Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про зміну способу і порядку виконання судового рішення
10 листопада 2025 року № 520/18668/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Харківська виправна колонія (№ 43)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив суд: Вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення по справі № 520/18668/24 шляхом стягнення з Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» (61089, м. Харків, вул. Таджицька, 17, ЄДРПОУ 08564558) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення у розмірі 164 314,39 грн.
В обґрунтування заяви представником заявника зазначено, що 30.06.2025 керуючись ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
30.06.2025 керуючись ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
30.06.2025 керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору.
18.07.2025 до Відділу надійшов лист державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» від 14.07.2025 № 5/9/1-331-Фн-25, яким повідомлено наступне: «На виконання виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 № 520/18668/24 та постанов про відкриття виконавчого провадження від 30.06.2025р. № 78483621 та № 78483552 повідомляємо, що державною установою «Харківська виправна колонія (№43)» було здійснено перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 14.10.2022р.
З метою отримання необхідного фінансування для здійснення виплат установою було направлено лист за № 5/9/1-330-Фн-25 від 14.07.2025р. до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції».
11.09.2025 боржнику направлено вимогу виконавця про надання інформації щодо стану виконання зазначеного рішення суду.
15.09.2025 до Відділу надійшов лист державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» від 15.09.2025 № 5/9/1-422-Фн-25, яким повідомлено наступне: «На вимоги від 11.09.2025р. повідомляємо про стан виконавчого листа №520/18668/24 від 24.06.2025р. з примусового виконання щодо перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Державною установою «Харківська виправна колонія (№43)» було направлено лист до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за №5/9/1-330-Фн-25 від 14.07.2025р. з метою виділення додаткових бюджетних асигнувань в розмірі 366617,39 грн для подальшої сплати виконавчих проваджень №78483552 та №78483621 від 30.06.2025p.
Додатково повідомляємо, що станом на 11.09.2025р. кошти з державного бюджету не надходили».
Отже, вищенаведене судове рішення у повній мірі не виконано, що є підставою для встановлення способу виконання рішення в порядку статті 378 КАС України.
В судове засідання представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.
Позивач подав заяву про розгляд заяви за його відсутністю.
Представником відповідача до суду надані заперечення на заяву про зміну способу та порядку виконання рішення, в яких просить суд Відмовити у задоволенні заяви старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Баранової Я.О. про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 23.10.2024 р. по справі № 520/18668/24 в повному обсязі.
Заява мотивована посиланням на постанову від 24 грудня 2014 року у справі №21-506а14 Верховного Суду України та постанови Верховного Суду від 7 березня 2018 року у справі № 456/953/15-а, від 16 липня 2020 року у справі №130/2176/17, від 11 листопада 2020 року у справі №817/628/15 та від 17 лютого 2021 року у справі №295/16238/14-а, від 10 липня 2018 року у справі № 490/9519/16-а та від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а згідно яких змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та подану заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд встановив наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 року по справі №520/18668/24 адміністративний позов задоволено частково та вирішено: “Визнати протиправною бездіяльність Державної установи “Харківська виправна колонія (№43)» щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні 14.10.2022, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2020 по 14.10.2022 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Зобов'язати Державну установу “Харківська виправна колонія (№43)» (вул. Таджицька, буд. 17, м. Харків, 61089, ЄДРПОУ 08564558) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату грошового забезпечення за періоди: з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2022 року по 14.10.2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.»
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 по справі № 520/18668/24 - скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної установи “Харківська виправна колонія (№43)» про зобов'язання Державної установи “Харківська виправна колонія (№43)» (61089, м. Харків, вул. Таджицька, 17, ЄДРПОУ 08564558) здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні зі служби у розмірі 138 303 (сто тридцять вісім тисяч триста три) грн. 00 коп. за період з 14.10.2022 (день звільнення) по день фактичної виплати перерахованих сум грошового забезпечення (але не більше шести місяців).
Прийнято в цій частині постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язано Державну установу “Харківська виправна колонія (№43)» (61089, м. Харків, вул. Таджицька, 17, ЄДРПОУ 08564558) здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні зі служби у розмірі 138 303 (сто тридцять вісім тисяч триста три) грн. 00 коп. за період з 14.10.2022 (день звільнення) по день фактичної виплати перерахованих сум грошового забезпечення (але не більше шести місяців).
Згідно даних КП «ДСС» зазначене рішення Харківського окружного адміністративного суду набрало законної сили 12.06.2025 року.
З наданих разом із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення документів встановлено, що 15.09.2025 до Відділу надійшов лист державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» від 15.09.2025 № 5/9/1-422-Фн-25, яким повідомлено наступне: «На вимоги від 11.09.2025р. повідомляємо про стан виконавчого листа №520/18668/24 від 24.06.2025р. з примусового виконання щодо перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Державною установою «Харківська виправна колонія (№43)» було направлено лист до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за №5/9/1-330-Фн-25 від 14.07.2025р. з метою виділення додаткових бюджетних асигнувань в розмірі 366617, 39 грн. для подальшої сплати виконавчих проваджень №78483552 та №78483621 від 30.06.2025p.
Додатково повідомляємо, що станом на 11.09.2025р. кошти з державного бюджету не
надходили».
Надаючи правову оцінку поданій позивачем заяві, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України “Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845.
За змістом частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
У той же час, судові рішення у справах, пов'язаних із виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.
Приписами статті 7 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», встановлено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Отже, звернення до суду є обов'язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов'язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Разом з тим, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частин 1-3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути “ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).
Також, засіб юридичного захисту має бути “ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 року у справі “Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), п. 95).
Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
У даній справі суд не здійснює вихід за межі заявлених вимог та не вирішує питання, що не було предметом дослідження при розгляді справи, а лише конкретизує спосіб виконання рішення суду шляхом стягнення заборгованості.
Встановлення такого способу виконання направлено на своєчасне та повне виконання судового рішення, а також відповідає вимогам прямих норм ст. 124 Конституції України.
Судом також враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Аналізуючи встановлені судом обставини у поєднанні з наведеними нормативними положеннями, суд приходить до висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення відповідно до статті 378 КАС України.
Отже, заява представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу та порядку виконання судового рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись положеннями ст. ст. 241-243, 248, 256, 294, 295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу та порядку виконання судового рішення - задовольнити.
Змінити спосіб та порядок виконання рішення по справі № 520/18668/24 шляхом стягнення з Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» (61089, м. Харків, вул. Таджицька, 17, ЄДРПОУ 08564558) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення у розмірі 164 314, 39 грн. (сто шістдесят чотири тисячі триста чотирнадцять гривень 39 копійок).
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Повна ухвала складена 10.11.2025 р.
Суддя Бадюков Ю.В.