11 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/5621/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Будігая Олександра Васильовича про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 440/5621/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у справі № 440/5621/21 позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, встановлених довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.04.2021 №9/1/310/ФП71220. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.04.2021 №9/1/310/ФП71220, з урахуванням проведених виплат. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 грн (дев'ятсот вісім гривень).
30 жовтня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана її представником адвокатом Будігай Олександром Васильовичем про заміну сторони виконавчого провадження у справі №440/5621/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії разом з доказами її направлення відповідачу.
Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву передано судді Ясиновському І.Г. 03.11.2025.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року вказану заяву про заміну сторони виконавчого провадженні призначено до розгляду у судовому засіданні на 11 листопада 2025 року.
10 листопада 2025 року до суду надійшли пояснення на таку заяву, відповідно до якого представник відповідача просив відмовити у її задоволенні /а.с. 60/.
У судове засідання з розгляду заяви про заміну стягувача у виконавчому листі заінтересована особа, яка звернулася із заявою, її представник та представник відповідача не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду заяви.
За змістом частини другої статті 379 КАС України суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
З огляду на положення наведеної норми, суд визнав за можливе розглядати заяву про заміну стягувача у виконавчому листі за відсутності заінтересованої особи, яка звернулася із заявою, її представника та представника відповідача.
Виходячи з положень пункту 10 частини першої статті 4 та частини дев'ятої статті 205 КАС України, заява про заміну стягувача його правонаступником розглянута судом у порядку письмового провадження.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши матеріали справи та заяви, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у справі № 440/5621/21 позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, встановлених довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.04.2021 №9/1/310/ФП71220. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.04.2021 №9/1/310/ФП71220, з урахуванням проведених виплат. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 грн (дев'ятсот вісім гривень).
07 серпня 2021 року рішення набрало законної сили.
19 серпня 2021 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.
Стягувачем у вказаних виконавчих листах зазначено ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII /далі - Закон № 1404-VIII/ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно вимог частин першої та четвертої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Отже, необхідними умовами для заміни сторони виконавчого провадження або боржника чи стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження є вибуття однієї з сторін та наявність правонаступника.
В обґрунтування заяви про заміну сторони виконавчого провадження зазначено, що стягувач за виконавчому листі у справі №440/5621/21, виданому Полтавським окружним адміністративним судом, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та його спадкоємцем є ОСОБА_1 .
Так, відповідно до листа від 09.10.2025 №197/01-16 приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Смоковенко Т.О., повідомляє, що 22 січня 2025 року нею заведено спадкову справу за №2/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , який проживав за адресою: АДРЕСА_2 . Заяву про прийняття спадщини за заповітом на все майно подала: дружина померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Інших заяв про прийняття чи відмову від прийняття спадщини до мене, приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Смоковенко Т.О. не надходило. 11.09.2025 року ОСОБА_4 мною були видані Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на гараж та на транспортний засіб /а.с. 48/.
Надаючи оцінку вказаним заявником обставинам та наданим на їх підтвердження доказам, суд виходить з таких тверджень.
Згідно з частиною другою статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Юрисдикцію, повноваження адміністративних судів та порядок здійснення судочинства в адміністративних справах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), відповідно до частин другої та третьої статті 14 якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист.
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).
Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки сторони або третьої особи.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі по тексту - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Частинами другою та третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Зміст статті 61 Закону № 2262-ХІІ узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України.
Так, згідно зі статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ) членів сім'ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім'ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов'язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.
Вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони у виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.
В свою чергу, відмова пенсійного органу у виплаті таких сум може бути підставою для звернення до суду із позовом за захистом своїх прав.
Враховуючи викладене вище, спірні правовідносини не допускають правонаступництва, у зв'язку з чим відсутні підстави для заміни сторони (стягувача) у виконавчому провадженні з виконання судового рішення у цій справі.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі №420/8604/21, від 15 лютого 2024 року у справі №420/25417/21, від 15 лютого 2024 року у справі №560/14067/21.
Частиною 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі №420/8604/21, від 15 лютого 2024 року у справі №420/25417/21, від 15 лютого 2024 року у справі №560/14067/21, від 17 липня 2024 року у справі №420/24770/21 та від 20 серпня 2024 року у справі №280/10447/21, а також 22 липня 2025 року у справі № 420/24177/21, є обов'язковими для врахування судом першої інстанції у цій справі.
Таким чином, заява представника ОСОБА_1 - адвоката Будігая Олександра Васильовича про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 440/5621/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії - задоволенню не підлягає.
В свою чергу, відмова пенсійного органу у виплаті ОСОБА_1 таких сум може бути підставою для звернення останньої до суду із позовом за захистом своїх прав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 01.05.2023 у справі № 520/926/21 та від 21.11.2023 у справі № 420/25799/21.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для заміни сторони (стягувача) у виконавчому провадженні з виконання судового рішення у цій справі.
Керуючись статтями 229, 248, 256, 294, 295, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Будігая Олександра Васильовича про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 440/5621/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.
Суддя І.Г.Ясиновський