вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/476/25
Справа № 356/860/25
04.11.2025 Березанський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Капшученко І. О.
за участю секретаря Мелещенко В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулось до Березанського міського суду Київської області з вказаним вище позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1216- 4945 від 02.06.2023 в розмірі 57 291,60 грн., з яких: 12 000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 45 291,60 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також суми понесених судових витрат в розмірі 2 422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказувало, що 02.06.2023 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1216-4945 (далі - Кредитний договір). Даний кредитний договір укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію", та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором А2338.
Відповідно до умов укладеного кредитного договору, кредитодавець зобов'язався надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в розмірі 12 000,00 грн., строком на 300 днів, з базовим періодом 16 днів, зі зниженою процентною ставкою 2,50 % в день та стандартною процентною ставкою 3,00 % в день. Позивач виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу кредит на визначених умовах. Разом з тим, відповідач умови кредитного договору порушив та не здійснив своєчасну та в повному обсязі оплату в рахунок погашення існуючої заборгованості. У зв'язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору станом на 25.08.2025 виникла заборгованість в розмірі 114 240,00 грн., з яких: 12 000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 102 240,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у сумі 56 948,40 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 57 291,60 грн. Враховуючи вказане, просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 57 291,60 грн., з яких: 12 000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 45 291,60 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також понесені судові витрати.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 18.09.2025 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановивши відповідачу 15-денний строк з дня вручення копії даної ухвали на подачу до суду відзиву на позовну заяву.
13.10.2025 відповідач ОСОБА_1 в електронній формі через систему «Електронний суд» подав до суду додаткові пояснення (заяву), в яких вказав на відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження перерахування позичальнику кредитних коштів, а також що зазначений картковий рахунок НОМЕР_1 належить відповідачу. Надані позивачем довідка про перерахування суми кредиту № 1216-4945 від 02.06.2023 та розрахунок заборгованості складені самим позивачем, а повідомлення АТ КБ «Приватбанк» не містить відомостей про здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів саме відповідачу. За наведених обставин, у задоволенні позову просив відмовити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, при зверненні до суду з позовом подав клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без участі їхнього представника, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити (а.с.48).
Відповідач у судове засідання на розгляд справи не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений судом належним чином згідно з вимогами п.п. 2-3 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у поданих 13.10.2025 до суду додаткових поясненнях (заяві) просив розгляд справи проводити за його відсутності. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд створив учасникам процесу належні умови для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив та заперечень для висловлення своїх доводів і аргументів, повідомлення усіх відомих їм обставин та подання усіх можливих доказів.
Правом подати відзив на позовну заяву в порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався та відзиву не подав, обмежившись письмовими поясненнями.
За загальним правилом, встановленим в ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
За змістом ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, керуючись ч. 8 ст. 178, ч. 3 ст. 211, ч. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних учасників, які не з'явились у судове засідання, на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно проаналізувавши фактичні обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, прийшов до наступного висновку,
Так, судом встановлено, що 02.06.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1216-4945 (далі - кредитний договір), за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 12 000,00 грн., строком на 300 днів, дата повернення кредиту - 27.03.2024, зі зниженою та пільговою процентними ставками в розмірі 2,50 % в день та стандартною процентною ставкою 3,00 % в день, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані проценти (п.п. 2.1-2.3, 4.1, 4.6, 4.8, 10.1 кредитного договору) (а.с.11-16).
В п.п. 3.1, 3.10 кредитного договору сторони погодили, що даний договір укладається у вигляді електронного договору в розумінні Закону України «Про електронну комерцію», підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором А2338, та визнали, що усі документи (в тому числі Договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), є еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Підписавши вказаний договір електронним підписом, відповідач підтвердив, що цей договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтвердив, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті Кредитодавця (https://creditkasa.com.ua/), повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним (п. 11.1 кредитного договору).
В п. 11.3.1 кредитного договору позичальник також підтвердив, що до укладення договору уважно ознайомився з його текстом та Правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема, частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на сайті: https://creditkasa.com.ua/, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання.
Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), затверджені наказом директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Резуєва Є. В. № 69-П від 23.11.2022, з якими ознайомився та погодився відповідач, підписані 02.06.2023 електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором НОМЕР_2 , містяться в матеріалах справи (а.с.17-23).
Відповідно до п. 4.2 договору сторони також погодили спосіб перерахування позичальнику коштів кредиту шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1 цього Договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.
Вказаний вище договір містить вичерпні персональні дані, що стосуються особи відповідача, а саме прізвище, ім'я та по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний номер, місце проживання, засоби зв'язку, а також номер особистого електронного платіжного засобу для перерахування кредитних коштів № НОМЕР_1 , що є інформацією з обмеженим доступом, поширення якої здійснюється виключно за згодою суб'єкта персональних даних, та зазначені в преамбулі та реквізитах укладеного договору.
Крім того, 02.06.2023 позичальник ОСОБА_1 також ознайомився з Паспортом споживчого кредиту (інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), у якому визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, розмір орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором, тощо, чим також підтвердив факт отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування виходячи із обраних ним умов кредитування, а також підтвердив отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема, шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі, суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі, в разі невиконання ним зобов'язань за таким договором, що засвідчив електронними підписом одноразовим ідентифікатором А2338 (а.с.24-25).
Графік платежів за договором, що міститься у відповідних Таблицях обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, які є невід'ємними частинами цього договору відповідно до п. 11.12, міститься в матеріалах справи (а.с.26).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на погоджених умовах.
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, що підтверджується довідкою про перерахування ОСОБА_1 суми кредиту за договором № 1216-4945 від 02.06.2023 через систему LiqPay на картку № НОМЕР_1 , платіж № 2322317931 на суму 12 000,00 грн., листом АТ КБ «Приватбанк» про перерахування ТОВ «Укр Кредит Фінанс» коштів через систему LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019, в тому числі вказані вище платежі № 2322317931, а також розрахунком заборгованості за договором № 1216-4945 від 02.06.2023 станом на 25.08.2025 (а.с.27-35).
Водночас, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, в результаті чого виникла прострочена заборгованість в розмірі в розмірі 114 240,00 грн., з яких: 12 000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 102 240,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, що підтверджується розрахунком заборгованості за № 1216-4945 від 02.06.2023 станом на 25.08.2025, що є детальним та містить інформацію про порядок нарахування спірної заборгованості в розрізі окремих складових за кожен день користування кредитом та не спростований будь-яким контррозрахунком відповідача (а.с.35-38).
З наданого розрахунку також вбачається, що ОСОБА_1 здійснив часткову оплату в рахунок погашення нарахованої заборгованості, а саме платежем від 18.06.2023 на суму 2708,40 грн., чим вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, боргу за договором, що відповідає позиції Верховного Суду у постановах від 05.06.2018 в справі № 338/180/17, від 23.12.2020 в справі № 127/23910/14-ц.
Позивачем проведено часткове списання заборгованості позичальника за нарахованими процентами у сумі 56 948,40 грн. згідно Правил акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (п.7.2 Правил акції) (а.с.36-37).
В добровільному порядку відповідач вказану заборгованість не погашає.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Так, частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Поданим розрахунком заборгованості підтверджується, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, кредит, проценти за користування ним та комісію вчасно не сплачувала, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість.
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76, 77 ЦПК України).
У відповідності до ч.ч. 5-6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У постановах від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19 Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що у відповідності до принципу змагальності цивільного судочинства, закріпленого в ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог, так і на підставу для заперечень, що забезпечує повноту дослідження обставин справи, проте не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний
У постанові від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Разом з тим, жодних доказів на підтвердження заперечень відповідача суду надано не було, а самі заперечення пред'явлених вимог не спростовують з огляду на наступне.
Так, у відповідності до положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору. Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно положень частини 1 статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» також визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
З огляду на викладене, вбачається, що кредитний договір, за яким виникла спірна заборгованість, укладений в електронній формі у спосіб, визначений законом, підписаний електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором А2338, що прирівнюється до власноручного підпису позичальника, що повністю відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та засвідчує волю відповідача на укладення договору на погоджених умовах.Своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту, порядком нарахування та сплати процентів, розуміє та зобов'язується їх виконувати.
Проаналізувавши зміст письмових пояснень відповідача та доводи, на які останній посилався, також вбачається, що факт укладення кредитного договору відповідач не заперечує.
Вказаний вище кредитний договір відповідачем не оспорений, в установленому законом порядку недійсним не визнаний, а тому в силу положень ст. 204 ЦК України його умови підлягають до виконання.
