Справа № 357/13668/15-ц
Провадження № 4-с/357/44/25
11 листопада 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Вдовика А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Валявського Олександра Анатолійовича, -
11.09.2025 на адресу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла скарга ОСОБА_1 , від імені якої діє представник Репецька Є.М., в якій скаржник просить скасувати постанову приватного виконавця Валявського О.А. від 30.07.2025 року про накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №77885759 та зобов'язати приватного виконавця Валявського О.А. повернути кошти в сумі 6 988,34 грн, списані з рахунку ОСОБА_1 на підставі оскаржуваної постанови.
Вимоги скарги обґрунтовані тим, що на виконанні у приватного виконавця Валявського О.А. перебуває виконавче провадження №77885759, з примусового виконання виконавчого листа №357/13668/15, виданого 22.04.2016 Білоцерківським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості по кредитному договору №KICWGK00830100 від 28.11.2007 року в сумі 1 493 283, 06 грн. та 3 654 грн судових витрат, всього 1 496 937,06 грн. Скаржник зазначає, що їй не було відомо про наявність виконавчого провадження №77885759, постанову про відкриття виконавчого провадження вона не отримувала.
30.07.2025 року від AT «Ощадбанк» Ткачук Н.А. надійшло смс-повідомлення про те, що її рахунок (IBAN НОМЕР_1 ) знаходиться «під арештом на підставі постанови виконавчої служби», однак вказаної постанови про арешт коштів скаржник також не отримувала. Скаржник вказує, що зазначений рахунок використовується виключно для отримання пенсійних виплат, 31.07.2025 року скаржник направила приватному виконавцю Валявському О.А. заяву про зняття арешту, до якої додала виписку з рахунку, на підтвердження факту, що на рахунок надходять виключно зазначені виплати, які, в свою чергу, є її єдиним джерелом доходу. 19.08.2025 скаржник отримала від приватного виконавця Валявського О.А. відповідь №77885759/37529 від 13.08.2025 року, яку вважає формальною відмовою. Постанову про арешт коштів скаржник отримала поштою 20.08.2025 року. На підставі вказаної постанови з рахунку скаржника (№ IBAN НОМЕР_1 ) було списано грошові кошти у загальній сумі 6 988,34 грн, які є пенсією ОСОБА_1 . У скарзі, з посиланням на ч. 1 ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження» якою передбачено, що з пенсії може бути відраховано не більше 20% від суми після утримання податків та зборів (для погашення заборгованості), ОСОБА_1 вказує, що законом встановлено пряму заборону позбавляти боржника 100% її пенсійних виплат навіть за наявності боргу. Накладення арешту на всю суму пенсії боржника понад встановлені законом межі є неправомірним втручанням у її право на отримання соціальної виплати. Скаржник стверджує, що рахунок IBAN НОМЕР_1 відкритий спеціально для зарахування пенсії, і на нього не надходило жодних інших коштів, окрім пенсійних виплат, а тому накладення арешту на цей рахунок призвело до неправомірного звернення стягнення на пенсію скаржника всупереч закону. З виписки по рахунку вбачається, що 25.08.2025 на рахунок заявниці зараховано пенсію 6 988,34 грн, і того ж дня банк відобразив операцію «Кошти блоковані для забезпечення виконання документу про арешт» на ідентичну суму 6 988,34 грн., тобто фактично заблоковано 100% пенсійної виплати за місяць. Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження» максимально допустиме відрахування за «іншими видами стягнень» становить 20%, що у даному випадку дорівнює 1 397,67 грн (6 988,34 х 20%). Отже, надмірно заблоковано/утримано 5 590,67 грн (6 988,34 - 1 397,67), що є протиправним. Виконавець діє всупереч нормам закону, тому скаржник вважає що кошти мають бути повернуті, а подальше виконання стягнення має відбуватись шляхом дотримання 20-відсоткової межі при подальшому зверненні стягнення.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаною скаргою.
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своєю ухвалою від 15.09.2025 року прийняв до розгляду скаргу та призначив справу до розгляду.
23.09.2025 представник скаржника ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» подала клопотання про відкладення розгляду скарги.
13.10.2025 представник скаржника ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» сформувала заяву про участь у судових засіданнях у справі № 357/13668/15-ц в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою судді від 16.10.2025 задоволено клопотання представника скаржника про участь у судових засіданнях у справі № 357/13668/15-ц в режимі відеоконференції.
20.10.2025 представник скаржника ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» подала клопотання про відкладення розгляду скарги.
05.11.2025 представник скаржника ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» подала клопотання про долучення доказів.
В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_4 підтримала вимоги скарги.
Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович в судове засідання не з'явився, жодних заяв, клопотань на адресу суду не надходило.
Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку про те, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.04.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валявським О.А. відкрито виконавче провадження № 77885759 з примусового виконання виконавчого листа № 357/13668/15-ц, про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості по кредитному договору №KICWGK00830100 від 28.11.2007 року в сумі 1 493 283,06 грн та 3 654 грн судових витрат, всього 1 496 937,06 грн.
30.07.2025 приватним виконавцем Валявським О.А. в межах виконавчого провадження № 77885759 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/ основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 1 532 298,03 грн.
Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером, що стверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 .
Встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 для проведення операції поповнення карткового рахунку.
Згідно відповіді за вих.№ 23751-25597/Т-02/8-1000/25 від 28.08.2025 заступника начальника управління обслуговування громадян - начальника відділу обслуговування громадян № 9 (сервісний центр) ОСОБА_5 , ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та одержує пенсію за віком відповідно до ЗУ
« Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VI від 09.07.2003. До 31.08.2025 виплата пенсії проводилась згідно чинного законодавства через банківську установу АТ «Ощадбанк», номер рахунку НОМЕР_1 , згідно заяви ОСОБА_1 виплату пенсії переведено на поштове відділення 09117 АТ «Укрпошта» з вересня 2025 року.
Встановлено, що ОСОБА_1 зверталась до приватного виконавця Валявського О.А. із заявою про зняття арешту з рахунку. Згідно з відповіддю від 13.08.2025 за вих.№ 77885759/37529, приватний виконавець повідомив заявнику законодавчо передбачені підстави для зняття виконавцем арешту (п. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження»), а також повідомив, що АБ «Ощадбанк», на якого нормами ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» покладений обов'язок визначати статус рахунку та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника виконав, що свідчить про те, що банк не визнав зазначений рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладення арешту та звернення стягнення.
Позиція суду та оцінка аргументів сторін. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Зазначене конституційне положення відображено й у статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частиною першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
Наведені норми права визначають, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому, стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Так, із виписки по рахунку НОМЕР_1 вбачається, що на вказаний рахунок здійснюється, як зарахування пенсії, так і здійснюються інші зарахування, зокрема 21.06.2024 на карту було зараховано переказ у сумі 700,00 грн.
А тому, рахунок НОМЕР_1 , на кошти якого виконавцем був накладений арешт, є рахунком боржника, який використовується для зарахування, зберігання грошей та здійснення різноманітних розрахунково-касових операцій боржника.
Скаржником не надано підтвердження, що виключно пенсія зараховується на вказаний вище рахунок, натомість, надана картка реквізитів вказує, що рахунок призначений для проведення операції поповнення карткового рахунку.
АБ «Ощадбанк», на яке правилами статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов'язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.
Постанова приватного виконавця Валявського О.А. містить застереження про непоширення її дії на спеціальні рахунки, арешт яких заборонено законом. Таким чином, після отримання такої постанови саме банк зобов'язаний був відповідно до вимог частини третьої статті 52 зазначеного Закону повідомити виконавця про цільове визначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на такому рахунку.
Такі висновки узгоджуються з висновками викладеними в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.02.2021 року по справі № 2010/2-1565/11.
Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючі наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, оскільки нею не доведено та не надано доказів, що рахунок НОМЕР_1 має спеціальний режим використання та на нього здійснюється виключно нарахування пенсії.
У випадку зняття арешту з рахунку коштів боржника ОСОБА_1 , існує загроза не виконання в подальшому рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі №м 357/13668/15. При цьому, слід звернути увагу, що боржником не надано доказів щодо вчинення дій з добровільного виконання рішення суду.
Окрім того, неможливо залишити поза увагою, що саме за заявою ОСОБА_1 виплату пенсії переведено з на поштове відділення 09117 АТ «Укрпошта», а тому нарахування пенсійних виплат з вересня 2025 року на карту скаржника не відбувається.
Також, суд враховує, що згідно п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX: 1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв'язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Окрім того, у абзаці 19 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», у редакції, чинній на час вчинення оскаржуваних виконавчих дій, зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
Отже, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а тому не підлягає до задоволення вимога про скасування постанови про накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , оскільки приватним виконавцем винесену таку постанову відповідно та в межах законодавства України, а також, є необгтрунтованою вимога про повернення коштів в сумі 6 988,34 грн., які заблоковані, а не списані, як то стверджує скаржник.
Керуючись, ст. ст. 1, 5, 18, 48, 56, 59, 74 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. ст. 15, 260-2641, 447, 450, 451 ЦПК України , суд -
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Валявського Олександра Анатолійовича.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала суду складена та підписана 11 листопада 2025 року.
Суддя О. Я. Ярмола