Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без розгляду
11 листопада 2025 р. Справа № 160/14015/25
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2,,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
15.05.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Меламедом Вадимом Борисовичем, у якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку із затримкою виплати щомісячної суми пенсійних коштів ОСОБА_1 , нарахованих за кожен місяць періоду боргу з 01.12.2021 до 30.11.2023 та виплачених у грудні 2023 року;
- здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на щомісячну суму пенсійних коштів ОСОБА_1 , нарахованих за кожен місяць періоду боргу з 01.12.2021 до 30.11.2023, виплачених разом із затримкою у грудні 2023 року, здійснивши розрахунок компенсації шляхом множення пенсії за відповідний місяць на індекс інфляції за період її затримки до виплати у грудні 2023 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159;
- виплатити загальну суму компенсації втрати частини доходів з нарахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення - з грудня 2023 року до моменту виконання судового рішення, відповідно до ст. 625 ЦК України;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати відповідача подати звіт про його виконання у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 року по справі №160/14015/25 адміністративну справу передано на розгляд Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2025 року по справі № 160/14015/25 відкрито спрощене провадження у справі.
Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно інформації з КП "ДСС" 15.05.2025 року представником позивача було подано до Харківського окружного адміністративного суду позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з аналогічними позовними вимогами даній справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 року по справі № 520/12325/25 відкрито спрощене провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:
- визнати бездіяльність відповідача стосовно не здійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку із затримкою виплати щомісячної суми пенсійних коштів позивача, нарахованих за кожен місяць періоду боргу з 01.12.2021 по 30.11.2023 року та виплачених у грудні 2023 року - протиправною;
- здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на щомісячну суму пенсійних коштів позивача, нарахованих за кожен місяць періоду боргу з 01.12.2021 по 30.11.2023 року виплачених разом із затримкою у грудні 2023 року;
- розрахунок компенсації здійснити шляхом множення пенсії за відповідний місяць на індекс інфляції за період її затримки до виплати у грудні 2023 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159;
- виплатити загальну суму компенсації втрати частини доходів з нарахуванням індексу інфляції та 3% річних, від простроченої суми, за весь час прострочення - з грудня 2023 року до моменту виконання судового рішення, відповідно до ст. 625 ЦК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч. 5 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Матеріали позову у справі №160/14015/25 не містять жодних об'єктивних даних для розумного виправдання саме такої процесуальної поведінки представника заявника як прийнятної та зумовленої дією непереборних зовнішніх чинників.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Вказані процесуальні зловживання щодо штучного створення складу суду представником позивача, тягнуть за собою залишення позову без розгляду відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 по справі №640/36713/21.
Так, у пунктах 26, 27 постанови Верховного Суду від 01.12.2022 по справі №640/36713/21 зазначено: «Оскільки судами встановлено подання позивачем позовних заяв (без сплати судового збору) з аналогічними підставами та предметом позову, а також до одного й того самого відповідача, що дає підстави вважати про намагання позивача маніпулювати автоматизованим розподілом справ між суддями, тому колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій вірно розцінили такі дії позивача як зловживання процесуальними правами. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій стосовно наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду з підстав допущення позивачем процесуальних зловживань».
Аналогічний підхід застосовано Верховним судом у постанові від 01.12.2023 у справі №640/36713/21. Отже, Верховний Суд не встановив порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, яке б призвело до ухвалення незаконних рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій. Доводи наведені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої й апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень».
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином суд зазначає, що позивачем подано до суду адміністративний позов з таким самим предметом і з тих самих підстав, що розцінюється судом як маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями та зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Отже, наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Верховний Суд в ухвалі від 19.03.2025 року по справі № 128/4373/24 звернув увагу, що учасник судового процесу має користуватися процесуальними правами саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо ж такий учасник здійснює певну процесуальну дію не із цією метою, а для досягнення інших цілей, він виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним.
Дії учасника справи чи його представника мають бути дотримані не лише за формою, але й за змістом завдань адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом такими особами неповаги до честі, гідності, репутації суддів і суду.
Відповідно до ч.4 ст.45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
У відповідності до ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищенаведені приписи норм процесуального законодавства, вчинення порушення представником позивача, суд приходить до висновку про розгляд питання щодо застосування до позивача заходів процесуального примусу.
Одним із заходів процесуального примусу є штраф (п.5 ч.1 ст. 145 КАС України).
Пунктом 2 частини 1 статті 149 КАС України встановлено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України (ч.5 ст. 149 КАС України).
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини наголошував, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії від 07 липня 1989 року).
У рішенні від 21 жовтня 2010 року у справі “Дія-97» проти України» (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04 Суд констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм.
З урахуванням того, що представник позивача, Маламед Вадим Борисович, допустив зловживання процесуальними правами, а саме вчинив дії, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, зокрема шляхом подання позовів з аналогічними позовними, суд приходить до висновку про застосування до представника позивача заходів процесуального примусу, а саме стягнення з представника позивача в дохід Державного бюджету України штрафу у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 908,40 грн.
Керуючись положеннями ст. 45, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2,,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Застосувати до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) заходи процесуального примусу за зловживання процесуальними правами у вигляді стягнення в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України (м. Київ, вул. Липська, 18/5, ЄДРПОУ 26255795) штрафу в розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 (дев'ятсот вісім) грн. 40 коп.
Стягувачем визначити Державну судову адміністрацію України (м. Київ, вул. Липська, 18/5, ЄДРПОУ 26255795), боржником - ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Роз'яснити позивачу, що в силу вимог ч.6 ст. 149 КАС України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Копії цієї ухвали направити сторонам та до Державної судової адміністрації України в порядку, визначеному ст. 149 КАС України, для звернення до виконання.
Строк пред'явлення ухвали суду до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Спірідонов М.О.