11 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 280/3789/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року (суддя Конишева О.В.) у справі №280/3789/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиВ:
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 21.09.2016 року по 28.02.2018 року включно;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 21.09.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 61769 гривень 41 копійка із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 15.07.2019 року включно;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4088 гривень 46 копійок в місяць за період з 01.03.2018 року по 15.07.2019 року включно у загальній сумі 67 393 гривні 65 копійок відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Підставами позову визначено те, що за час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року позов задоволено:
визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21.09.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 15.07.2019 відповідно до приписів абзаців 4,5,6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 21.09.2016 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 15.07.2019 із урахуванням вимог абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 у фіксованій величині 4088,46 грн в місяць, з урахуванням раніше виплачених сум.
Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року:
зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 21.09.2016 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 15.07.2019 із урахуванням вимог абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 у фіксованій величині 4088,46 грн в місяць, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.
Рішення суду мотивовано тим, що індексація грошового забезпечення позивача передбачена нормами діючого законодавства, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про протиправні дії відповідача в питанні нарахування та виплати її позивачеві в період проходження військової служби.
Суд першої інстанції, визначивши право позивача на індексацію за спірний період, в якому індексацію не було нараховано та виплачено відповідачем, вказав на те, що «базовим місяцем» для нарахування індексації за період з 21.09.2016 по 24.01.2018 є січень 2008 року.
Також суд дійшов висновку про безпідставне не нарахування і не виплату позивачу індексацію - різницю за період з 01.03.2018 по 15.07.2019, зазначивши те, що позивач має право на виплату індексації-різниці у вказаний період у фіксованій величині 4088,46грн. в місяць.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.
Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно зроблено висновки про передчасність заявлених вимог в частині визначення розміру індексації, яка повинна бути виплачена позивачу. Позивач, посилаючись на висновки Верховного Суду у подібних справах, вказує на необхідність визначення конкретних сум індексації, яка підлягає виплаті позивачу.
У відзиві відповідач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача.
Перевіривши, в межах доводів апеляційних скарг, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що позивач з 21.09.2016 по 15.07.2019 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу від 15.07.2019 року №172 позивача 15.07.2019 року звільнено з військової служби.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 21.09.2016 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року, а також щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 15.07.2019, позивач звернувся до суду з позовом.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Так, визначаючи межі апеляційного перегляду справи суд апеляційної інстанції виходить з того, що у даному випадку рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем, оскаржено, як стверджує позивач, в частині незадоволених позовних вимог, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції переглядається судом апеляційної інстанції в межа доводів апеляційної скарги позивача.
В апеляційній скарзі позивач стверджує, що судом першої інстанції зроблено такі висновки:
- вимога позивача щодо визначення загальної суми індексації грошового забезпечення за період з 21.09.2016 року по 28.02.2018 року у межах даної справи є передчасною, а позивач має звертатись до суду з новим адміністративним позовом у разі неправильного розрахунку суми індексації грошового забезпечення;
- вимога позивача щодо визначення загальної суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 15.07.2019 року у межах даної справи є передчасною, оскільки неможливо встановити чи більше грошове забезпечення за березень 2018 року у сумі 7916,93 грн. за грошове забезпечення за лютий 2018 року у сумі 7542,24 грн. та чи перевищує сума на яку збільшилось грошове забезпечення 374,69 грн. розмір належної індексації у березні 2018 року, яка складає 4463,15 грн., а позивач має звертатись до суду з новим адміністративним позовом у разі неправильного встановлення відповідачем розміру індексації-різниці та загальної суми індексації.
Стосовно таких тверджень позивача слід зазначити, що жодного з наведених висновків судом першої інстанції у цій справі зроблено не було.
При цьому, судом першої інстанції, як зазначено в оскаржуваному рішенні, з урахуванням додаткового рішення суду, позов було задоволено в повному обсязі. Судом першої інстанції було вирішено питання щодо «базового місяця» для нарахування індексації за період з 21.09.2016 по 28.02.2018, щодо права позивача на виплату індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 15.07.2019 у фіксованій величині 4088,46грн. в місяць, щодо обов'язку відповідача виплатити суми індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.
Тобто, судом першої інстанції було вирішено усі питання, які стосувалися права позивача на індексацію його грошового забезпечення.
В той же час, на відміну від визначеної фіксованої суми індексації за період з 01.03.2018 по 15.07.2019 (4088,46грн. в місяць), суд першої інстанції, встановивши право позивача на індексацію за період з 21.09.2016 по 28.02.2018 та правильно визначивши «базовий місяць» для нарахування індексації за вказаний період, не визначив конкретної суми індексації грошового забезпечення, яка повинна бути виплачена позивачу за вказаний період. Вказане свідчить про те, що спір між сторонами, в цій частині, не був остаточно вирішений судом.
Відповідно до п.1.1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотки. До 01.01.2016 поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсоток (внесені зміни постановою КМУ від 11.02.2016 №77).
Судом апеляційної інстанції досліджено розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 21.09.2016 по 28.02.2018, який долучений до позову. Дослідженням цього розрахунку встановлено, що він відповідає вимогам законодавства в частині індексації грошових доходів населення та узгоджується з показниками величини приросту індексу споживчих цін для проведення індексації, інформацію про які надано Міністерством соціальної політики України. За результатами дослідження розрахунку суд апеляційної інстанції погоджується з позицією позивача про те, загальна сума індексації грошового забезпечення за період з 21.09.2016 по 28.02.2018 становить 61769,41грн.
З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити частково, змінивши резолютивну частину рішення суду першої інстанції, доповнивши її загальним розміром індексації грошового забезпечення за період з 21.09.2016 по 28.02.2018 в сумі 61769,41грн.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Змінити резолютивну частину рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі №280/3789/25, виклавши її абз.3 в такій редакції:
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 21.09.2016 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року у сумі 61769,41грн., та за період з 01.03.2018 по 15.07.2019 із урахуванням вимог абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 у фіксованій величині 4088,46 грн в місяць, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі №280/3789/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку устроки та випадках, передбачених ст.328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 11.11.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров