11 листопада 2025 р.Справа № 480/7152/24
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Жигилій С.П., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 по справі № 480/7152/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
На зазначене рішення суду Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій також заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поданого клопотання Військова частина НОМЕР_1 зазначає, що вперше апеляційну скаргу подано у встановлений законодавством процесуальний строк. Просить врахувати дію в країні воєнного стану, постійне переміщення відповідача, у зв'язку з цим юридична служба Військової частини НОМЕР_1 опрацьовує отриману кореспонденцію на першій лінії оборони, де постійні артилерійські обстріли, перебої з електроенергією та мережі "Інтернет".
Суд, перевіривши доводи клопотання, матеріали справи, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме довідкою від 25 серпня №1/1/712 , виданою про те, що відповідно до Директиви командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 10.06.2025 № Д-41/ДСК "Про проведення додаткових організаційних заходів у військах оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в 2025 році" Військову частину НОМЕР_2 з 25.08.2025 переформовано в управління Військової частини НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , умовне найменування - Військова частина НОМЕР_2 та ідентифікаційний код - НОМЕР_4 - анульовано.
Матеріалами справи встановлено, рішення Сумського окружного адміністративного суду ухвалено 30.07.2025, копію якого отримана апелянтом 30.07.2025 о 18:17, згідно довідки про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд", апеляційна скарга подана вперше 24.08.2025, тобто з дотриманням ст. 295 КАС України, проте ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2025 повернута скаржнику у зв'язку з несплатою судового збору.
Копію вказаної ухвали апелянтом отримано 07.10.2025 о 01:00, згідно довідки про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд".
06.11.2025 Військова частина НОМЕР_1 повторно подала апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Питання поновлення та продовження процесуальних строків урегульоване статтею 121 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
При цьому вчасна подача первинної апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.
Дійсно, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України та діє до цього часу.
Воєнний стан може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
При цьому, суд наголошує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Суд враховує, що відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про воєнний стан» від 12.05.2015 №389-VIII в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.
Суд зауважує, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Суд враховує доводи апелянта, щодо ускладнення роботи відповідача, в зв'язку з дією воєнного стану на території країни, проте, як вбачається з матеріалів справи, вперше апелянтом своєчасно подано апеляційну скаргу, під час дії воєнного стану.
Також, надаючи оцінку обґрунтованості поданого клопотання, колегія суддів зважає на те, що після повернення вперше поданої заявником апеляційної скарги та отримання копії відповідної ухвали (07.10.2025) й до моменту звернення скаржника до суду апеляційної інстанції з такою скаргою вдруге (06.11.2025) сплинув майже один місяць.
Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від скаржника.
Крім того, своєчасне звернення з апеляційною скаргою вперше не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
З приводу посилання відповідача на те, що повторно апеляційна скарга подана після сплати судового збору суд зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.
Отже, відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Відтак, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 травня 2018 року у справі №820/4558/16, від 22 травня 2018 року у справі №826/26113/15.
В контексті викладеного колегія суддів вважає також за необхідне вказати на те, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих ч. 2 статті 295 КАС України) не є обов'язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.
Таким чином, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені апелянтом обставини не є об'єктивними, не пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин апеляційну скаргу належить залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надіслання до суду вмотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підставі для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Крім того, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 296 КАС України, з урахуванням вимог ч. 9 ст. 44 КАС України, відповідно до якої, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання апеляційної скарги іншим учасникам справи. У разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Апеляційна скарга була сформована в системі "Електронний суд", однак доказів надсилання листом з описом вкладення копій цієї апеляційної скарги заявником для позивача по справі не надано.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки належить усунути шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду доказів надсилання позивачу листом з описом вкладення копії поданої до суду апеляційної скарги.
Відповідно до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, у разі неусунення вказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 4 ст. 169, п. 2 ч. 5 ст. 296, ч. 2 ст. 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати наведені у клопотанні Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 по справі № 480/7152/24 підстави пропуску строку - неповажними.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 по справі № 480/7152/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги тривалістю 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду:
- вмотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення з додаванням відповідних доказів в її обґрунтування;
- доказів надсилання позивачу листом з описом вкладення копії поданої до суду апеляційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.П. Жигилій