Справа № 640/11131/20 Головуючий у 1-й інстанції: Марич Є.В.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
05 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Жукова Є.О. від 14.04.2020 № 223 "Про застосування до працівника УПП у місті Києві ДПП дисциплінарного стягнення" щодо звільнення інспектора роти №5 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Жукова Є.О. від 17.04.2020 №278 о/с "Про особовий склад" щодо звільнення інспектора роти №5 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора роти №5 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції;
- стягнути з Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції на користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 квітня 2020 року по день прийняття рішення судом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX справу № 640/11131/20 передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 07.06.2023 прийнято адміністративну справу №640/11131/20 до свого провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Департаменту патрульної поліції від 20.01.2017 №20 о/с ОСОБА_1 прийнятий на службу інспектором роти №5 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції в місті Києві.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 24.01.2020 №128 призначено службове розслідування з метою повної, всебічної та об'єктивної перевірки обставин можливого порушення службової дисципліни за фактом повідомлення 24.01.2020 інспектору роти №5 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 ст. 189 КК України, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019110200006343 розпочатому 26.12.2019, утворено дисциплінарну комісію та відсторонено від виконання службових обов'язків на час проведення службового розслідування інспектора роти №5 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
За результатами службового розслідування начальником Департаменту патрульної поліції 23.03.2020 затверджено висновок службового розслідування, відповідно до якого ОСОБА_1 порушив вимоги статті 68 Конституції України, пунктів 1, 3, 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 №2337-VIII, вимог частини 4 статті 7, пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", вимог частини 5 розділу І та частини 2, 3, 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, абзаців 6, 7 пункту 3.1 розділу ІІІ Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженого наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 №4/1, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 14.04.2020 №223 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог статті 68 Конституції України, пунктів 1, 3, 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог частини 4 статті 7, пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", вимог пункту 5 розділу І та пунктів 2, 3, 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, абзаців 6, 7 пункту 3.1 розділу ІІІ Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до інспектора роти №5 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 17.04.2020 №278о/с, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в місті Києві лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0014445) інспектора роти №5 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) з 17.04.2020.
Вважаючи протиправними оскаржувані накази, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що факт порушення позивачем службової дисципліни, етичних, правових та службово-дисциплінарних норм поведінки підтверджено належними та допустимими доказами, які встановлені службовим розслідуванням, а відтак відповідачем доведено правомірність оскаржуваних наказів. Також, суд першої інстанції зазначив про те, що кримінальне провадження, яке проводиться відносно позивача, не виключає наявності у його діях складу дисциплінарного проступку та не позбавляє Департамент патрульної поліції можливості накладення дисциплінарного стягнення за його вчинення, оскільки матеріалами справи підтверджено, що звільнено позивача зі служби саме за порушення службової дисципліни, яке не пов'язане з вчиненням злочину.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Додатково зазначив про те, що відповідно до ст. 77 КАС України обов'язок доведення правомірності оскаржуваного рішення покладається на відповідача, водночас, останнім належних доказів вчинення позивачем "проступку" до суду не надано, водночас відповідач посилається на висновок службового розслідування який базується на відповідях та рапортах Державного бюро розслідувань та матеріалах кримінального провадження. Звернув увагу суду на те, що станом на час розгляду судом апеляційної скарги матеріали кримінального провадження перебувають у провадженні Києво-Святошинського суду Київської області та ухвалою суду від 14.06.2023 провадження відносно позивача зупинено у зв'язку з перебуванням на військовій службі, водночас вина ОСОБА_1 не доведена в установленому законом порядку.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:
1) забезпечення публічної безпеки і порядку;
2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
3) протидії злочинності;
4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до частини 4 статті 7 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.
У разі виявлення таких дій кожен поліцейський зобов'язаний негайно вжити всіх можливих заходів щодо їх припинення та обов'язково доповісти безпосередньому керівництву про факти катування та наміри їх застосування. У разі приховування фактів катування або інших видів неналежного поводження поліцейськими керівник органу протягом доби з моменту отримання відомостей про такі факти зобов'язаний ініціювати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
За приписами частини статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний, серед іншого, 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини тощо.
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (частина 1).
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина 2).
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до частини 1 статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затверджений Законом України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 №2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут) за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з статтею 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Статтею 15 Дисциплінарного статуту встановлено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії (ч. 1).
Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування (ч. 2).
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (ч. 15).
Частинами 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Як встановлено судом першої інстанції, з метою повної, всебічної та об'єктивної перевірки обставин можливого порушення службової дисципліни, за фактом повідомлення 24.01.2020 інспектору роти № 5 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанту поліції ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 189 Кримінального Кодексу України, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019110200006343, розпочатому 26.12.2019 Департаментом патрульної поліції видано наказ від 24.01.2020 №128 про призначення службового розслідування, утворення складу дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків.
Відповідно до висновку службового розслідування від 23.03.2020 дисциплінарною комісією встановлено, що 24.01.2020 у соціальній мережі Facebook, на інформаційному сайті "Поліції Київської області", було опубліковано пост про затримання у селі Чайки, Києво-Святошинського району, Київської області, двох вимагачів, один з яких виявився інспектор роти № 5 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_1 .
Відповідно до інформації з офіційної сторінки "Поліції Київської області" у соціальній мережі Facebook, було встановлено: "що наприкінці 2019, житель Петропавлівської Борщагівки отримав шокуючий "подарунок" похоронний вінок з написом погроз йому та його родині. Приватний підприємець, щоб врятувати своє життя та здоров'я, життя і здоров'я своїх близьких, звернувся до поліції. Спочатку підприємця шантажували, вимагаючи 50 тисяч доларів США, діючи так ніби його "замовили" представники з кримінального кола. Уявним рятівником виявився колишній водій підприємця, який запропонував свою допомогу. Але для того, щоб це питання, потрібно було сплатити частину від потрібної суми. Затримали їх під час отримання першої передачі коштів у сумі 40 тисяч доларів США".
За фактом затримання двох вимагачів, під час отримання ними коштів у сумі 40 тисяч доларів США, Головним управлінням Національної поліції в Київській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 4 статті 189 Кримінального кодексу України від 26.12.2019 щодо можливих неправомірних дій інспектора роти № 5 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Вказані обставини підтверджуються інформацією відображеною на диску DVD-R, що міститься в матеріалах справи (а.с. 67).
Також, висновком службового розслідування встановлено, що згідно з матеріалами кримінального провадження від 26.12.2019 №12019110200006343 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статті 189 КК України 23.01.2020 близько 22 год. 45 хв. перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_1 з метою реалізації свого умислу, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 отримав від потерпілого грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, а також 742 000 грн.
Як вбачається зі змісту письмових пояснень ОСОБА_1 від 26.02.2020 останній повідомив, що 23.01.2020 його затримали невідомі люди, які нанесли йому тілесні ушкодження, внаслідок чого він втратив свідомість та пам'ять, після чого знаходився на лікуванні в місцевій лікарні.
Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи суду першої інстанції про те, що позивач в свої поясненнях жодним чином не спростовує обставин, що стали підставою для проведення службового розслідування. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з матеріалами справи позивачем не заперечується обставина повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно з рапортом командира роти № 5 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції О. Падалки від 24.01.2020, ним встановлено незаконну відсутність на службі без поважних причин 24.01.2020 інспектора роти № 5 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 , останній не з'явився на шикування, на мобільні дзвінки не відповідає.
Відповідно до акту про відсутність на роботі від 24.01.2020 складеного командиром роти № 5 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції О. Падалкою в присутності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , старшого інспектора з ОД ВМАС УПП у м. Києві ДПП капітана поліції ОСОБА_5 встановлено незаконну відсутність на службі без поважних причин інспектора роти № 5 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який не відповідає на телефонні дзвінки.
Також, в ході службового розслідування командиром роти № 5 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП старшим лейтенантом поліції О. Падалкою складено службову характеристику від 27.01.2020 стосовно ОСОБА_1 , в якій зазначено, що ОСОБА_1 за період служби в поліції зарекомендував себе частково негативно, до виконання службових обов'язків відносився безініціативно. До виконання поставлених завдань та доручень ставиться не охоче. При їх виконанні проявляє байдужість. Не приділяє уваги злагодженості та чіткості в роботі, в команді при виконанні завдань та доручень. Рівень по теоретичній та практичній підготовці незадовільний. Не в повному обсязі вивчає адміністративне законодавство України та нормативно-правові акти, які регламентують діяльність Національної поліції України та патрульної поліції. Над підвищенням свого професійного рівня не працює. Перебуваючи на маршруті патрулювання, не в повній мірі виконує свої функціональні обов'язки, які покладені на нього, тому потребує постійного контролю з боку керівництва роти. Неодноразово надходили скарги від громадян про нетактовне спілкування. При спілкуванні з колегами та громадянами часто буває нестриманий, не здатний до деескалації конфлікту. На зауваження в свою адресу часто не реагує, а тому не взмозі зроби необхідних висновків для самовдосконалення.
Доводи апелянта про те, що лейтенант поліції ОСОБА_6 не міг дати йому об'єктивну характеристику, оскільки призначений на посаду під час оскарження позивачем попереднього наказу про звільнення та фактично був його безпосереднім керівником 1 день після поновлення на посаді (на підставі рішення Окружного адміністративного суду від 23.12.2019 у справі №640/502/19), колегія суддів вважає такими, що не спростовують встановлених обставин та висновків суду першої інстанції.
Разом з тим, надана представником позивача службова характеристика без дати, написана від руки на аркуші паперу, начебто попереднім керівником ОСОБА_7 , на переконання колегії суддів не може бути врахована, оскільки оформлення даної характеристики викликає сумнів в її ідентичності та достовірності.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до пунктів 1-4 Розділу IV вказаних Правил поліцейський виконує свої службові обов'язки в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об'єднаннями на засадах партнерства і спрямовує свою діяльність на задоволення їхніх потреб.
Незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов'язаний: бути тактовним та доброзичливим; висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі; надати можливість особі висловити власну думку; до всіх потерпілих від злочинів або інших правопорушень проявляти повагу, охороняти їх безпеку та право на невтручання в особисте життя.
За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, законодавцем встановив підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками службового розслідування про те, що ОСОБА_1 будучи працівником поліції допустив вчинення дій, що підривають авторитет поліцейського, як представника держави, системи Національної поліції України та дискредитують інших працівників органів державної влади в цілому, а також допустив недобросовісне ставлення до служби та порушення Присяги поліцейського.
Посилання апелянта на ту обставину, що станом на час прийняття оскаржуваних наказів та розгляду справи судом вина ОСОБА_1 не доведена у встановленому законом порядку не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності не у зв'язку з встановлення вироком суду його вини у вчиненні кримінального правопорушення, а у зв'язку з порушенням Правил етичної поведінки поліцейських та Присяги працівника поліції, що є дисциплінарним проступком.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Проаналізувавши доводи та аргументи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню.
Також, апелянтом не зазначено посилання щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при винесенні рішення.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", §58, рішення від 10.02.2010).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.
Повний текст постанови виготовлений 10.11.2025.