Справа № 359/7007/25
Провадження №2-з/359/147/2025
14 жовтня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Ступарик К.В.,
за участю представника позивача Гурез І.О.,
за участю представників відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про забезпечення зустрічного позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування земельною ділянкою, та виселення з житлового будинку,
встановив:
1. Суть процесуального питання, що розглядається судом.
1.1. ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаною заявою та посилається на те, що ним пред'явлений зустрічний позов про скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області Гринчука А.П. №77141260 від 10 лютого 2025 року про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1366 га з кадастровим номером 3220882601:01:015:0013 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в АДРЕСА_1 ОСОБА_4 може відчужити вказані об'єкти нерухомого майна у власність інших осіб. Ця обставина унеможливить виконання рішення суду про задоволення позову. Тому ОСОБА_3 просить суд накласти арешт на спірний житловий будинок та земельну ділянку.
1.2. У судовому засіданні представники відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримують заяву та наполягають на її задоволенні.
1.3. Представник позивача ОСОБА_6 заперечує проти забезпечення зустрічного позову та посилається на відсутність доказів на підтвердження того, що її довіритель ОСОБА_4 вчиняє заходи, спрямовані на відчуження спірного майна. У зв'язку з тим, що державні реєстратори є суб'єктами владних повноважень, спори про оскарження їх рішень підвідомчі адміністративним судам. Тому представник позивача ОСОБА_6 просить суд відмовити у задоволенні заяви.
2. Обставини, встановлені судом, та зміст процесуальних відносин.
2.1. В провадженні Бориспільського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим будинком по АДРЕСА_1 та земельною ділянкою площею 0,1366 га з кадастровим номером 3220882601:01:015:0013 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибною ділянкою), розташо-ваною в с. Гнідин Бориспільського району.
2.2. В ході підготовчого провадження ОСОБА_3 та ОСОБА_5 пред'явили зустрічний позов (а.с.19-30), в якому вони просять скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області Гринчука А.П. №77141260 від 10 лютого 2025 року та державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1366 га з кадастровим номером 3220882601:01:015:0013 з цільовим призначенням для будівництва і обслугову-вання житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в АДРЕСА_1 .
2.3. Процесуальні правовідносини регулюються главою 10 «Забезпечення позову» розділу І «Загальні положення» ЦПК України.
3. Норми процесуального права, якими керується суд при розгляді заяви.
3.1. Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
3.2. Згідно з п.1 ч.1, ч.3 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
3.3. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
3.4. Відповідно до п.1 ч.3 ст.2, ч.4 ст.10 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є верховенство права. Цей принцип полягає у тому, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
3.5. Згідно з п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений у своїй власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
3.6. Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»). Необґрунтована затримка у вико-нанні обов'язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції.
4. Мотиви, якими керується суд при розгляді заяви.
4.1. Зі змісту інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухо-ме майно №445680426 та №445681493 від 30 вересня 2025 року (а.с.5-8, 9-11) вбачається, що за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1366 га з кадастровим номером 3220882601:01:015:0013 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в с. Гнідин Бориспільського району. В Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відсутні записи про арешт вказаного житлового будинку та земельної ділянки. Ці обставини свідчать про те, що ОСОБА_4 може в будь-який час безперешкодно відчужити спірні об'єкти нерухомого майна у власність інших осіб. Тому невжиття заходу забезпечення зустрічного позову не тільки утруднить виконання рішення суду, а також істотно ускладнить захист права ОСОБА_3 . Адже він буде змушений додатково оспорювати правочини відчуження вказаних об'єктів нерухомого майна.
4.2. У зв'язку з тим, що житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,1366 га з кадастровим номером 3220882601: 01:015:0013 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована в с. Гнідин Бориспільського району, є предметами спору, обраний ОСОБА_3 захід забезпечення позову є співмірним та відповідає змісту заявлених позовних вимог. Крім того, підвідомчість спору визначається під час розгляду питання про об'єднання зустрічного позову в одне провадження з первісним, а не забезпечення зустрічного позову. Тому довід про непідвідомчість цієї цивільної справи судам загальної юрисдикції підлягає критичній оцінці.
4.3. Очевидно, що накладення арешту на житловий будинок та земельну ділянку призведе до втручання держави у право ОСОБА_4 на мирне володіння майном. Однак таке втручання є не тільки виправданим, але й необхідним, оскільки воно спрямовано на забезпечення цивільного судочинства та запобігання виникнення нових спорів з іншими особами, які можуть придбати спірне майно. Вказані цілі становлять суспільний інтерес, який превілює над індивідуальними свободами ОСОБА_4 . Крім того, накладення арешту на житловий будинку та земельну ділянку полягає у позбавленні її можливості лише відчужити вказані об'єкти нерухомого майна, а не володіти або користуватись ними. Ці обставини свідчать про те, що застосування обтяження не призведе до жодних негативних наслідків для ОСОБА_4 . Вжиття цього процесуального заходу забезпечить право учасників судового процесу на справедливий суд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та не порушить гарантії, передбачені п.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції.
4.4. З огляду на це суд вважає, що з метою забезпечення зустрічного позову належить накласти арешт на житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1366 га з кадастровим номером 3220882601:01:015:0013 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в с. Гнідин Бориспільського району.
4.5. Само по собі застосування означеного обтяження щодо спірного житлового будинку та земельної ділянки не спроможне спричинити ОСОБА_4 збитки. Ця обставина свідчить про відсутність підстави для вжиття відносно ОСОБА_3 заходів зустрічного забезпечення.
Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, абз.2 ч.6 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_3 про забезпечення зустрічного позову задовольнити.
Накласти арешт на житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1366 га з кадастровим номером 3220882601:01:015: 0013 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в с. Гнідин Бориспільського району.
Стягувач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 .
Боржник: ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживає в кв. АДРЕСА_2 .
Повний текст ухвали суду складений 20 жовтня 2025 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець