Справа № 939/3442/25
Іменем України
11 листопада 2025 рокуселище Бородянка
Суддя Бородянського районного суду Київської області Герасименко М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , про встановлення факту смерті в порядку ст.317 ЦПК України,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті в порядку ст.317 ЦПК України, в якій просив суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , в Російській Федерації, Республіці Татарстан, Зеленодольському районі, місті Зеленодольськ, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування вимог заяви посилався на те, що він є онуком ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в Російській Федерації, Республіці Татарстан, Зеленодольському районі, місті Зеленодольськ, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , яке видане країною-агресором Російською Федерацією. Встановлення факту смерті необхідно для зняття з реєстрації місця проживання у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 19 серпня 1963 року по теперішній час.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, розглядаючи питання можливості відкриття провадження, суд вважає за необхідне зазначити таке.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суд, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист, як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у статті 315 ЦПК України і не є вичерпним.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Порядок проведення реєстрації актів цивільного стану визначено Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 1 липня 2010 року № 2398-VI зі змінами.
За правилами ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Захист прав громадян України за кордоном, в тому у числі реєстрація актів цивільного стану, здійснюється консульськими установами України відповідно до "Консульського статуту України" від 2 квітня 1994 року N 127/94 зі змінами.
Частиною 1 ст. 317 ЦПК України, передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Аналіз положень статті 317 ЦПК України дає підстави стверджувати, що факт смерті встановлюється судом на території України, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.
Також, аналіз статті 317 ЦПК України дає можливість прийти до висновку, що заява може бути прийнята судом тільки у разі, коли смерть настала на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376.
З долученого до матеріалів справи копії свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , виданого 21 листопада 2023 року Російською Федерацією, вбачається, що ОСОБА_2 , громадянка Російської Федерації, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Зеленодольськ Зеленодольського району, Республіка Татарстан, Російська Федерація.
Вказана територія, де настала смерть ОСОБА_2 є територією РФ і не є територією України, яка тимчасово окупована РФ або територією на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, тому положення Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", а відповідно і положення ст. 317 ЦПК України, до вказаної правової ситуації застосовані бути не можуть.
В тому разі, якщо ОСОБА_2 на момент смерті являлася громадянкою України, то реєстрація її смерті мала бути проведена консульською установою України, яка здійснює свою діяльність на території РФ.
Враховуючи, що діяльність консульських установ України на території РФ припинено, то реєстрація актів цивільного стану щодо громадян України на території вказаної держави є неможливим.
За таких обставин, звернення про встановлення факту смерті громадянина України на території іншої держави за умови неможливості реєстрації її смерті відповідно до вищевказаного порядку до національного суду є правомірним, за вказаної правової ситуації судом можуть бути застосовані загальні принципи «Намібійські винятки», сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на території такої держави.
Однак, заявником не подано доказів того, що ОСОБА_2 на час своєї смерті на території РФ належала до громадянства України, а як вбачається з наданої копії свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 21 листопада 2023 року, ОСОБА_2 мала громадянство РФ.
Крім того, заявником не надано доказів щодо підтвердження родинних відносин з ОСОБА_2 , або того, що встановлення зазначеного в заяві факту смерті особи впливає на його права, обов'язки чи законні інтереси.
Таким чином заявником не підтверджено, що особа, смерть якої настала на території іншої держави, являлась громадянином України і реєстрація факту її смерті в іншому, ніж судовий, порядку не можлива, місцем смерті не є тимчасово окупована територія України, а до повноважень судів Україні не віднесено встановлення фактів смерті іноземних громадян на території іноземних держав.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.
З огляду на зазначене вище та враховуючи заявлені вимоги у відкритті провадження за заявою про встановлення факту смерті слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.10, 186, 315, 318, 353 ЦПК України,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті в порядку ст.317 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО