Справа № 169/670/25
Провадження № 1-кп/169/88/25
11 листопада 2025 року селище Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в режимі відеоконференції обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: с. Олексіївка Маловисківського району Кіровоградської області, жителя: АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , одруженого, має на утриманні дві неповнолітні дитини, несудимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 358 КК України,
ОСОБА_4 на початку 2025 року (більш точної дати, часу та місця події в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи у селищі Турійськ Ковельського району Волинської області (більш точного місця події в ході досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на підроблення видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08 травня 1993 року, не проходивши медичного огляду у порядку, встановленому Міністерством охорони здоров'я, а також, не складавши теоретичного і практичного іспитів у територіальному сервісному центрі МВС, а саме іспиту, під час якого перевірено навички керування транспортними засобами відповідних категорій, які б мали бути заявлені для отримання посвідчення, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій та керуючи ними, реалізовуючи єдиний умисел на підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою його використання, а саме: посвідчення водія категорії «В», через всесвітню мережу інтернет месенджер «Facebook» надав (повідомив) невстановленій досудовим розслідуванням особі (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) свої анкетні дані, які необхідно було зазначити при підробленні документа, та надав свою фотокартку для подальшого їх використання під час виготовлення підробленого документа, вступивши таким чином з вказаною особою, з якою заздалегідь домовився про виготовлення підробленого посвідчення водія, виданого на керування транспортними засобами категорії «В», у злочинну змову.
Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на підроблення офіційного документа, ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою із вказаною невстановленою на час досудовим розслідуванням особою, попередньо узгодивши зміст виконуваних функцій кожного, обговоривши деталі виготовлення підробленого посвідчення водія та суму винагороди в розмірі 15 000 гривень, безпосередньо виконав об'єктивну сторону кримінально-караного діяння, пов'язаного із підробленням офіційних документів, а саме: надав (повідомив) невстановленій досудовим розслідуванням особі свої анкетні дані, які необхідно було зазначити при підробленні документа, та надав свою фотокартку. Після цього, невстановленою на цей час досудовим розслідуванням особою, у невстановлений час та в невстановленому місці, виконано іншу частину об'єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов'язаного із підробленням офіційних документів, а саме: із використанням отриманої від ОСОБА_4 інформації, виготовлено (підроблено) бланк офіційного документа - посвідчення водія, в яке внесено завідомо неправдиві відомості щодо: серії та номера документа - НОМЕР_2 , органу видачі - ТСЦ 1242 Міністерства внутрішніх справ України, наявності у ОСОБА_4 права керування транспортними засобами категорії «В», а також анкетні дані та фотокартку, надані ОСОБА_4 , та в подальшому переслано через ТОВ «Нова пошта» у відділеня №1 по вулиці Привокзальна, 3а селища Турійськ Ковельського району Волинської області виготовлений документ на дані, які вказав при переписці у месенджері «Facebook» одержувач ОСОБА_5 .
Тобто, дії як ОСОБА_4 , так і невстановленої досудовим розслідуванням особи, були охоплені спільним умислом, спрямованим на виготовлення підробленого офіційного документа, з метою подальшого його використання.
Крім цього, ОСОБА_4 27 травня 2025 року, приблизно о 09.55 годині, знаходячись за кермом автомобіля марки «Ford», модель «Fiesta», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , та рухаючись по дорозі вулиці Ковельська, що в селищі Турійськ Ковельського району Волинської області, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», був зупинений працівниками поліції, у зв'язку із порушенням Правил дорожнього руху України. Тоді ж, під час перевірки документів працівниками поліції, ОСОБА_4 , виконуючи їх законну вимогу щодо пред'явлення документів на транспортний засіб та посвідчення водія, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, використав шляхом пред'явлення та надання для перевірки працівникам поліції завідомо для нього підроблений офіційний документ - посвідчення водія, в яке внесено завідомо неправдиві відомості щодо серії та номера документа - НОМЕР_2 , органу видачі ТСЦ 1242 Міністерства внутрішніх справ України, наявності у ОСОБА_4 права керування транспортними засобами категорії «В» із його анкетними даними та фотокарткою.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і показав, що дійсно на початку 2025 року він через всесвітню мережу інтернет месенджер «Facebook» домовився з невідомою йому особою про виготовлення на своє ім'я посвідчення водія категорії «В» за 15 000 гривень. Для цього він передав невідомій особі свої анкетні дані, необхідні для зазначення в документі, а також фотокартку. В подальшому через ТОВ «Нова пошта» у відділені №1, що за адресою: вулиця Привокзальна, 3а, селище Турійськ Ковельського району Волинської області, вказаний документ отримала ОСОБА_5 . Медичний огляд у порядку, встановленому Міністерством охорони здоров'я, не проходив, а також не складав теоретичний і практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС, а саме іспиту, під час якого мають бути перевірені навички керування транспортними засобами відповідних категорій, які б мали бути заявлені для отримання посвідчення. У травні 2025 року керував автомобілем марки «Ford», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 в селищі Турійськ Ковельського району Волинської області, був зупинений поліцейськими та надав їм для перевірки підроблене посвідчення. За результатом перевірки поліцейський встановив, що посвідчення у базах не значиться і є підробленим. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо його не карати.
Таким чином, наведені вище показання обвинуваченого ОСОБА_4 є детальними, чіткими та послідовними і в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, які, в свою чергу, ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.
Не маючи підстав сумніватися у добровільності позиції, а також показань обвинуваченого, суд, відповідно до частини третьої статті 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження визнає недоцільним дослідження інших, окрім наведених вище, доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Тому, всесторонньо проаналізувавши матеріали кримінального провадження та ті обставини, що були встановлені в судовому засіданні, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 358 КК України, і кваліфікує такі його дії як підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та частиною четвертою статті 358 КК України, і кваліфікує такі його дії як використання завідомо підробленого документа.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують і обтяжують.
Тобто при призначенні покарання суд повинен належним чином врахувати не тільки дані про особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують покарання, сукупність пом'якшуючих покарання обставин, тощо, а й особливості вчинення конкретного кримінального правопорушення, обставини та спосіб його вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали.
Питання призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер кримінального правопорушення, обставини кримінального провадження, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням всіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд, згідно з вимогами статті 65 КК України, враховує в сукупності характер і ступінь суспільної небезпеки, ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, одне з яких відповідно до положень статті 12 КК України є нетяжким злочином, а друге - кримінальним проступком, особу винного, який на диспансерному обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, за яким характеризується виключно позитивно, має на утриманні дві неповнолітні дитини, є військовослужбовцем, учасником бойових дій, отримав кульове поранення, пов'язане з проходженням військової служби, виключно позитивно характеризується і за місцем проходження служби, вину у вчиненому визнав повністю та щиро розкаявся, прямої (дійсної) шкоди внаслідок кримінального правопорушення завдано не було.
Крім цього, суд враховує пом'якшуючі покарання обставини, до яких відносить щире каяття обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , не встановлено.
З урахуванням наведеного вище та виходячи із необхідності й достатності покарання, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за частиною третьою статті 358 КК України у виді позбавлення волі, за частиною четвертою статті 358 КК України - у виді штрафу в межах санкцій зазначених статей кримінального закону, із застосуванням положень статті 70 КК України.
Суд вважає, що таке покарання відповідатиме принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання.
Водночас, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, а також інші наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе і без відбування покарання, а тому на підставі статті 75 КК України звільняє обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням та з покладенням на нього передбачених статтею 76 КК України обов'язків.
На підставі частини четвертої статті 174 КПК України арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 червня 2025 року, підлягає скасуванню.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до вимог статті 100 КПК України.
Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової технічної експертизи документів № СЕ-19/103-25/6983 - ДД від 05 червня 2025 року, на підставі положень статті 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
Керуючись частиною третьою статті 349, статтями 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 358 КК України, та призначити йому покарання:
-за частиною третьою статті 358 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
-за частиною четвертою статті 358 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі частини першої статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені статтею 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 червня 2025 року на посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 , з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування, скасувати.
Речові докази, а саме, посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане на ім'я ОСОБА_4 , яке зберігається при матеріалах кримінального провадження № 12025035550000175 від 27 травня 2025 року, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 3 119 (три тисячі сто дев'ятнадцять) гривень 90 (дев'яносто) копійок.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий