Справа № 752/26325/24 Суддя першої інстанції: Кирильчук І.А.
11 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача - Файдюка В.В.,
суддів - Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, -
У грудні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека) про:
- скасування постанови від 12.11.2024 серії АВ №00002671 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання на території України;
- закриття справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за постановою серії АВ №00002671 від 12.11.2024;
- скасування постанови від 25.11.2024 серії АВ №00003129 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання на території України;
- закриття справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за постановою серії АВ №00003129 від 25.11.2024.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 10.04.2025 позов задоволено повністю. Крім того, стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Укртрансбезпеки судовий збір у розмірі 969,00 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що спірні постанови не містять відомостей про марку, модель та державні номери причепів-контейнеровозів, приєднаного до сідельних тягачів, що передбачено чинним законодавством. Суд підкреслив, що згідно з свідоцтв про державну реєстрацію транспортного засобу напівпричепи є контейнеровозами, а відтак обчислення вагових параметрів без урахування цих відомостей є протиправним безвідносно до наявного на контейнері маркування. Крім того, суд зазначив, що самостійна зміна посадовою особою відповідача технічних характеристик транспортного засобу є порушенням принципів належного урядування та правової визначеності, а можливе самовільне переобладнання транспортного засобу та його подальша експлуатація може бути підставою для відповідальності іншого виду.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування своїх доводів, зокрема, зазначає, що норми чинного законодавства не містять вимог щодо необхідності зазначення у постанові відомостей про марку, модель та державний номер причепу-контейнеровоза, приєднаного до сідельного тягача. Наголошує, що сам факт належності напівпричепу до контейнеровозів не є підставою для застосування іншого показника максимально допустимої ваги, оскільки відсутні докази здійснення таким транспортним засобом саме контейнерних перевезень. Підкреслює, що у контейнерах заборонено перевозити сипучі вантажі без тари, а самі контейнери мають мати відповідне маркування. Окремо наголошує, що надані позивачем документи не містять доказів, що переведення здійснювалося контейнером або змінним кузовом, оскільки такі перевезення мали місце з використанням кузова власного виготовлення для переведення насипного вантажу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2025 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Крім того, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Укртрансбезпеки на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Свою позицію обґрунтовує тим, що будь-які порушення у сфері транспортних перевезень не можуть нівелювати статус транспортного засобу як контейнеровоза. Наголошує, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується належність транспортного засобу до контейнеровоза, а контейнери на ньому відповідають всім міжнародним стандартам. Крім того, звертає увагу, що положення Правил дорожнього руху оперують поняттям не лише контейнеровоза, а й змінного кузова.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2025 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження з 11.11.2025.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 11.11.2024 об 11 год. 06 хв. за адресою Н-01, км 198+300, Черкаська обл., зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.440, днз. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме - перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,413% (2,165 т) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.
За результатами фіксації в автоматичному режимі адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Солов'янчик С.І. винесено постанову серії АВ № 00002671 від 12.11.2024, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що напівричіп HUMBAUR, днз. НОМЕР_2 , згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 є спеціалізованим напівпричіпом, контейнеровоз типу 1А доопрацьованого, обрізаного до висоти 2000 мм як кузова власного виготовлення для насипних вантажів (зернових культур).
Також матеріали справи свідчать, що 25.11.2024 о 15 год. 27 хв. за адресою М-01, км 49+495, Київська обл., зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.480, днз. НОМЕР_4 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме - перевищення загальної маси транспортного засобу на 7,100% (2,84 т) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.
За результатами фіксації в автоматичному режимі адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко Д.І. винесено постанову серії АВ № 00003129 від 25.11.2024, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.
Судом першої інстанції поряд з іншим встановлено, що напівричіп HUMBAUR, днз. НОМЕР_5 , згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 є спеціалізованим напівпричіпом, контейнеровоз, змінена конструкція напівпричепа для перевезення контейнерів типу 1В або доопрацьованого (обрізаного до висоти 2300 мм) контейнера типу 1В як кузов власного виготовлення для перевезення насипних вантажів (у тому числі зернових культур).
На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень КУпАП, Закону України «Про дорожніх рух», Закону України «Про автомобільний транспорт» а також ряду підзаконних актів, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на належність напівричепів до контейнеровозів та невідповідності спірних постанов вимогам чинного законодавства.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може погодитися з огляду на таке.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, працівника Укртрансбезпеки, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно.
Згідно з приміткою до цієї статті підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Приписи ч. 1 ст. 14-3 КУпАП визначають, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Відповідно до ст. 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).
Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.3 ПДР України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пп. «б» п. 22.5 ПДР України рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси:
- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 тон для доріг державного значення;
- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44 тони для доріг державного значення.
Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.
Судовою колегією враховується, що приписи ст. 251 КУпАП визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 2 статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (далі - Порядок № 1174).
Згідно п. п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Пунктом 7 Порядку № 1174 встановлено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163 (абз. 6 п. 8 Порядку №1174).
Відповідно до п. 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
Згідно з п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу (за можливості); вимірювання габаритів транспортного засобу (за можливості); фіксацію та розпізнавання номерного знака транспортного засобу; фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-комунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-комунікаційної системи.
Як було встановлено раніше, у постанові від 12.11.2024 серії АВ №00002671 зазначено, що 11.11.2024 об 11 год. 06 хв. за адресою Н-01, км 198+300, Черкаська обл., зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.440, днз. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме - перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,413% (2,165 т), за що ч. 2 ст. 132-1 КУпАП передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн.
Правопорушення зафіксовано технічним засобом WIM 9.9, свідоцтво про повірку №23-21/000206, чинне до 03.10.2025, №35-02/4095, чинне до 07.10.2025.
Крім того, у постанові від 25.11.2024 серії АВ №00003129 зазначено, що 25.11.2024 о 15 год. 27 хв. за адресою М-01, км 49+495, Київська обл., зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.480, днз. НОМЕР_4 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме - перевищення загальної маси транспортного засобу на 7,100% (2,84 т), за що ч. 2 ст. 132-1 КУпАП передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн.
Правопорушення зафіксовано технічним засобом WIM 21. WAGA-WIM35, заводський номер 6, свідоцтво про повірку №UA.TR.113-0695/15F-24, чинне до 10.09.2025, №04/6039, чинне до 26.08.2025.
Судовою колегією враховується, що позивачем в обґрунтування позовних вимог не наведено обставин, які б свідчили про наявність обґрунтованих сумнівів щодо несправності технічних засобів, якими проводилося вимірювання навантаження в автоматичному режимі, з огляду на зафіксовані у постановах дійсність свідоцтв про повірку технічного засобу.
Разом з тим, наголошуючи на протиправності спірних постанови, ОСОБА_1 посилався, зокрема, на те, що посадовими особами Укртрансбезпеки не враховано належність напівпричепів до контейнеровозів, що свідчить про неправильність обчислення максимально допустимої загальної маси транспортних засобів 40 тон замість 44 тон.
Матеріали справи свідчать, що напівричіп HUMBAUR, днз. НОМЕР_2 , згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , є спеціалізованим напівпричіпом, контейнеровоз типу 1А доопрацьованого, обрізаного до висоти 2000 мм як кузова власного виготовлення для насипних вантажів (зернових культур).
У свою чергу, напівричіп HUMBAUR, днз. НОМЕР_5 , згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , є спеціалізованим напівпричіпом, контейнеровоз, змінена конструкція напівпричепа для перевезення контейнерів типу 1В або доопрацьованого (обрізаного до висоти 2300 мм) контейнера типу 1В як кузов власного виготовлення для перевезення насипних вантажів (у тому числі зернових культур).
Водночас, на переконання суду апеляційної інстанції, указані свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів не можуть бути безумовними доказами здійснення позивачем саме контейнерних перевезень з огляду на таке.
Так, на фотознімку (а.с. 34) на кузові транспортного засобу наявна металева табличка із зазначенням відомостей про контейнер, виготовлений в Україні за ТУ У 29.2-39989905-001:2018. Виробником зазначено ТОВ «Зміїв Транс Захід».
На підтвердження того, що виріб на цьому фотознімку належить до контейнерів позивачем надано, зокрема, сертифікат відповідності UA.PN.191.1450-23, терміном дії з 25.07.2023 до 24.07.2024. Указаний сертифікат виданий ТОВ «Зміїв-Транс» (код ЄДРПОУ 39989905), а не ТОВ «Зміїв Транс Захід», зазначений виробником цього товару.
У свою чергу, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код 39989905), підприємству ТОВ «Зміїв-транс», відкрито КВЕД « 29.20 Виробництво кузовів для автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів», аналогічний КВЕД відкрито і ТОВ «Зміїв Транс Захід» (код 45109398). Отже, вказані виробники виготовляють лише кузови до вантажних автомобілів.
Підтвердженням того, що придбаний, за твердженням позивача, ОСОБА_2 у ТОВ «Зміїв-Транс Захід» виріб не є контейнером, свідчить й зміст акта приймання-передачі від 09.02.2024, в якому зафіксовано приймання-передачі кузова для автотранспортних засобів, а не контейнера.
У свою чергу, відповідно до абз. 6 п. 37 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, власникам переобладнаних транспортних засобів видаються нові свідоцтва про реєстрацію (зокрема за бажанням заявника в електронній формі без виготовлення їх на бланку) із зазначенням нових ідентифікаційних номерів складових частин або особливостей конструкції, що виникли в результаті змін в ній.
Як вже було наголошено вище, із змісту свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 вбачається, що напівричіп HUMBAUR, днз. НОМЕР_2 , є спеціалізованим напівпричіпом, контейнеровозом типу 1А доопрацьованого, обрізаного до висоти 2000 мм як кузова власного виготовлення для насипних вантажів (зернових культур).
Тобто, хоча напівпричіп HUMBAUR, днз. НОМЕР_2 , переобладнаний як контейнеровоз, однак у спірному випадку неможливо стверджувати, що такий здійснював перевезення як контейнера (про що наголошено вище), так і змінного кузова, оскільки безпосередньо в особливих відмітках свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу СТР №883816 зафіксовано конкретний тип кузова власного виготовлення, яким здійснюється перевезення. Указане, на переконання колегії суддів, спростовує посилання позивача на те, що контейнеровозом HUMBAUR, днз. НОМЕР_2 , здійснювалося перевезення змінного кузова.
Більше того, суд апеляційної інстанції зауважує, що у позовній заяві, а також у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 наголошував на тому, що розміщені на напівпричепах HUMBAUR, днз. НОМЕР_2 , та HUMBAUR, днз. НОМЕР_5 , кузови належать до контейнерів, що підтверджується відповідним маркуванням.
Проте, колегією суддів враховується, що будь-яких доказів (зокрема, договорів, товарно-транспортних накладних тощо) на підтвердження використання контейнеровозів за призначенням, тобто здійснення ними вантажних перевезень саме у контейнерах, матеріали справи не містять.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що у спірному випадку позивачем не було спростовано доводи відповідача про те, що контейнеровози здійснювали саме контейнерні перевезення.
Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції, посадові особи Укртрансбезпеки при прийнятті спірних постанов правильно визначили типи автомобілів при проведенні розрахунку відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу, взявши допустиму вагу не контейнеровоза 44 тони, а вантажного тягача 40 тон, що відповідає вимогам чинного законодавства.
У свою чергу, з приводу посилання апелянта на те, що всупереч вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.01.1997 №363, ОСОБА_1 не було надано доказів перевезення контейнерів з відповідним маркуванням, колегія суддів зазначає, що можливе недотримання власником вантажу або ж перевізником вимог щодо маркування контейнеру не може змінити призначення та технічні характеристики одиниці транспортного обладнання, яка розміщена на спеціалізованому напівпричепі-контейнеровозі, для цілей її ідентифікації як причепа-контейнеровоза у розумінні Правил №363 та для цілей застосування положень пункту 22.5 ПДР України.
До того ж, спірними постановами позивача було притягнуто до відповідальності саме за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами, а не за порушення правил маркування контейнерів.
Відповідно до п. п. 1, 2, 4, 5, 6 розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512 (далі - Інструкція № 512), уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП.
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.
Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.
Під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи уповноважена посадова особа з'ясовує, зокрема, наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб.
Опрацювання матеріалів інформаційного файлу здійснюється в один або два етапи (рівні) залежно від наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб або про особу, яка притягається до відповідальності, а також оцінки інших матеріалів інформаційного файлу у справі про адміністративне правопорушення.
На першому етапі (рівні) за результатами опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа:
1) за наявності відомостей у справі про адміністративне правопорушення стосовно осіб, зазначених у частинах першій та другій статті 14-3 КУпАП, щодо відповідності символів номерного знаку зафіксованого транспортного засобу, наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб та відповідальну особу або особу, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України, відсутності інформації про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами та відсутності обставин, що виключають адміністративну відповідальність особи, виносить із використанням засобів системи постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки;
2) у разі потреби додаткової перевірки фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, відсутності достовірної та/або повної інформації щодо зафіксованого транспортного засобу, особи, яка притягається до відповідальності, постанову не виносить, а матеріали адміністративної справи невідкладно передає з використанням засобів системи на другий етап (рівень) іншій уповноваженій посадовій особі із зазначенням підстав передання для продовження їх розгляду шляхом детального опрацювання та уточнення наявних матеріалів інформаційного файлу, іншої інформації стосовно транспортного засобу та особи, яка притягається до відповідальності, отриманої із системи, з подальшим прийняттям відповідного рішення.
На другому етапі (рівні) уповноважена посадова особа опрацьовує не пізніше 2-х місяців з дня вчинення правопорушення, передані на розгляд з першого етапу (рівня) матеріали інформаційного файлу, аналізує їх та у разі потреби уточнює необхідні відомості для прийняття рішення у справі шляхом отримання інформації відповідно до законодавства та за результатами опрацювання:
1) у разі наявності у матеріалах інформаційного файлу відомостей про вчинення адміністративного правопорушення, відсутності в матеріалах інформаційного файлу даних про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами, відсутності обставин, визначених статтею 247 КУпАП, з використанням засобів системи виносить адміністративну постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з накладенням кваліфікованого електронного підпису;
2) за наявності хоча б однієї з обставин, визначених статтею 247 КУпАП, закриває провадження у справі без винесення постанови з унесенням відповідної інформації до системи та накладенням кваліфікованого електронного підпису;
3) у разі отримання відомостей про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами невідкладно передає в автоматизованому режимі таку інформацію до ФП ЄІС МВС з метою інформування відповідних органів (підрозділів) Національної поліції України для прийняття рішення згідно із законодавством. При цьому постанова не виноситься.
Отже, у випадку необхідності додаткової перевірки відомостей, зокрема, щодо транспортного засобу, уповноважена особа Укртрансбезпеки вправі передати матеріали адміністративної справи іншій уповноваженій особі для продовження їх розгляду шляхом детального опрацювання та уточнення наявних матеріалів інформаційного файлу.
Разом з тим, хоча доказів вчинення відповідних дій уповноваженою особою Укртрансбезпеки матеріали справи не містять, однак і матеріали одночасно не спростовують позицію відповідача про те, що, як було зазначено вище, доказів здійснення контейнерних перевезень контейнеровозами HUMBAUR, днз. НОМЕР_2 та днз. НОМЕР_5, позивачем не надано.
Статтею 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Отже, як правильно зазначено апелянтом, ні норми КУпАП, ні положення додатку 1 до Інструкції №512 у редакції наказу Міністерства інфраструктури України № 324 від 14.05.2022, не містять вимог щодо зазначення у постанові про накладення адміністративного стягнення відомостей про марку, модель та державний номер причепу-контейнеровоза, приєднаного до сідельного тягача, що було залишено поза увагою суду першої інстанції.
За таких обставин, враховуючи, що належними та допустимими доказами підтверджується факт вчинення ОСОБА_3 правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, що було безпідставно залишено поза увагою судом першої інстанції з огляду на відсутність доказів на їх спростування, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування спірних постанов.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити повністю, а рішення суду першої інстанції - скасувати.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити повністю.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 квітня 2025 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев
Повне рішення виготовлено 11 листопада 2025 року.