06 листопада 2025 р.Справа № 440/13984/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
прокурора - Зливки К.О., представника відповідача - Іващенка О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2025, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, м. Полтава, повний текст складено 05.09.25 року по справі № 440/13984/24
за позовом Заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі: Північно - Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, Державного агентства лісових ресурсів України
до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області (далі по тексту - прокурор) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі: Північно - Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (далі - Північно - Східне МУЛМГ, перший позивач), Державного агентства лісових ресурсів України (далі - Держлісагентство, другий позивач), до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (далі по тексту - Лубенська МР, відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 21.03.2024 без номера про відхилення проекту рішення щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених;
- визнати протиправним та скасувати рішення Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 19.09.2024 без номера про відхилення проекту рішення щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених;
- зобов'язати Лубенську міську раду Лубенського району Полтавської області розглянути на черговій сесії ради подання Північного-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 27.12.2023 № 02-28/992 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земель до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України.
В обґрунтування позову заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області послався на протиправність рішень Лубенської МР від 21.03.2024 та від 19.09.2024, за результатами розгляду подання Північно - Східного МУЛМГ, про відмову у віднесенні 83 залісених земельних ділянок площею понад 390 гектарів до самозалісених земель, оскільки будь-яких підстав такої відмови відповідачем не зазначено.
Стверджував, що незважаючи на викладені у поданні Північно-Східного МУЛМГ від 27.12.2023 доводи про те, що указані ділянки самозалісені, а з даних відкритих джерел (kadastr.live) вбачається наявність деревного покриву на цих земельних ділянках, Лубенська МР не провела їх обстеження перед прийняттям оскаржуваного рішення та безпідставно двічі відмовила у віднесенні таких земельних ділянок до самозалісених.
Переконував, що оскільки приписами частини 2 статті 57-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) рішення органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної приймається за поданням відповідного територіального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а будь-який інший нормативно - правовий акт не визначає процедуру віднесення земель до самозалісених, у Лубенської МР відсутні дискреційні повноваження щодо розгляду питання віднесення угідь до самозалісених за результатами розгляду подання Північно- Східного МУЛМГ від 27.12.2023 № 02-28/992, а тому єдиним ефективним способом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах є зобов'язання відповідача прийняти відповідне рішення.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 по справі № 440/13984/24 адміністративний позов заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області (вул. Старо-Троїцька, 13, м. Лубни, Полтавська область, 35700, код ЄДРПОУ 02910060) в інтересах держави в особі Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (вул. Г. Сковороди, 86, м. Харків, Харківська область, 61024, ЄДРПОУ 45139951), Державного агентства лісових ресурсів України (вул. Шота Руставелі, 9-а, Київ, 01023, ЄДРПОУ 37507901) до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (вул. Ярослава Мудрого, 33, м. Лубни, Полтавська область, 37500, ЄДРПОУ 21053182) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 21.03.2024 без номера про відхилення проекту рішення щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених.
Визнано протиправним та скасовано рішення Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 19.09.2024 без номера про відхилення проекту рішення щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених.
Зобов'язано Лубенську міську раду Лубенського району Полтавської області розглянути на черговій сесії ради подання Північного-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 27.12.2023 № 02-28/992 з урахуванням рішення 56-ої сесії 8 скликання Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 21.08.2025 №114.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин у справі та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 у справі № 440/13984/24 в частині задоволення позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що Лубенська МР не усувалась від вирішення питання про віднесення земельних ділянок до самозалісених, однак таке питання може вирішуватись лише стосовно тих ділянок, які справді покриті лісовою рослинністю та не мають перспектив для подальшого використання як земель сільськогосподарського призначення. Разом з цим, представники Північно-Східного МУЛМГ не проводили обстеження земельних ділянок, які зазначили у своїх поданнях та не встановили, що такі є землями сільськогосподарського призначення, тобто пріоритетними, а виведення їх з категорії сільгоспземель призведе до значних втрат громади, звузить перспективи розвитку тваринництва на її території, оскільки у переважній більшості ці землі призначені для сінокосіння та випасання худоби.
Крім того, зазначив, що ані Держлісагентство, ані Північно-Східне МУЛМГ не наділені повноваженнями щодо звернення до суду з позовами про недотримання органами місцевого самоврядування положень земельного законодавства, відповідно прокурор не мав повноважень діяти у їхніх інтересах.
У надісланих до суду апеляційної інстанції письмових поясненнях, прокурор просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 залишити без змін.
Зазначив, що твердження представника Лубенської МР про те, що відповідач не усувався від питання віднесення земельних ділянок до самозалісених, не відповідає дійсності, оскільки факт затвердження рішенням Лубенської міської ради від 13.02.2025 Порядку віднесення земельних ділянок до самозалісених у межах Лубенської територіальної громади, а також віднесення рішенням від 21.08.2025 12 земельних ділянок до самозалісених, не свідчить про належний розгляд подання Північно-Східного МУЛМГ, так як вказані рішення прийняті вже після звернення Лубенської окружної прокуратури з вказаним позовом до суду. Водночас, з моменту направлення вперше уповноваженим органом подання (27.12.2023) з вказаних питань минуло понад півтора роки, а органом місцевого самоврядування не розглянуто питання щодо віднесення решти земельних ділянок із 83 до самозалісених.
Переконував, що самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом, а відтак, твердження апелянта про наявність пріоритету земельних ділянок сільськогосподарського цільового призначення у порівнянні із іншими категоріями є необґрунтованими.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в останній, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.
У судовому засіданні прокурор заперечував проти вимог апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених у письмових поясненнях, та просив суд апеляційної інстанції відмовити у їх задоволенні.
Представники першого та другого позивача у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від представника Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини 3 статті 268 та частини 2 статті 313 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що Північно-Східним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області в порядку частини 2 статті 57-1 ЗК України направлено подання від 27.12.2023 № 02-28/992 щодо ухвалення рішення про віднесення до самозалісених земель 83 земельних ділянок з кадастровими номерами, а саме: 5322881100:01:001:0041 площею 1,0508 га; 5322881100:01:001:0043 площею 0,8404 га; 5322881200:02:001:0049 площею 0,8016 га; 5322881200:09:006:0016 площею 1,1000 га; 5322881200:09:007:0028 площею 6,3516 га; 5322881200:09:007:0036 площею 4,8012 га; 5322881200:09:007:0045 площею 1,6000 га; 5322881200:09:007:0050 площею 13,0007 га; 5322881200:09:007:0052 площею 6,2000 га; 5322881200:09:007:0053 площею 9,0000 га; 5322881200:09:007:0054 площею 0,7000 га; 5322881200:09:007:0056 площею 3,4000 га; 5322881200:09:007:0058 площею 3,9514 га; 5322881200:09:007:0062 площею 1,1000 га; 5322881200:09:007:0064 площею 2,1125 га; 5322881200:09:007:0065 площею 1,8000 га; 5322881200:09:007:0067 площею 0,7796 га; 5322881200:09:007:0070 площею 8,5832 га; 5322882700:05:001:0001 площею 11,2000 га; 5322882700:06:002:0001 площею 3,5000 га; 5322882700:06:002:0002 площею 12,2547 га; 5322882700:06:002:0003 площею 2,4470 га; 5322882700:07:001:0073 площею 1,3000 га; 5322882700:07:001:0074 площею 8,4000 га; 5322882700:07:001:0076 площею 9,0583 га; 5322883200:06:001:0024 площею 4,7100 га; 