справа № 166/1840/25
провадження № 2-а/166/33/25
іменем України
11 листопада 2025 року с-ще Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі судді Свистун О.М. з участю секретаря Омелько Н.І., розглянувши адміністративну справу за позовом адвоката Авраменко Юлії Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
установив:
Адвокат Авраменко Ю.С. в інтересах ОСОБА_1 27 жовтня 2025 року звернулася до суду із позовом, який мотивує тим, що позивач, маючи діючу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а саме бронювання до 17.01.2026, у застосунку "Резерв+" виявив інформацію про порушення ним правил військового обліку. У зв'язку з цим 08.09.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) з метою з'ясування причин відображення даних про порушення правил військового обліку.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 (Ратне) Маєвський Іван Миколайович склав протокол № 4090 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У протоколі зазначено, що 08.09.2025 року о 14 год. 20 хв. у ІНФОРМАЦІЯ_2 під час дії особливого періоду було встановлено через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг", що громадянин України віком від 25 до 60 років ОСОБА_1 був визнаний обмежено придатним до військової служби до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 21 березня 2024 року № 3621-ІХ (не будучи визнаним в установленому порядку особою з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом до 5 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим не виконав вимоги пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 21 березня 2024 року № 3621-ІХ, де зазначено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, тобто він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позивач до протоколу № 4090 надав пояснення, в яких зазначив, що військовозобов'язаних із чинною відстрочкою або бронюванням можуть направити на ВЛК якщо: їх приймають на військову службу за контрактом; їх визнали обмежено придатними, але ті не проходили повторний медичний огляд (виняток становлять люди з інвалідністю); вони самостійно виявили бажання пройти медичний огляд. Проте його не було направлено на ВЛК шляхом надсилання повістки. Самостійно він не виявляв бажання проходити медичний огляд. Таким чином він не порушив правила військового обліку. У разі направлення на ВЛК зобов'язувався його пройти.
Постановою № 4165 від 22.09.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 гривень.
Уважає, що постанова № 4165 в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю з огляду на те, що медичний огляд, за результами якого позивача було визнано непридатним у мирний час, обмежено придатним у воєнний час, останній пройшов, коли йому було 16 років, тобто коли він мав категорію допризовник, перед постановкою його на військовий облік. Оскільки проведений медичний огляд позивача в категорії допризовника, а не військовозобов'язаного, не може вважатись чинним, актуальним, а тому на момент прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 21 березня 2024 року № 3621-ІХ (далі - Закон № 3621-ІХ) позивач не мав визначеного ступеня придатності до військової служби, та як наслідок не був зобов'язаний самостійно, з власної ініціативи проходити медичний огляд.
Крім того, уважає, що відповідно до положень абз. 3 п. 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, військовозобов'язані, які мають діючу відстрочку та були визнані, будучи на військовому обліку, як військовозобов'язані, обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби, підлягають направленню на медичний огляд, відтак обов'язку самостійно звертатися з цією метою не мають.
Зазначила, що Закон № 3621-ІХ не є частиною законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а ним врегульовано питання соціального захисту військовослужбовців та поліцейських. Даний закон не передбачає жодної відповідальності за невиконання його вимог. Відповідач через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів 06 червня 2025 року вже мав інформацію щодо осіб від 25 до 60 років, які визнані непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час і не пройшли до 05 червня 2025 року повторний медичний огляд. Тому саме з 06 червня 2025 рокук має розпочинатися тримісячний строк, протягом якого може бути накладено стягнення.
Крім того, уважає зазначені відповідачем у постанові № 4165 від 22.09.2025 обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, такими, що не підтверджені жодним доказом. Відтак підстав для застосування до позивача найсуворішого стягнення за вчинене правопорушення не було.
Просить поновити строк на звернення до суду, скасувати постанову № 4165, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 22 вересня 2025 року, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та закрити провадження у цій справі.
Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 29.10.2025 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 16 год. 00 хв. 11 листопада 2025 року, встановлено відповідачу строку для надання відзиву, а третій особі - для надання пояснень.
Представник відповідача 04 листопада 2025 року скерував на адресу суду відзив, у якому зазначив, що оскаржувана постанова прийнята в межах тримісячного строку визначеного ч. 7 ст. 38 КУпАП з дня виявлення правопорушення 30.07.2025. Твердження представника позивача про виявлення порушення 06.06.2025 року не відповідає дійсності, оскільки за Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів працюють оператори, які не можуть виявити всіх правопорушників в один день. Зазначив про те, що до законодавства про оборону належать "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3621-ІХ, оскільки ст. 210-1 КУпАП є бланкетною і посадовою особою при пухваленні постанови правильно зазначено норму закону, яку порушив позивач. Положеннями даного закону встановлено прямий і персональний обов'язок громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, самостійно забезпечити проходження медичного огляду військово-лікарською комісією у встановлений законодавством строк - до 05.06.2025. Посилання позивача на наявність у нього відстрочки від мобілізації не звільняє його від обов'язку пройти ВЛК. За наведених обставин представник відповідача уважає наявними в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Додатково вказав, що розмір витрат на правову допомогу заявлений позивачем, є неналежним та неспівмірним із характером правовідносин та складністю справи.
