Справа № 420/5279/25
11 листопада 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
Розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №420/5279/25, -
19 лютого 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БІТ ВАНТАЖ» (сформована в системі «Електронний суд» 18.02.2025 року) до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, у якій представник позивача просить суд:
визнати протиправними та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України від 26.12.2024р. № 12273418/44956567, рішення ДПС України за результатами розгляду скарги №2836/44956567/2 від 14.01.2025;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №10 від 22.10.2024р., складену ТОВ «БІТ ВАНТАЖ» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання;
судові витрати стягнути з відповідачів на користь позивача
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 24.02.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (ст. 262 КАС України).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІТ ВАНТАЖ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України від 26.12.2024 року №12273418/44956567.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №10 від 22.10.2024 року, складену ТОВ «БІТ ВАНТАЖ», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання до ЄРПН.
У задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення ДПС України за результатами розгляду скарги №2836/44956567/2 від 14.01.2025 року - відмовлено.
Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІТ ВАНТАЖ» суму сплаченого судового збору у розмірі 1211(одна тисяча двісті одинадцять)грн. 20 коп.
Стягнуто з Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІТ ВАНТАЖ» суму сплаченого судового збору у розмірі 1211(одна тисяча двісті одинадцять)грн. 20коп.
Рішення ухвалено в порядку письмового провадження. Рішення доставлено до «Електронного кабінету» позивача 01.11.2025 року.
04.11.2025 року надійшла заява представника позивача (сформована в системі «Електронний суд 03.11.2025 року»), у якій представник просить суд:
долучити до матеріалів справи №420/5279/25 докази понесення витрат на правничу допомогу у сумі 4000,00 грн.
ухвалити додаткове рішення у справі №420/5279/25, а саме: стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біт Вантаж» судові витрати у сумі 4000,00 гр.
В додатки до заяви надано копію Акту надання послуг №30 від 03.11.2025 року, копію рахунку на оплату №30 від 03.11.2025 року, копію платіжної інструкції №5014 від 03.11.2025 року.
Копія заяви доставлена до «Електронного кабінету» відповідачів 03.11.2025 року, пояснень щодо заяви відповідачами не подано.
Суд зазначає, що ТОВ «БІТ ВАНТАЖ» не пропущений строк подання доказів витрат на правничу допомогу (ч.7 ст.139 КАС України), оскільки цей строк спливав 05.11.2025 року, заява подана 03.11.2025 року.
Розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи, заяву представника позивача, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2024 року Адвокатське бюро «ТЕТЯНИ ВЕНГАРЕНКО») (Адвокатське бюро) та Товариство з обмеженою відповідальністю «БІТ ВАНТАЖ» (Клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги, за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати юридичну (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, за домовленістю Сторін. 2 Адвокатське бюро на підставі звернення Клієнта приймає на себе зобов'язання з надання наступної юридичної (правничої) допомоги: представляє у встановленому порядку інтереси КЛІЄНТА в усіх судах України, державних органах, органах місцевого самоврядування, правоохоронних, контролюючих та інших органах державної влади, а також підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності у межах предмета Договору. Ціна юридичних послуг відрядна і залежить від об'єму виконаної роботи/наданих послуг та визначається в актах приймання-передачі наданих послуг. Остаточний розрахунок суми, що належить до оплати згідно цього Договору, здійснюється на підставі Акту наданих послуг (а.с.29-30).
03.11.2025 року сторонами був складений та підписаний Акт надання послуг №30 до договору від 01.01.2024, за яким АБ «ТЕТЯНИ ВЕНГАРЕНКО» були надані ТОВу «БІТ ВАНТАЖ»» наступні роботи (надані такі послуги): підготовка та подання позовної заяви, підготовка та подання відповіді на відзив у справі №420/5279/25 на загальну суму 4000грн.
03.11.2025 року позивач сплатив АБ «ТЕТЯНИ ВЕНГАРЕНКО» 4000грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №5014 від 03.11.2025 року.
Ухвалюючи додаткове рішення, суд виходить з наступного.
Згідно ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно висновку Верховного Суду, висвітленого у Постанові від 15.05.2018 року у справі №821/1594/17, «розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги».
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі :витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії'' (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява№ 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення з цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обгрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). ...
Згідно п.1 ч. 5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має з'ясувати, чи, є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, тощо (ч.9 ст.139 КАС України).
Відповідно до ч.ч.7,9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Вимоги ч.7 ст.139 КАС України позивачем дотримані.
Згідно ч.5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачі не висловили заперечень щодо стягнення з них витрат на правничу допомогу, не заявили про не співмірність таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача - адвокатом Венгаренко Т.А. було складено та подано позовну заяву, відповідь на відзив на позовну заяву а також проведено певні підготовчі дії зі збору доказів.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд виходить із того, що для цілей розподілу витрат на правничу допомогу слід визначити суму 4000грн., виходячи з положень ч.9 ст.139 КАС України сума витрат 4000грн. є пропорційною та обґрунтованою до предмету спору, значення справи для сторін, такі витрати пов'язані із даною справою, не є завищеними та неспівмірними.
Витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000грн. суд покладає на відповідачів згідно ч.1 ст.139 КАС України в рівних частках (по 2000грн. з кожного), оскільки спір в суді виник внаслідок неправильних дій обох відповідачів.
Керуючись ст.ст.134, 139, 143, 252, 255, 294-297 КАС України, суд, -
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІТ ВАНТАЖ» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000(дві тисячі)грн. 00коп.
Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІТ ВАНТАЖ» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000(дві тисячі)грн. 00коп.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в апеляційному порядку згідно ст.ст.295, 297 КАС України до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІТ ВАНТАЖ» (код ЄДРПОУ: 44956567; адреса: вул. Успенська, буд. 39/1, оф. 21, м. Одеса, 65011).
Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166; адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044).
Відповідач: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393; адреса: Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053).
Суддя М.М. Аракелян