Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у забезпеченні позову
"11" листопада 2025 р. справа №520/29588/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов, розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), третя особа - Військова частина НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати повністю наказ НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) № 1294-АГ від 31.10.2025 року «Про відшкодування збитків, нанесених державі», яким наказано стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , суму завданої шкоди у розмірі 2 292 671 (два мільйони двісті дев'яносто дві тисячі шістсот сімдесят одна) гривня 05 копійок.
Питання про відкриття провадження у справі судом не вирішувалось.
Позивачем одночасно з поданням позову подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд заборонити Державній організації (установі, закладу) НОМЕР_2 мобільному прикордонному загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 ) (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_4 ) вчиняти дії зі стягнення коштів в розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення та додаткової винагороди до повного погашення збитку за наказом НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону № 1294-АГ від 31.10.2025 року «Про відшкодування збитків, нанесених державі», що складає на загальну суму 2 292 671 (два мільйони двісті дев'яносто дві тисячі шістсот сімдесят одна) гривня 05 копійок, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до набрання законної сили рішенням суду у цій адміністративній справі в Харківському окружному адміністративному суді.
В обґрунтування вищевказаної заяви вказано, що що за змістом п.1 наказу НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону № 1294-АГ від 31.10.2025 року «Про відшкодування збитків, нанесених державі» наказано головному бухгалтеру - начальнику фінансово-економічного відділу 10 МПРИКЗ за шкоду завдану державі на суму 2 292 671 (два мільйони двісті дев'яносто дві тисячі шістсот сімдесят одна) гривня 05 копійок, проводити щомісячне стягнення сум завданої шкоди в розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення з підполковника ОСОБА_1 , який перебуває в розпорядженні начальника 10 МПРИКЗ. Тобто, якщо протягом судового розгляду цієї справи щодо скасування відповідного наказу буде стягнуто уся сума збитків з позивача до винесення судового рішення, то позивач навіть при задоволенні позову змушений буде повторно звернутися до суду щодо стягнення безпідставно утриманих коштів Військовою частиною НОМЕР_3 , а тому здійснення заходів забезпечення позову є доцільним, розумним, логічним та відповідатиме завданням адміністративного судочинства.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 ст.151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
При цьому позивачем не надано доказів щодо існування достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів по забезпеченню позову може привести до несприятливих наслідків для прав позивача, у разі постановлення на його користь судового рішення.
За правовою позицією, викладеною у Рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, «з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову“ (абзац п'ятий пункту 4 мотивувальної частини).
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення постанови в адміністративній справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.
Тобто, застосування інституту забезпечення позову є дискреційним правом суду, а не його обов'язком, яке він реалізує залежно від обставин справи.
Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Призначенням інституту забезпечення адміністративного позову є недопущення порушення прав позивача під час розгляду адміністративної справи та створення умов для можливості реального виконання рішення суду в подальшому.
Судом встановлено, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, зазначених у ч. 2 ст. 150 КАС України для забезпечення даного адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що застосування заходів забезпечення позову є необґрунтованими, а заява позивача про забезпечення адміністративного позову не підлягає задоволенню.
Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено (ч.8 ст.154 КАС України).
Керуючись ст.ст.2, 150-154, 241-243, 248, 256, 293, 294, 295, 297 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу у повному обсязі виготовлено та підписано 11 листопада 2025 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