5322883200:06:001:0028 площею 39,5000 га; 5322883200:06:001:0031 площею 10,5000 га; 5322883200:08:001:0001 площею 19,4644 га; 5322883200:08:003:0115 площею 2,3000 га; 5322883200:08:005:0007 площею 7,0320 га; 5322883200:08:005:0008 площею 3,4500 га; 5322883900:04:004:0019 площею 1,6557 га; 5322883900:05:002:0101 площею 3,2760 га; 5322884000:03:002:0024 площею 16,9311 га; 5322884000:03:003:0163 площею 3,6629 га; 5322884600:05:002:0003 площею 4,6016 га; 5322884600:06:001:0007 площею 14,2677 га; 5322884600:08:002:0004 площею 1,5988 га; 5322884600:08:003:0048 площею 1,3442 га; 5322884600:08:004:0020 площею 1,9422 га; 5322884600:08:004:0031 площею 3,7158 га; 5322884600:09:005:0150 площею 2,8307 га; 5322884600:12:001:0083 площею 1,0195 га; 5322884600:12:002:0031 площею 0,6995 га; 5322884900:06:001:0008 площею 4,6632 га; 5322884900:06:001:0010 площею 2,9556 га; 5322884900:07:001:0084 площею 1,8400 га; 5322884900:07:001:0089 площею 3,2012 га; 5322884900:07:002:0236 площею 0,9000 га; 5322884900:07:002:0239 площею 3,6455 га; 5322884900:07:002:0240 площею 3,1000 га; 5322885100:03:008:0108 площею 2,2422 га; 5322885100:03:011:0043 площею 1,4885 га; 5322885100:03:011:0044 площею 4,5216 га; 5322885100:03:012:0039 площею 0,7392 га; 5322885100:03:015:0168 площею 3,7123 га; 5322885300:03:005:0022 площею 7,7720 га; 5322885300:12:001:0001 площею 5,0884 га; 5322885300:14:004:0016 площею 7,9909 га; 5322885300:14:004:0017 площею 8,4226 га; 5322885400:02:008:0027 площею 3,1000 га; 5322885400:04:004:0052 площею 2,2000 га; 5322886200:04:001:0066 площею 4,4100 га; 5322886200:04:002:0033 площею 0,7871 га; 5322886200:04:003:0101 площею 2,0973 га; 5322886200:04:003:0109 площею 0,8631 га; 5322886200:04:003:0110 площею 0,5315 га; 5322886200:07:001:0040 площею 1,2651 га; 5322886200:07:003:0040 площею 13,5046 га; 5322886200:07:005:0049 площею 2,8251 га; 5322886200:07:005:0051 площею 0,7181 га; 5322886200:08:001:0024 площею 7,4255 га; 5322886200:08:001:0058 площею 1,2000 га; 5322886200:08:002:0005 площею 8,7000 га; 5322887400:06:004:0060 площею 2,8000 га; 5322887400:06:004:0061 площею 1,5000 га; 5322887400:08:002:0008 площею 1,6700 га; 5322887400:09:001:0070 площею 0,7200 га; 5322887900:02:006:0002 площею 5,8200 га; 5322887900:02:006:0003 площею 3,6400 га; 5322888900:03:001:0002 площею 1,5000 га; 5322888900:03:002:0009 площею 1,0000 га.
Міський голова від імені Лубенської міської ради листом від 27.03.2024 № 01-11/424 поінформував Північно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, що вказане подання розглянуте, та з даного питання на позачергову сесію Лубенської міської ради, пленарне засідання якої відбулося 21.03.2024, Управлінням з питань комунального майна та земельних відносин винесено проєкт рішення, яким запропоновано визначити самозалісеними 13 ділянок із запропонованого переліку. За результатом голосування депутатів міської ради проєкт рішення був відхилений. Причини відхилення вказаного проєкту рішення не наведені.
Північно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства 15.07.2024 звернулося повторно до Лубенської міської ради з поданням № 02-28/471 про віднесення тих самих 83 земельних ділянок (кадастрові номери земельних ділянок ідентичні) до самозалісених. Однак відповідь про розгляд вказаного подання до уповноваженого органу до позивача не надходила.
Проєкт рішення про віднесення 13 земельних ділянок, визначених з переліку, який розглядався 19.09.2024 на сесії Лубенської міської ради, було відхилено.
Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями відповідача, заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства та Державного агентства лісових ресурсів України.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішень Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 21.03.2024 без номера та від 19.09.2024 без номера про відхилення проєкту рішення щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки Лубенською МР, як органом місцевого самоврядування, який уповноважений розпоряджатися землями комунальної власності в її адміністративних межах, зокрема приймати рішення про віднесення указаних земельних ділянок до самозалісених земель, в порушення спеціальної норми - статті 57-1 ЗК України, не було прийнято рішення про відхилення проєкту у віднесенні угідь до самозалісених без винесення окремого рішення, а лише із занесенням його до протоколу засідання.
Відхиляючи доводи відповідача про відсутність повноважень у прокурора звертатись до суду з позовом в особі Держлісагентства та Північно-Східного МУЛМГ, суд першої інстанції зазначив, що питання наявності правових підстав для такого звернення прокурора та його повноважень були вирішені постановою Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 440/13984/24 від 13.05.2025.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушених прав держави, суд першої інстанції вважав за необхідне зобов'язати Лубенську міську раду Лубенського району Полтавської області розглянути на черговій сесії ради розглянути на черговій сесії ради подання Північного-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 27.12.2023 № 02-28/992 з урахуванням рішення 56-ої сесії 8 скликання Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 21.08.2025 № 114.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Лубенської МР прийняти рішення про віднесення земель до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України, суд першої інстанції виходив з дискреційності повноважень відповідача у вказаному питанні.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені статтею 308 КАС України (рішення підлягає перегляду в частині задоволених позовних вимог, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частинами другою та третьою статті 1 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до частини дванадцятої статті 1 ЛК України самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.
Згідно зі статтею 7 ЛК України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
Указом Президента України «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів» №228/2021 від 07.06.2021 (далі - Указ № 228/2021), з метою збереження лісового фонду України, належного захисту і відтворення лісів, створення сприятливих умов для ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку з урахуванням природних та економічних умов, забезпечення прав громадян на безпечне довкілля започатковано з 2021 року реалізацію екологічної ініціативи «Масштабне залісення України». З цією метою Кабінету Міністрів України велено:
1) розробити у двомісячний строк та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо удосконалення системи охорони, захисту і відтворення лісів, у тому числі самосійних, стимулювання лісорозведення, збереження та відновлення природних екосистем;
2) розробити та затвердити державну цільову програму «Масштабне залісення України», спрямовану на розв'язання проблемних питань лісовпорядкування, насамперед щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісів;
3) ужити в установленому порядку заходів щодо:
- реформування лісового господарства, у тому числі удосконалення системи управління державними лісогосподарськими підприємствами;
- ідентифікації самозалісених та придатних для створення лісів земельних ділянок державної та комунальної форм власності з метою їх подальшого використання для досягнення оптимальної лісистості України;
- забезпечення належного фінансування у 2022 році та наступних роках заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів;
- запровадження механізмів залучення інвестицій для відновлення лісів та лісорозведення.
20.06.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів» (далі - Закон №2321-IX), набрав чинності 10.07.2022.
Цим Законом, зокрема, доповнено главу 11 ЗК України статтею 57-1 такого змісту:
«1. Самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.
2. Віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею. Віднесення земельної ділянки, що перебуває у користуванні, заставі, до самозалісеної ділянки здійснюється за погодженням із землекористувачем, заставодержателем. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
3. Віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки. Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру.
4. Віднесення земельної ділянки, сформованої як об'єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою.
5. Віднесення земельної ділянки, несформованої як об'єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об'єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру».
Крім того, з метою реалізації вказаної норми, частину четверту статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» доповнено абзацом 4, яким передбачено, що відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви органу місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 ЗК України приймає рішення про передачу земельних ділянок комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної.
Також внесено відповідні доповнення і до статті 184 ЗК України, за змістом яких «визначення самозалісених ділянок» віднесено до змісту землеустрою.
Цим же Законом внесено доповнення в частину першу статті 36 Закону України «Про землеустрій», і відповідно до такого доповнення «ґрунтові, геоботанічні та інші обстеження земель при здійсненні землеустрою проводяться з метою отримання інформації про якісний стан земель, а також для виявлення самозалісених ділянок, земель, що зазнають впливу водної та вітрової ерозії, підтоплення, радіоактивного та хімічного забруднення, інших негативних явищ».
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №2321-IX, Кабінету Міністрів України велено у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити проведення інвентаризації самозалісених ділянок та вжити заходів із забезпечення ведення лісового господарства на таких ділянках.
Кабінет Міністрів України на реалізацію зазначеної функції окремого нормативно-правового акту не приймав.
Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який, відповідно до статті 22 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної ділянки.
Разом з тим, введено новий вид у підгрупах угідь Класифікації видів земельних угідь (КВЗУ): «005.05. Самозаліснені землі», які включають самозаліснені території будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкриті частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення яких відбулося природним шляхом.
Відповідно до статей 13, 16 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, а забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
Отже, у спірних правовідносинах органом, уповноваженим державною здійснювати відповідні функції, з урахуванням статей 57-1, 122 ЗК України та частини четвертої статті 21 Закону України «Про державний земельний кадастр», є Лубенська МР.
Крім того, слід зазначити, що наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 29.09.2022 № 404 затверджено «Положення про міжрегіональні управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України» (далі - Положення № 404).
Відповідно до пунктів 1, 6 Положення № 404 Міжрегіональні управління лісового та мисливського господарства (далі - Управління) підпорядковуються - Держлісагентству та є його територіальними органами.
Управління та його посадові особи в межах своїх повноважень мають право:
- залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками), представників інститутів громадянського суспільства;
- одержувати в установленому законодавством порядку для здійснення покладених на них функцій інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на них завдань;
- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, а також у галузі мисливського господарства та полювання.
Підсумовуючи, колегія суддів зазначає, що міська рада є уповноваженою особою щодо ухвалення рішення у спірних правовідносинах, а алгоритм віднесення заліснених земельних ділянок до самозалісених передбачає:
- ідентифікацію самозалісених земельних ділянок за допомогою картографічних матеріалів і натурних обстежень;
- направлення подання органом центральної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства до територіальної громади;
- віднесення заліснених земельних ділянок до категорії самозалісених органом місцевого самоврядування;
- прийняття рішення про передачу самозалісених ділянок до лісового фонду лісокористувачів або створення спеціального підрозділу територіальними громадами для забезпечення ведення лісового господарства на цих землях.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Північно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області в порядку частини 2 статті 57-1 ЗК України направило подання від 27.12.2023 № 02-28/992 щодо ухвалення рішення про віднесення до самозалісених земель 83 земельних ділянок загальною площею 390 га та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозалісені ділянки з подальшим їх закріпленням за постійним лісокористувачем відповідно до вимог статті 17 ЛК України.
Однак, за результатами розгляду на позачерговій 39 сесії подання Північно - Східного УЛМГ від 27.12.2023 № 02-28/992 Лубенська міська рада прийняла рішення про відхилення проєкту у віднесенні угідь до самозалісених. При цьому окреме рішення Лубенською міською радою не виносилося, а занесене до протоколу засідання.
Водночас орган місцевого самоврядування зобов'язаний діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом (ст. 19 Конституції України), а отже - належно фіксувати, мотивувати та оприлюднювати результати розгляду питань порядку денного, у тому числі підстави відхилення проєктів
Відповідно до частин першої - третьої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Приписами частини десятої статті 59 Закону № 280/97-ВР передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Отже, розгляд та вирішення питання про віднесення або про відмову у віднесенні земельних ділянок до самозалісених ділянок за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства приймається органом місцевого самоврядування виключно на пленарному засіданні сільської, селищної, міської ради у формі рішення та не може оформлятися листами у відповідь на подання.
З урахуванням викладеного, подання Північно-Східного МУЛМГ мало бути винесено на розгляд та обговорення Лубенської МР у пленарному засіданні з прийняттям рішення чи про віднесення земельної ділянки до самозалісених, чи про відмову у віднесенні земельної ділянки до самозалісених з зазначенням конкретних причин та обставин, що відповідачем в межах цих правовідносин вчинено не було.
У підсумку розгляду питання проект рішення було відхилено, оскільки під час поіменного голосування він не набрав установленої законом більшості голосів від загального складу ради, що відповідно до частини 3 статті 59 Закону № 280/97-ВР означає неприйняття рішення.
Підстави відхилення проекту рішення щодо розгляду подання Північно-Східного МУЛМГ від 27.12.2023 № 02-28/992 залишаються невідомими, оскільки відповідне рішення ради не містить належної мотивувальної частини та документального обґрунтування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Лубенська МР протиправно прийняла рішення про відмову у віднесення земель, зазначених у поданні Північно-Східного МУЛМГ від 27.12.2023 № 02-28/992 до самозалісених.
Окремо слід зазначити, що всупереч власним твердженням про неможливість віднесення спірних земельних ділянок до самозалісених через їх сільськогосподарське призначення, відповідачем до суду було надане рішення 56-ої сесії 8 скликання Лубенської міської ради Лубенського району полтавської області від 21.08.2025 № 114, яким віднесено до самозалісених наступні земельні ділянки:
- площею 1,0508 га, кадастровий номер 5322881100:01:001:0041, що розташована за межами с. Висачки Лубенського району;
- площею 0,8404 га, кадастровий номер 5322881100:01:001:0043, що розташована за межами с. Висачки Лубенського району;
- площею 16,9311 га, кадастровий номер 5322884000:03:002:0024, що розташована за межами с. Мацківці Лубенського району;
- площею 3,1 га, кадастровий номер 5322885400:02:008:0027 що розташована за межами с. Окіп Лубенського району;
- площею 2,2 га, кадастровий номер 5322885400:04:004:0052, що розташована за межами с. Окіп Лубенського району;
- площею 2,8 га, кадастровий номер 5322887400:06:004:0060, що розташована за межами с. Тишки Лубенського району;
- площею 1,5 га, кадастровий номер 5322887400:06:004:0061, що розташована за межами с. Тишки Лубенського району;
- площею 2,447 га, кадастровий номер 5322882700:06:002:0003, що розташована за межами с. Ісківці Лубенського району;
- площею 9,0583 га, кадастровий номер 5322882700:07:001:0076, що розташована за межами с. Ісківці Лубенського району;
- площею 4,6632 га, кадастровий номер 5322884900:06:001:0008, що розташована за межами с. Терни Лубенського району;
- площею 2,9556 га, кадастровий номер 5322884900:06:001:0010, що розташована за межами с. Терни Лубенського району;
- площею 3,7123 га, кадастровий номер 5322885100:03:015:0168, що розташована за межами с. Новаки Лубенського району.
Тобто, щодо частини із зазначених у поданні Північно-Східного МУЛМГ земельних ділянок відповідачем було прийнято рішення про віднесення їх до самозалісених.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов'язання Лубенської МР повторно розглянути на черговій сесії ради подання Північного-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 27.12.2023 № 02-28/992 з урахуванням рішення 56-ої сесії 8 скликання Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 21.08.2025 №114.
Колегія суддів також враховує, що питання наявності правових підстав звернення до суду прокурора в інтересах Державного агентства лісових ресурсів, Північно-Східного міжрегіонального управління лісового і мисливського господарства було вирішено постановою Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 440/13984/24 від 13.05.2025, яка набрала законної сили 13.05.2025 та відповідачем не оскаржувалась.
У зазначеній постанові, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави, оскільки він дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", водночас компетентні органи (Держлісагентство та Північно - Східне МУЛМГ) протягом розумного строку після отримання повідомлення не вжили заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень, зокрема, шляхом звернення до суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування рішень Лубенської міської ради, зобов'язання органу місцевого самоврядування розглянути на черговій сесії ради подання Північного-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 27.12.2023 № 02-28/992 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земель до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 по справі № 440/13984/24 в частині задоволення позовних вимог - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій
Повний текст постанови складено та підписано 10.11.2025 року.