11 листопада 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/9369/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача, адвоката Логашкіна Сергія Сергійовича, про закриття провадження у справі №440/9369/25 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
07.07.2025 адвокат Логашкін Сергій Сергійович, здійснюючи на підставі довіреності від 07.11.2023 представництво інтересів Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод", звернувся з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №310/3500070123 від 19.16.2025 форми "В4", яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 049 692,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №311/3500070123 від 19.07.2025 форми "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг) у сумі 1 693 307,00 грн та нараховано штрафні санкції у сумі 423 326,75 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №312/3500070123 від 19.07.2025 форми "ПН" у частині нарахування штрафних санкцій у сумі 125 374,39 грн.
Мотивуючи заявлений позов, представник стверджував, що посилання відповідача на ст. 185 ПК України стосовно визначення гарантійного ремонту, як операції з безоплатної передачі товарів/робіт послуг та посилання на пп. 188.1 ст. 188 ПК України з приводу того, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів є хибними, оскільки операції з гарантійного ремонту не можуть бути окремою безоплатною поставкою товарів (запасних частин), а фактично здійснюються на виконання зобов'язань продавця згідно з договорами купівлі-продажу, про що зазначається у таких договорах. Звертав увагу на обставини того, що відповідач при проведенні перевірки вийшов за межі періоду, який може бути охоплювати перевірка у контексті ст. 102 ПК України.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі із проведенням підготовчого засідання 31.07.2025.
Ухвалою суду від 25.07.2025 задоволено заяву представника відповідача щодо здійснення судового розгляду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
28.07.2025 до суду від представника відповідача засобами системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (т. 9 а.с. 221-227), в якому представник висловив свої заперечення проти задоволення позову.
У судове засідання 31.07.2025 жоден з учасників справи не з'явився, у зв'язку з чим суд, задовольнивши клопотання представника позивача, відклав розгляд справи на 26.08.2025.
Ухвалою суду від 05.08.2025 задоволено заяву представника відповідача щодо здійснення судового розгляду 26.08.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
У судовому засіданні 26.08.2025 суд продовжив підготовче провадження на 30 днів, після чого задовольнив клопотання представника позивача та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 30.09.2025.
29.09.2025 до суду від представника позивача засобами системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив (т. 10 а.с. 1 - 2).
У судовому засіданні 30.09.2025 суд, задовольнивши клопотання представника відповідача, оголосив перерву у підготовчому засіданні до 14.10.2025.
29.09.2025 до суду від представника відповідача засобами системи "Електронний суд" надійшло заперечення на відповідь на відзив (т. 11).
14.10.2025 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 11.11.2025.
Однак 10.11.2025 до суду від представника позивача, адвоката Логашкіна С.С., засобами системи "Електронний суд" надійшла заява, в якій представник просить суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України закрити провадження у справі та здійснити повернення позивачу сплаченого ним судового збору у відповідності до норм чинного законодавства. Розгляд даної заяви просив здійснити без участі представника позивача.
11.11.2025 до суду від представника відповідача Озацької О.В. засобами системи "Електронний суд" надійшла заява, в якій представниця повідомила позицію відповідача щодо заяви про закриття провадження у справі, який не заперечував проти її задоволення.
У судове засідання 11.11.2025 жоден з учасників справи не з'явився.
У зв'язку з цим суд здійснює розгляд заяви у письмовому провадженні.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Таким чином заява представника позивача від 10.11.2025 по суті є заявою про відмову від позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
З огляду на характер права позивача, яке у контексті відмови від позову є абсолютним, суд приймає відмову Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" від позову у справі №440/9369/25.
При цьому суд роз'яснює позивачу, що згідно з частиною другою статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Вирішуючи питання повернення позивачу судового збору, сплаченого за звернення з цим позовом, суд враховує наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Суд встановив, що при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 30 280,00 грн, факт чого підтверджується платіжною інструкцією №49/9052 від 04.07.2025 (т. 1 а.с. 55), а також випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 07.07.2025.
Провадження у цій справі відкрито судом 14.07.2025, а розгляд по суті мав розпочатися 11.11.2025.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 Кодексу адміністративного судочинства України, з оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.
Тож своє право на відмову від позову позивач реалізував до початку розгляду справи по суті.
За таких обставин питання повернення судового збору має вирішуватися за правилом ч. 1 ст. 142 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При цьому суд зважає на приписи ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Тож зважаючи на з'ясовані обставини відмови позивачем від позову до початку розгляду справи по суті, суд задовольняє клопотання позивача про повернення йому сплаченого судового збору за звернення до суду з позовом шляхом повернення позивачу за рахунок Державного бюджету України 50% судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, у сумі 15 140,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 142, 238, 239, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву представника позивача, адвоката Логашкіна Сергія Сергійовича, про закриття провадження у справі №440/9369/25 - задовольнити.
2. Прийняти відмову Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" від позову в адміністративній справі №440/9369/25.
3. Провадження у справі №440/9369/25 за позовом Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - закрити.
4. Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
5. Повернути Публічному акціонерному товариству "Крюківський вагонобудівний завод" за рахунок коштів Державного бюджету України частину судового збору у розмірі 15 140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) грн 00 коп.
Позивач: Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" (код ЄДРПОУ 05763814; вул. Приходька, 139, м. Кременчук, Полтавська область, 39621).
Відповідач: Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44131658; вул. Благовіщенська, 30, м. Харків, 61052).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Є.Б. Супрун