11 листопада 2025 р. Справа № 520/4674/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 в справі № 520/4674/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія"
до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
28.05.2025 на зазначене рішення суду відповідачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 повернуто скаржнику, яка згідно довідки Другого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа отримана апелянтом 15.07.2025 о 01:42, у зв'язку з чим ухвала вважається врученою 15.07.2025.
23.10.2025 на зазначене рішення суду відповідачем повторно подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та визнано неповажними, зазначені в клопотанні причини пропуску відповідачем строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2025, з огляду на неповажність зазначених підстав; апеляційна скарга залишена без руху, у зв'язку з пропуском строку на звернення з апеляційною скаргою, наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку та доказів на підтвердження цих причин.
Згідно довідки Другого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа апелянтом отримано копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху 27.10.2025 о 22:30, у зв'язку з чим ухвала вважається врученою 28.10.2025.
До Другого апеляційного адміністративного суду апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2025, в обґрунтування якого заявник зазначає, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України пропущено строк на апеляційне оскарження з зазначенням причин його пропуску, які апелянт вважає поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин (ч. 3 ст. 295 КАС України).
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Частиною 1 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області повернуто заявнику ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025, яка згідно довідки Другого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа отримана апелянтом 15.07.2025 о 01:42, у зв'язку з чим ухвала вважається врученою 15.07.2025.
Із повторною апеляційною скаргою апелянт звернувся до суду лише 23.10.2025, тобто, з порушенням тридцятиденного строку звернення до суду.
Таким чином, апелянтом не зазначено поважних причин пропуску строку звернення до суду з 16.07.2025 до 23.10.2025 та не підтверджено доказами поважність цих причин, а вказані в заявах апелянта причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги посилається на Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, яким з 24.02.2022 введений воєнний стан на території України.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно із ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд апеляційної інстанції вважає, що апелянтом не надано належних доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення скаржника до виконання процесуального обов'язку.
Враховуючи пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги з підстав, наведених апелянтом.
Саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
В даному випадку відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від ситуації, яка склалася в державі, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з апеляційними скаргами.
Суд апеляційної інстанції вважає, що ці обставини не можуть в цьому випадку слугувати підставою для поновлення строку, адже апелянтом не надано доказів того, що ці обставини постійно, тривало та систематично перешкоджали роботі протягом часу, що тривав після ухвалення оскаржуваного рішення суду, або повернення судом вперше поданої апеляційної скарги.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений у постановах Верховного Суду від 04.04.2023 в справі №140/1487/22, від 23.01.2023 в справі № 496/4633/18, від 23.12.2022 в справі № 760/5369/19, від 29.09.2022 в справі №500/1912/22.
Згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії в межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішніх процедур (бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору тощо). Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж. Сама собою затримка бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є автоматичною, достатньою і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений у постановах Верховного Суду від 03.11.2022 в справі № 560/15534/21, від 24.07.2023 в справі № 200/3692/21, в ухвалах Верховного суду від 03.08.2022 в справі № 160/7551/21, від 07.10.2024 в справі № 420/21702/23, від 11.09.2025 в справі № 120/1247/25.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга не подана в межах строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції вважає, що реалізація права звернення до апеляційного суду не здійснена без зайвих зволікань, а клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, оскільки апелянтом не підтверджено зацікавленість у розгляді справи, тому причини зазначені скаржником в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Із врахуванням вищевикладеного суд зазначає, що недотримання апелянтом вимог процесуального законодавства, недоліки в організації роботи відповідача, відсутність фінансування та/або несвоєчасна сплата судового збору не можуть бути визнані такими обставинами, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Крім того, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 надана оцінка аналогічним доводам апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2025, визнано їх не поважними та відмовлено в задоволенні цього клопотання, інших доказів, які б підтвердили поважність пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження до суду не надано.
Отже, оскільки причини зазначені скаржником в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, а будь-яких інших підстав для поновлення процесуального строку апелянтом не зазначено та відсутні підстави для визнання поважними причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, вимоги ухвали суду від 27.10.2025, яка є чинною, не виконані, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 в справі № 520/4674/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич