застосування адміністративно-господарського штрафу, яким з ОСОБА_1 за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%, відповідальність за що передбачена абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000 грн;
- №244312 про застосування адміністративно-господарського штрафу, яким з ОСОБА_1 за неоформлення індивідуально-контрольної книжки, відповідальність за що передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 1 700 грн.
На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень Закону України «Про автомобільний транспорт», а також ряду інших підзаконних актів, суд першої інстанції прийшов до висновку, що спірні індивідуальні акти є протиправними, оскільки у межах цих правовідносин позивач не є автомобільним перевізником.
Разом з тим, розглядаючи цей спір по суті, суд першої інстанції не врахував такого.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб місцевих органів виконавчої влади, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
При цьому, за правилами ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Приписи частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (у редакції, яка була чинною на час винесення спірних постанов) визначали, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 3); перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 15).
Частинами другою, четвертою, п'ятою, шостою, восьмою статті 60 указаного вище Закону передбачено, що порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачені абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим частини першої цієї статті, можуть бути зафіксовані в автоматичному режимі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.
Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.
Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України, крім адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, які зараховуються до державного дорожнього фонду.
Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вбачається з матеріалів справи, однак не було враховано судом першої інстанції, спірні правовідносини виникли у зв'язку із застосуванням до ОСОБА_1 , як автомобільного перевізника, адміністративно-господарських штрафів відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а не у зв'язку з притягненням її до адміністративної відповідальності, передбаченої КУпАП.
Викладене з урахуванням фактичних обставин цієї справи дає підстави стверджувати, що оскільки Укртрансбезпекою притягнуто до відповідальності ОСОБА_1 за порушення положень Закону України «Про автомобільний транспорт» та накладено на останню адміністративно-господарські санкції, то спірні правовідносини не можуть належати до категорії справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, з огляду на суб'єктний склад та характер спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта, що вказана справа підсудна окружному адміністративному суду, а не місцевому загальному, як адміністративному.
Аналогічний за своїм змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №697/2073/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з Указом Президента України від 16.11.2004 № 1417/2004 «Про утворення місцевих адміністративних судів, затвердження їх мережі» на територію міста Києва поширюються повноваження Окружного адміністративного суду міста Києва.
Водночас, статтею 1 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності 15.12.2022, приписано ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Абзацом другим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» указаного Закону передбачено, що до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
За таких обставин, з огляду на те, що місцем проживання та місцем знаходження учасників даної адміністративної справи є місто Київ, окружним адміністративним судом, уповноваженим на розгляд і вирішення цього спору, є Київський окружний адміністративний суд.
При цьому судова колегія звертає увагу, що після отримання 19.05.2025 (у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України) ухвали від 16.05.2025 про відкриття провадження в цій адміністративній справі до Шевченківського районного суду міста Києва Укртрансбезпекою 23.05.2025 було подано через підсистему «Електронний суд» клопотання про передачу справи за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду (отримано судом 23.05.2025 та зареєстровано за №51610/25-Вх, що підтверджується матеріалами електронної справи), яке відсутнє у матеріалах паперової справи, не було розглянуто судом першої інстанції що, у свою чергу, спричинило розгляд і вирішення цього спору з порушенням правил юрисдикції.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Відповідно до ст. 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв'язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.
За таких обставин, враховуючи, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням правил юрисдикції (ст. 20 КАС України), адже цей спір належить розглядати окружному адміністративному суду, а не місцевому суду як адміністративному, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції із направленням справи на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 318, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року - скасувати.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов і зобов'язання вчинити дії - направити на розгляд до Київського окружного адміністративного суду за встановленою підсудністю.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев
Повне рішення складено 11 листопада 2025 року.