Справа № 500/4229/25
11 листопада 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду із позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач 1), Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (далі - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щоо предмета спору на стороні відповідачів Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції з такими позовними вимогами:
визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 10.06.2025 пункту сьомого порядку денного засідання, яке оформлене Протоколом №5/25 від 10.06.2025 засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, яким вирішено застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на 120 днів на підставі подання структурного підрозділу Міністерства юстиції України №49-25 від 08.05.2025 та вчинення позивачем дисциплінарного проступку;
визнати протиправним та скасувати Наказ №1675/5 від 16.06.2025 Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на 120 (сто двадцять) днів та внести відповідні відомості до Єдиного реєстру арбітражних керуючих.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у заявах по суті справи зазначає, що дисциплінарне стягнення застосовано до нього за нібито порушення Кодексу України з процедур банкрутства під час виконання повноважень ліквідатора у справі №10/Б-711 про банкрутство ДП «Ягільницький кінний завод», а саме не погоджено з Фондом державного майна України умови продажу майна та не здійснення обов'язкового рецензування звіту про оцінку майна у відповідності до вимог закону.
Позивач вважає, що в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, оскільки підготовчі дії для продажу майна ДП «Ягільницький кінний завод» на аукціоні було проведено у відповідності до приписів Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема статей 63, 75, 96 та статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності".
27.09.2024 Фонд державного майна України отримав від арбітражного керуючого Анатолія Окряка клопотання про погодження умов продажу майна банкрута ДП "Ягільницький кінний завод", як органом, уповноваженим управляти державним майном.
28.10.2024 Фондом державного майна України повідомлено арбітражного керуючого Анатолія Окряка про недоцільність погодження умов продажу майна ДП "Ягільницький кінний завод" в межах процедури банкрутства, оскільки Фондом здійснюються дії з підготовки до включення єдиного майнового комплексу вказаного ДП до переліку об'єктів малої приватизації.
Вказує, що передбачуваність є однією з ключових вимог до діяльності органів державної влади. Ця вимога випливає з принципу верховенства права, який закріплений у статті 8 Конституції України. Передбачуваність дій органів влади означає, що вони мають діяти відповідно до законів, які є чіткими, прозорими та зрозумілими для громадян, а також не створювати правової невизначеності.
Однак Фондом державного майна України, в порушення вимог абзацу 3 частини 14 статті 96 КУзПБ, протягом 30 днів за наслідком розгляду клопотання арбітражного керуючого Анатолія Окряка про погодження умов продажу майна банкрута ДП "Ягільницький кінний завод" не прийнято одного з допустимих рішень, визначених частиною шостою статті 75 КУзПБ. Натомість надана арбітражному керуючому позивачем відповідь про недоцільність погодження умов продажу майна у зв'язку із здійсненням дій з підготовки до включення єдиного майнового комплексу вказаного ДП до переліку об'єктів малої приватизації, не передбачена законом та абсолютно не свідчить про відмову в наданні згоди на продаж майна, органом, уповноваженим управляти державним майном.
Вважає, що у цьому випадку слід застосувати принцип "мовчазної згоди", згідно якої у разі якщо орган державної влади не прийняв рішення у встановлений строк, вважається, що відповідний дозвіл (або інше позитивне рішення) прийнято автоматично.
Також зазначає, що 02.09.2024 ліквідатором ДП "Ягільницький кінний завод" укладено Договір №0902/1-24 про проведення незалежного рецензування Звіту про оцінку майна з суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 . Проведено рецензування Звіту про оцінку майна ДП "Ягільницький кінний завод", які надано ТОВ "Орієнтир-Реформа" по результатам оцінки станом на 01.06.2024. 16.09.2024 ліквідатором отримано Рецензію на Звіт про оцінку майна ДП "Ягільницький кінний завод".
Звертає увагу, що до складу дисциплінарної комісії входять сім осіб, три з яких призначаються наказом керівника державного органу з питань банкрутства, а чотири призначаються з'їздом арбітражних керуючих. Строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить два роки. Починаючи з 2022 (з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України та оголошення військового стану) та станом на 15.07.2025 року з'їзд арбітражних керуючих не проводився. Отже, можна зробити висновок, що до наявного на час застосування дисциплінарного стягнення складу дисциплінарної комісії входять чотири члени Комісії з «простроченими» в часі повноваженнями і чия легітимність ставиться під сумнів.
Вказує, що на засіданні дисциплінарної комісії через технічні проблеми з відео-конференц зв'язком не мав можливості належним чином представити свою позицію щодо відсутності в його діях порушень законодавства.
З урахуванням викладеного, просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідачі та третя особа у встановлений судом строк подали відзиви на позов у яких позовні вимоги не визнали та просили відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень вказують, що на виконання доручення Міністерства від 11.03.2025 №35434/34708-11-25/21.1, міжрегіональним управлінням призначено проведення у строк з « 11» квітня 2025 року до « 17» квітня 2025 року позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Окряка Анатолія Володимировича під час виконання повноважень ліквідатора у справі №10/Б-711 про банкрутство Державного підприємства «Ягільницький кінний завод» з питань, викладених у листі Слідчого управління ГУНП в Тернопільській області від 20.02.2025 № 27821-2025, про що відповідно до пункту 25 розділу ІІ та пункту 2 розділу IV Порядку, арбітражному керуючому скеровувалося повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 19.03.2025 № 14, копія посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 19.03.2025 № 14 та копії листа Слідчого управління ГУНП в Тернопільській області від 20.02.2025 № 27821-2025.
За результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Окряка А.В., під час виконання повноважень ліквідатора у справі №10/Б-711 про банкрутство ДП "Ягільницький кінний завод" з питань, викладених у листі Слідчого управління ГУНП в Тернопільській області від 20.02.2025 №27821-2025, комісією з перевірки виявлено порушення вимог законодавства, усунення яких є неможливим:
- пункту 1 частини 2 статті 12, частини 14 статті 96 Кодексу України з процедур банкрутства та частини 18 статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», а саме, ліквідатором ДП «Ягільницький кінний завод» умови продажу майна не погоджено з Фондом державного майна України;
- пункту 1 частини 2 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства, статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а саме, ліквідатором ДП «Ягільницький кінний завод» не здійснено обов'язкове рецензування звіту про оцінку майна у відповідності до вимог цього закону.
Виявлені порушення на думку комісії з перевірки в своїй сукупності є грубим порушенням арбітражним керуючим Окряком А.В. вимог Кодексу, що призвело до порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів.
Відповідно до абзацу четвертого частини четвертої та частини шостої статті 22 Кодексу дисциплінарна комісія приймає рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення на підставі подання державного органу з питань банкрутства чи саморегулівної організації арбітражних керуючих про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до пункту 3 частини першої та частини другої статті 23 Кодексу одним з можливих дисциплінарних стягнень, що застосовуються до арбітражного керуючого є тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, а також те, чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.
З огляду на зазначене, Комісія прийняла рішення застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення у виді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на 120 (сто двадцять) днів на підставі подання структурного підрозділу Мін'юсту від 08.05.2024 № 49-25 і вчинення арбітражним керуючим дисциплінарного проступку.
На виконання зазначеного рішення Комісії наказом Міністерства від 16.01.2025 № 1675/5 правомірно застосовано до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на 120 (сто двадцять) днів.
Підсумовуючи зазначене, відповідачі вважають що оспорювані рішення Комісії та наказ Міністерства відповідають вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а тому відсутні підстави для їх скасування.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 04.08.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи. Встановлено відповідачам та третій особі строк на подання відзиву на позовну заяву та пояснень. Відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачі та третя особа отримали 04.08.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 11.11.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представників третьої особи про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Інших заяв та клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Наказом Міністерства юстиції України від 16.06.2025 №1675/5 «Про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого» на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 10.06.2025 №5/25 та з урахуванням протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 10.06.2025 №5/25 застосовано до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на 120 (сто двадцять) днів.
Підставою для застосування дисциплінарного стягнення стали висновки в Акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 28 квітня 2025 №17 та довідці позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 28 квітня 2025 №17 про порушення арбітражним керуючим Окряком А.В. під час виконання повноважень ліквідатора у справі №10/Б-711 про банкрутство ДП «Ягільницький кінний завод» вимог законодавства, усунення яких є неможливим, зокрема:
-пункту 1 частини 2 статті 12, частини 14 статті 96 Кодексу України з процедур банкрутства та частини 18 статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», а саме, ліквідатором ДП «Ягільницький кінний завод» умови продажу майна не погоджено з Фондом державного майна України;
-пункту 1 частини 2 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства, статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а саме, ліквідатором ДП «Ягільницький кінний завод» не здійснено обов'язкове рецензування звіту про оцінку майна у відповідності до вимог цього закону.
04.10.2024 арбітражним керуючим ліквідатором Окряком А.В. в електронній торговій системі з продажу майна "Prozorro" опубліковано оголошення щодо проведення аукціону з продажу майна ДП "Ягільницький кінний завод" як єдиного (цілісного) майнового комплексу.
Матеріали справи містять протокол електронного аукціону №BRE001-UA-20241004-95673 від 24.10.2024 з продажу майна банкрута - ДП "Ягільницький кінний завод", переможцем якого визначено Приватне сільськогосподарське товариство "Ягільниця-В". Замовником аукціону вказано арбітражного керуючого Окряка Анатолія Володимировича.
08.11.2024 між ДП "Ягільницький кінний завод" (Продавцем) та ПСП "Ягільниця-В" (Покупцем) підписано Акт про придбання майна на аукціоні від 08.11.2024. В п.4.2 Акту зазначено відомості про ціну майна: ціна продажу становить 10 506 000,00 грн.
Відповідно до п. 6 Акту, підписанням даного Акту Сторони підтверджують, що Покупцем повністю сплачено ціну за придбання майна на аукціоні № BRE001-UA20241004-95673 з реалізації лоту 00855925-18. Підписанням даного Акту Сторони підтверджують, що продавець передав, а Покупець прийняв придбане на електронному аукціоні № BRE001-UA-20241004-95673 майно, включене до лоту 00855925-18, відомості про яке зазначено в пункті 4.1. цього Акту (п. 7 Акту).
До матеріалів справи додано рецензію на Звіт про оцінку майна: Цілісний майновий комплекс ДП "Ягільницький кінний завод" від 16.09.2024, а також сам висновок про вартість майна цілісного майнового комплексу ДП "Ягільницький кінний завод", що затверджений ліквідатором ДП "Ягільницький кінний завод" арбітражним керуючим Окряком А.В. 17.09.2025.
Також до матеріалів справи додано письмові пояснення арбітражного керуючого Окряка А.В. від 08.04.2025 №08-04/10Б-711, що адресовані комісії з проведення перевірки, та письмові пояснення, зауваження та заперечення до довідки щодо порушень, пов'язаних з виконанням повноважень ліквідатора ДП «Ягільницький кінний завод» від 21.04.2025 №21/04/10Б-711.
Не погоджуючи з наказом Міністерства юстиції України від 16.06.2025 №1675/5 та рішенням Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, яке оформлене протоколом від 10.06.2025 №5/25, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Мотивувальна частина
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів позовної заяви суд виходить з таких міркувань.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, в цій справі суд має надати оцінку оскаржуваним наказу та рішенню на предмет їх правомірності, оцінивши через призму верховенства права та критеріїв законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 КАС України.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (далі - Кодекс), Порядком здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства від 06.12.2019 № 3928/5 (далі - Порядок), Положенням про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства від 25.09.2019 № 2993/5 (далі - Положення).
За наведеними у статті 1 Кодексу визначеннями, арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України; банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.
Згідно з частиною першою статті 3 Кодексу державний орган з питань банкрутства, з-поміж іншого, встановлює порядок здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства.
Відповідно до статті 10 цього Кодексу арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника. Одна й та сама особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Кодексу. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Кодексом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено) (частина третя статті 11 Кодексу).
За змістом положень статті 19 Кодексу підставою для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком є: 1) факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю арбітражного керуючого; 2) порушення правил професійної етики арбітражного керуючого; 3) невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків; 4) невиконання статуту та рішень саморегулівної організації арбітражних керуючих.
Положеннями статті 20 Кодексу визначено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється державним органом з питань банкрутства або саморегулівною організацією арбітражних керуючих. Державний орган з питань банкрутства здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих шляхом проведення планових і позапланових перевірок у встановленому ним порядку.
Позапланові виїзні та невиїзні перевірки проводяться за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, якщо з таких звернень випливає необхідність здійснення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений у запиті строк арбітражний керуючий надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.
У разі виявлення під час перевірки діяльності арбітражного керуючого порушень норм законодавства державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарної комісії для застосування до порушника дисциплінарного стягнення.
Як обумовлено статтею 21 Кодексу, арбітражні керуючі несуть за свої дії та бездіяльність цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом. Арбітражні керуючі несуть дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Кодексом. Державний орган з питань банкрутства за поданням дисциплінарної комісії застосовує до арбітражних керуючих дисциплінарні стягнення. Рішення про застосування дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення вноситься запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Дисциплінарна комісія, зокрема, розглядає подання державного органу з питань банкрутства, саморегулівної організації арбітражних керуючих про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності; приймає рішення на підставі подання державного органу з питань банкрутства чи саморегулівної організації арбітражних керуючих про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення. Рішення дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії (стаття 22 Кодексу).
Згідно з приписами статті 23 Кодексу, до арбітражного керуючого застосовуються такі дисциплінарні стягнення: 1) попередження; 2) догана; 3) тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого; 4) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, а також те, чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 КУзПБ підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого є застосування дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. У разі припинення діяльності арбітражного керуючого його свідоцтво анулюється.
Рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого може бути оскаржено арбітражним керуючим до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дію (стаття 27 КУзПБ).
Процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих (далі - перевірка), повноваження осіб, які здійснюють перевірки, права й обов'язки арбітражних керуючих під час проведення перевірок, порядок оформлення результатів перевірки, порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (далі - Дисциплінарна комісія) про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності встановлює Порядок № 3928/5.
Пунктом 3 розділу ІІ цього Порядку визначено, що здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів:
проведення перевірки;
складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка);
надання арбітражним керуючим комісії з перевірки пояснень, зауважень, заперечень до Довідки та/або усунення зазначених у Довідці порушень;
складання акта перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Акт перевірки) з урахуванням Довідки, пояснень, зауважень, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.
За приписами пунктів 3, 13 розділу VI Порядку № 3928/5 Комісія готує акт перевірки діяльності арбітражного керуючого (додаток 8) протягом: двох робочих днів з дня підписання Довідки, якщо арбітражний керуючий підписав Довідку без зауважень і заперечень; двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим пояснень, зауважень, заперечень до Довідки.
У разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності, орган контролю обов'язково зазначає про це в Акті перевірки.
Відповідно до пункту 1 розділу VII Порядку № 3928/5 підставами для внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є, зокрема, грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до порушення прав та законних інтересів боржника та/або кредиторів боржника.
Як слідує зі змісту позовної заяви, позивачем не ставляться під сумнів підстави призначення та дотримання відповідачем 1 порядку проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Окряка А.В.
Позивач незгоден з висновками перевірки, оскільки на його думку відповідачами не взято до уваги його пояснення щодо бездіяльності Фонду державного майна України, яка полягає у неприйнятті у визначений строк одного з допустимих рішень, визначених частиною шостою статті 75 Кодексу, за наслідком розгляду клопотання арбітражного керуючого Окряка А.В. про погодження умов продажу майна банкрута ДП "Ягільницький кінний завод" та, як наслідок, застосування у такому випадку принципу "мовчазної згоди".
Оцінюючи вказані доводи позивача, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 68 Кодексу продаж майна боржника на аукціоні відбувається в електронній торговій системі. Порядок функціонування електронної торгової системи, організації та проведення електронних аукціонів, визначення розміру, сплати, повернення гарантійних внесків та сплати винагороди операторів електронних майданчиків затверджується Кабінетом Міністрів України. Замовником аукціону є арбітражний керуючий, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Кодексом. Замовнику та операторам авторизованих електронних майданчиків забороняється встановлювати вимоги, вчиняти дії чи виявляти бездіяльність, що будь-яким чином порушують рівність учасників аукціону або допускають їх дискримінацію.
Статтею 75 Кодексу визначено, що арбітражний керуючий визначає умови продажу за погодженням з комітетом кредиторів та забезпеченим кредитором (щодо майна, яке є предметом забезпечення). До обов'язкових умов продажу належать: склад майна (лот); початкова ціна; крок аукціону.
Відповідно до п.14 ст.96 Кодексу продаж майна державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, першочергово відбувається шляхом продажу майна боржника як єдиного майнового комплексу. До складу такого єдиного майнового комплексу включаються земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, право на торговельну марку або інше позначення, а також права на земельні ділянки. Продаж майна боржника як єдиного майнового комплексу здійснюється на аукціоні відповідно до цього Кодексу.
Умови продажу майна банкрута як єдиного майнового комплексу, визначені статтею 75 цього Кодексу, додатково погоджуються арбітражним керуючим з органом, уповноваженим управляти державним майном.
Орган, уповноважений управляти державним майном, зобов'язаний протягом 30 днів розглянути умови продажу майна та прийняти одне з рішень, визначених частиною шостою статті 75 цього Кодексу: надати згоду на продаж майна на запропонованих умовах; надати згоди на продаж майна, змінивши умови продажу; відмовити в наданні згоди на продаж майна з обґрунтуванням причин.
Згідно з ч. 18 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" умови продажу майна у справах про банкрутство господарських організацій з корпоративними правами держави понад 50 відсотків їх статутного капіталу погоджуються з суб'єктом управління об'єктами державної власності.
Отже, законодавець встановив імперативну вимогу для арбітражного керуючого щодо погодження умов продажу майна державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, на аукціоні з органом, уповноваженим управляти державним майном.
Як вказує позивач у позовній заяві, що не заперечується відповідачами, Фондом державного майна України було отримано звернення арбітражного керуючого від 02.09.2024р. та 20.09.2024, яке зареєстровано за вхідним № 19/45022 від 27.09.2024 щодо погодження умов продажу ліквідаційної маси ДП «Ягільницький кінний завод».
Згідно з частиною першою статті 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст.254 ЦК України). Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (ст.255 ЦК України).
Оскільки ФДМУ отримано лист ліквідатора 27.09.2024 (п'ятниця), наступним днем є 28.09.2024 (вихідний день субота). Отже, останній день строку, в межах якого фонд повинен був надати відповідь, припав на 27.10.2024 (вихідний день неділя), отже, днем закінчення строку є перший за ним робочий день 28.10.2024 (понеділок).
Судом встановлено, що 04.10.2024 арбітражним керуючим ліквідатором Окряком А.В. в електронній торговій системі з продажу майна "Prozorro" опубліковано оголошення щодо проведення аукціону з продажу майна ДП "Ягільницький кінний завод" як єдиного (цілісного) майнового комплексу, а 24.10.2024 сформовано протокол про проведення аукціону № BRE001-UA-20241004-95673 з продажу майна банкрута ДП "Ягільницький кінний завод", згідно з яким переможцем аукціону стало Приватне сільськогосподарське товариство "Ягільниця-В". Ціна продажу лота становить 10 506 000, 00 грн.
З наведеного, суд дійшов висновку що ліквідатором здійснено продаж майна банкрута ДП "Ягільницький кінний завод" до спливу визначеного законом строку для прийняття органом, уповноваженим управляти державним майном, одного з рішень, визначених частиною шостою статті 75 КУзПБ.
Суд відхиляє доводи позивача про застосування ліквідатором принципу "мовчазної згоди", оскільки принцип "мовчазної згоди" не може застосовуватись до спірних правовідносин, в силу приписів нормативних актів. Зокрема приписи Кодексу не передбачають застосування такого принципу, тобто права ліквідатора для вчинення дій щодо продажу майна без отримання рішення щодо погодження умов продажу органом уповноваженим управляти державним майном, натомість вимагають від ліквідатора та органу уповноваженого управляти державним майном вчинити юридично значимі дії, а саме звернутись до органу уповноваженого управляти державним майном та погодити умови продажу майна і тільки після отримання відповіді від такого органу у ліквідатора виникає право на проведення чи не проведення певних дій щодо продажу майна, залежно від прийнятого рішення органом уповноваженим управляти державним майном.
Більше того, у випадках коли закон дозволяє застосовувати принцип "мовчазної згоди", зазвичай це стосується видачі документів дозвільного характеру, не прийняття суб'єктом владних повноважень своєчасного рішення, тобто невиконання дозвільним органом свого юридичного обов'язку (в установлений Законом строк видати документ дозвільного характеру або направити повідомлення про відмову у його видачі). Мовчазна згода, як правило, виявляється у бездіяльності, тобто коли у встановлений законом термін уповноваженим органом не прийнято жодного рішення, тоді як у цій справі встановлено, що продаж майна на аукціоні здійснено до спливу визначеного законом строку на прийняття рішення.
Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство (частина третя статті 12 Кодексу).
Тобто, реалізація арбітражним керуючим своїх прав та вжиті ним заходи під час виконання повноважень у справі про банкрутство мають відповідати меті, з якою йому надаються відповідні права та обов'язки у справі про банкрутство.
Таким чином, не дотримавшись приписів ч. 14 ст. 96 Кодексу, ч. 18 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", не дочекавшись рішення ФДМУ, як органу управління державним майном боржника, щодо погодження умов продажу майна, у строк передбачений законом для органу уповноваженим управляти державним майном для надання відповіді/прийняття рішення на звернення ліквідатора, незважаючи на відсутність погодження Фондом умов продажу майна ДП "Ягільницький кінний завод", ліквідатором організовано 25.10.2024 проведення аукціону з продажу майна боржника як єдиного майнового комплексу, про що свідчить Протокол про проведення аукціону №BRE001-UA-20241004-95673, сформований 24.10.2024, підписаний 25.10.2024 директором ПСП "Ягільниця-В", 28.10.2024 заступником директора ТОВ "Українська універсальна біржа".
Суд відхиляє доводи позивача про відсутність у Фонду державного майна України повноважень як органу управління ДП "Ягільницький кінний завод", оскільки ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.03.2023 у справі №10/Б-711 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109672870) замінено у справі про банкрутство державного підприємства "Ягільницький кінний завод" - Міністерство економіки України на Фонд державного майна України, як орган управління майном боржника.
З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами відповідачів про наявність у діях ліквідатора ДП "Ягільницький кінний завод" порушення пункту 1 частини 2 статті 12, частини 14 статті 96 Кодексу України з процедур банкрутства та частини 18 статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», а саме, не погодження умов продажу майна ДП "Ягільницький кінний завод" з Фондом державного майна України.
Пунктом 2 Порядку № 3928/5 визначено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих відповідно до цього Порядку здійснюють Мін'юст як державний орган з питань банкрутства та міжрегіональні управління Мін'юсту (далі - територіальні органи Мін'юсту) за згодою Мін'юсту. Мін'юст та його територіальні органи є органами контролю.
Рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого може бути оскаржено арбітражним керуючим до суду (стаття 27 КУзПБ).
Аналіз наведених нормативних положень дає підстави дійти до висновку про те, що саме на Мін'юст покладено обов'язок щодо здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих та, у випадках порушення вимог законодавства, прийняття рішення про накладення дисциплінарних стягнень, зокрема, про позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, яке у подальшому може бути предметом судового контролю.
У свою чергу, суд, ураховуючи завдання адміністративного судочинства та юрисдикцію адміністративних судів під час розгляду та вирішення справи, наділений усією повнотою повноважень щодо перевірки оспорюваного рішення суб'єкта владних повноважень не лише на предмет його законності, тобто чи було таке рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, але й з точки зору дотримання інших критеріїв, перелік яких наведено у частині другій статті 2 КАС України.
Такий правовий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30 липня 2019 року у справі № 826/9705/17 та від 08 грудня 2022 року.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 15 листопада 2019 року у справі № 813/4449/15, від 12 червня 2020 року у справі № 815/2748/17, від 30 квітня 2020 року у справі № 820/2875/17, де Суд зазначив, що грубим порушенням арбітражним керуючим є таке порушення вимог, що грубим порушенням арбітражним керуючим є таке порушення вимог законодавства, що призвело до настання незворотних істотно-негативних наслідків для боржника (банкрута) чи його кредиторів, які можуть полягати, зокрема, у реальному заподіянні матеріальної шкоди боржнику (банкруту) чи його кредиторам, за умови наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого і наслідками, що настали.
Судом встановлено, що підставою застосування до позивача дисциплінарного стягнення було не погодження ліквідатором ДП «Ягільницький кінний завод» умов продажу майна з Фондом державного майна України.
При цьому, ліквідатором 04.10.2024 створено публікацію оголошення в електронній торговій системі з продажу майна "Prozorro" щодо проведення 25.10.2024 аукціону з продажу майна ДП "Ягільницький кінний завод". Та надалі, 25.10.2024 проведено аукціон з продажу майна боржника як єдиного майнового комплексу, про що свідчить Протокол про проведення аукціону №BRE001-UA-20241004-95673, сформований 24.10.2024, підписаний 25.10.2024 директором ПСП "Ягільниця-В", 28.10.2024 заступником директора ТОВ "Українська універсальна біржа".
08.11.2024 між ДП "Ягільницький кінний завод" (Продавцем) та ПСП "Ягільниця-В" (Покупцем) підписано Акт про придбання майна на аукціоні від 08.11.2024. В п.4.2 Акту зазначено відомості про ціну майна: ціна продажу становить 10 506 000,00 грн.
Відповідно до п. 6 Акту, підписанням даного Акту Сторони підтверджують, що Покупцем повністю сплачено ціну за придбання майна на аукціоні № BRE001-UA20241004-95673 з реалізації лоту 00855925-18. Підписанням даного Акту Сторони підтверджують, що продавець передав, а Покупець прийняв придбане на електронному аукціоні № BRE001-UA-20241004-95673 майно, включене до лоту 00855925-18, відомості про яке зазначено в пункті 4.1. цього Акту (п. 7 Акту).
Суд погоджується з доводами відповідачів, що допущене арбітражним керуючим Окряком А.В. порушення вимог законодавства є грубим, оскільки воно не було усунуте самим ліквідатором і призвело до продажу цілісного майнового комплексу ДП «Ягільницький кінний завод» без погодження умов продажу з органом, уповноваженим управляти державним майном, що в силу ч. 14 ст. 96 Кодексу, ч. 18 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" є обов'язковим.
Тобто, у даному випадку наявний причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями арбітражного керуючого Окряка А.В. і наслідками - продажу майна банкрута з порушенням вимог законодавства.
Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що відповідач 1 погодився, що вчинене ліквідатором порушення є грубим, оскільки не здійснив тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Так, відповідно до частини п'ятої статті 20 Кодексу у разі виявлення під час перевірки діяльності арбітражного керуючого порушень норм законодавства державний орган з питань банкрутства може прийняти рішення про тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарної комісії для застосування до порушника дисциплінарного стягнення.
Пунктом 3 Розділу VII Порядку контролю визначено, що Мін'юст має право тимчасово зупинити право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, якщо Актом перевірки встановлено грубі порушення в діяльності арбітражного керуючого, є очевидна небезпека подальшого порушення арбітражним керуючим прав та інтересів боржника чи кредитора(ів), передбачених законодавством.
Тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого діє до дня прийняття Дисциплінарною комісією рішення за результатами розгляду подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності, але протягом строку, що не перевищує 30 днів.
Отже, зазначені норми передбачають виключне право Міністерства тимчасово зупинити право на здійснення діяльності арбітражного керуючого з метою запобігання подальшого порушення ним прав та інтересів боржника чи кредиторів, якщо грубі порушення, виявлені за результатом проведеної перевірки, можуть призвести до заподіяння ще більшої матеріальної шкоди сторонам у справі про банкрутство.
Судом встановлено, що станом на час формування Акта перевірки 28.04.2025, виявлені комісією з перевірки порушення, вже були вчиненні арбітражним керуючим Окряком А.В. у ході виконання ним повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ДП «Ягільницький кінний завод». На момент розгляду Мін'юстом результатів проведеної перевірки, майно банкрута вже було реалізовано на аукціоні 24.10.2024 та за Актом про придбання майна на аукціоні від 08.11.2024 передано покупцю ПСП "Ягільниця-В". Відтак, у відповідача 1 була відсутня необхідність вжиття термінових заходів з метою запобігання порушенню.
Безпідставними суд вважає і доводи позивача про відсутність можливості належним чином представити свою позицію щодо відсутності в його діях порушень законодавства на засіданні дисциплінарної комісії через технічні проблеми з відео-конференц зв'язком, оскільки на підтвердження вказаних обставин позивачем не надано жодних доказів.
Суд зазначає, що в силу частини другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Простіше кажучи, позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд і виносить власне рішення.
При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
При цьому, як слідує з обставин цієї справи, позивач в ході перевірки скористався правом на надання письмових пояснень та заперечень на акт перевірки, а тому суд констатує, що в цілому дисциплінарне провадження відносно позивача було справедливим.
Відхиляються судом і доводи позивача про відсутність у окремих членів дисциплінарної комісії повноважень.
Відповідно до частини другої статті 22 Кодексу до складу дисциплінарної комісії входять сім осіб, три з яких призначаються державним органом з питань банкрутства, а чотири визначаються саморегулівною організацією арбітражних керуючих. Строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить два роки. Склад дисциплінарної комісії та зміни до нього затверджуються державним органом з питань банкрутства.
Наказом від 06.02.2024 № 388/7 «Про затвердження складу Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих» Міністерство юстиції України затвердило склад зазначеної комісії.
Доказів скасування чи визнання вказаного наказу незаконним у судовому порядку матеріали справи не містять.
При цьому, враховуючи предмет спору, процес формування складу дисциплінарної комісії арбітражних керуючих до предмету дослідження у цій справі не належить.
Підсумовуючи все зазначене вище, дослідивши спірні правовідносини крізь призму прав та обов'язків учасників цих правовідносин, а також балансу публічних та приватних інтересів, суд дійшов висновку, що оскаржувані у даній справі рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих та наказ Міністерства юстиції України відповідають критеріям законності рішень, які наведені в частині другій статті 2 КАС України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Інші аргументи сторін не є визначальними для вирішення даної справи та не спростовують висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд не встановив факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а тому не вбачає правових підстав для задоволення заявленого адміністративного позову.
Судові витрати
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки у цій справі судом відмолено у задоволенні позову повністю, ним не присуджується та не стягується судові витрати на користь будь-якої із сторін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерсва юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 11 листопада 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих (місцезнаходження: вул. Городецького архітектора, 13, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00015622);
- Міністерство юстиції України (місцезнаходження: вул. Городецького архітектора, 13, м. Київ,01001, код ЄДРПОУ 00015622);
третя особа:
- Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, 76018, код ЄДРПОУ 43316386) .
Головуючий суддя Юзьків М.І.