10 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/641/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Костенко Г.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 по справі №440/641/23 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 08.09.2017 із застосуванням базового місяця січень 2016 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 08.09.2017 із застосуванням базового місяця січень 2008 року із врахуванням раніше виплаченої суми. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації.
Вказане рішення набрало законної сили 21.04.2023.
01.05.2023 видано виконавчі листи у справі №440/641/23 про: зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 08.09.2017 із застосуванням базового місяця січень 2008 року із врахуванням раніше виплаченої суми; зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації.
03.09.2025 до суду надійшла заява представник позивача ( ОСОБА_2 ) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №440/641/23, в саме: зобовязати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України протягом одного місяця з дня отримання копії ухвали подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 №440/641/23 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації (23.07.2025).
У період з 25.08.2025 по 01.10.2025 суддя Костенко Г.В. перебувала у відпустці.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву передано судді Костенко Г.В. 02.10.2025.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 заяву призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
На виконання вказаної ухвали суду 16.10.2025 року представником військової частини НОМЕР_1 подано клопотання про доручення доказів. Представник відповідача зазначив, що у частині виконання судового рішення у справі № 440/641/23 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, військова частина первинно здійснила виплату коштів Позивачу, що підтверджується Платіжною інструкцією № 403 від 29 січня 2024 року на суму 654,77 гривень. Призначення платежу чітко вказує на сплату суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 згідно з рішенням суду № 440/641/23.
Згодом, оскільки позивач оскаржив нараховану суму індексації, що стало предметом окремої судової справи № 440/6014/24, військова частина виконала рішення суду у цій подальшій справі у повному обсязі, чим повністю закрила зобов'язання з індексації.
Це виконання підтверджується трьома платіжними інструкціями від 22 липня 2025 року: платіжна інструкція № 5932 на суму 53 470,64 гривень була перерахована безпосередньо ОСОБА_1 як стягнення індексації грошового забезпечення по справі № 440/6014/24; платіжна інструкція № 5933 на суму 2 814,24 гривень забезпечила сплату військового збору; платіжна інструкція № 5934 на суму 10 131,28 гривень - сплату податку на доходи фізичних осіб з індексації. Сукупність цих документів свідчить про повне закриття всіх фінансових зобов'язань військової частини щодо індексації.
У частині виплати компенсації втрати частини доходів громадян у справі №440/641/23, виконання цього зобов'язання залежить від виділення цільового бюджетного фінансування по Коду економічної класифікації видатків 2800 «Інші поточні видатки» від Головного управління Національної гвардії України (ГУ НГУ).
Військова частина, діючи відповідно до бюджетних процедур, подала обґрунтовану потребу у коштах на виконання цієї частини судового рішення, що підтверджується Вихідним листом № 25/52/13-5110-2025 від 13 жовтня 2025 року, адресованим Начальнику фінансово-економічного управління ГУ НГУ. Цей документ засвідчує, що військова частина вжила всіх залежних від неї заходів для забезпечення фінансування, і наразі виконання цієї частини рішення знаходиться на стадії очікування бюджетного асигнування.
Розглянувши подану заяву та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.
Суд, вирішуючи питання про наявність підстав для встановлення судового контролю, дійшов наступних висновків.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
У пункті 40 рішення Європейського Суду з прав людини по справі Горнсбі проти Греції суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до положень статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено процесуальний механізм реалізації конституційного принципу обов'язковості судового рішення у формі встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом подання відповідачем-суб'єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення.
Судом встановлено, що відповідачем не виконано рішення суду в частині нарахування та виплатит ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації.
Відповідно до положень частин 2, 3 статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/641/23 та зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 по справі №440/641/23. При цьому суд вважає достатнім строк для підготовки звіту - три місяці з дати отримання відповідної ухвали.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України подати протягом трьох місяців з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 по справі №440/641/23 в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації.
Копію ухвали надіслати заявнику та Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Головуючий суддя Г.В. Костенко