11 листопада 2025 року м. Рівне №460/7264/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудня-Почаївська"
доВідділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинення певних дій, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рудня-Почаївська" звернулося до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд, визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 124480 від 25.03.2025р. про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рудня-Почаївська» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення вантажів посадовими особами Укртрансбезпеки складено акт, у якому зафіксовано порушення, зокрема: надання послуг з перевезення вантажів без оформлення необхідних документів, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у зв'язку з чим до нього застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн. Звертає увагу на те, що до відповідальності притягнуто власника транспортного засобу, а не перевізника. Додатково зазначає, що транспортний засіб марки DAF FT XF державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та перебуває в користування ФОП ОСОБА_1 згідно з договором оренди транспортних засобів від 10.03.2020 та від 24.05.2024. Також вказує, що перевезення товару здійснював ПП «ДБТ-ТРАНС». З огляду на вищезазначене та враховуючи, що позивач не має статусу автомобільного перевізника, а відповідно і не може бути суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У строк встановлений судом, відповідачем подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що у відповідності до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", п.4 Порядку №422, водій транспортного засобу повинен був надати для перевірки посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспортну накладну. Представник зазначає, що жодних інших документів, які б підтверджували, що вказані автомобілі вибули у користування його власника, інспекторам для перевірки надано не було. Зазначає, передаючи транспортний засіб в користування, позивач повинен був отримати тимчасовий реєстраційний талон. За сукупності вищенаведений обставин, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивачем подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 23.04.2025 заяву про забезпечення позову повернути заявнику без розгляду.
Ухвалою суду від 25.04.2025 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудня-Почаївська" про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудня - Почаївська" до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинення певних дій відмовлено.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Згідно з направленням на рейдову перевірку №001721 21.02.2025 інспекторами управління Укртрансбезпеки була проведена рейдова перевірка транспортних засобів щодо дотримання Закону України "Про автомобільний транспорт", положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, Правил надання послуг з перевезення товару автомобільним транспорту.
27.02.2025 старшим державним інспектором ВДН (контролю) у Житомирській області була проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки DAF FT XF, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_3 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 / НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
За результатами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складено акт №АР070506, зі змісту яких вбачається, що під час перевірки вищезазначених транспортних засобів - автомобілів виявлено порушення, а саме: протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, розмір пневматичних шин не відповідає вказаним в протоколі та без документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Таким чином відповідачем складено постанову ВДН (К) у Рівненській області від 25.03.2025 №124480 про застосування адміністративно-господарського штрафу було притягнуто до відповідальності ТОВ «Рудня-Почаївська» за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена вимогами абз. 3 част. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Вважаючи дії відповідача щодо винесення постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі Положення) встановлено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.8 Положення).
Згідно з ст. 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III) законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Відповідно до статті 6 Закону №2344-III, встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами врегульовано положеннями порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок №1567).
Пунктом 4 Порядку №1567 встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 12 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка, який складається та затверджується наказом Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (п.13 Порядку №1567).
Згідно з пунктом 14 Порядку №1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до пункту 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Статтею 48 Закону №2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є:
для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;
для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.
Згідно з ст. 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах (ч. 1 ст. 33 Закону №2344-III).
Відповідно до абз.3, 15 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники.
Така позиція суду відповідає правовому висновку Верховного Суду у поставові від 09.08.2019 справа №806/1450/16, який в силу положень ч.5 ст. 242 КАС України, є обов'язковим для врахування, а саме: "оскільки, вказаний транспортний засіб у відповідності до вимог чинного законодавства був переданий позивачем у користуванні іншій особі, а тому позивач у спірних правовідносинах не мав статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб'єктом відповідальності передбаченої абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-III».
В ході розгляду справи судом встановлено, що 01.02.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Рудня-Почаївська» укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №25/02-02 відповідно до умов якого, ОСОБА_1 зобов'язується доставити автомобільним транспортом довірений ТОВ «Рудня- Почаївська» вантаж до пункту призначення в установленому цим договором термін і видати його Вантажоодержувачеві, а Замовник зобов'язується сплатити за перевезення Вантажу передбаченому цим договором винагороду.
Також в матеріалах справи наявна товарно-транспортна накладна №27/02-2 від 27.02.2025, в якій зазначається, що автомобільним перевізником є ФОП ОСОБА_1 замовник ТОВ «Рудня-Почаївська», вантажовідправник ТОВ «Рудня-Почаївська», вантажоодержувач ТОВ «Рудня-Почаївська».
Отже, з наведеного слідує, що на час складання актів №АР070506 перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом від 27.02.2025 транспортний засіб марки DAF FT XF, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_3 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 / НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_1 , було надано для перевірки ТТН від 27.02.2025, в якій зазначалося, що автомобільним перевізником є ФОП ОСОБА_1 , а тому ТОВ «Рудня-Почаївська» у спірних правовідносинах не має статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб'єктом відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58) (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruizv. ) від 09.12.1994, серія A, №303-A, п. 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Враховуючи викладене, суд не вбачає необхідності аналізували кожен аргумент відповідача окремо.
За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що оскаржувана постанова №124480 від 25.03.2025 прийнята відповідачем протиправно.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, позивачем на підставі належних та допустимих доказів доведено обставини на яких ґрунтуються його вимоги, а відповідачем не доведено правомірність своїх дій, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанови Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.03.2025 №124480.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рудня-Почаївська» за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 11 листопада 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рудня-Почаївська" (вул. Залізнична, буд.9а,с. Пустоіванне,Дубенський р-н, Рівненська обл.,35532, ЄДРПОУ/РНОКПП 44481154)
Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Відінська, буд. 8,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845)
Суддя У.М. Нор