Представник позивача 10 листопада 2025 року скерувала на адресу суду відповідь на відзив, у якому зазначила, що посадові особи при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення не правильно визначилися, яке саме законодавство було порушено позивачем - про оборону чи мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернула увагу, що позивач у наданих поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення зазначав про готовність пройти ВЛК у разі видачі йому направлення на ВЛК. Однак відповідач не долучив жодних доказів, які б свідчили про вимогу посадової особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, про необхідність проходженння повторного медичного огляду ВЛК для визначення придатності до військової служби. Крім того, послалась на відсутність у матеріалах справи медичних документів, як доказів на підтвердження визнання ОСОБА_1 обмежено придатним для проходження військової служби.
Сторони у судове засідання не з'явилися. Представник позивача у поданій до суду заяві просила розгляд справи проводити без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Представник відповідача у поданому відзиві просив справу розглянути без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини. Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд установив, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 22 вересня 2025 року виніс постанову № 4165, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25500 грн за те, що 08 вересня 2025 року о 14 год. 20 хв. у ІНФОРМАЦІЯ_2 під час дії особливого періоду було встановлено через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг", що громадянин України віком від 25 до 60 років ОСОБА_1 був визнаний обмежено придатним до військової служби до набрання чинності Закону № 3621-ІХ (не будучи визнаним в установленому порядку особою з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом до 05 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим не виконав вимоги пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 21 березня 2024 року № 3621-ІХ. У вказаному Законі зазначено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
У силу вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Абзацом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-ІХ установлено обов'язок громадянам України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
З матеріалів справи установлено, що ОСОБА_1 є громадянином України у віці 30 -ти років, є обмежено придатним до військової служби, а тому в силу вимог абз. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-ІХ зобов'язаний був пройти повторний медичний огляд до 05 червня 2025 року.
При цьому, суд звертає увагу на те, що в абз. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-ІХ відсутнє посилання на обов'язковість висновку ВЛК, яким встановлено обмежено придатність особи до військової служби тільки як військовозобов'язаного. Таким чином, твердження представника позивача про відсутність обов'язку в позивача проходити повторний медичний огляд для визначення ступеня придатності, оскільки медичний огляд щодо нього був проведений, як щодо допризовника, а не військовозобов'язаного, є хибним.
Також суд звертає увагу на те, що вимогами Закону № 3621-ІХ установлено обов'язок громадянам України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), самостійно з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Дана вимога закону містить виключення лише для для осіб з інвалідністю та не розповсюджується для осіб, які мають відстрочку. Оскільки закони України мають вищу юридичну силу, ніж постанови Кабінету Міністрів України, в цьому випадку мають застосовуватись норми саме Закону № 3621-ІХ, а не п. 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024. Тому ОСОБА_1 , маючи відстрочку від мобілізації, зобов'язаний був самостійно з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Не заслуговують на увагу твердження представника позивача на відсутність в оскаржуваній постанові посилання на конкретну норму закону щодо порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-1 КУпАП, оскільки в ній чітко зазначено на порушення ОСОБА_1 п. 2 розділу ІІ (Прикінцевих та перехідних положень) Закону № 3621-ІХ.
Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення в цій категорії справ може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Датою вчинення позивачем правопорушення є 06 червня 2025 року, день, коли закінчився визначений законом строк для виконання ним свого обов'язку у сфері законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Датою виявлення вказаного правопорушення є 30 липня 2025 року, тобто день здійснення представником ІНФОРМАЦІЯ_2 звернення Е3028229 до відділення поліції № 2 (сел. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області для доставлення ОСОБА_1 для притягнення до адміністративної відповідальності. Оскаржувана постанова винесена 22 вересня 2025 року, тобто протягом трьох місяців з дня виявлення правопорушення та не пізніше одного року з дня вчинення правопорушення.
Враховуючи встановлені судом обставини справи та оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 77, 286, 293 КАС України, ст.ст. 210-1 ч. 3, 288, 289, 293, суд
ухвалив:
У задоволенні позову адвоката Авраменко Юлії Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, відмовити за безпідставністю.
Постанову, винесену 22 вересня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 № 4165 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою притягунто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладено адміністратвине стягнення у розмірі однієї тисячі п'ятсот неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 25500 гривень, залишити без змін.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Суддя Ратнівського
районного суду О.М. Свистун