Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 листопада 2025 р. № 520/19133/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №203750004357 від 07.04.2025 р. про відмову ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 у переході з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VІІІ від 10.12.2015 (далі - Закон №889-VІІІ).
2. зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 з моменту подання позивачем заяви від 31.03.2025 року на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 03.05.1995р. по 08.06.2016р. в органах державної податкової служби (Головної державної податкової інспекції України, з урахуванням архівної довідки №01-20/Ю-398 від 18.082022р. про складові заробітної плати за період з травня 1995р. по грудень 2001 р., виданої комунальною установою Богодухівської міської ради Харківської області "Трудовий архів").
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що набутий нею стаж роботи на посадах державної служби надає їй право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Натомість. відповідач не зарахував до стажу державної служби роботу в органах податкової служби у період з 03.05.1995 року по 08.06.2006 року, у зв'язку з чим відмовив у переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачу відмовлено в переході з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу", у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України №3723 та актами Кабінету Міністрів України.
Суд зазначає, що відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно із положеннями пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
Позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області з 29.09.2022 року, отримує пенсію за віком, відповідно до вимог Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058).
Згідно наявних у матеріалах справи доказів (трудова книжка ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 02.01.198 року) позивачка перебувала на державній службі у зазначені в спірних правовідносинах періоди:
Державна податкова інспекція по Богодухівському району Харківської області:
03.05.1995 року-20.07.1995 року - державний податковий інспектор відділу оподаткування громадян. Прийняття присяги державного службовця.
20.07.1995 року - 25.11.1996 року - інспектор відділу обліку та звітності (з присвоєнням 05.07.1996 року персонального звання інспектора податкової служби ІІІ рангу)
Богодухівсько-Краснокутська міжрайонна державна податкова адміністрація в Харківській області:
З 25.11.1996 року по 01.09.1997 року - інспектор відділу обліку та звітності;
з 01.09.1997 року по 01.01.1998 року - державний податковий інспектор відділу справляння податків з юридичних осіб;
з 01.01.1998 року по 01.04.1998 року - сектор ЕККА відділу документальних перевірок юридичних осіб.
Богодухівська міжрайонна державна податкова інспекція:
З 01.04.1998 року по 04.05.2000 року - старший державний податковий інспектор сектору оперативного контролю;
з 04.05.2000 року по 15.01.2001 року - старший державний податковий інспектор групи перевірок місцевих ресурсних (рентних) і неподаткових платежів відділу документальних перевірок юридичних осіб;
з 15.01.2001 року по 24.12.2001 року - старший державний податковий інспектор групи перевірок місцевих ресурсних (рентних) і неподаткових платежів відділу податкового аудиту (з присвоєнням 03.12.2001 року чергового спеціального звання - інспектор податкової служби ІІ рангу);
з 24.12.2001 року - 01.07.2004 року - старший державний податковий інспектор групи документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності відділу податкового аудиту та валютного контролю;
з 01.07.2004 року - 01.01.2005 року - старший державний податковий ревізор-інспектор сектору документальних перевірок СПД - юридичних осіб відділу податкового аудити та валютного контролю;
з 01.01.2005 року-22.08.2005 року - завідувач сектору по контролю збитковими (малоприбутковими) підприємствами управління контрольно-перевірочної роботи (з присвоєнням 11.07.2005 року спеціального звання інспектора податкової служби І рангу);
з 22.08.2005 року - 05.06.2006 року - головний державний податковий ревізор-інспектор відділу контрольно-перевірочної роботи.
Державна податкова інспекція у Богодухівському районі:
З 06.06.2006 року по 15.11.2006 року - головний державний податковий ревізор-інспектор відділу контрольно-перевірочної роботи.
Богодухівська районна державна адміністрація у Харківській області:
З 21.01.2009 року по 15.05.2009 року - начальник служби у справах дітей райдержадміністрації (з присвоєнням 13 рангу державного службовця).
Державна податкова інспекція у Богодухівському районі Харківської області:
З 18.05.2009 року по 20.11.2009 року - головний державний податковий інспектор сектору масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян;
з 20.11.2009 року по 01.03.2012 року - завідувач сектору масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян (з присвоєнням 07.05.2010 року чергового спеціального звання радника податкової служби ІІІ рангу).
Державна податкова інспекція у Богодухівському районі Харківської області Державної податкової служби:
З 02.03.2012 року по 27.06.2013 року - головний державний податковий інспектор із взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю.
Богодухівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області:
З 27.06.2013 року по 28.02.2014 року - завідувач інформаційно-комунікаційного сектору (з присвоєнням спеціального звання радника податкової та митної справи ІІІ рангу);
з 28.02.2014 року по 20.07.2015 року - головний державний інспектор з питань інформаційно-комунікаційного супроводження.
Богодухівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області:
З 20.07.2015 року по 01.03.2016 року - головний державний інспектор з питань комунікації;
з 01.03.2016 року по 08.06.2016 року - завідувач сектору з організації роботи.
Окрім того, судом встановлено, що Комунальною установою Богодухівської міської ради Харківської області "Трудовий архів" позивачу надана довідка від 18.08.2022 року №01-20/Ю-398 про складові заробітної плати за період з травня 1995 року по грудень 2001 року, що є підставою, за твердженням позивача, для здійснення перерахунку та виплати їй пенсії відповідно до норм Закону №889.
31.03.2025 року позивачка звернулась із заявою до органу Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії шляхом переведення на її на пенсію, відповідно до Закону України від 10.12.2015 року №889-VІІІ "Про державну службу" (далі - Закон №889).
Подану заяву розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 07.04.2025 року за №2037500004357 позивачці відмовлено у переведенні на інший вид пенсії. Своє рішення відповідач мотивував відсутністю необхідного стажу роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України №3723 (Закон України від 16.12.1993 року "Про державну службу") та актами Кабінету Міністрів України. Зокрема, відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 працювала в органах державної податкової інспекції, а посадовим особам контрольних органів присвоюються спеціальні звання, які не належать до категорій посад, визначених статтею 25 Закону України №3723. Адже, статтею 25 Закону №3723 визначено 7 категорій посад державних службовців, які вони могли обіймати у відповідних державних органах, та передбачено, що віднесення існуючих на той час посад державних службовців, не перелічених у зазначеній статті, а також віднесення до відповідної категорії державних службовців нових посад провадиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом. Натомість, згідно статті 3 закону №889, його дія не поширюється на осіб, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом.
Не погоджуючись із таким рішення пенсійного органу, позивачка звернулась із даним позовом до суду.
Досліджуючи обставини оскаржуваного рішення пенсійного органу, на відповідність приписам статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
01 травня 2016 року набрав чинності Закон України № 889, який, серед іншого, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень визнає втрату чинності Закону України від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" (далі - Закон № 3723), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, якими передбачено право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону № 3723, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України №1058, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 цього Закону, у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, до 01.05.2016 року (дати набрання чинності Закону № 889) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
- досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
- мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців;
- а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 року пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058.
При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723.
Зокрема, пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 визначено, що державні службовці, які, на день набрання чинності цим Законом, займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 попереднього Закону "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, за наявності у особи станом на 01.05.2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Статтею 62 Закону України від 20.09.1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Постанова № 637), за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Записи трудової книжки позивачки містять періоди її роботи в податкових органах з 1995 року по 2016 рік, і відповідачем не заперечується цей факт. Отже, суд доходить висновку, що відповідачем не зараховано позивачу до стажу служби в державних податкових органах 21 рік 00 місяців 36 днів.
З цього приводу суд зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 41.1.1. статті 41.1 Податкового кодексу України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, визначає Закон України № 889.
Згідно частини 1 статті 1 цього Закону державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону № 889, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Верховний Суд України раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 08 жовтня 2013 року у справі № 21-275а13 зазначив, що аналіз положень статті 37 Закону № 3723-XII, Закону № 509-ХІІ дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Зважаючи на те, що цей висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, сформульований за результатами розгляду справи, фактичні обставини в якій є подібними до фактичних обставин, встановлених у справі, що розглядається, - у справі, що розглядається, спір також стосується зарахування до стажу державної служби періоду служби у податкових органах посадових осіб, які мають спеціальне звання, то суд враховуючи також Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VІІІ, приходить до висновку про те, що, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Аналогічний підхід застосування наведених норм права висловлений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 03 липня 2018 року справа № 586/965/16-а, 18 березня 2021 року справа № 500/5183/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, суд робить висновок, що відповідач при ухваленні конкретного рішення, яке є предметом спору, не врахував всіх обставин, які мають значення для його прийняття.
Отже, з метою належного та ефективного способу захисту порушеного права позивачки, застосовуючи положення частини 2 статті 9 КАС України, наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №203750004357 від 07.04.2025 про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у переході з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VІІІ від 10.12.2015.
При цьому, виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Оскільки суди не наділені повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством, позовні вимоги в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 з моменту подання нею заяви від 31.03.2025 року на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", з урахуванням архівної довідки №01-20/Ю-398 від 18.082022р. про складові заробітної плати за період з травня 1995р. по грудень 2001 р., виданої комунальною установою Богодухівської міської ради Харківської області "Трудовий архів" не підлягають задоволенню.
Водночас, враховуючи, що відповідачем стаж позивачки, який дає право на переведення на пенсію державного службовця відповідно до Закону України від 10.12.2015 року №889-VІІІ "Про державну службу" не обраховувався, суд вважає за необхідне, на підставі частини 2 статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву позивачки від 31.03.2025 щодо її переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 03.05.1995р. по 08.06.2016р. в органах державної податкової служби (Головної державної податкової інспекції України), з урахуванням архівної довідки №01-20/Ю-398 від 18.08.2022 про складові заробітної плати за період з травня 1995 по грудень 2001, виданої комунальною установою Богодухівської міської ради Харківської області "Трудовий архів", з урахуванням висновків суду у даній справі.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимог статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 246, 257-263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №203750004357 від 07.04.2025 про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у переході з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VІІІ від 10.12.2015 (далі - Закон №889-VІІІ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 31.03.2025 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 03.05.1995 по 08.06.2016 в органах державної податкової служби (Головної державної податкової інспекції України), з урахуванням архівної довідки №01-20/Ю-398 від 18.08.2022 про складові заробітної плати за період з травня 1995 по грудень 2001, виданої комунальною установою Богодухівської міської ради Харківської області "Трудовий архів", з урахуванням висновків суду у даній справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Одеська область, місто Одеса, вулиця Канатна, 83, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.11.2025, з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Марина Лук'яненко