10 листопада 2025 р. Справа № 520/8185/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: П'янової Я.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 (головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д.) у справі №520/8185/25
за позовом ОСОБА_1
до Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом, в яком просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо не проведення перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням раніше отриманих сум у розмірі 117417 грн., виходячи з грошового забезпечення, яке перераховано на виконання судового рішення по справі №520/29479/23.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 року задоволено позов.
Аварійно - рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати таке рішення та прийняти нову постанову, якою позов залишити без розгляду.
В обґрунтування вимог скарги зазначає, що одноразова грошова допомога при звільненні не входить до складу грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, про що також зазначено у постановах Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 320/6659/18 та від 27.08.2020 у справі № 804/871/16 .
Зазначає, що суд першої інстанції не надав належну оцінку вказаним обставинам та доказам під час вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду.
Позивачем не наведено поважності причини пропуску строку звернення до суду з позовною заявою та обґрунтованих підстав для поновлення цього строку, а відтак позов підлягає залишенню без розгляду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Русанова В.Б. - головуючий суддя, судді: Бегунц А.О., Калиновський В.А.
У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 на підставі заяви про відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Русанова В.Б. - головуючий суддя, судді: Бегунц А.О., П'янова Я.В.
Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач проходив службу у відповідача до 11.09.2020, звільнений із служби за віком у запас Збройних Сил України, що вбачається з наказу від 11.09.2020.
При звільненні позивачу виплачено одноразову грошову допомогу.
Позивач звернувся до відповідача із запитом, зокрема, щодо перерахунку та виплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням раніше отриманих сум, виходячи з грошового забезпечення, право на яке підтверджено у судовому порядку у справі №520/29479/23, з наданням підтверджуючих доказів.
Листом від 10.03.2025 року на запит позивача відповідач повідомив про добровільне виконання рішення суду у справі №520/29479/23, з наданням платіжних інструкцій про перерахування грошових коштів.
Позивач, вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не проведення перерахунку належної йому одноразової грошової допомоги при звільненні, звернувся з позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених вимог ОСОБА_1 .
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з ст.101 Кодексу цивільного захисту України (далі по тексту - КЦЗ України) служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Відповідно до ст.115 КЦЗ України держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно з ст.125 КЦЗ України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов'язків. Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 №393 (в редакції, чинній на час звільнення позивача) особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, які звільняються із служби за віком за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно з пунктом 1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 №623 (далі по тексту - Інструкція №623), ця Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
Цю Інструкцію розроблено відповідно до, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції №623 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 13 розділу І Інструкції 623 встановлено, що грошове забезпечення, що належить особам рядового і начальницького складу і своєчасно їм не виплачено або виплачено в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, упродовж якого особи рядового і начальницького складу мали право на нього.
Пунктами 8 розділу XV Інструкції №623 визначено, що особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби за віком, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту керівником відповідного органу управління (підрозділу), за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога при звільненні зі служби цивільного захисту в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно з п. 12 розділу XXVII Інструкції № 623 особам рядового і начальницького складу, які в разі звільнення зі служби цивільного захисту мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується ця грошова допомога, включаються:
для осіб рядового і начальницького складу, що звільняються з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за спеціальним званням і додаткові види грошового забезпечення постійного характеру (надбавки, доплати, премії), що були встановлені наказом органу управління (підрозділу) на день звільнення;
для осіб рядового і начальницького складу, які на день звільнення зі служби перебували в розпорядженні відповідних начальників органів управління (підрозділів),- посадовий оклад за останньою штатною посадою, оклад за спеціальним званням, установлений на день звільнення зі служби, додаткові види грошового забезпечення постійного характеру (надбавки, доплати, премії), що були встановлені наказом органу управління (підрозділу) за останніми штатними посадами.
Аналіз наведених вище норм вказує на те, що одноразова грошова допомога при звільненні виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення, на яке особа рядового і начальницького складу служби цивільного захисту має право на день звільнення, та розраховується станом на момент звільнення за останньою посадою, яку вона займала.
Спірним у даній справі є питання розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням раніше отриманих сум, виходячи з грошового забезпечення, яке перераховано на виконання судового рішення у справі №520/29479/23.
Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що відповідне право позивача є порушеним, а тому сума одноразової грошової допомоги підлягає приведенню у відповідність до обрахованого грошового забезпечення позивача на виконання рішення суду у згаданій вище справі.
Судом встановлено, що за період з січень - жовтень 2020 позивачу виплачено вихідну допомогу у розмірі 117 417, 00 грн., що підтверджується відповідною архівною відомістю (а.с.5).
При цьому, колегія суддів враховує наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 року у справі №520/29479/23 визнано протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо не проведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні, що полягає у не нарахуванні та не виплаті грошового забезпечення з 29.01.2020 по дату його звільнення - 11.09.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704. Зобов'язано Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 11.09.2020 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званнями шляхом застосування множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025 року у справі №520/29479/23, зокрема, визнано протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо не проведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні, що полягає у не нарахуванні та не виплаті грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 28.01.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, із перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Зобов'язано Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 28.01.2020 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званнями шляхом застосування множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, із перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Отже, у межах справи №520/29479/23 судами встановлено порушення прав позивача на належний розмір грошового забезпечення за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
На виконання рішення у справі №520/29479/23 відповідач провів позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями (а.с.10-12).
Водночас, відповідачем не здійснено перерахунку вже виплаченої позивачу суми одноразової грошової допомоги при звільненні.
Оскільки одноразова грошова допомога обраховується з грошового забезпечення, встановленого на дату звільнення, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги за показниками, які обраховані на підставі рішень судів у справі №520/29479/23.
Однак, відповідач свого обов'язку не виконав, допустивши тим самим протиправну бездіяльність щодо не проведення перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні позивача, а відтак правильними є відповідні висновки суду першої інстанції.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні позивача та зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням раніше отриманих сум у розмірі 11 7417 грн., виходячи з грошового забезпечення, яке перераховано на виконання судового рішення по справі №520/29479/23.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що одноразова грошова допомога при звільненні не входить до складу грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, з посиланням правові позиції Верховний Суд, викладені у постановах від 09.07.2020 у справі №320/6659/18 та від 27.08.2020 у справі № 804/871/16, колегія суддів зазначає, що останні не є ревалентними до спірних правовідносин, оскільки у даній справі не є спірним питанням право позивача на одноразову грошову допомогу при звільненні.
Проте спірним в даній справі є правомірність розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, який перебуває у прямій залежності від розміру грошового забезпечення.
Щодо строку звернення до суду.
Частиною 1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, яку відповідно до ч.1 ст.122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами ч.5 ст.122 КАС України унормовано, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому, колегія суддів зазначає, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини.
Так, приписи ст.122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Водночас, у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин щодо проходження публічної служби, у яких виник спір, застосуванню підлягають приписи КЗпП України.
Відтак, до спірних правовідносин мають бути застосовані норми загального законодавства - КЗпП України (в даному випадку ст.233 КЗпП України).
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, ч. ч. 1, 2 ст.233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, з 01.07.2023 строк звернення до суду з позовом про виплату заробітної плати регламентується ст.233 КЗпП України та складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23.
Предметом спору у даній справі є бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 на виконання судового рішення у справі №520/29479/23.
В даному випадку розмір одноразової грошової допомоги перебуває у прямій залежності від належного розміру грошового забезпечення, яке в судовому порядку підтверджено рішеннями судів у справі №520/29479/23.
На виконання судових рішень у справі №520/29479/23 відповідач перерахував позивачу заборгованість з грошового забезпечення - 07.03.2025 року.
Позивачем були здійснені дії щодо звернення до відповідача з приводу виплатити одноразової грошову допомогу при звільненні, виходячи з належного грошового забезпечення.
Однак, листом відповідача на запит позивача від 07.04.2025, останнього повідомлено про те, що вихідна допомога при звільненні йому нарахована та виплачена у повному обсязі.
Відтак слід дійти висновку, що позивач про порушення свого права дізнався після здійснення платежу 07.03.2025 та саме з цього часу у нього виникло право на звернення до суду з даним позовом.
07.04.2025 року позивач з звернувся до суду з даним позовом, тобто у межах тримісячного строку, передбаченого ст.233 КЗпП України, а відтак підстави для залишення позову без розгляду відсутні.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду у даній справі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі №520/8185/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Я.В. П'янова А.О. Бегунц