10 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 280/7289/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2024 в адміністративній справі №280/7289/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у залишенні без опрацювання заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 від 08 липня 2024 року про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 від 08 липня 2024 року про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2024 в адміністративній справі №280/7289/24 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти відповідне рішення, згідно Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560. В частині понесення позивачем витрат на правову допомогу відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Просить змінити оскаржуване судове рішення в частині розподілу судових витрат, понесених позивачем на професійну правову допомогу та ухвалити нове .
Скаржник вказує на те, що в оскаржуваному рішенні не оцінено належним чином докази щодо понесених позивачем судових витрат.
Згідно з п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скарги слід задовольнити.
Згідно з ч.1ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зі змісту апеляційної скарги слідує, що рішення суду оскаржується лише в частині розподілу судових витрат.
Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційним судом підлягає з'ясуванню правомірність висновків суду першої інстанції в частині задоволення клопотання позивача про здійснення розподілу понесених судових витрат.
Частинами першою та третьою статті 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі; якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
У разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ч.1ст.139 КАС України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 9 вказаної статті, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує : 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України. Відповідно до частини 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Склад та обсяг судових витрат визначено у частині 3 статті 134 КАС України, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5ст.134 КАС України).
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат відповідно до вимог частини сьомої цієї статті покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Колегія суддів також зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат підлягає оцінці кожен окремий доказ надання правової допомоги та у їх сукупності співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката, а також заперечення суб'єкта владних повноважень щодо обґрунтованості їх розміру.
З матеріалів справи слідує, що позивачем клопотання про стягнення понесених судових витрат на професійну правничу допомогу з одночасним поданням доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу. Для підтвердження факту оплати послуг адвоката на розгляд суду надано квитанцію до прибуткового касового ордера №0731/02 від 31.07.2024 на суму 5000,00 грн, яка містить належне, повне найменування оплаченої послуги із зазначенням підстави, а саме угоди №0729/01 від 29.07.2024, що дозволяє суду ідентифікувати понесені позивачем витрати як такі, що сплачені за надання правничої допомоги позивачу у справі №280/7289/24.
Колегія суддів зауважує, що підпунктом 10 пункту 3 розділу І Положення №148 визначено, що касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.
Згідно з пунктом 23 розділу ІІІ Положення №148 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, електронними розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки.
Касові документи можуть бути паперовими або електронними.
За змістом пункту 25 Положення №148 приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання. Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов'язковим.
Враховуючи наведене, підтверження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу доказом квитанцією, виписаною та наданою адвокатом, з огляду на її відповідність Типовій формі №КО-1 прибуткового касового ордера додатку 2 Положення №148, колегія суддів вважає належним.
Належність такого доказу як квитанція до прибуткового касового ордера також вбачається із постанов Верховного Суду від 12 серпня 2020 року (справа №826/13271/16), від 24 вересня 2020 року (справа №520/9408/18).
Відповідачем не спростовано розміру заявлених позивачем вимог про розподіл судових витрат.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1статті 2 КАС України).
Адміністративне судочинство спрямоване на зміцнення законності, правопорядку та попередження правопорушень, а також сприяє активному та ініціативному виявленню порушень прав, свобод та інтересів осіб з боку влади та поновлення цих прав чи запобігання їх порушенню.
Таким чином, сторона, яка звернулася до суду за захистом свого порушеного права, має отримати від порушника свого права відшкодування понесених витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.
Оскільки саме бездіяльність суб'єкта владних повноважень мала наслідком порушення та стала передумовою для звернення до суду слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу, понесення яких позивачем у суді апеляційної інстанції, їх пов'язаність з розглядом справи, пропорційність та обґрунтованість до предмета спору, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, співмірність виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), наявність обґрунтованого пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагне досягти позивач, підтверджено належними доказами.
Враховуючи критерії реальності, розумності та співмірності розміру судових витрат та обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що співмірним розміром судових витрат пов'язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 5000,00 грн.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення.
Частиною першою статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України визначені підстави для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись статтями 243, 250, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити .
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2024 в адміністративній справі №280/7289/24- змінити в резолютивній частині.
«Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 5000,00 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2024 в адміністративній справі №280/7289/24- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун