11 листопада 2025 р. Справа № 440/5909/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко) від 04.06.2025 по справі № 440/5909/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 30.10.2024 за № 163950030598 і від 17.02.2025 № 163950030598;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області з 26.08.2024 призначити і виплатити позивачу пенсію по інвалідності ІІІ групи з урахуванням страхового стажу за період навчання в Сєвєродонецькому хіміко-медичному технікумі.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.02.2025 № 163950030598 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1997 по 31.08.2001 та з 01.09.2002 по 21.06.2002 та повторно розглянути заяву від 10.02.2025 про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 440/5909/25 задоволено.
Адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 30.10.2024 за № 163950030598 та зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.10.2024 - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 30.10.2024 за № 163950030598.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1997 по 31.08.2001 та 01.09.2002 по 21.06.2002 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.10.2024.
Стягнуто за рахунок бюджет асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,68 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 виправлено описку у мотивувальній частині та у третьому абзаці резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у справі № 440/5909/25 шляхом зазначення правильного періоду навчання з 01.09.2001 по 21.06.2002, замість 01.09.2002 по 21.06.2002.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення.
В апеляційній скарзі представник позивача посилається на те, що звертаючись 30.04.2025 до суду з позовною заявою позивач просив суд визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 30.10.2024 за № 163950030598 і від 17.02.2025 № 163950030598. Проте питання щодо визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 30.10.2024 за № 163950030598 судом вирішено не було. Окрім того, судом не надано належної оцінки доказів, що були надані позивачем, в зв'язку з чим невірно обраховано страховий стаж, який потрібно врахувати за період навчання позивача у вищому навчальному закладі. Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 23.06.2002 позивач у період з 01.09.1997 по 21.06.2002 проходив навчання у Сєвєродонецькому хіміко-механічному технікумі Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, що також підтверджується довідкою № 04-05/539 від 17.10.2024 виданої ВСП "СПФК СНУ ім. В.Даля". Окрім того, зазначені відомості про наявність трудового стажу у період з 01.09.1997 по 21.06.2002 за проходження навчання у Сєвєродонецькому хіміко-механічному технікумі Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля містяться у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового страхування за кодом 00208736 (код підстави БСВ - ЗП3056Д1) держателем якого є Пенсійний фонд України і саме вони вносять цю інформацію у реєстр. Відповідно до додатку № 3 до порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного соціального внеску органами ПФУ «Довідник кодів підстав для обліку стажу окремими категоріями осіб відповідно до законодавства» код підстави - ЗП3056Д1 - навчання у вищих і середні спеціальних навчальних закладах… (зазначені докази не додаються так, як містяться в матеріалах справи № 440/5909/25).
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 11.09.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся вперше до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності № 163950030598 від 17.09.2024
При цьому у рішенні зазначено, за доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1997 по 21.06.2002 в Сєвєродонецькому хіміко-механічному технікумі потребує уточнення, оскільки перевищує загальноприйнятий термін. Рекомендовано надати довідку про періоди і форму навчання.
22.10.2024 ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності № 163950030598 від 30.10.2024.
При цьому у рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1997 по 21.06.2002 згідно довідки від 17.10.2024 № 04-05/539, оскільки у довідці відсутні підстави видачі та не зазначено період перебування в академічній відпустці.
10.02.2025 ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності № 163950030598 від 17.02.2025.
В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1997 по 21.06.2002 згідно довідки від 17.12.2024 № 04-05/605, оскільки у довідці відсутні підстави вступу, знаходження у академічній відпустці та закінчення технікуму. Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області прийнято рішення № 163950030598 від 17.02.2025 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 9 років.
Не погодившись із прийнятим рішенням від 17.02.2025 № 163950030598 та рішенням від 30.10.2024 № 1639500598, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для зарахування до стажу роботи період навчання позивача з 01.09.1997 по 31.08.2001 та з 01.09.2001 по 21.06.2002 у Сєвєродонецькому хіміко-механічному технікумі Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, що дає право на пенсію по інвалідності.
Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.02.2025 № 163950030598 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1997 по 31.08.2001 та з 01.09.2001 по 21.06.2002 та повторно розглянути заяву від 10.02.2025 про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.
Крім того, додатковим рішенням, суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 30.10.2024 за № 163950030598, зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1997 по 31.08.2001 та 01.09.2001 по 21.06.2002 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.10.2024.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-ІV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Статтею 30 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Відповідно до частини 1 статті 31 Закону № 1058-IV залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.
Згідно з приписами частини 1 статті 32 Закону № 1058-IV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, зокрема, для осіб з інвалідністю II та III груп: до досягнення особою 23 років включно - 1 рік; від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 2 роки; від 27 років до досягнення особою 28 років включно - 3 роки; від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки; від 32 років до досягнення особою 33 років включно - 5 років; від 34 років до досягнення особою 35 років включно - 6 років; від 36 років до досягнення особою 37 років включно - 7 років; від 38 років до досягнення особою 39 років включно - 8 років; від 40 років до досягнення особою 42 років включно - 9 років; від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років; від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років; від 49 років до досягнення особою 51 року включно - 12 років; від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років; від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.
Отже, особа, якій встановлено третю групу інвалідності, має право на призначення пенсії по інвалідності у разі наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією від 40 років до досягнення особою 42 років включно - 9 років
За приписами пункту 1 частини першої статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно частини другою статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктом д частиною третьою статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується, зокрема, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Суд звертає увагу відповідача, що пункт «д» частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII та Порядок № 590 не містить застережень щодо зарахування до загального трудового стажу періоду навчання за певною формою навчання, зокрема денною.
Частиною 1 статті 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
У пункті 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 8 Порядку № 637 передбачено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Як встановлено матеріалами справи, позивач є особою з інвалідності ІІІ групи з 26.08.2024, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 543178 та не заперечується сторонами.
За змістом матеріалів справи до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період навчання з 01.09.1997 по 21.06.2002.
Так, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 23.06.2002 позивач у період з 01.09.1997 по 21.06.2002 проходив навчання у Сєвєродонецькому хіміко-механічному технікумі Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
З диплому серії НОМЕР_2 виданого позивачу 21.06.2002 та додатку до диплома молодшого спеціаліста серії НОМЕР_2 , встановлено, що у 1997 році позивач вступив до Сєвєродонецького хіміко-механічного технікуму Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля і в 2002 році закінчив повний курс названого технікуму за спеціальністю «Монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва» і здобув кваліфікацію техніка-електромеханіка.
У наявній у матеріалах справи довідки ВСП "СПФК СНУ ім. В.Даля" від 04-05/604 від 17.12.2024 зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчався у Сєвєродонецькому хіміко-механічному технікумі на денному відділенні за спеціальністю «Монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва» з 01.09.1997 (згідно додатку до диплому). З 01.09.2001 ОСОБА_1 перебував в академічній відпустці за станом здоров'я. З 01.09.2002 ОСОБА_1 продовжив навчання. Згідно диплому НОМЕР_2 молодшого спеціаліста ОСОБА_1 закінчив навчання 21 червня 2002 року і здобув кваліфікацію техніка-електромеханіка. Загальний період навчання ОСОБА_1 у СХМТ за спеціальністю «Монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва» склав З роки 9 місяців 21 день.
Відтак, із урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, дійшов правильного висновку про наявність підстав для зарахування до стажу роботи період навчання позивача з 01.09.1997 по 31.08.2001 та з 01.09.2001 по 21.06.2002 у Сєвєродонецькому хіміко-механічному технікумі Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, що дає право на пенсію по інвалідності.
Колегія суддів погоджується з висновком про те, що оскаржуване рішення № 163950030598 від 17.02.2025 та рішення № 163950030598 від 30.10.2024 прийняті Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо доводів апелянта про те, що судом не розглянуті вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення № 163950030598 від 30.10.2024, колегія суддів вважає їх безпідставними, з огляду на те, що додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 30.10.2024 за № 163950030598. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1997 по 31.08.2001 та 01.09.2002 по 21.06.2002 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.10.2024, а тому заявлені вимоги судом були розглянуті в повному обсязі, та їм надана відповідна оцінка.
Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 по справі № 440/5909/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко