Справа № 640/1691/20 Головуючий у 1-й інстанції: Алєксєєва Н.Ю.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
05 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Мельничука В.П.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківське шляхо-експлуатаційне управління» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ТОВ «Білоцерківське шляхо-експлуатаційне управління» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.10.2019 № 000279511.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2020 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
На виконання приписів Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» від 16 липня 2024 року № 3863-IX та наказу Державної судової адміністрації України «Про затвердження Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва» від 16 вересня 2024 року № 399, а також згідно розміщеного на офіційному веб-порталі Судової влади України переліку справ Окружного адміністративного суду міста Києва, що підлягають передачі Полтавському окружному адміністративному суду (додаток 3 до пункту 19 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом м. Києва) дану адміністративну справу передано на розгляд та вирішення Полтавському окружному адміністративному суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 справа прийнята до провадження, допущена заміна відповідача Головного управління ДПС у Київській області (юридична особа, ідентифікаційний код 43141377) на його правонаступника Головне управління ДПС у Київській області (відокремлений підрозділ ДПС України, ідентифікаційний код 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-а).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» зареєстровано Білоцерківським міськрайонним управлінням юстиції Київської області від 04.01.2006 року за №13531450000003815. Податковий номер платника податків: 34018864. Місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 95. Фактично, на момент спірних правовідносин, ТОВ «Білоцерківське шляхово - експлуатаційне управління» знаходиться за адресою: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 95, згідно договору найму (оренди) нежитлового приміщення від 01.03.2013 року №33/138-13 укладеного з ТОВ «Білоцерківський завод «Трібо» (код ЄДРПОУ 35046274), загальною площею 155 м2.
Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 19.01.2006 за №786 зареєстроване платником податку на додану вартість, індивідуальний номер платника податку на додану вартість 340188610273.
В період з 12.09.2019 по 18.09.2019, на підставі наказу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, направлення від 12.09.2019 року №85, виданого ГУ ДФС у Київській області проведена перевірка ГУ ДПС у Київській області, у зв'язку з наданням ТОВ «Білоцерківське шляхово - експлуатаційне управління» в неповному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на письмові запити «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)» від 19.06.2019 №21446/10/10-36-14-11, від 19.06.2019 №21482/10-36-14-11, від 19.07.2019 №25203/10-36-14-11, від 02.08.2019 №27021/10-36-14-11, наданих у зв'язку з виявленням недостовірності визначення ТОВ «Білоцерківське шляхово - експлуатаційне управління» податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Бінга», ТОВ «Нордек ЛТД», ТОВ «Лайт Енерджи», ТОВ «Келтор», ТОВ «Трілайн ЛТД».
За результатами перевірки відповідачем складений акт 24.09.2019 №86/10-36-14-11/34018864, за висновками якого за період з 01.01.2019 по 30.04.2019 ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 143 797,00 грн.
Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2019 по 30.04.2019, встановлено порушення пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК України в частині заниження податку на додану вартість в сумі 1 163 439, 89 грн., в тому числі за січень 2019 на суму 739 540,03 грн. та квітень 2019 на суму 423 899,86 грн., при проведенні фінансово - господарських відносин з ТОВ «Бінга» (код ЄДРПОУ 42547710) та ТОВ «Нордек ЛТД» (код ЄДРПОУ 42549189) за січень 2019, ТОВ «Лайт-Енерджи» (код ЄДРПОУ 39411792) за лютий 2019, ТОВ «Келтор» (код ЄДРПОУ 42448246) за березень 2019, ТОВ «Трілайн ЛТД» (код ЄДРПОУ 42548033) за квітень 2019.
ГУ ДПС у Київській області прийняте податкове повідомлення-рішення №000279511 від 22.10.2019 про збільшення ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 163 440,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 581 720, 00 грн.
ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 000279511 від 22.10.2019, звернулось до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області № 000279511 від 22.10.2019 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивач здійснює господарську діяльність та веде бухгалтерський облік у відповідності до вимог чинного законодавства.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010.
Відповідно до п.п.14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з п. 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є:
- прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
- зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
- збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
- дохід за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу;
- дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу, з джерелом походження з України;
- дохід суб'єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.8 статті 141 цього Кодексу;
- дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу.
Згідно з п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п. 187.1 ст. 187 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку,
6) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).
До обов'язкових реквізитів податкової накладної, перелік яких закріплений в п.201.1 ст. 201 ПК України, законодавець відносить: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг - податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній. до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Відповідно до ст. 1 Закону №996-ХIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, у той час як під господарською операцією розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
При цьому за змістом ст. 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно із положеннями ч. 3 цієї статті інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.
Отже, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку із положеннями законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначають, що однією з головних умов документального підтвердження задекларованих платником податків у податковій звітності показників є можливість на підставі наявних первинних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту (доходу) в результаті здійснення господарських операцій.
При цьому, первинний документ має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, натомість сама собою наявність або відсутність окремих документів не свідчить про наявність факту порушення з боку платника податків, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
Згідно з п.п.2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.
Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.
Сукупний аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що обов'язок платника податку з декларування податкового зобов'язання з податку на додану вартість є, перш за все в даній ситуації, похідним від самого факту здійснення відповідних господарських операцій, при цьому перевірка правильності відображення господарської операції у податковому обліку вимагає дослідження дійсного переміщення активу між учасниками поставки та аналіз змін їх майнового стану з урахуванням усіх доводів та доказів, наданих учасниками провадження.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання/реалізації товарів (робіт, послуг), з метою використання придбаного товару в своїй господарській діяльності, у вигляді, зокрема, подальшого збуту покупцям, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 у справі №815/253/16 зазначив, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які мають відображати реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Відтак, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
При цьому, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.
В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю, що узгоджується із правовим висновком викладеним Верховним Судом у постанові від 13.01.2021 у справі №810/1811/17.
З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення ГУ ДПС у Київській області перевірки ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» відповідачем встановлено відсутність реальності здійснення господарських операцій позивача із контрагентами, а саме: з ТОВ «Бінга», ТОВ «Нордек ЛТД», ТОВ «Лайт Енерджи», ТОВ «Келтор», ТОВ «Трілайн ЛТД».
Надаючи оцінку таким висновкам контролюючого органу та перевіряючи висновки суду першої інстанції з урахуванням аргументів апелянта, колегія суддів зазначає таке.
Позивачем був укладений договір від 02.01.2019 №02/01 (т.1 а.с. 99-101) із ТОВ «Бінга» про надання послуг механізмів.
На виконання договору №02/01 від 02.01.2019 року були виписані рахунки-фактури, сплачені послуги, виконані роботи, що підтверджується актами здачі-приймання робіт: № ОУ-0000007 від 16.01.2019 року ; № ОУ-0000008 від 17.01.2019 року; № ОУ-0000009 від 19.01.2019 року; № ОУ-0000011 від 23.01.2019 року; № ОУ-0000012 від 24.01.2019 року; № ОУ-0000013 від 27.01.2019 року ; № ОУ-0000015 від 28.01.2019 року; № ОУ-0000019 від 31.01.2019 року.
Складені і зареєстровані у січні 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі- ЄРПН) податкові накладні № 7 від 16.01.2019 року; № 8 від 17.01.2019 року; № 9 від 19.01.2019 року; № 11 від 23.01.2019 року; № 12 від 24.01.2019 року; № 13 від 27.01.2019 року ; № 15 від 28.01.2019 року ; № 19 від 31.01.2019 року (т.1,а.с. 102-109).
З акту перевірки від 24.09.2019 вбачається, що відповідачем по господарським операціям позивача із ТОВ «Бінга» за договором надання послуг механізмами від 02.01.2019 №02/01 не встановлено фактів відсутності первинних документів, відсутності в первинних документах обов'язкових реквізитів або невідповідності їх змісту та обсягу господарським операціям (т.1,а.с. 26-32).
На момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Бінга» належним чином зареєстроване як юридична особа та платник податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались, мало діюче свідоцтво платника ПДВ (т.1,а.с. 28). Договір про надання послуг механізмів № 02/01 від 02.01.2019 був чинним на момент здійснення господарських операцій та недійсним у судовому порядку не визнавався.
Під час виконання умов вказаного договору у позивача відбувався рух активів у процесі здійснення господарських операцій, що не заперечується відповідачем.
Тобто, в ході перевірки встановлено факт реального здійснення операцій позивачем та зазначеним контрагентом з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також підтверджено оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами.
У позивача відбулися зміни в структурі активів та зобов'язань та власному капіталі.
Послуги механізмів придбані (отримані) були використані у подальшій господарській діяльності позивача під час виконання договору субпідряду № 3/19-с від 28.12.2018 року (т.1 а.с. 156-168), що підтверджується актом виконаних робіт № 01/1-2019 за січень 2019 року (т.1 а.с. 169-172) та довідкою про вартість робіт за січень 2019 року (т.1 а.с. 174).
Відповідачем в акті перевірки від 24.09.2019 зазначено (т.1 а.с. 31), що ТОВ «Бінга» в 2019 році реалізовувало на адресу контрагентів-покупців різноманітні послуги в Житомирській, Київській, Вінницькій, Дніпропетровська Одеській, Рівненській Тернопільській областях. Тобто, ТОВ «Бінга» здійснювало свою господарську діяльність в різних обласних центрах, з різними контрагентами, в тому числі і з позивачем. Доказів визнання недійсною кожної із операцій контрагента відповідачем не наведено.
Контролюючий орган вказав, що ТОВ «Бінга» податкову звітність за 2018 рік не подано, тому наявність основних засобів визначити не можливо. Подано звітність за січень, лютий, березень 2019 року. Податкові декларації по ПДВ за квітень-серпень 2019 року до податкового органу не подавались. Відомості про об'єкти оподаткування платника податків за формою 20-ОПП відсутні.
Також, ТОВ «Бінга» не подано Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів за січень 2019 року, звіт форми 1-ДФ.
Відповідач зазначив, що за результатами детального аналізу первинних документів встановлено, що у представлених актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) міститься лише найменування наданої послуги, з них неможливо встановити обсяг проведених робіт, кількість витраченого часу, використані інформаційні матеріали, порядок визначення вартості, а також ідентифікувати участь контрагентів у наданні послуг. Зокрема, такі акти не відображають місця складання, місць надання послуг, переліку осіб, які були залучені до груп реагування, відповідальних за виконання послуг осіб.
Між ТОВ «Нордек ЛТД» (постачальник) та ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» (покупець) укладений договір на надання послуг механізмів №3 від 02.01.2019 (а.с. 118-120).
Податковим органом в акті перевірки від 24.09.2019 невірно вказано договір №02/01 від 02.01.2019, замість договір №3 від 02.01.2019 (т.1 а.с. 32), та як наслідок, зроблено хибний висновок про схожість порядку заповнення договорів та їх умов, укладених з іншими контрагентами.
На виконання договору № 3 від 02.01.2019 ТОВ «Нордек ЛТД» було виписано позивачу рахунки-фактури : № 70 від 21.01.2019 року на суму 362162,65 грн. з ПДВ; № 71 від 23.01.2019 року на суму 349565,88 грн. з ПДВ; № 72 від 24.01.2019 року на суму 350327,06 грн. з ПДВ; № 74 від 29.01.2019 року на суму 387947,78 грн. з ПДВ ; № 100 від 30.01.2019 року на суму 358899,90 грн. з ПДВ (т.1 а.с. 126-130), проведена оплата.
Виконані роботи, що підтверджується актами здачі-приймання робіт № 70 від 21.01.2019 року; № 71 від 23.01.2019 року; № 72 від 24.01.2019 року; № 74 від 29.01.2019 року; № 100 від 30.01.2019 року.
Складені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні № 72 від 21.01.2019 року; № 70 від 23.01.2019 року ; № 100 від 24.01.2019 року ; № 74 від 29.01.2019 року ; № 71 від 30.01.2019 року (т.1 а.с. 121-125).
З акту перевірки від 24.09.2019 року вбачається, що відповідачем по господарським операціям позивача із ТОВ «Нордек ЛТД» за договором на надання послуг механізмами від 02.01.2019 року № 3 не встановлено фактів відсутності первинних документів, відсутності в первинних документах обов'язкових реквізитів або невідповідності їх змісту та обсягу господарським операціям (т.1,а.с. 34), однак наданий позивачем договір, первинні документи, акти здачі-приймання робіт, журнал-реєстрації робіт орендованою технікою на 2019 рік (т.1 а.с. 131-155) та розрахункові документи, не були враховані Головним управлінням ДПС у Київській області під час проведення позапланової перевірки.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 06.03.2025 року ТОВ «Нордек ЛТД» перебуває у статусі зареєстрованого.
На момент укладення договору на надання послуг механізмами від 02.01.2019 року № 3 та здійснення господарських операцій ТОВ «Нордек ЛТД» мало діюче свідоцтво платника ПДВ (т.1 а.с. 34).
Послуги механізмів придбані (отримані) від ТОВ «Нордек ЛТД» були використані у подальшій господарській діяльності позивача під час виконання договору субпідряду №3/19-с від 28.12.2018 року (т.1 а.с. 156-168), що підтверджується актом виконаних робіт № 01/1-2019 за січень 2019 року (т.1 а.с. 169-172) та довідкою про вартість робіт за січень 2019 року (т.1 а.с. 174).
Відповідач зазначив, що за результатами детального аналізу первинних документів встановлено, що у представлених актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) міститься лише найменування наданої послуги, з них неможливо встановити обсяг проведених робіт, кількість витраченого часу, використані інформаційні матеріали, порядок визначення вартості, а також ідентифікувати участь контрагентів у наданні послуг. Зокрема, такі акти не відображають місця складання, місць надання послуг, переліку осіб, які були залучені до груп реагування, відповідальних за виконання послуг осіб.
ГУ ДПС у Київській області також вказано про неподання ТОВ «Нордек ЛТД» звітності до податкового органу. Згідно ITC «Податковий блок» встановлені послуги ознаки нереальності здійснених послуг від ТОВ «Нордек ЛТД», а саме: неможливість реального здійснення зазначених операцій з урахуванням часу, місця, необхідного для виконання послуг, трудового ресурсу; придбання послуг по ланцюгу та відсутність реального джерела походження; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського та технічного персоналу.
Враховуючи вищенаведене, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського, технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) ТОВ «Нордек ЛТД» не мало умов для ведення господарської діяльності, а саме для задання послуги по розподілу протиожеледних матеріалів, послуги снігоочисника плужного машинами.
Між ТОВ «Лайт-Енерджи» (постачальник) та ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» (покупець) було укладено договір про надання транспортних послуг № 29 від 16.02.2019 року (т.1 а.с. 193-194).
На виконання умов договору № 29 від 16.02.2019 виписано рахунки-фактури, оплачені послуги (т.1 а.с. 206-207).
Зазначене підтверджується актами здачі-приймання № ОУ-0000047 від 16.02.2019 року; № ОУ-0000060 від 18.02.2019 року та податковими накладними № 47 від 16.02.2019 року та № 59 від 18.02.2019 року на загальну суму 265863,60 грн. з ПДВ (т.1 а.с. 41).
Товарно-транспортні накладні також були надані на перевірку (т.1 а.с.196-205).
Також , позивачем було укладено з ТОВ «Лайт-Енерджи» договір постачання товару № 18 від 18.02.2019 року (т.1 а.с. 175-178).
На виконання договору №18 від 18.02.2019 року, ТОВ «Лайт-Енерджи» було виписано рахунки-фактури, позивачем оплачений товар (т.1 а.с. 190-192).
Зазначене підтверджується видатковими накладними: № РН-0000059 від 18.02.2019 року; № РН-0000070 від 19.02.2019 року ; № РН-0000086 від 21.02.2019 року.
Складені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні № 60 від 18.02.2019 року; № 70 від 19.02.2019 року; № 86 від 21.02.2019 року (т.1,а.с. 179-184).
Оплата за товар та надані послуги здійснена позивачем в березні 2019 року згідно платіжних доручень: № 445 від 14.03.2019 року на суму 97653,00 грн. з ПДВ; № 469 від 18.03.2019 року на суму 109197,48 грн. з ПДВ; № 470 від 18.03.2019 року на суму 109197,48 грн. з ПДВ; № 471 від 18.03.2019 року на суму 120741,96 грн. з ПДВ ; № 472 від 18.03.2019 року на суму 132931,80 грн. з ПДВ; № 473 від 18.03.2019 року на суму 132931,80 грн. з ПДВ, а всього на загальну суму 702653,52 грн., в тому числі ПДВ 117108,92 грн.
Доставка товару була здійснена автомобільним транспортом, що підтверджується товарно-транспортними накладними (т.1 а.с. 181-189).
З акту перевірки від 24.09.2019 року вбачається, що податковим органом по господарським операціям позивача із ТОВ «Лайт-Енерджи» за договором про надання транспортних послуг № 29 від 16.02.2019 року та договором на постачання товару № 18 від 18.02.2019 року, не встановлено фактів відсутності первинних документів, відсутності в первинних документах обов'язкових реквізитів або невідповідності їх змісту та обсягу господарським операціям (т.1 а.с. 42).
В момент укладення договорів про надання транспортних послуг № 29 від 16.02.2019 року та постачання товару № 18 від 18.02.2019 року, ТОВ «Лайт-Енерджи» є зареєстрованим в ЄДРПОУ, не припинене, мало діюче свідоцтво платника ПДВ (т.1,а.с. 42).
Позивач наполягає на документальному підтвердженні реального здійснення операцій Позивачем та зазначеним контрагентом з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» зазначає, що у позивача відбулися зміни в структурі активів та зобов'язань та власному капіталі.
Отримані товар «сіль технічна» та послуги із перевезення піщано-соляної суміші, були використані позивачем в подальшій господарські діяльності під час виконання умов договору субпідряду № 18/19-с від 01.02.2019 року (т.1,а.с. 212-224). Зазначене підтверджується Актами приймання виконаних робіт № 02/1-2019 та № 02/2-2019 (т.1 а.с. 225-235).
ГУ ДПС у Київській області вказано про неподання ТОВ «Лайт-Енерджи» звітності до податкового органу.
Також, відповідачем вказано про реєстрацію кримінальних проваджень, за матеріалами яких вказані низка суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності, в тому числі ТОВ «Лайт-Енерджи» (код ЄДРПОУ 39411792).
Однак, колегія суддів зазначає про відсутність в матеріалах справи відомостей про вироки в кримінальних справах щодо посадових осіб ТОВ «Лайт-Енерджи». Кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 62019080000000239 від 29.05.2019, щодо попередньої змови невстановлених осіб із службовими особами правоохоронних органів, в тому числі ТОВ «Лайт-Енерджи» не встановлювало обставини щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ «Лайт-Енерджи».
Відповідачем, згідно ІТС «Податковий блок» встановлено ознаки нереальності поставки товару від ТОВ «Лайт-Енерджи», а саме: відсутність матеріально - технічних і трудових можливостей для реального постачання; відсутність реального джерела (походження) товару та відсутність придбання товару по ланцюгу постачання; не підтвердження реєстрації транспортного засобу, яким здійснюється поставка товару.
Між ТОВ «Келтор» (постачальник) та позивачем було укладено договір постачання товару №18/2019 від 18.03.2019 року (т.1 а.с. 236-241).
На виконання договору постачання товару № 18/2019 від 18.03.2019 року, ТОВ «Келтор» було виписано рахунки-фактури : № СФ-40 від 18.03.2019 року на суму 199507,20 грн. з ПДВ; № СФ-41 від 20.03.2019 року на суму 230000,40 грн. з ПДВ; № СФ-42 від 22.03.2019 року на суму 280225,80 грн. з ПДВ; № СФ-43 від 26.03.2019 року на суму 210639,42 грн. з ПДВ (т.1,а.с. 246-249).
Оплата за товар була здійснена позивачем в травні 2019 року, у сумі 920372,80 грн., в тому числі ПДВ 153395,50 грн, згідно платіжних доручень: №851 від 07.05.2019 року на суму 230000,40 грн. з ПДВ ; № 852 від 07.05.2019 року на суму 280225,80 грн. з ПДВ; № 853 від 07.05.2019 року на суму 199507,20 грн. з ПДВ; № 854 від 07.05.2019 року на суму 210639,42 грн. з ПДВ.
Складені видаткові накладні № 40 від 18.03.2019 року; № 41 від 20.03.2019 року; № 42 від 22.03.2019 року; № 43 від 26.03.2019 року.
Складені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні № 40 від 18.03.2019 року; № 41 від 20.03.2019 року ; № 42 від 22.03.2019 року; № 43 від 26.03.2019 року.
Доставка товару була здійснена автомобільним транспортом, що підтверджується товарно-транспортними накладними та подорожніми листами.
З акту перевірки від 24.09.2019 року вбачається, що податковим органом по господарським операціям позивача із ТОВ «Келтор» за договором з постачання товару № 18/2019 від 18.03.2019 року, не встановлено фактів відсутності первинних документів, відсутності в первинних документах обов'язкових реквізитів або невідповідності їх змісту та обсягу господарським операціям.
На момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Келтор» належним чином зареєстроване як юридична особа та платник податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 06.03.2025 року ТОВ «Келтор» перебуває у статусі зареєстрованого.
На момент укладення договору на постачання товару № 18/2019 від 18.03.2019 року, ТОВ «КЕЛТОР» мало діюче свідоцтво платника ПДВ.
Укладений між позивачем та ТОВ «Келтор» договір постачання товару № 18/2019 від 18.03.2019 року був чинним на момент здійснення господарських операцій та недійсним у судовому порядку не визнавався.
Під час виконання умов вказаного договору у позивача відбувався рух активів у процесі здійснення господарських операцій, що не заперечується відповідачем.
Тобто, в ході перевірки встановлено факт реального здійснення операцій позивачем та зазначеним контрагентом з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також підтверджено оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними У позивача відбулися зміни в структурі активів та зобов'язань та власному капіталі.
Придбані у ТОВ «Келтор» запчастини використані позивачем для ремонту власних транспортних засобів, що обліковуються на балансі позивача, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями про перебування на обліку у позивача значної кількості транспортних засобів.
ГУ ДПС у Київській області вказано, що перевіркою встановлено: реалізацію товарів та послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; відсутність можливості виконання операцій з постачання товарів та надання послуг наявним трудовим ресурсом з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, віддаленості контрагентів один від одного; відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця); відсутність інформації про транспортування та надання в оренду транспортних засобів (наявність власних або орендованих транспортних засобів, посередників у транспортуванні); відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідне для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства.
За поясненнями відповідача ТОВ «Келтор» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту.
Між ТОВ «Трілайн ЛТД» (постачальник) та позивачем укладений договір постачання товару № 45 від 16.04.2019 року.
На виконання договору № 45 від 16.04.2019 року, ТОВ «Трілайн ЛТД» було виписано рахунки-фактури : № СФ-0000081 від 16.04.2019 року на суму 212426,80 грн. з ПДВ; № СФ-0000082 від 17.04.2019 року на суму 183432,67 грн. з ПДВ ; № СФ-0000083 від 17.04.2019 року на суму 197072,50 грн. з ПДВ; № СФ-0000084 від 18.04.2019 року на суму 197072,50 грн. з ПДВ; № СФ-0000085 від 18.04.2019 року на суму 40714,63 грн. з ПДВ.
Оплата за товар здійснена позивачем в квітні 2019 року, згідно платіжних доручень : № 743 від 18.04.2019 року на суму 510226,20 грн з ПДВ ; № 744 від 18.04.2019 року на суму 410146,62 грн з ПДВ.
Отримання товару підтверджується видатковими накладними: № РН-0000081 від 16.04.2019 року; № РН-0000082 від 17.04.2019 року ; № РН-0000083 від 17.04.2019 року; № РН-0000084 від 18.04.2019 року; № РН-0000085 від 18.04.2019 року.
За фактом проведення господарської операції з постачання товару складені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні: № 81 від 16.04.2019 року; № 82 від 17.04.2019 року ; № 83 від 17.04.2019 року; № 84 від 18.04.2019 року; № 85 від 18.04.2019 року на загальну суму 920372,80 грн, у тому числі ПДВ 153395,50 грн.
