Справа № 640/20967/21
10 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у м.Києві (вул..Шолуденка,33/19, м.Київ, 04116) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0021700-2408-2653 від 09.03.2021 року,-
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у м.Києві (вул..Шолуденка,33/19, м.Київ, 04116) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0021700-2408-2653 від 09.03.2021 року.
05.08.2021 року Окружним адміністративним судом міста Києва була винесена ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Відповідно до абзацу 1 та 4 пункту 2 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
У відповідності до «Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399, 28.03.2025 року адміністративна справа №640/20967/21 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративна справа №640/20967/21 передана на розгляд головуючому судді Єфіменко К.С.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року справу №640/20967/21 було прийнято до провадження; визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що належний йому транспортний засіб в 2021 році не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 267 Податкового кодексу України, оскільки інформація щодо нього відсутня в Переліку транспортних засобів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2021 році, розміщеному на офіційному веб-сайті Мінекономіки та його середньо ринкова вартість становить менше 375 розмірів мінімальної заробітної плати.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що аналогічний транспортний засіб міститься у Переліку транспортних засобів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2021 році.
Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, доводи, викладені в якій відповідають змісту позовної заяви.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Судом встановлено, щоМіж Приватним акціонерним товариством «Українська автомобільна корпорація», як продавцем, з однієї сторони та ОСОБА_1 , як покупцем, з іншої сторони укладено договір №218188-139 від 24.05.2017, у відповідності до якого продавець, керуючись рішенням покупця, який вибрав потрібний йому автомобіль модель MaseratiLevanteGranLusso, 3.0V6 350HPAWD, рік випуску 2017, кузов НОМЕР_1 , замовлення №137, колір білий, із представлених в салоні зразків, зобов'язується передати у власність покупцеві автомобіль, а покупець зобов'язується прийняти переданий автомобіль і оплатити його за ціною в розмірі та порядку, визначеному цим договором (далі - Договір).(а.с. 7-13)
У відповідності до пункту 2.4 Договору повна ціна автомобіля становить 2 276 548,00 грн. До складу повної ціни включено податок на додану вартість (20 відсотків), що становить 454 546 грн.
09.03.2021 Головним управлінням ДПС у м. Києві згідно із підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення №0021700-2408-2653, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 25 000 грн. (а.с. 23).
Вирішуючи спір по суті суд керується наступним.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон №71-VIII) запроваджено новий місцевий податок, а саме податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю.
Статтею 4 ПК України визначено основні засади податкового законодавства України.
Одним із принципів податкового законодавства України є принцип стабільності, відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно із підпунктом 261.1.2 пункту 261.1 статті 261 ПК України податок на майно складається з, серед іншого, транспортного податку.
Підпунктом 267.1.1 пункту 267 ПК України регламентовано, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального";
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пп. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПК України).
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (п. 267.4 ст. 267 ПК України).
Згідно із підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Відповідно до підпунктів 267.6.1, 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об'єкт оподаткування.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (пп. 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПК України).
Аналізуючи вказані обставини суд приходить до наступних висновків.
По-перше, транспортний податок є податком на майно, платником якого є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
По-друге, середньоринкова вартість автомобіля визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального".
По-третє, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об'єкт оподаткування. Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
У той же час, механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком встановлено Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 (далі - Методика).
Згідно із пунктом 2 Методики середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою:
Сср = Цн х (Г / 100),
де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального;
Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403.
Відповідно до пунктів 3, 4 Методики джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів).
Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономіки.
Об'єм циліндрів двигуна автомобіля зазначається в куб. сантиметрах або в літрах з урахуванням інформації щодо об'єму циліндрів двигуна автомобіля, зазначеної в прайс-листах виробників (дилерів), зокрема іноземних, спеціалізованих періодичних виданнях, комп'ютерних програмах для продажу автомобілів, Інтернеті або інших джерелах.
За правилами пунктів 5, 6 Методики ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об'єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.
Аналогічними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: тип кузова (седан, універсал тощо); призначення (дорожні, позадорожні); тип двигуна (бензиновий, дизельний тощо); робочий об'єм двигуна; привод тягових коліс (передньоприводні, задньоприводні, повноприводні); тип коробки переключення передач; габаритні розміри; комплектація.
Відповідно до пункту 7 Методики за наявності кількох аналогів аналогічним автомобілем є автомобіль одного виробника (країни-виробника).
Пунктом 13 Методики Мінекономіки відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономіки інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономіки за зверненням ДПС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.
Мінекономіки забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального (п. 14 Методики).
Аналізуючи наведені положення суд звертає увагу на те, що повноваження щодо визначення середньоринкової вартості автомобіля покладено на Мінекономіки.
При цьому, у разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономіки інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономіки за зверненням ДПС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.
Тобто, Методикою визначено, що у разі відсутності інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком ДПС та/або власник транспортного засобу звертається до Мінекономіки з метою визначення середньоринкової вартості такого транспортного засобу, яке, в подальшому визначає таку вартість та розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті шляхом доповнення переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у відповідному податковому періоді, у разі наявність складових, передбачених підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України.
Як свідчать матеріали справи, на запит позивача Мінекономіки листом від 28.07.2021 №3821-07/38993-09 повідомило останнього про те, що автомобіль MaseratiLevante з об'ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, внутрішнього згорання, бензин, 2021 року випуску не включено до Переліку. (а.с. 53-54)
Таким чином, з урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що твердження відповідача про включення транспортного засобу, який належить позивачу на праві приватної власності до відповідного Переліку спростовується безпосередньо листом Мінекономіки від 28.07.2021 №3821-07/38993-09.
Окрім цього, посилання контролюючого органу на те, що аналогічні транспортні засоби включені до Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2021 році не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки податковим органом не надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження того, що такі автомобілі є аналогічними.
Більше того, суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази звернення ГУ ДПС у м. Києві до Мінекономіки в порядку абзацу 2 пункту 13 Методики з метою визначення середньоринкової вартості транспортного засобу, який належить позивачу та доповненням відповідного Переліку. У той же час, контролюючому органу в силу вимог закону не надано повноважень щодо самостійного віднесення транспортного засобу до Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком, у разі відсутності такого транспортного засобу у Переліку, зважаючи виключно на наявність інформації щодо ціни транспортного засобу.
Отже, за наявних в матеріалах справи документів, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами обставин того, що транспортний засіб, якій належить позивачу є об'єктом оподаткування у відповідності до вимог підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України, з урахуванням вимог Методики.
Інші доводи сторін, у тому числі щодо ціни транспортного засобу суд відхиляє, оскільки за встановлених обставини, останні не мають визначального значення при вирішенні спору по суті.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Підсумовуючи вищевикладене суд приходить до висновку про невідповідність оскаржуваного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, з огляду на що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Положеннями частини 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ,РНКОПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011) про визнання протиправним та скасування рішення- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0021700-2408-2653 від 09.03.2021, винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНКОПП НОМЕР_2 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 951 (дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко