Справа № 420/13714/25
11 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Одеської митниці, в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ““Про коригування митної вартості товарів» № UА500050/2024/000086/2 від 12.11.2024 р. ;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці “Про коригування митної вартості товарів» № UА500050/2024/000090/2 від 14.11.2024 р.;
- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500050/2024/000455 від 12.11.2024 р.;
- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500050/2024/000462 від 14.11.2024 р.
Одеською митницею заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, яке обґрунтовано тим, що розмір скорегованої митної вартості становить 719498,64 грн, а обставини по справі потребують надання ґрунтовних усних пояснень, бажають брати участь у досліджені доказів, виступити зі вступним словом, ставити питання та надавати відповіді, міркування.
Суд відхиляє заявлене клопотання, оскільки предметом спору у цій справі є митне оформлення товару яке здійснювалось на підставі електронних митних декларацій, письмових документів наданих позивачем до митного органу. В подальшому, контактування позивача з митними органом щодо розмитнення товару, в тому числі прийняття картки відмови, корегування митної вартості відбувалась через електронний кабінет.
У цій справі, сторони у своїх заявах по суті, а саме - у позовній заяві, відзиві, відповіді на відзив та запереченнях, обґрунтовують свої правові позиції посилаючись на первинні документи які є ідентичними та наявні у обох сторін і які надані суду. Інших письмових доказів вже не може бути надано в силу їх відсутності. Таким чином, кожна зі сторін детально виклала свою правову позицію по суті спору, а також по кожному письмовому доказу, що виключає потребу їх дослідження безпосередньо в судовому засіданні.
Суд зазначає, що викладення своєї позиції митним органом письмово у відзиві, запереченнях, не обмежує можливості викласти її ґрунтовно, а тому проголошення такої ж позиції в судовому засіданні усно зі вступним словом та шляхом зачитування відзиву, не є на думку суду переконливим аргументом для слухання справи в судовому засіданні.
Крім того, митним органом подано не тільки відзив на позовну заяву, а і заперечення на відповідь на відзив, що є ще однією із процесуальних можливостей належного обґрунтування стороною своєї позиції. Розгляд справи у письмовому провадженні є однією із форм здійснення судочинства і не позбавляє сторони заявляти клопотання по справі у письмовому вигляді, не зменшує обсяг дослідження доказів та не впливає на їх оцінку судом.
Жодних клопотань у цій справі окрім даного, сторонами не заявлено, справа є незначної складності, а тому її розгляд у письмовому провадженні не впливає на доступ до правосуддя та не обмежує права сторін.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 04.03.2024 року між ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ», як покупцем, та GREENLINE CHEMICALS Ltd, як продавцем, укладено контракт № 04032024, щодо поставки продуктів неорганічної хімії. Для здійснення митного оформлення товару були подані митні декларації №24UA500050012138U0 від 08.11.2024 р, та № 24UA500050012332U0 від 13.11.2024 р, надані документи на підтвердження заявленої митної вартості товару за першим методом - за ціною договору. Відповідачем за результатами опрацювання поданих МД та документів винесена картка відмови та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Не погоджуючись з рішенням митного органу, позивач подав нові МД за якими товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання. Такі рішення є протиправними, оскільки надали всі необхідні документи для митного оформлення за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту). Просять задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №24UA500050012138U0 від 08.11.2024 та №24UA500050012332U0 від 13.11.2024 було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та встановлено, що в них містяться розбіжності, вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у Рішеннях про коригування митної вартості товарів. На вимогу митниці про надання додаткових документів позивач повідомив, що додаткові документи, окрім вже наданих, по митній вартості надаватись не будуть. Оскільки в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, були прийняті обґрунтовані рішення про коригування митної вартості та картки відмови. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач подав відповідь на відзив в якій зазначив, що вказані аргументи відповідача не відповідають дійсності та положенням митного законодавства, не спростовують протиправність винесення рішень про коригування митної вартості товарів, а заявлену позицію Відповідача такою, що сформована без належного аналізу діючих нормативно-правових актів, без належної уваги наведеним у позовній заяві доказам та аргументам Позивача.
Відповідач подав заперечення в яких послались на ті ж самі обґрунтування, що викладені у відзиві на позовну заяву.
Судом встановлені такі обставини по справі.
04.03.2024 року між ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ», як покупцем, та GREENLINE CHEMICALS Ltd, як продавцем, укладено контракт № 04032024, за умовами якого продавець зобов'язується продати, а покупець оплатити і прийняти у власність товар (продукти неорганічної хімії).
08.11.2024 р. до Одеської митниці на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №04032024 від 04.03.2024 року Позивачем, із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору, було подано до митного оформлення митну декларацію №24UA500050012138U0 від 08.11.2024 р., разом з якою були надані наступні документи:
- Пакувальний лист (Packing list) №WD02024000002766 від 22.10.2024 р.;
- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №WD02024000002766 від 22.10.2024 р.;
- Коносамент (Bill of lading) №7 від 01.11.2024 р.;
- Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №B 1727250 від 22.10.2024 р.;
-Банківський платіжний документ, що стосується товару плат.дор. MUR:00789020241104 від 04.11.2024 р.;
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №04032024 від 04.03.2024 р.;
- Договір про надання послуг митного брокера №009/ТБО від 15.04.2022 р.;
- Інші некласифіковані документи генеральний акт 1 від 08.11.2024 р.;
- Інші некласифіковані документи лист декларанта №01/08-11-2024 від 08.11.2024 р.;
- Інші некласифіковані документи серт. аналізу №85075 від 04.11.2024 р.;
- Копія митної декларації країни відправлення №24160400EX00100325 від 22.10.2024 р.;
На повідомлення митного органу про необхідність надати додаткові документи Позивачем було надано відповідь № 1/11 від « 11» листопада 2024 р. з поясненнями щодо кожного пункту зауважень.
Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з МД №24UA500050012138U0 від 08.11.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішень про коригування митної вартості товарів № UА500050/2024/000086/2 від 12.11.2024, а саме:
1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 ціна товару включає в себе: вартість товару, вартість пакування товару, маркування, оформлення товаросупровідних документів, навантаження на транспортній засіб, вартість митних процедур в країні продавця, вартість доставки та страхування, що повинні бути зазначені в інвойсі, на кожну окрему партію товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах ( інвойсі, ) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості 216 мішків великих (43) до ціни товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) у митній декларації країни відправлення від 25.09.2024 № № 24160400EX00090423 в графі одержувач заявлена інша особа, та інші умови поставки;
3) відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Згідно п.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
4) окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу та його оплата;
5) в коносаменті (код документу 0705) від 01.11.2024 № 7 в графі вантажоотримувач вказано «TO ORDER», але до митного оформлення не було додано ні ордерного листа та/або індосація вантажовідправника та вантажоодержувача;
6) в сертифікаті походження зазначено коносамент «TO ORDER» №7, який було створено пізніше (01.11.2024) ніж сертифікат 22.10.2024, що викликає сумніви щодо достовірності;
7) сертифікат про походження товару від 22.10.2024 № B 1727250 містить посилання на документ 24-283475/10028566, який митному органу не надавався;
8) у наданому до оформлення іменому інвойсі WD02024000002766 є посилання на ордерний коносамент №7, який був створено пізніше (01.11.2024) ніж інвойс від 22.10.2024, що викликає сумніви щодо достовірності;
9) копія митної декларації країни відправлення від від 22.10.2024 № 24160400EX00100325 не містить посилання на наданий до митного оформлення рахунок-фактуру, але вказана в копії митної декларації країни відправлення E-Fatura від 22.10.2024 № V24243160110886037598591 до оформлення не надавалась.
13.11.2024 р. до Одеської митниці на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №04032024 від 04.03.2024 року Позивачем, із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору, було подано до митного оформлення наступну митну декларацію №24UA500050012332U0 від 13.11.2024 р., за якою були надані наступні документи:
- Пакувальний лист (Packing list) №WD02024000002767 від 22.10.2024 р.;
- Рахунок-фактура (iнвойс Commercial invoice) №WD02024000002767 від 22.10.2024 р.;
- Коносамент (Bill of lading) №9 від 01.11.2024 р.;
- Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №B 1727247 від 22.10.2024р.;
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №04032024 від 04.03.2024 р.;
- Договір про надання послуг митного брокера №009/ТБО від 15.04.2022 р.;
- Інші некласифіковані документи ген.акт № 1 від 08.11.2024 р.;
- Інші некласифіковані документи лист декларанта №13/11-24-01 від 13.11.2024 р.;
- Інші некласифіковані документи серт. аналізу №85079 від 04.11.2024 р.;
-Копія митної декларації країни відправлення №24160400EX00100317 від 22.10.2024р.;
На повідомлення митного органу про необхідність надати додаткові документи Позивачем було надано відповідь № 1/14 від 14 листопада 2024 р. з поясненнями щодо кожного пункту зауважень.
Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з МД № 24UA500050012332U0 від 13.11.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішень про коригування митної вартості товарів № UА500050/2024/000090/2 від 14.11.2024, а саме:
1) згідно п.2.2 контракту № 04032024 вартість пакування товару, включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (інвойсі) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості 90 мішків великих (ZB) та 4500 мішків(BG) до ціни товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) у копії митної декларації країни відправлення від 22.10.2024 № 24160400EX00100317 вказані: інші умови поставки; інший одержувач, вартість вантажу зазначена у експортній декларації країни відправлення відрізняється від вартості зазначеній у інвойсі, що наданий до митного оформлення, чому така різниця у вартості вантажу - документів не надано;
3) серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і його оплату;
4) відсутні документи, які були підставою для визначення торговельної марки;
5) в коносаменті (код документу 0705) від 01.11.2024 № 9 в графі вантажоотримувач вказано «TO ORDER» але не було додано ні ордерного листа та/або індосація вантажовідправника та вантажоодержувача;
6) заявлена декларантом митна вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України на ідентичні або подібні (аналогічні) товари, митне оформлення яких вже здійснено одержувачем товару ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» (код ЄДРПОУ 41404234).
У зв'язку із прийняттям рішень про коригування митної вартості Одеською митницею сформовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000455 від 12.11.2024 р., № UA500050/2024/000462 від 14.11.2024 р.
ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» з рішеннями про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд враховує такі приписи діючого законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до п.6 ст. 54 МКУ, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.
До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: (далі йде їх перелік).
Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як встановлено у цій справі, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсу та інших документів постачальника.
Оскільки оскаржувані рішення прийняті митним органом стосовно одного і того ж самого товару, поставку якого позивачем здійснено за одним контрактом та ідентичними документами, хоча за різними митними деклараціями, а також враховуючи що висновки відповідача щодо митної вартості товару по МД № 24UA500050012138U0 від 08.11.2024 та МД №24UA500050012332U0 від 13.11.2024 є ідентичним по більшості пунктів, суд оцінює вказані рішення в сукупності.
1) Однією з підстав для коригування митної вартості, митним органом зазначено, що у наданих до митного оформлення документах ( інвойсі, ) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості 216 мішків великих (43) до ціни товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару (п.1 Рішення №UA500050/2024/000086/2 від 12.11.2024 р., за результатами розгляду митної декларації № 24UA500050012138U0 від 08.11.2024).
У п.2 оскаржуваного рішення також зазначено, що серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і його оплату.
У пункті 3 зазначено, що згідно п.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. (п.3 рішення).
Аналогічні висновки митного органу і щодо МД №24UA500050012332U0 від 13.11.2024 р викладені в рішенні №UA500050/2024/000090/2 від 14.11.2024 р. (п.1, п.3)
Спростовуючи зазначене позивач зазначив, що відповідно до п.2.2 контракту, за яким здійснено придбання декларантом товару, та який наданий у складі документів для митного оформлення партії товару, до ціни товару, що визначена сторонами у супровідних документах входить: вартість товару, вартість упаковки (в тому числі палет), маркування, збереження товару, оформлення всіх необхідних документів, завантаження на борт транспортного засобу, вартість митних процедур в країні продавця, вартість доставки та страхування в залежності від умов доставки, зазначених в кожному додатку. Умови поставки заявлених партій товару - CPT UA Одеса. Таким чином, покупець товару у спірних правовідносинах (Декларант ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ») не несе витрат на зазначені вище складові вартості товару.
Суд погоджується з обґрунтуваннями позивача і зазначає, що відповідно до п. 2.1, 2.2, 2.3, 4.1 зовнішньоекономічного контракту № 04032024 від 04.03.2024 року, ціна товару вказана в інвойсах на кожну окрему партію товарів, які є невід'ємною частиною даного контракту. Ціна товару включає в себе: вартість товару, вартість пакування з метою збереження товару, маркування, оформлення необхідних товаросупровідних документів, навантаження на транспортний засіб, вартість митних процедур в країні продавця, вартість доставки та страхування в залежності від умов поставки, що зазначені в кожному окремому інвойсі на кожну окрему партію. Загальна вартість контракту складає сумарну вартість товару, що зазначено в інвойсах до даного контракту, які являються невід'ємною частиною даного контракту. Товар поставляється на умовах згідно «Інкотермс 2020» та в терміни, як це вказано в кожному окремому інвойсі до даного контракту.
Митному органу був наданий контракт, в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, наданий інвойс, який містить дані щодо найменування, кількості, ціни товару, умов поставки, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, дані пакувального листа не суперечать відповідають даним інвойсу щодо ціни, кількості, умов поставки товару.
Крім того, суд зазначає, що з митних декларацій № 24UA500050012138U0 від 08.11.2024 р. та № 24UA500050012332U0 від 13.11.2024 р. вбачається, що в графі 37 вказано процедуру постачання "ZZ00". Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 «Процедура митної декларації» має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митних декларацій поданих Декларантом зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
Вказану умови контракту відповідають приписам ст. 58 МКУ і свідчать про те, що у разі включення до ціни товару вартості витрат на транспортування оцінюваних товарів, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.
Крім того, суд не погоджується з висновками митного органу викладеними у п. 3 рішення, в якому фактично відповідач зазначає про те, що контракт передбачає включення витрат на завантаження/розвантаження до ціни товару, але при цьому відповідач вимагає надання цих витрат у числовому значенні, оскільки це, на їх думку, перешкоджає перевірити правильність визначення митної вартості.
Суд не вбачає в цьому жодних перешкод, оскільки контракт чітко передбачає зазначені вище умови, а тому числові значення вартості вказаних робіт за умови їх виокремлення чи невиокремлення у ціні товару, жодним чином не впливають на визначення митної вартості товару, оскільки виокремлення такої складової не впливає на ціну товару.
2) Щодо митних декларацій країни відправлення у рішеннях відповідача зазначене наступне:
- у декларації від 25.09.2024 №24160400EX00090423 в графі одержувач заявлена інша особа, та інші умови поставки (п.2, п.9 Рішення № UА500050/2024/000086/2 від 12.11.2024);
- у копії митної декларації країни відправлення від 22.10.2024 № 24160400EX00100317 вказані: інші умови поставки; інший одержувач, вартість вантажу зазначена у експортній декларації країни відправлення відрізняється від вартості зазначеній у інвойсі, що наданий до митного оформлення, чому така різниця у вартості вантажу - документів не надано (п.2 Рішення № UА500050/2024/000090/2 від 14.11.2024).
Позивач зазначає, що між виробником (експортером товару) та ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» є компанія посередник «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria), що в свою чергу виступає постачальником поданого до митного оформлення товару. Саме в зв'язку з тим, що партія товару продана Виробником товару посереднику, який в свою чергу, перепродав таку в подальшому декларанту, в копії декларації країни експорту наявні відомості про контракт, вартість товару, умови поставки та рахунок-фактуру (інвойс) між Виробником товару WE IC VE DIS TICARET ANONIM SIRKETI SULTANTEPE MAH. PASALIMANI CAD. 41 USKUDAR/34 34/USKUDAR 052 (Виробничі потужності - KAZAN SODA ELEK. URETIM A.S./VN:541051552 KAZAN SODA ELEKTRIK URETIM ANONIM SIRKETI, Турречина) та компанією-посередником «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria). В поданій при митному оформленні декларантом EМД від 24UA500050012138U0 від 08.11.2024 р., у відповідності до вимог Митного кодексу України, вже вказані відомості про наявні господарські контракти (взаємовідносини) між декларантом ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» та Постачальником товару «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria), що відповідає комерційному інвойсу від 22.10.2024 № WD02024000002766, який було надано до митного оформлення.
Щодо відсутності у митній декларації країни відправлення від 22.10.2024 №24160400EX00100325 посилання на наданий декларантом до митного оформлення рахунок-фактури, позивач зазначив, що експортна декларація країни відправлення не є первинним документом підтвердження митної вартості товару, а тому декларант - ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ», не відповідає за її заповнення.
Суд погоджується з посиланнями позивача і зазначає, що експортна декларація це митний документ, який складений, в даному випадку, постачальником товару відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера, і підтверджує експорт товарів та законність вивезення продукції з країни-експортера. Покупець товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації. (Аналогічна правова позиція наведена в Постанові Верховного Суду від 14 січня 2020 року, справа № 813/1350/14).
Таким чином, незазначення в експортній декларації країни відправлення посилання на рахунок-фактури №WD02024000002766 від 22.10.2024 р. не може впливати на визначення числового значення митної вартості товару. Відповідачем у спірному рішенні не наведено обґрунтованих доводів щодо наявності взаємозалежності між фактом відсутності в експортній декларації країни постачальника посилання на рахунок-фактури №WD02024000002766 від 22.10.2024 р. та визначенням числових значень митної вартості товару, який ввезено Позивачем.
3) Щодо зазначення в оскаржуваному рішенні № UA500050/2024/000086/2 від 12.11.2024 р. (п.5) та в рішенні №UA500050/2024/000090/2 від 14.11.2024 р (п.5) про те, що в коносаменті (код документу 0705) від 01.11.2024 № 7 та в № 9, в графі вантажоотримувач вказано «TO ORDER» але не було додано ні ордерного листа та/або індосація вантажовідправника та вантажоодержувача, позивач зазначив, що коносамент від 01.11.2024 № 7, № 9 містить повну інформацію, яка відповідає іншим документам, а саме - у наданому до митного оформлення коносаменті відображені зіставні відомості про вантажовідправника, порти відправлення та прибуття, судно, яким здійснюється морське перевезення, товар, що перевозиться, з визначенням його кількості та пакування, а також печатка капітана судна. Зі змісту пакувального листа, сертифікату аналізу на товар та інвойсу, поданих разом з митною декларацією, вбачається, що товар, його вага та кількість, співпадають із зазначеними у коносаменті від 01.11.2024 № 7, № 9 тобто оцінюваний товар можливо ідентифікувати з відповідною поставкою, а підстави для сумніву у достовірності числових значень складових митної вартості товару відсутні.
Суд не погоджується з висновками митного органу, оскільки відповідно до ст. 134 КТМ України, коносамент є документом, який підтверджує зміст та укладання договору морського перевезення.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Згідно п.2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) № 04032024 від 04.03.2024 року, до ціни товару, що визначена сторонами у супровідних документах входить: вартість товару, вартість пакування з метою збереження товару, маркування, оформлення необхідних товаросупровідних документів, навантаження на транспортний засіб, вартість митних процедур в країні продавця, вартість доставки та страхування в залежності від умов поставки, що зазначені в кожному окремому інвойсі на кожну окрему партію.
Поставка товарів за вказаним контрактом здійснювалась на умовах Інкотермс CPT, згідно з якими вбачається, що продавець зобов'язаний укласти договір перевезення та оплатити всі витрати, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення, у тому числі і фрахт.
Таким чином, у ціну товару включена вартість перевезення, у випадку чого МК України не містить вимоги про надання митному органу окремо документів про вартість перевезення товарів, яка включені у ціну контракту та не впливають на визначення митної вартості.
Тобто, щодо заявленої до декларування партії товарів коносамент не може виступати документом, що підтверджує митну вартість товарів, оскільки згідно з умовами укладеного декларантом зовнішньоекономічного контракту витрати на транспортування включені у вартість товару.
Відповідності до статті 162 Кодексу торговельного мореплавства України вантаж видається в порту призначення: за ордерним коносаментом - відправнику або одержувачу залежно від того, складений коносамент "наказу відправника" або "наказу одержувача", а в разі наявності у коносаменті передаточних написів - особі, зазначеній в останньому з неперервного ряду передаточних написів, або пред'явникові коносамента з останнім бланковим написом.
Встановлено, що коносамент від 01.11.2024 № 7 складений "наказу одержувача" про що свідчить проставлений на ньому напис «Consignee to ORDER», а отже, декларант ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ», як одержувач згідно товаросупровідних документів, має право на отримання відповідного вантажу в порту призначення. Жодними нормативними приписами не передбачено необхідності надання розпорядження (ордерного листа) щодо отримувача вантажу за ордерним коносаментом складеному "наказу одержувача".
Таким чином, висновки митного органу в оскаржуваних Рішенях №UA500050/2024/000086/2 від 12.11.2024 р. №UA500050/2024/000090/2 від 14.11.2024 р про необхідність надання ордерного листа та/або індосації вантажовідправника та вантажоодержувача до ордерного коносамента від 01.11.2024 № 7, № 9 безпідставні, та такі, що не впливають на числові значення складових митної вартості товарів, а тому підлягають скасуванню.
Аналогічні висновки суду і щодо висновків митного органу викладених у п. 5 рішення №UA500050/2024/000089/2 від 14.11.2024 р по МД №24UA500050012332U0 від 13.11.2024 року.
4) Щодо висновків митного органу викладених у п. 6, 7, 8, Рішення №UA500050/2024/000086/2 від 12.11.2024 р., які стосуються сертифікату походження товару та інвойсу, а саме:
6) в сертифікаті походження зазначено коносамент «TO ORDER» №7, який було створено пізніше (01.11.2024) ніж сертифікат 22.10.2024, що викликає сумніви щодо достовірності;
7) сертифікат про походження товару від 22.10.2024 № B1727250 містить посилання на документ 24-283475/10028566, який митному органу не надавався» ;
8) у наданому до оформлення іменому інвойсі WD02024000002766 є посилання на ордерний коносамент №7, який був створено пізніше (01.11.2024) ніж інвойс від 22.10.2024, що викликає сумніви щодо достовірності, висновки суду є наступними.
Позивач зазначив, що сертифікат про походження від 22.10.2024 № B 1727250 містить зіставні відомості щодо заявленої до митного оформлення партії товарів, які зазначені у інших товаросупровідних документах. А саме, у графі 6 наданого сертифікату про походження від 22.10.2024 № B1727250 наявні відомості про назву судна, яким здійснюється поставка оцінюваного товару - MV FRIENDS RS1, а також номер документу, підтверджуючого укладення відповідного договору морського перевезення - коносамент № 7 (наданий до митного оформлення). номер коносаменту щодо відправлення вантажу стає відомим після укладення договору з перевізником, оскільки здійснюється бронювання місця на судні, що на момент подачі декларації вже стає відомо відправнику - продавцю. Отже, на момент оформлення сертифікату походження від 22.10.2024 № B 1727250 продавцем такому було достеменно відомо номер коносаменту, згідно якого здійснюватиметься відправлення відповідного товару. Однак дата такому коносаменту присвоюється лише при навантаженні товару до перевезення, у зв'язку з чим у сертифікаті походження від 22.10.2024 № B 1727250 та інвойсі №WD02024000002766 продавцем було зазначено лише номер коносаменту №7 без визначання дати, оскільки така стала відома лише після навантаження товару до відправлення.
