Справа № 500/5654/25
11 листопада 2025 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Р.П. Грицюк, розглянувши заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу за позовом ОСОБА_1 до Золотопотіцької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Золотопотіцької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просила:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не надання відповіді на адвокатський запит №138 від 10.09.2025;
зобов'язати відповідача розглянути адвокатський запит №138 від 10.09.2025 та надати запитувану інформацію.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що вона з метою надання правничої допомоги ОСОБА_2 у справі про визнання права власності на спадкове майно надіслала відповідачу адвокатський запит від 10.09.2025, у якому просила надати копії земельно-кадастрової книги і виписки із погосподарської книги. Посилаючись на те, що відповідь на згаданий адвокатський запит у строк, визначений Законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", не надана, позивачка звернулася до суду.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 провадження у справі №500/5654/25 за позовом адвоката Оринник Надії Сергіївни до Золотопотіцької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії закрито, на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При цьому, позивачем подано клопотання про стягнення з відповідача витрат за надану правову допомогу в розмірі 9500 грн, оскільки саме через неправомірні дії відповідача виник спір та позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Суд, розглянувши подану позивачем заяву, а також матеріали справи, приходить до наступного.
У жовтні 2025 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Золотопотіцької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
При цьому, зазначила, що з метою надання правничої допомоги ОСОБА_2 у справі про визнання права власності на спадкове майно надіслала відповідачу адвокатський запит від 10.09.2025, у якому просила надати копії земельно-кадастрової книги і виписки із погосподарської книги. Посилаючись на те, що відповідь на згаданий адвокатський запит у строк, визначений Законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", не надана, позивачка звернулася до суду.
У подальшому судом постановлено ухвалу про закриття провадження у справі №500/5654/25 за позовом адвоката Оринник Надії Сергіївни до Золотопотіцької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, оскільки законом установлено інший порядок притягнення до відповідальності посадових осіб за ненадання відповіді на адвокатський запит чи надання неповної відповіді. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 6 ст.143 КАС України визначено, що у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
Позивачем у справі заявлено до відшкодування суми сплачених витрат на професійну правничу допомогу згідно квитанції до прибуткового касового ордера №24 від 04.11.2025 в розмірі 9500 грн.
При цьому, як встановлено судом, позивач до клопотання надала договір про надання правової допомоги укладеної між нею та ОСОБА_2 від 04.04.2025, додаткову угоду до даного договору від 04.04.2025, акт виконаних робіт від 04.11.2025 та квитанцію про сплату ОСОБА_2 коштів до прибуткового касового ордера №24 від 04.11.2025.
Разом з тим, суд зазначає, що позивачем у справі №500/5654/25 була безпосередньо адвокат Оринник Надія Сергіївна і позов був заявлений з метою захисту прав саме адвоката у зв'язку із ненадання відповідачем відповіді на адвокатський запит.
Матеріали адміністративної справи №500/5654/25 не містять відомостей про заявлення адвокатом позову в інтересах ОСОБА_2 та надання їй правничої допомоги саме у цій справі, що свідчить про необгрунтованість доводів заявниці про необхідність стягнення понесених ОСОБА_2 судових витрат у справі №500/5654/25.
Крім того, витрати на правничу допомогу адвоката відповідно до частини 2 статті 134 КАС України підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи разом з іншими судовими витратами. Отже, ця норма відсилає до загального порядку розподілу судових витрат, що визначений статтею 139 КАС України.
Однак, зі змісту цієї норми закону, не вбачається визначення порядку розподілу судових витрат у випадку закриття провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.
Стаття 140 КАС України також незастосовна до ситуації, що склалася, з огляду на прийняття судом ухвали про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України до надходження заяви позивача про відмову від позову.
Разом з тим, частина 8 статті 139 КАС України дозволяє суду у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З урахуванням обставин, що склалися, за відсутності чіткого правового регулювання розподілу судових витрат саме у такому випадку процесуальним законом, суд керується принципом, за яким судові витрати несе та із сторін, з вини якої такі витрати виникли.
З підстав наведеного суд дійшов висновку про необхідність на підставі частини восьмої статті 139 КАС України понесені сторонами судові витрати залишити за такими сторонами, не покладаючи обов'язок їх відшкодування на іншу сторону.
Подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі №260/3162/22 та від 8 серпня 2025 року у справі № 751/9810/23.
При цьому, доказів на підтвердження саме зловживання стороною відповідача своїми процесуальними правами й відповідно наявності підстав в розумінні ч. 8 ст. 139 КАС України щодо покладення на таку сторону судових витрат суду не надано.
Враховуючи все наведене вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача про стягнення із відповідача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись, статями 238, 239, 294 КАС України, суд,-
В задоволенні заяви адвоката Оринник Надії Сергіївни про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9500 грн відмовити.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 11 листопада 2025 року.
Головуючий суддя Грицюк Р.П.