Щодо посилань відповідача на неналежність йому вказаного в договорі карткового рахунку, суд зазначає, що укладаючи договір, сторони дійшли згоди щодо всіх його істотних умов, зокрема, й належного позичальнику карткового рахунку для перерахування коштів, що зазначений позичальником самостійно разом з іншими персональними даними відповідача, які містяться у реквізитах укладеного договору, справжність яких підтверджено електронним підписом відповідача.
В п. 11.3.5 укладеного договору відповідач також підтвердив, що усі документи та інформація (в тому числі персональні, контактні/поштові дані (враховуючи дані електронної пошти, акаунти та дані щодо місця роботи та проживання) надані позичальником кредитодавцю з метою укладення цього договору, належать позичальнику, не містять неточних або недостовірних відомостей, є актуальними (чинними) на дату укладання Договору, складені та/або отримані у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
З огляду на викладені обставини, відсутні сумніви в тому, що вказуючи картковий рахунок, відповідач мав намір отримати кошти саме на нього.
Разом з тим, жодних доказів на спростування відповідності вказаних даних, в тому числі карткового рахунку відповідача в зазначеному договорі матеріали справи не містять.
Доказів про те, що вказані вище вичерпні персональні дані відповідача, які є інформацією з обмеженим доступом, поширення якої здійснюється виключно за згодою суб'єкта персональних даних, були використані ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» чи третіми особами для укладення кредитного договору від його імені та/або що ОСОБА_1 звертався до правоохоронних органів із відповідними заявами щодо вчинення відносно нього шахрайських дій, суду не надано.
Крім того, суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до кредитодавця з питань неперерахування йому коштів, а також мав можливість у відповідності до п. 6.9 договору відмовитися від договору протягом 14 календарних днів з дня його укладення без пояснення причин, в тому числі, й в разі отримання ним коштів, проте не скористався своїм правом та не висловив жодних заперечень.
АТ КБ «Приватбанк» підтвердило факт зарахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему LiqPay за транзакцією № 2322317931 від 02.06.2023 у розмірі 12 000,00 грн., що відповідає погодженій сторонами сумі кредиту, на рахунок № НОМЕР_1 , вказаний відповідачем у договорі разом з іншими його персональними даними.
З огляду на викладені обставини, відсутні сумніви в тому, що кошти були перераховані саме відповідачу.
Наявність простроченої заборгованості та її розмір підтверджується наданими позивачем розрахунком заборгованості, який є детальним, містить інформацію про порядок нарахування спірної заборгованості в розрізі окремих складових за кожен день користування кредитом, відповідно до умов укладеного договору, у період дії строку договору та такі умови договору є чинними.
Будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов вищезазначеного договору.
Крім того, як зазначено позивачем та підтверджується наданими розрахунками заборгованості за кредитним договором, відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення нарахованої заборгованості, а саме платежем від 18.06.2023 на суму 2708,40 грн., чим вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, боргу за договором.
Вказана позиція відповідає висновкам Верховного Суду у постановах від 05.06.2018 в справі № 338/180/17, від 23.12.2020 в справі № 127/23910/14-ц.
Таким чином, судом встановлено та не спростовано сторонами, що відповідач скористався наданим йому кредитом, проте ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, в результаті чого виникла прострочена заборгованість перед ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за кредитним договором № 1216-4945 від 02.06.2023 в розмірі 57 291,60 грн., з яких: 12 000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 45 291,60 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами., яку в добровільному порядку відповідач не погашає.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» при зверненні до суду з позовом сплачено з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 ст. Закону України «Про судовий збір» та зараховано до державного бюджету судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. згідно платіжної інструкції № 77618 від 11.09.2025 (а.с.8,50).
Враховуючи викладене, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, з відповідача на користь на підставі ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525-526, 530, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4-5, 11-13, 19, 76-81, 89, 128, 141, 211, 223, 258-259, 263-265, 268, 274-280 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄРДПОУ 38548598), місцезнаходження якого зареєстроване за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, заборгованість за кредитним договором № 1216-4945 від 02.06.2023 в загальному розмірі 57 291 (п'ятдесят сім тисяч двісті дев'яносто одна) гривня 60 копійок, з яких 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок - прострочена заборгованість за кредитом, 45 291 (сорок п'ять тисяч двісті дев'яносто одна) гривня 60 копійок - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄРДПОУ 38548598), місцезнаходження якого зареєстроване за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Суддя І. О. Капшученко