Доставку товару до позивача здійснено автомобільним транспортом, що підтверджується товарно- транспортними накладними та подорожніми листами.
З акту перевірки від 24.09.2019 року вбачається, що податковим органом по господарським операціям за договором постачання товару № 45 від 16.04.2019 року, не встановлено фактів відсутності первинних документів, відсутності в первинних документах обов'язкових реквізитів або невідповідності їх змісту та обсягу господарським операціям (а.с. 55-56).
На момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Трілайн ЛТД» належним чином зареєстроване як юридична особа та платник податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 10.03.2025 перебуває у статусі зареєстровано.
В момент укладення договору постачання товару № 45 від 16.04.2019 року, ТОВ «Трілайн ЛТД» мало діюче свідоцтво платника ПДВ.
Укладений між позивачем та ТОВ «Трілайн ЛТД» договір постачання товару №45 від 16.04.2019 року був чинним на момент здійснення господарських операцій та недійсним у судовому порядку не визнавався.
Під час виконання умов вказаного договору у позивача відбувався рух активів у процесі здійснення господарських операцій, що не заперечується відповідачем.
Тобто, в ході перевірки встановлено факт реального здійснення операцій позивачем та ТОВ «Трілайн ЛТД» з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача, а також підтверджено оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами. У позивача відбулися зміни в структурі активів та зобов'язань та власному капіталі.
Придбані у ТОВ «Трілайн ЛТД» запчастини використані позивачем для ремонту власних транспортних засобів, що обліковуються на балансі позивача, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями про перебування на обліку у позивача значної кількості транспортних засобів.
ГУ ДПС у Київській області вказано, що відповідно до даних інтернет-ресурсу, проведено аналіз ринкових цін на ідентичні товари за 2019 рік, за результатами якого встановлено значне завищення ціни, наприклад: шина 385/65 К22,5 - ринкова ціна від 31 грн. до 8791, при тому, що позивач придбає по ціні 118243 грн. Вказаний факт свідчить про невідповідність та необґрунтованість формування ціни на придбані у ТОВ «Трілайн ЛТД» товари, що свідчить про нереальність здійснення операцій.
Таким чином, аналізуючи надані для перевірки документи, згідно ІТС «Податковий блок» встановлено ознаки нереальності поставки товару від ТОВ «Трілайн ЛТД», а саме: неможливість реального здійснення зазначених операцій з урахуванням часу, місця, необхідного для виконання послуг, трудового ресурсу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського та технічного персоналу; відсутність реального джерела (походження) товару та відсутність придбання товару по ланцюгу постачання.
Відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки позивача встановлено відсутність в дійсності операцій, які є предметом відповідних правочинів та неправомірність (безпідставність) документального оформлення нереальної господарської операції при складанні первинних документів позивачем.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №640/6772/20 зазначено: «висновки контролюючого органу про нереальність господарських правочинів та, як наслідок, фіктивності господарських операцій є необґрунтованими, якщо реальність таких операцій підтверджується первинними та бухгалтерськими документами».
«Порушення, допущені одним платником податків, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств - контрагентів. Тому, невиконання контрагентами своїх податкових обов'язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та / або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків».
«При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень».
У постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі К/9901/6704/18, викладена правова позиція, яка міститься в рішеннях Верховного Суду України, щодо платників податків, а саме: «… сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю … за умови встановлення факту перевезення товару у процесі його поставки від заявлених контрагентів порядок заповнення товарно-транспортних накладних не має вирішального значення для визначення податкових наслідків операцій з поставки товару.
Відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.
Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку».
Податковий кодекс України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом. Така правова позиція повністю узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.
Так, у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) визнано, що платник податку на додану вартість не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов'язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.
Дана правова позиція відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах (постанова від 11.12.2007), де Верховний Суд України дійшов висновку про те, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду також неодноразово висловлював позицію, що відповідальність має індивідуальний характер і платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб (Постанови від 04 червня 2020 року у справі № 340/422/19, від 10 липня 2020 року у справі № 120/4723/18-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 27 серпня 2020 року у справі № 820/1379/16, від 17 вересня 2020 року у справі № 826/16705/17, від 20 жовтня 2020 року у справі № 806/705/15).
При цьому, відповідно до правової позиції Верховного Суду, вказаної постанові від 05.02.2019 року у справі №810/1967/16 під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним, стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів та їх добросовісності і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства».
Відповідно до акту перевірки, відповідачем був зроблений висновок, що існування кримінального провадження № 62019080000000239 від 29.05.2019, порушеного за фактом вчинення невстановленими особами кримінальних правопорушень за статтею 364, статтею 212, а також кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №42018000000001759 від 19.07.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 209 КК України щодо службових осіб ряду підприємств, в т.ч. ТОВ «Компанія «Сарекс», яке не було контрагентом позивача і що нібито, підтверджує безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Відповідно до презумпції невинуватості особи, закріпленої у статті 62 Конституції України, підтвердженням вчинення особою кримінального правопорушення може бути виключно вирок суду, який набрав законної сили, але аж ніяк сам факт наявності в ЄРДР інформації про наявне кримінальне провадження та «поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою».
