про відмову в залишенні позовної заяви без розгляду
10 листопада 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4995/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сіжук О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_4 ), Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_4 ), Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_5 ) з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправними дії Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по 06.06.2017 включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- зобов'язати Окремий контрольно-пропускний пункт « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по 06.06.2017 включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_4 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період із 07.06.2017 по 28.02.2018 включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період із 07.06.2017 по 28.02.2018 включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_4 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по серпень 2018 року включно;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити індексацію - різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по серпень 2018 включно у розмірі 4373,47 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення за період із вересня 2018 по січень 2022 включно;
- зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити індексацію - різницю грошового забезпечення за період із вересня 2018 по січень 2022 включно у розмірі 4373,47 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_5 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення за періоди із лютого 2022 по 31.12.2022 включно та з 01.01.2024 по 26.08.2025 включно;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити індексацію - різницю грошового забезпечення за періоди із лютого 2022 по 31.12.2022 включно та з 01.01.2024 по 26.08.2025 включно у розмірі 4373,47 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.10.2025 відкрито провадження у справі.
Від Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) надійшли клопотання про залишення позову без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Вказані клопотання обґрунтовані тим, що спірні правовідносини є публічно-правовим спором з приводу проходження публічної служби. Отже, строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору визначається спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України та становить один місяць.
Військова частина НОМЕР_1 вказує, що строк звернення до суду має обчислюватись з моменту припинення військової служби позивача у ОКПП « ІНФОРМАЦІЯ_1 », тобто з 04.12.2017.
Військова частина НОМЕР_3 зазначає, що місячний строк звернення до суду з дійсним позовом почав свій перебіг з 25.01.2022 (з дня виключення позивача зі списків військової частини).
Позивач звернувся до суду з цим позовом 17.10.2025, а тому Військова частина НОМЕР_1 та Військова частина НОМЕР_3 вважають, що позов подано після закінчення строків звернення до адміністративного суду, встановлених законом.
Розгляд клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
Розглянувши вказані клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою вказаної вище статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Суд зазначає, що спеціальним законодавством, не врегульовано питання строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак, такі питання регулює Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до частини першої та другої статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Так, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Однак, після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, суд приходить до висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Крім того, Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2025 №460/21394/23 прийшов до наступних висновків щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати.
Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01.07.2023.
Також в даній постанові Судова палата відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегій Касаційного адміністративного суду:
- від 29.01.2025 у справі №500/6880/23 та від 28.08.2024 у справі №580/9690/23, у яких Верховним Судом до правовідносин щодо перерахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця за 2016-2018 роки застосовано статтю 233 КЗпП України у редакції, що набула чинності з 19.07.2022, оскільки саме вона була чинною на момент звернення позивачів до суду із позовом (жовтень 2023 року);
- від 23.01.2025 у справі №400/4829/24 (предмет спору - перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця та його складових за період з 01.03.2022 по 09.05.2023; дата звернення до суду з позовом - 22.05.2024) та від 20.11.2023 у справі №160/5468/23 (предмет спору - нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2016 по грудень 2018; дата звернення до суду з позовом - 21.03.2023), у яких Верховний Суд констатував, що у випадках звільнення військовослужбовця з військової служби та у разі невиплати йому частини грошового забезпечення, на отримання якого він мав право під час проходження служби, перебіг строку звернення починається саме з дати його звільнення з цієї служби;
- від 12.09.2024 у справі №200/5637/23, у якій Верховний Суд зазначив, що строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, закінчилися з припиненням дії карантину.
Судом встановлено, що спірні в цій справі правовідносини стосуються, серед іншого, нарахування та виплатити індексації грошового забезпечення позивача за період із 01.12.2015 по 06.06.2017 включно із урахуванням січня 2008 року як базового місяця, а також нарахування та виплатити індексації - різниці грошового забезпечення позивача за період із вересня 2018 по січень 2022 включно у розмірі 4373,47 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб
Оскільки спірний період в цій частині позовних вимог із 01.12.2015 по 06.06.2017 та із вересня 2018 по січень 2022, то до спірних правовідносин у цій справі застосуванню підлягають норми частини другої статті 233 КЗпП України у редакції до 19.07.2022, які, в свою чергу, передбачають право звернутися до суду з позовом про стягнення позивачу належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що підстави для залишення даної позовної заяви без розгляду відсутні.
Щодо посилань відповідачів про необхідність застосування у цьому спорі місячного строку звернення до суду, передбаченого частиною п'ятою статті 122 КАС України, суд зазначає наступне.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.07.2024 у справі №990/156/23, норми статті 233 КЗпП України є нормами матеріального права, які визначають строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Вказані норми поширюють свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу. Верховний Суд наголосив, що чіткою та передбачуваною є позиція щодо необхідності застосування приписів статті 233 КЗпП України під час визначення строків звернення до адміністративних судів для вирішення спорів, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, в тому числі і за позовами осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі.
Отже, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні над частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Керуючись статтями 7, 122, 240, 241, 243, 248 КАС України, суд
В задоволенні клопотань Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_4 ), Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна