11.11.2025 Справа № 363/3182/21
11 листопада 2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вишгороді кримінальне провадження за № № 12021111150000742 по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт.Димер Вишгородського району Київської області, громадянки України, проживаюча та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працююча, одружена, має двох неповнолітніх дітей - 2011 та 2016 року народження, раніше судима: вироком Вишгородського районного суду Київської області від 07.04.2021 року за ч. 2 ст.307, ч.3 ст.311, 69 КК України до 5 років позбавлення волі,на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України,
уродженця м. Боярка, Києво-Святошинського району, Київської області, громадянина України, українця, не одруженого, з середньою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого: 09.12.2021 року вироком Вишгородського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 309, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 22.11.2024 року вироком Вишгородського районного суду Київської області за ч.1 ст.309 КК України до 2 років пробаційного нагляду,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, українки, уродженки міста Хабаровськ Росія, з середньою освітою, офіційно не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , в силу ст.89 КК України не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, суд,-
08.07.2021 року приблизно о 15 год. 00 хв. (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 перебували за адресою проживання ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час в останніх виник спільний прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме мідного кабелю шляхом його демонтажу, який належить ТОВ «Комплекс Агромарс» та розташований на території птахоферми №29, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, смт Димер. В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи згідно раніше погодженого плану, 09.07.2021 року приблизно о 02:00 год. (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), узявши з собою знаряддя вчинення злочину, а саме кусачки та рукавиці з гаражного приміщення ОСОБА_7 , яке розташоване за адресою: Київська область, Вишгородський район, селище міського типу Димер, вулиця Лісна, 60, направилися до птахоферми N? 29. Перебуваючи біля території птахоферми, 09.07.2021 року приблизно о 02 год. (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_7 , діючи спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив і мету незаконного збагачення, дотримуючись умов раніше погодженого плану, пересвідчившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає та вони залишаться не поміченими, попередньо узявши з собою раніше заготовлені знаряддя вчинення злочину для демонтажу мідного кабелю, шляхом вільного доступу, через отвір в паркані типу «сітка-рябиця» проникли на територію птахоферми. Перебуваючи на території птахоферми №29, що за вищевказаною адресою, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 підійшли до пташника N? 9, де шляхом пошкодження фізичною силою металевих жалюзів на вікні, проникли в середину останнього. Перебуваючи в приміщенні пташника №9 на території птахоферми №29 ТОВ «Комплекс Агромарс», що за адресою: смт. Димер Вишгородського району Київської області, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , 09.07.2021 приблизно 02 год. 10 хв. (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), діючи згідно раніше погодженого плану, за допомогою раніше заготовленого знаряддя вчинення злочину почали демонтувати силовий мідний кабель ВВГ-ПНГ 3х2.5 мм, який у подальшому змотували в окремі бухти та через раніше пошкоджене вікно, подавали ОСОБА_6 , яка знаходилась на території птахоферми спостерігала за появою сторонніх осіб, і в свою чергу виносила їх через огорожу за територію птахоферми та складала в траві. Таким чином, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_5 демонтували 3000 метрів мідного кабелю ВВГ-ПНГ 3х2.5 мм., вартістю 67422,30 грн. В подальшому, 09.07.2021 року, приблизно о 02 год. 30 хв. (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), винісши частину демонтованого силового мідного кабелю ВВГ-ПНГ 3х2.5 мм, який був скручений в бухти, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були затримані працівниками охорони ТОВ «Флагман ХХІ», таким чином, останні не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення свого злочину до кінця, з причин, що не залежали від їх волі, а саме перенесли за територію ТОВ «Комплекс Агромарс» мідний кабель ВВГ-ПНГ 3?2.5 мм, у кількості 30 бухт, після чого були затримані працівниками охорони ТОВ «Флагман ХХІ».
Обвинувачені свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України визнали у повному обсязі.
Враховуючи те, що обвинувачені та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст.349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинувачених та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують їх особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчинені кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив, що дійсно 08.07.2021 року він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 домовилися проникнути у приміщення на територію ТОВ «Комплекс Агромарс», яке знаходиться за адресою: Київська область Вишгородський район смт.Димер та вчинити крадіжку та 09.07.2021 року вони проникли на територію птахоферми та за допомогою кусачок демонтували мідний кабель, скрутили та почали виносити, однак були затримані працівниками охорони. Провину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся.
Обвинувачена ОСОБА_7 свою вину визнала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні тим, які викладені в обвинувальному акті та повністю підтвердила обставини вчиненого злочину. Провину визнала у повному обсязі та щиро розкаялася.
Обвинувачена ОСОБА_6 також свою вину визнала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні тим, які викладені в обвинувальному акті та повністю підтвердила обставини вчиненого нею злочину. Провину визнала та щиро розкаялася.
Отже, суд, допитавши обвинувачених, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинувачених, доходить висновку, що вина обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України доведена повністю. Дії обвинувачених правильно кваліфіковані за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення.
При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім. Кримінальне правопорушення, яке вчинив обвинувачений відповідно до статті 12 КК України відноситься до тяжкого злочину. Дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_5 - раніше судимий; не одружений; за місцем мешкання характеризується посередньо; на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого у відповідності до вимог ст. 66 КК України, суд визнає - щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що виправлення ОСОБА_5 , який будучи неодноразово засудженим, жодних висновків для себе не зробив, можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, тому на виконання вимог ч. 2 ст. 65 КК України призначає йому покарання у виді позбавлення волі. При цьому суд переконаний, що лише такий вид покарання сприятиме виправленню ОСОБА_5 та запобігатиме вчиненню ним нових кримінальних првопорушень.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах перший -третій цієї статті.
ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення до засудження вироком Вишгородського районного суду Київської області Київської області від 22.11.2024 року, яким останнього було засуджено за ч.1 ст.309 КК України до 2 років пробаційного нагляду, тому остаточне покарання обвинуваченому має бути призначено в порядку ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань.
На думку суду таке покарання цілком узгоджується з нормою ч. 2 ст. 50 КК України, адже покарання має на меті також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимогст.75 КК України, або ж застосування ст.69 КК України до обвинуваченого суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
Обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_7 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, ступінь тяжкості вказаного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Дані щодо особи обвинуваченої ОСОБА_7 - раніше судима, одружена; за місцем мешкання характеризується посередньо; на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_7 у відповідності до вимог ст.66 КК України, суд визнає - щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої у відповідності до вимог ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що виправлення ОСОБА_7 , яка будучи засудженою, жодних висновків для себе не зробила, можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, тому на виконання вимог ч. 2 ст. 65 КК України призначає їй покарання у виді позбавлення волі. При цьому суд переконаний, що лише такий вид покарання сприятиме виправленню ОСОБА_7 та запобігатиме вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи ту обставину, що дане кримінальне правопорушення ОСОБА_7 вчинене під час не відбуття покарання за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 07.04.2021 року, яким останню було засуджено за ч. 2 ст.307, ч.3 ст.311, 69 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, остаточно їй необхідно призначити покарання у відповідності до вимог ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком.
Обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, ступінь тяжкості вказаного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину. Дані щодо особи обвинуваченої ОСОБА_6 - не судима, не одружена, за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої у відповідності до вимог ст. 66 КК України, суд визнає - щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлені.
З урахуванням викладеного, враховуючи тяжкість скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченої ОСОБА_6 , пом'якшуючі покарання обставини та ставлення обвинуваченої до вчиненого злочину, суд вважає можливим виправлення та перевиховання обвинуваченої без ізоляції від суспільства та у відношенні неї можливо застосувати ст.ст.75, 76 КК України.
Процесуальні витрати по справі відсутні. Цивільний позов не заявлений.
Речові докази по справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 368-370, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч. 3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, приєднати до покарання, призначеного даним вироком, покарання призначене вироком Вишгородського районного суду Київської області від 22.11.2024 року та остаточно призначити покарання ОСОБА_5 у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання.
ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч. 3 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підстав ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарань, до покарання призначеного за даним вироком приєднати невідбуту частину покарання за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 07.04.2021 року та остаточно призначити покарання ОСОБА_7 у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту фактичного затримання.
ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч. 3 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо вона впродовж іспитового строку 1 (одного) року не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї, відповідно до ст. 76 КК України обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази - два предмети зовні схожі на ліхтарики, три предмета зовні схожі на металеві кусачки, які поміщено до спеціального пакету з індивідуальним номером 4325980 та серво-мотор СЛ-74 оранжевого кольору з рюкзаком чорного кольору, які поміщено до спеціального пакету з індивідуальним номером 7301950, тряпчані печатки в кількості 1 (одна) пара, які знаходяться у спеціальному пакеті з індивідуальним номером SUD 2020487, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області - знищити;
- мобільний телефон «ULEFONE», флеш накопичувач 32 гб, дві обручки срібного кольору, еластичний бинт, одна медична маска чорного кольору, маленький прозорий пакетик , в якому знаходяться грошові кошти а саме: 4 (чотири) купюри по 5 гривень, 1 (одна) купюра 10 (десять) гривень та копійки загальною сумою 15 гривень, брелок із двох білих камінців та одного продовгуватого із золотистими вставками по боках, які передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6 - залишите власнику.
- мобільний телефон марки «Айфон 4» чорного кольору з абонентським номером НОМЕР_1 з ІМЕІ НОМЕР_2 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 - залишите власнику;
- 30 (двадцять п?ять) жмутів кабелю довжиною 100 м (сто) вилучені та передані на відповідальне зберігання ОСОБА_8 - залишите власнику.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий ОСОБА_1