Згідно з частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства обставини справи, які за законом, мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування».
Тобто, єдиним допустимим доказом здійснення особою фіктивного підприємництва, що є кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 205 КК України, може бути лише обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили.
Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 року по справі №816/809/17 зазначено, що колегія суддів вказує на те, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та. його контрагентами. Крім того, як вбачається з матеріалів справи кримінальна справа порушена за частиною третьою статті 212, статті 366, частиною другою статті 382 Кримінального кодексу України за фактом, ухилення від сплати податків у великих розмірах службовими особами ТОВ "Кремікс", про наявність кримінальних справ, чи тим більше наявність вироків, за фактом фіктивного підприємництва, що має безпосереднє значення для надання висновку, щодо діяльності господарюючих суб'єктів, а ні щодо позивача ні щодо його контрагентів надано не було.
Колегія суддів зазначає, що стосовно контрагентів позивача, фінансово-господарські операції з якими перевірялись, відсутні вироки суду по кримінальних справах за статтями 205, 212 Кримінального кодексу України, відсутня інформація про наявність судових рішень про визнання нереальними вказаних господарських операцій тощо. До матеріалів справи не надано вироків у загаданих відповідачем кримінальних провадженнях.
ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» господарські операції із ТОВ «Бінга», ТОВ «Нордек ЛТД», ТОВ «Лайт Енерджи», ТОВ «Келтор», ТОВ «Трілайн ЛТД» здійснені із очевидною діловою метою, були економічно доцільними і мали наслідкам реальні зміни фінансово-майнового стану позивача.
Так, основними видами діяльності позивача є будівництво доріг, автострад, будівництво мостів та тунелів, відтворення рослин, інші будівельно- монтажні роботи, інші види діяльності з прибирання, вантажний автомобільний транспорт, що підтверджується відомостями з ЄДР.
В ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» наявні транспортні засоби та спеціалізовані механізми та наявне нерухоме майно, частина з якого зафіксована у Додатку 2 до акту перевірки «Довідка про загальну інформацію щодо ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» та його діяльність за період з 01.01.2019 по 30.04.2019.
З матеріалів справи вбачається, що в позивача наявні трудові ресурси.
Так, згідно звіту ЄСВ (від 17.05.2019 №9102787839) середньооблікова кількість штатних працівників у квітні 2019 на ТОВ «Білоцерківське шляхово - експлуатаційне управління» склала 115 осіб. До перевірки надавався штатний розпис працівників від 29.12.2018 року, затверджений директором на підставі наказу від 29.12.2018 року №67 згідно якого кількість штатних одиниць 100 осіб. Вказане не заперечується відповідачем та зафіксовано у додатку 2 до акту перевірки «Довідка про загальну інформацію щодо ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» та його діяльність за період з 01.01.2019 по 30.04.2019.
Позивачем, за отримання від ТОВ «Бінга», ТОВ «Нордек ЛТД», ТОВ «Лайт Енерджи», ТОВ «Келтор», ТОВ «Трілайн ЛТД» товарів, послуг, надавались послуги третім особам, відповідно до видів господарської діяльності, як на момент укладення досліджуваних договорів з контрагентами, так і в подальшому. Позивачем надані послуги, що підтверджує використання у подальшій господарській діяльності послуг, робіт та товарів отриманих за операціями, які були предметом перевірки - що підтверджується договорами та первинними документами, копії яких надані позивачем до матеріалів справи.
Так, ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» у січні 2019 року за договором субпідряду № 3/19-с від 28.12.2018 року (т.1 а.с. 156-168), що був укладений з ТОВ «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ», було виконано роботи з експлуатаційного утримання доріг Білоцерківського та Сквирського районів Київської області на загальну суму - 6764176,73 в т.ч. ПДВ 20% - 1127362,79 грн. Документи про виконання умов вказаного договору, а саме копія довідки форми КБ-3 про вартість виконаних послуг та витрати (т.1 а.с. 174) та копії актів приймання виконаних робіт (т.1 а.с.169-172) знаходяться у матеріалах справи.
В зв'язку з тривалими та сильними снігопадами в періоді січень-березень 2019 ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» було змушене для своєчасного виконання договірних зобов'язань з експлуатаційного утримання доріг Білоцерківського та Сквирського районів Київської області, залучати додаткову орендовану снігоочисну спецтехніку та техніку для посипання доріг.
Для виконання умов договору № 3/19-с від 28.12.2018 року, ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» було укладено договір №02/01 від 02.01.2019 року з ТОВ «БІНГА» та договір № 3 від 02.01.2019 року з ТОВ «Нордек ЛТД».
ТОВ «Бінга» за умовами договору № 02/01 від 02.01.2019 року, було надано ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» послуг снігоприбиральної техніки у січні 2019 року на загальну суму - 2 628 337,02 грн. ТОВ «Нордек ЛТД» за умовами договору № 3 від 02.01.2019 року було надано ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» послуг снігоприбиральної техніки у січні 2019 року на загальну суму на суму - 1 808 903,27 грн.
Загальна сума придбаних ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» послуг за січень 2019 року становить - 4437240,29 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 739 540,05 грн.
Сума чистого доходу без ПДВ отриманого ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» за виконані роботи згідно договору № 3/19-с від 28.12.2018 складає - 5636813,94 грн, а сума понесених витрат по оренді спецтехніки - 3697700,24 грн.
Дохід ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» за вказаними операціями за січень 2019 року складає - 1 939 113,70 грн.
Відповідно до умов договору №18/19-с від 01.02.2019 (т.1 а.с. 212-224), укладеного між ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» та ТОВ «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ», ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» було виконано робіт по експлуатаційному утриманню доріг Білоцерківського та Сквирського районів області на загальну суму 4022331,37 грн в т.ч. ПДВ 20% - 670 388,56 грн, копії актів приймання виконаних робіт № 02/1-2019 (т.1,а.с. 225-230) та № 02/2-2019 (т.1,а.с. 231-235).
Через непередбачувані понаднормові опади, ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» було змушене для своєчасного виконання договірних зобов'язань залучати додаткову орендовану техніку для перевезення протиожеледних матеріалів. Вартість транспортних послуг для перевезення протиожеледних матеріалів придбаних у «Лайт Енерджи» за договором № 29 від 16.02.2019 становить - 265863,60 грн, вартість придбаної солі технічної придбаної у ТОВ «Лайт Енерджи» за договором № 8 від 18.02.2019 для приготування протиожеледної суміші становить - 436 789,92 грн. Всього ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» придбано послуг та товарів у лютому 2019 на загальну суму - 702653,52 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 117108,92 грн.
Отримані послуги та матеріали були використані ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» при виконанні робіт з експлуатаційного утримання доріг Білоцерківського та Сквирського районів Київської області у лютому-березні 2019, відповідно до укладеного договору № 18/19-с від 01.02.2019 року (т.1 а.с. 212-224).
Сума доходу отриманого ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» без ПДВ від виконаних робіт (наданих послуг) за договором субпідряду № 18/19-с від 01.02.2019 з експлуатаційного утримання доріг Білоцерківського та Сквирського районів Київської області складає - 3351942,81 грн, вартість закуплених товарів та послуг без ПДВ - 585544,60 грн.
Дохід ТОВ «Білоцерківське ШЕУ» за результатами виконання умов договору субпідряду №18/19-с від 01.02.2019 складає - 2 766 398,21 грн.
Для підготовки дорожньої спецтехніки та транспортних засобів для роботи у весняно-літній сезон 2019 року, ТОВ «Білоцерківське ШЕУ» було закуплено запчастини у ТОВ «КЕЛТОР» згідно договору № 18/2019 від 18.03.2019 року та у ТОВ «ТРІЛАЙН ЛТД» згідно договору №45 від 16.04.2019 року на загальну суму 1 840 745,64 грн., в т.ч. ПДВ - 306 790,94 грн. Придбані запчастини були використані для ремонту та відновлення дорожньої спецтехніки та автотранспортних засобів, які перебувають у власності ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління».
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вищенаведені докази свідчать про те, що ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» завдяки господарській діяльності з контрагентами: ТОВ «Бінга», ТОВ «Нордек ЛТД», ТОВ «Лайт Енерджи», ТОВ «Келтор», ТОВ «Трілайн ЛТД» збільшило свої виробничі потужності в І кварталі 2019 року, в результаті чого були виконані зобов'язання по договорам № 3/19-с від 28.12.2018 року та № 18/19-с від 01.02.2019 року, що в свою чергу підтверджує факти реального здійснення операцій з придбання товарно- матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно із підпунктом 14.1.231 пункту 1.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами діяльності І кварталу 2019 року ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» мало позитивний об'єкт оподаткування податком на прибуток в сумі 627698 грн, до бюджету сплачено 112 986 грн. податку на прибуток.
В цілому за 2019 рік обсяг виконаних робіт та наданих послуг ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» становить 69297321 грн., підприємством отримано чистого прибутку 5003507 грн. та нараховано і сплачено податку на прибуток 978913 грн., а саме : за 1 квартал 2019 року - 112 986 грн.; за 2 квартал 2019 року - 249047 грн.; за 3 квартал 2019 року - 113725 грн.; за 4 квартал 2019 року - 503155 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки контролюючого органу про необхідність збільшення податкового зобов'язання послуг ТОВ «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» на суму 1163440,00 грн. та відповідно про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 581720,00 грн. є необґрунтованими та безпідставними.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 22.10.2019 № 000279511 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 745 160,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 1 163 440,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями на суму 581 720,00 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Таким чином, проаналізувавши вказані вище та всі інші доводи та аргументи апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Мельничук В.П.
Повний текст постанови виготовлений 10.11.2025.