10 листопада 2025 р. Справа № 520/28164/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: П'янової Я.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 (головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А.) у справі №520/28164/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у обмеженні пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром після проведення перерахунку його пенсії на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 по справі № 520/9890/24 з 01.02.2022 , з 01.03.2022 , з 01.12.2022 , з 01.02.2023 , з 01.03.2023 , з 01.03.2024 та з 01.08.2024 протиправними;
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", після проведення перерахунку його пенсії на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 по справі № 520/9890/24 з 01.03.2022 , з 01.03.2023 , з 01.03.2024 протиправними;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 01.02.2022 року;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" без обмеження максимальним розміром з 01.03.2022 року, з 01.12.2022 року, та з 01.02.2023 року;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та з урахуванням індексації пенсії, відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.03.2023 року;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та з урахуванням індексації пенсії, відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.03.2024 року, та з 01.08.2024 року;
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» без обмеження максимальним розміром з 07.04.2024 року (в межах строку звернення до адміністративного суду) протиправними;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» без обмеження максимальним розміром починаючи з 08.04.2024 року (в межах строку звернення до адміністративного суду).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у обмеженні пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром після проведення перерахунку пенсії з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.12.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.08.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.12.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.08.2024.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не погодившись із судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про правомірність здійснення перерахунку пенсії позивача у межах максимального розміру, оскільки перевищення максимального розміру пенсії стало результатом перерахунку в період дії загальної норми ч. 1 ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи". Вважає, що при вирішенні спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Також, вказує про правомірне нарахування та виплату індексації до пенсії позивача згідно з Постановами № 118, № 168 та № 185 в межах максимального розміру та припинення виплати доплати до пенсії, передбаченої Постановою № 713.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений склад колегії: головуючий суддя ОСОБА_2 , судді Бегунц А.О., Калиновський В.А.
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_3 у відставку, на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді П'янова Я.В., Бегунц А.О.
Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу в межах її доводів, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області, отримує пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 по справі №520/9890/24, яке набрало законної сили 22.06.2024, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення визначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 в довідці від 01.03.2023 № ФХ-124878, з 01.02.2022.
На виконання судового рішення, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, за наслідками якого розмір пенсії склав:
з 01.02.2022 - 25 789,05 грн, проте до виплати призначено 19 340,00 грн (з урахуванням максимального розміру пенсії);
з 01.03.2022 - 25 789,05 грн, проте до виплати призначено 19 340,00 грн (з урахуванням максимального розміру пенсії);
з 01.12.2022 - 25 789,05 грн, проте до виплати призначено 20 930,00 грн (з урахуванням максимального розміру пенсії);
з 01.02.2023 - 25 789,05 грн, проте до виплати призначено 20 930,00 грн (з урахуванням максимального розміру пенсії);
з 01.03.2023 - 27 289,05 грн (з урахуванням індексації та доплати), проте до виплати призначено 20 930,00 грн (з урахуванням максимального розміру пенсії);
з 01.03.2024 - 28 789,05 грн (з урахуванням індексації та доплати), проте до виплати призначено 23 610,00 грн (з урахуванням максимального розміру пенсії);
з 01.08.2024 - 28 789,05 грн (з урахуванням індексації та доплати), проте до виплати призначено 23 610,00 грн (з урахуванням максимального розміру пенсії).
Не погодившись із діями відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром, припинення виплати доплати до пенсії, передбаченої Постановою № 713 та індексацій, передбачених Постановами № 118, № 168 та № 185, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що обмеження пенсійним органом максимального розміру пенсії позивачу, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність припинення відповідачем виплати доплати до пенсії, передбаченої Постановою № 713. Крім того, суд першої інстанції вважав, що відповідачем не порушено права позивача в частині нарахування та виплати йому індексацій до пенсії, передбачених Постановами № 118, № 168 та № 185 в межах максимального розміру.
Враховуючи оскарження відповідачем судового рішення першої інстанції фактично лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, слід зазначити наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону № 2262-ХІІ у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до ч. 4 ст. 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та визнається відповідачем, що з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.12.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.08.2024 пенсійним органом проведено перерахунок пенсії позивача, за наслідками якого обмежено йому до виплати пенсію граничним розміром.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VІ, який набрав чинності з 01.10.2011 (далі Закон № 3668-VІ).
Відповідно до положень ст. 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у ст. 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, що не відповідає статті 17 Конституції України, положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи ч. 5 ст. 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесені зміни у ст. 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII та положення ч. 1 ст. 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає ст. 17 Конституції України положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення ст. 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Виходячи з викладеного, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 за № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення ст. 2 Закону № 3668-VI.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 сформулювала правовий висновок, який полягає у тому, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Отже у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 23.01.2024 по справі № 160/17347/22, від 21.04.2023 у справі № 380/8024/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 14.11.2022 у справі № 580/5957/21, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Окрім того, не зважаючи на сталу судову практику з цього питання, 12.10.2022 прийнято Рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2022 у справі № 3-102/2021 (231/21, 415/21) щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI (щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України).
Зазначеним Рішенням визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Доводи апелянта щодо правомірності обмеження індексації до пенсії позивача максимальним розміром та припинення виплати доплати до пенсії, передбаченої Постановою № 713 колегія суддів відхиляє, оскільки в цій частині суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову і позивачем судове рішення не оскаржується.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення в частині задоволення позову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині не вбачається.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 по справі № 520/28164/24 - в частині задоволення позову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Я.В. П'янова А.О. Бегунц