Ухвала від 10.11.2025 по справі 440/14105/25

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

10 листопада 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/14105/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 01.01.2023, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 розміру пенсії позивача - ОСОБА_1 , призначеної в разі втрати годувальника;

- зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 розміру пенсії позивача - ОСОБА_1 , призначеної в разі втрати годувальника.

Ухвалою суду від 20.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/14105/25 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази від позивача та відповідача.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Зі змісту наведених правових норм слідує, що кожна особа наділена правом на звернення до суду, якщо вважає, що суб'єкт владних повноважень своїми рішеннями, діями або бездіяльністю допустив порушення її прав. При цьому таке право не є абсолютним.

Предмет позову - матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення, а підстава позову - ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду.

Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 9901/432/18 (провадження № 11-257заі18), тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Як встановлено судом, відповідно до даних програми "Діловодство спеціалізованого суду" позивачем подано аналогічну позовну заяву до цього самого відповідача з тим самим предметом та за однакових підстав, якій присвоєно № 440/14104/25 (суддя Удовіченко С.О.).

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що у провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до приписів пункту 3 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Пунктом 10 частини першої статті 240 КАС України визначено, що позов також підлягає залишенню без розгляду у разі якщо після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі не постановлена ухвала про залишення позову без розгляду.

Відповідно до статті 45 КАС України визначена неприпустимість зловживання процесуальними правами:

1. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

2. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позов поданий професійним учасником процесу адвокатом представником позивача, що виключає помилку, а свідчить про недобросовісність адвоката, шляхом зловживання процесуальними правами.

Відсутність добросовісності позивача та його представника також підтверджується тим, що жодних заяв із дати відкриття провадження 20.10.2025 для виправлення такої процесуальної поведінки адвокат ні у цій справі, ні у справі № 440/14104/25 не подав.

Більше того, у справі № 440/14104/25 адвокат проігноровував вимоги ухвали суду, не подавши жодних заяв на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху.

Таким чином, адвокат штучно перевантажує судову систему, заволохічуючи її однаковими позовами, не усуваючи недоліків позову, своєчасно не реагуючи на ухвали суду, що впливає на роботу суду (який відправляє правосуддя в межах бюджетних асигнувань за кошти платників податків) та приділення уваги судом іншим справам.

Визнання дій адвоката зловживання процесуальними правами не несе караючої функції, а є метою загальної превенції неналежної процесуальної поведінки учасника процесу.

Також адвокат у позові зазначив, що не подано іншого позову до цього відповідача із тим самим предметом та з тих самих підстав, проте подав одночасно два однакових позови за змістом підстав та предмету - 14.10.2025, про що свдчить ЄСІТС.

Суд визнає такі дії адвоката представника позивача, як зловживання процесуальним правом, а тому позов залишає позов без розгляду.

На підставі вищенаведеного, враховуючи наявність у провадженні суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №320/53854/25.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст. 45, 240, 241-243, 248 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (вул.Шевченка, 26,м.Харків,61013, код ЄДРПОУ 45329727) - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Бевза

Попередній документ
131702266
Наступний документ
131702268
Інформація про рішення:
№ рішення: 131702267
№ справи: 440/14105/25
Дата рішення: 10.11.2025
Дата публікації: 13.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; членів сімей, які втратили годувальника
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.11.2025)
Дата надходження: 14.10.2025
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії