11 листопада 2025 р. Справа № 440/5909/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко) від 20.08.2025 по справі № 440/5909/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 30.10.2024 за № 163950030598 і від 17.02.2025 № 163950030598;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області з 26.08.2024 призначити і виплатити позивачу пенсію по інвалідності ІІІ групи з урахуванням страхового стажу за період навчання в Сєвєродонецькому хіміко-медичному технікумі.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.02.2025 №163950030598 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1997 по 31.08.2001 та з 01.09.2002 по 21.06.2002 та повторно розглянути заяву від 10.02.2025 про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
16.07.2025 від представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення, яка обгрунтована тим, що суд першої інстанції не вирішив позовні вимоги в частині рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 30.10.2024 № 163950030598 та не вирішив питання судових витрат.
Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 440/5909/25 задоволено.
Адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 30.10.2024 за № 163950030598 та зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.10.2024 - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 30.10.2024 за № 163950030598.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1997 по 31.08.2001 та 01.09.2002 по 21.06.2002 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.10.2024.
Стягнуто за рахунок бюджет асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,68 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 виправлено описку у мотивувальній частині та у третьому абзаці резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у справі № 440/5909/25 шляхом зазначення правильного періоду навчання з 01.09.2001 по 21.06.2002, замість 01.09.2002 по 21.06.2002.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що відповідно до пункту «д» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Відповідно до пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12 серпня 1993 року № 637, час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів. Вважає, що дії Головного управління є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції, Законах України, роз'яснювальних листах органів Пенсійного фонду.
Позивач своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції (додаткового рішення) в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 11.09.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся вперше до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності № 163950030598 від 17.09.2024.
При цьому у рішенні зазначено, за доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1997 по 21.06.2002 в Сєвєродонецькому хіміко-механічному технікумі потребує уточнення, оскільки перевищує загальноприйнятий термін. Рекомендовано надати довідку про періоди і форму навчання.
22.10.2024 ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності № 163950030598 від 30.10.2024.
При цьому у рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1997 по 21.06.2002 згідно довідки від 17.10.2024 № 04-05/539, оскільки у довідці відсутні підстави видачі та не зазначено період перебування в академічній відпустці.
10.02.2025 ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності № 163950030598 від 17.02.2025.
В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1997 по 21.06.2002 згідно довідки від 17.12.2024 № 04-05/605, оскільки у довідці відсутні підстави вступу, знаходження у академічній відпустці та закінчення технікуму. Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області прийнято рішення № 163950030598 від 17.02.2025 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 9 років.
Не погодившись із прийнятим рішенням від 17.02.2025 № 163950030598, та рішенням № 163950030598 від 30.10.2024 позивач звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.02.2025 № 163950030598 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1997 по 31.08.2001 та з 01.09.2001 по 21.06.2002 та повторно розглянути заяву від 10.02.2025 про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.
Задовольняючи заяву представника позивача про винесення додаткового рішення по адміністративній справі № 440/5909/25 суд виходив з того, що при розгляді справи та прийнятті рішення судом не ухвалено рішення у повному обсязі щодо заявлених вимог, а саме щодо визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 30.10.2024 №163950030598, разом з цим судом повністю досліджені матеріали справи, в звзяку з чим суд дійшов висновку, що і оскаржуване рішення від 30.10.2024 № 163950030598 прийнято відповідачем без урахування обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-ІV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Статтею 30 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Відповідно до частини 1 статті 31 Закону № 1058-IV залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.
Згідно з приписами частини 1 статті 32 Закону № 1058-IV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, зокрема, для осіб з інвалідністю II та III груп: до досягнення особою 23 років включно - 1 рік; від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 2 роки; від 27 років до досягнення особою 28 років включно - 3 роки; від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки; від 32 років до досягнення особою 33 років включно - 5 років; від 34 років до досягнення особою 35 років включно - 6 років; від 36 років до досягнення особою 37 років включно - 7 років; від 38 років до досягнення особою 39 років включно - 8 років; від 40 років до досягнення особою 42 років включно - 9 років; від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років; від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років; від 49 років до досягнення особою 51 року включно - 12 років; від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років; від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.
Отже, особа, якій встановлено третю групу інвалідності, має право на призначення пенсії по інвалідності у разі наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією від 40 років до досягнення особою 42 років включно - 9 років
За приписами пункту 1 частини першої статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно частини другою статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктом д частиною третьою статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується, зокрема, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Суд звертає увагу відповідача, що пункт «д» частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII та Порядок № 590 не містить застережень щодо зарахування до загального трудового стажу періоду навчання за певною формою навчання, зокрема денною.
Частиною 1 статті 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
У пункті 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 8 Порядку № 637 передбачено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Як встановлено матеріалами справи, позивач є особою з інвалідності ІІІ групи з 26.08.2024, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 543178 та не заперечується сторонами.
За змістом матеріалів справи до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період навчання з 01.09.1997 по 21.06.2002.
Так, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 23.06.2002 позивач у період з 01.09.1997 по 21.06.2002 проходив навчання у Сєвєродонецькому хіміко-механічному технікумі Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
З диплому серії НОМЕР_2 виданого позивачу 21.06.2002 та додатку до диплома молодшого спеціаліста серії НОМЕР_2 , встановлено, що у 1997 році позивач вступив до Сєвєродонецького хіміко-механічного технікуму Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля і в 2002 році закінчив повний курс названого технікуму за спеціальністю «Монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва» і здобув кваліфікацію техніка-електромеханіка.
У наявній у матеріалах справи довідки ВСП "СПФК СНУ ім. В.Даля" № 04-05/604 від 17.12.2024 зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчався у Сєвєродонецькому хіміко-механічному технікумі на денному відділенні за спеціальністю «Монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва» з 01.09.1997 (згідно додатку до диплому). З 01.09.2001 ОСОБА_1 перебував в академічній відпустці за станом здоров'я. З 01.09.2002 ОСОБА_1 продовжив навчання. Згідно диплому НОМЕР_2 молодшого спеціаліста ОСОБА_1 закінчив навчання 21 червня 2002 року і здобув кваліфікацію техніка-електромеханіка. Загальний період навчання ОСОБА_1 у СХМТ за спеціальністю «Монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва» склав 3 роки 9 місяців 21 день.
Відтак, із урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, дійшов правильного висновку про наявність підстав для зарахування до стажу роботи період навчання позивача з 01.09.1997 по 31.08.2001 та з 01.09.2001 по 21.06.2002 у Сєвєродонецькому хіміко-механічному технікумі Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, що дає право на пенсію по інвалідності.
З огляду на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи встановлені всі необхідні фактичні обставини, однак не прийнято рішення по суті щодо рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 30.10.2024 № 163950030598, колегія суддів вважає обґрунтованим задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що оскаржуване рішення № 163950030598 від 30.10.2024 прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 по справі № 440/5909/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко