Справа № 420/37626/25
11 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у якій позивач просить суд:
визнати бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 щодо невиплати солдату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повного грошового забезпечення за період з 05.01.2025 р. по 18.03.2025 р. неправомірним;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести виплату повного грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 05.01.2025 р. по 18.03.2025 р.
Згідно з ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, судом встановлено, що позовна заява не відповідає, зокрема, вимогам, встановленим ст.ст. 122, 123, 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У даній справі позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо виплати йому грошового забезпечення за період з 05.01.2025 р. по 18.03.2025 р. у повному обсязі.
Заявлені позовні вимоги необхідно оцінювати, як вимоги про стягнення заборгованості з виплати грошового забезпечення, яке охоплюється поняттями «заробітна плата» і «оплата праці» у тому сенсі, яким їх наповнив Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 №8-рп/2013, а тому спір про грошове забезпечення набуває ознак трудового спору і, враховуючи те, що КАС України не містить норм, які передбачали б строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення недоотриманої /заборгованої заробітної плати/ грошового забезпечення, то застосуванню до спірних правовідносин підлягає стаття 233 КЗпП України, яка містить спеціальні для окреслених правовідносин норми, які встановлюють строк.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).».
Стверджуючи, що грошове забезпечення було виплачено позивачу не у повному обсязі, останній посилається на те, що отримував заробітну плату з військової частини НОМЕР_1 27.03.2025 року розміром 3261,88 та відповідно до грошового атестату № 398 з 01 по 18.03.2025р. всього нараховано - 7674,05 грн.
У матеріалах позовної заяви наявна копія грошового атестату від 18.03.2025 року, який отриманий позивачем, чим підтверджено суми отримані позивачем.
З позовної заяви слідує, що позивач та його представник неодноразово звертались до відповідача з рапортом щодо виплати йому належного грошового забезпечення у повному обсязі, а саме: з рапортами від 01.04.2025 року та від 27.05.2025 року; з адвокатськими запитами від 21.04.2025 року та 14.05.2025 року.
Вищенаведене свідчить про те, що позивач повинен був дізнатись про порушене право в частині виплати грошового забезпечення не у повному обсязі у день отримання таких виплат, та дізнався про таке, щонайменше, 18.03.2025 року, ознайомившись з грошовим атестатом. При цьому, з позовною заявою позивач звернувся 06.11.2025 року (дата формування документа в системі «Електронний Суд»), що свідчить про пропуск заявником тримісячного строку звернення до суду з даним позовом.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заява про поновлення строку звернення до суду позивачем не подано.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно ч.ч. 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву та повідомляє, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази цьому.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що, відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись ст.ст. 122, 160, 161, 169, 248, 256, 293 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Радчук