10 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/7937/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача від 29.09.2025, подану в порядку ст.383 КАС України, у справі №440/7937/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
29.09.2025 через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача, відповідно до якої просить суд визнати протиправною бездіяльність щодо невиконання рішення суду.
У період з 12.10.2025 по 07.11.2025 суддя перебувала на лікарняному.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає таке.
Рішенням суду від 09.01.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ( вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 без урахування довідки ТОВ "ВАДО" №35 від 09.07.2012 про заробітну плату та довідки Архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 22.09.2020 №02-04/2/1782-С від 22.09.2020 про заробітну плату за період з 20.09.1993 по 05 травня 2003 у МПП "Ліберті"; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати з 06.01.2021 до страхового стажу ОСОБА_2 період роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012 у ТОВ "ВАДО" відповідно до довідки №35 від 09.07.2012 та період роботи з 20.09.1993 по 05 травня 2003 у МПП "Ліберті", відповідно до довідки Архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №02-04/2/1782-С від 22.09.2020; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо припинення виплати ОСОБА_2 пенсії за віком з 23.11.2021; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області поновити виплату пенсії ОСОБА_2 за віком з дати припинення - 23.11.2021; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн.
20.02.2024 постановою Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 440/7937/22 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення суду від 09.01.2023 у справі № 440/7937/22 без змін.
Ухвалою суду від 02.05.2024 виправлено описку в рішенні суду від 09.01.2023 у справі № 440/7937/22 шляхом зазначення правильного прізвища позивача “ ОСОБА_3 ».
Ухвалою від 01.11.2024 заяву ОСОБА_1 від 12.03.2024 про встановлення судового контролю у справі №440/7937/22 задоволено частково, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі №440/7937/22 упродовж одного місяця з дня набрання даною ухвалою законної сили з наданням до суду належним чином засвідченої копії рішення ГУ ПФУ в Полтавській області про поновлення виплат пенсії ОСОБА_1 з 23.11.2021, доказів проведення перерахунку пенсії позивача із врахуванням стажу роботи та розміру заробітної плати згідно з довідками №35 від 09.07.2012 р та №47 від 16.07.2012, виданої ТОВ «ВАДО» та довідки № 02-04/2/1782-С від 22.09.2020, виданої Архівним відділом виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, а також докази здійснення виплати невиплаченої пенсії позивачу з урахуванням довідки №47 від 16.07.2012.
28.11.2024 на адресу суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вих. №1600-0803-7/85049 від 20.11.2024).
Зазначений звіт направлено судом в електронному вигляді за заявою позивача та доставлено до електронного кабінету 07.01.2025.
Ухвалою від 09.01.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення суду у справі №440/7937/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
За обставин справи, що розглядається, суд звертає увагу що питання про встановлення судового контролю за виконанням ухвали суду від 01.11.2024 та рішення суду від 09.01.2023 розглянуто по суті з постановленням ухвали від 10.01.2025.
В ухвалі від 10.01.2025 зазначено, що встановлення судового контролю за виконанням процесуального рішення суду у формі ухвали не відповідає меті інституту судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, передбаченого ст. 382 КАС України.
Також ухвалою від 24.09.2025 суд дійшов наступного висновку:
"Суд звертає увагу, що в ході розгляду справи 440/7937/22 вимоги в частині зобов'язати відповідача здійснити з 06.01.2021 перерахунок пенсії позивача за віком на підставі довідки ТОВ "ВАДО" №47 від 16.07.2012 про облік північних надбавок та коефіцієнтів для обчислення пенсії, задоволенню не підлягали з огляду на їх передчасність. Нові спірні правовідносини, що не були предметом розгляду у справі 440/7937/22, можуть бути підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 по справі №440/7937/22 виконано в повній мірі у межах покладених судом зобов'язань. Незгода із розміром пенсійних виплат, нарахованого пенсійним органом із врахуванням вказаних довідок, не позбавляє права на звернення до суду з відповідним позовом.
Аналогічні висновки, викладені у Постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі 440/7937/22.
Враховуючи викладене, судом не встановлено протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області під час виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 по справі №440/7937/22 .
Відповідно до частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви, поданої позивачем в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі № 440/7937/22"
29.09.2025 позивач повторно подала заяву, в порядку 383 КАС України.
Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Згідно з частинами першою, другою статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною першою статті 45 КАС України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 20.03.2024 у справі №520/11767/23 зазначив, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованому перевантаженні роботи суду. При цьому, вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
За обставин справи, що розглядається, судом встановлено, що позивач неодноразово звертається з повторними заявами у порядку ст. 383 та ст 382 КАС України.
Суд повторно зазначає, що рішення у справі 440/7937/22 виконано відповідачем в межах покладених на нього зобов'язань, а нові спірні правовідносини, що не були предметом розгляду у цій справі , можуть бути підставою для звернення до суду з новим позовом.
Неодноразове повторне звернення до суду першої інстанції із заявами, що містять аналогічні вимоги, які вже були розглянуті судом по суті з ухваленням судового рішення, у силу пункту 1 частини другої статті 45 КАС України свідчить про вчинення позивачем дій, які слід розтлумачити як зловживання правом на звернення до суду.
Відповідно до частини четвертої статті 45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Правові висновки із вказаного питання були викладені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 07.04.2021 у справі №9901/23/21, відповідно до яких саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України.
Частиною третьою статті 45 КАС України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
За наведених обставин суд дійшов висновку про повернення заяви ініціатору звернення.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 44, 45, 166, 167, 241, 243, 248, 256, 372, 381-1, 382 КАС України, суд
Заяву позивача, подану в порядку ст.383 КАС України, у справі №440/7937/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні ді - повернути ініціатору звернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.М. Петрова