Зазначені відомості є достатніми для того, щоб ідентифікувати оцінюваний товар відповідно до поданих декларантом документів для митного оформлення, а тому підстави для сумніву у достовірності числових значень складових митної вартості товару у даному випадку відсутні.
Суд зазначає, що як вже було наведено вище, коносамент № 7 від 01.11.2024 р. містить повну інформацію, яка відповідає іншим документам, складеним щодо поставки на користь ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» товару на підставі зовнішньоекономічного контракту, та не містить розбіжностей. Зі змісту пакувального листа, сертифікату аналізу на товар та інвойсу, поданих разом з митною декларацією у спірних правовідносинах, вбачається, що товар, його вага та кількість, співпадають із зазначеними у коносаменті від 01.11.2024 № 7, тобто оцінюваний товар можливо ідентифікувати з відповідною поставкою.
Сертифікат походження від 22.10.2024 № B 1727250, інвойс № WD02024000002766 та коносамент № 7 від 01.11.2024 р. є документами одного й того ж вантажу, однак оформлюються з різних підстав на різних етапах морського перевезення. Коносамент виступає кінцевим первинним документом при відправленні вантажу морським перевезенням.
Номер коносаменту щодо відправлення вантажу стає відомим після укладення договору з перевізником, оскільки здійснюється бронювання місця на судні, що на момент подачі декларації вже стає відомо відправнику - продавцю. Отже, на момент оформлення сертифікату походження від 22.10.2024 № B 1727250 продавцем такому було достеменно відомо номер коносаменту, згідно якого здійснюватиметься відправлення відповідного товару. Однак дата такому коносаменту присвоюється лише при навантаженні товару до перевезення, у зв'язку з чим у сертифікаті походження від 22.10.2024 № B 1727250 та інвойсі №WD02024000002766 продавцем було зазначено лише номер коносаменту №7 без визначання дати, оскільки така стала відома лише після навантаження товару до відправлення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що виявлені розбіжності мають певні пояснення в силу специфіки поставки та умов контракту і навіть при їх наявності вони не є такими, що вливають на числові значення складових митної вартості товарів.
Щодо зауваження митного органу, що сертифікат про походження товару від 22.10.2024 № B1727250 містить посилання на документ 24-283475/10028566, який митному органу не надавався (п. 7 рішення № UА500050/2024/000086/2 від 12.11.2024), позивач зазначив, що вказані у сертифікаті про походження від 22.10.2024 № B 1727250 відомості не є документом, оскільки номер 24-283475/10028566 є внутрішнім номером проекту продажу партії виробника товару. Зіставні відомості про номер проекту продажів виробника наявні у наданій до оформлення копії митної декларації країни відправлення № 24160400EX00100325 від 22.10.2024, а саме у графі 7 - «Referans numarasi».
Суд відхиляє обґрунтування митного органу викладені у оскаржуваному рішенні, оскільки згідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України сертифікат про походження не є документом, який обов'язково подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає, що всі твердження митного органу, що викладені у пунктах 1-9 Рішення про коригування митної вартості товарів №UА500050/2024/000086/2 від 12.11.2024 по МД № 24UA500050012138U0 від 08.11.2024 р. та пунктах 1-4 Рішення про коригування митної вартості товару №UA500050/2024/000090/2 від 14.11.2024 р по МД №24UA500050012332U0 від 13.11.2024 р. є не обґрунтованими та протиправними.
5) Щодо зазначення митним органом у пункті 4 Рішення про коригування митної вартості товар №UA500050/2024/000090/2 від 14.11.2024 р по МД № 24UA500050012332U0 від 13.11.2024 р., що відсутні документи, які були підставою для визначення торговельної марки, позивач зазначив, що зазначене протирічить наданим товаросупровідним документам та не може вважатись розбіжністю, яка впливає на правильність визначення митної вартості товару. Зокрема, в митній декларації, у товаросупровідних документах (сертифікат аналізу, пакувальний лист (Packing list), комерційному рахунку (Commercial invoice)) так і на самому товарі була зазначена торговельна марка «KAZAN SODA», у зв'язку з чим позивачем у ЕМД при декларуванні була зазначена разом з назвою товару і його торговельна марка.
Суд погоджується з обґрунтуваннями позивача і зазначає, що відповідно до Порядку заповнення митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 N 651, при заповненні графи 31 митної декларації найменування торговельної марки зазначається за наявності у товаросупровідних та комерційних документах (зазначається повністю без будь-яких скорочень; якщо оригінальне написання найменування торговельної марки виконується мовою, в якій використовується латинський алфавіт, то в графі таке найменування зазначається латинськими літерами).
Оскільки в товаросупровідних документах вказана торгівельна марка «KAZAN SODA», то це обґрунтовано та правомірно було зазначене позивачем при заповненні митної декларації. Крім того, митним органом в оскаржуваному рішенні не наведено жодних доводів, яким чином заявлені ним розбіжності могли б вплинути на числові показники складових митної вартості.
6) Щодо зазначення у пункті 6 Рішення № UA500050/2024/000089/2 від 14.11.2024 р. що заявлена декларантом митна вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України на ідентичні або подібні (аналогічні) товари, митне оформлення яких вже здійснено одержувачем товару ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ», суд зазначає, що нижчий рівень митної вартості імпортованих декларантом товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товарів і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення їх митної вартості. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі N 820/9195/15, від 28.08.2018 у справі N 810/3879/17, від 21.12.2018 у справі N 815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі N 810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
В рішенні зазначено також про те, що декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, заявлені відомості не підтверджені документально, що не відповідає дійсності, оскільки декларантом надано вичерпний перелік документів відповідно до вимог Митного Кодексу, жодних розбіжностей які б впливали на визначення митної вартості в поданих документах не міститься.
Суд зазначає, що подання вказаних документів є правом декларанта, а не його обов'язком при цьому Відповідачем не наведено належних аргументів, щодо не можливості визначення складових митної вартості за наявності поданих документів.
Неподання декларантом додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 .08. 2018 року по справі №826/8799/16 Постанова від 19.12.2019 у справі № 810/5295/15 , Постанова від 12.06. 2020 року у справі №826/4434/16 в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 200/6521/20-а та від 18.11.2022 у справі № 818/902/17.
При перелічені зазначених розбіжностей митний орган жодним чином не зазначив як вони впливають на митну вартість товарів, або унеможливлюють її визначення як таку. Крім того, визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Суд зазначає, що з урахуванням вищенаведених обґрунтувань, викладених судом щодо визначення митної вартості на підставі документів наданих позивачем до митного оформлення, твердження відповідача про розбіжності при визначенні митної вартості не є підтвердженими, а відповідно вимога про надання додаткових документів є необґрунтованою.
Цей висновок підтверджується позицією Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 по справі № 815/329/17, де суд зазначив, що витребування митницею додаткових документів можливе тільки у разі наявності обґрунтованих сумнівів митниці щодо розбіжностей, наявності ознаки підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари у наданих до митного оформлення документах. При цьому митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Сам факт ненадання декларантом в установлений строк додаткових документів або ж відмови у їх наданні за відсутності оцінки достатності документів, первісно наданих декларантом, на підтвердження ціни угоди щодо товарів, що імпортуються, не є беззаперечною умовою для висновку про відсутність підстав для застосування першого методу визначення митної вартості.
Як вже було зазначено, відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Приписи вказаної статті митним органом порушені, оскільки саме формальний підхід до наданих документів, їх суб'єктивне оцінювання та опрацювання стали причиною прийняття протиправного рішення.
Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази надані сторонами та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази, не навів правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає про те, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу з чим суд погоджується, оскільки це вимога закону. Але, на думку суду такий обов'язок виникає тільки за умови неможливості визначення ціни товару на підставі поданих позивачем до митного органу документів. Оскільки суд приходить до висновку, що позивач разом з митною декларацією було подано достатньо документів які в повній мірі відображають ціну товару, то такий обов'язок позивач виконав ще до звернення до суду.
Щодо витрат на правничу допомогу позивач зазначив, що вони становлять 14239,32 гривень, які складаються з підготовки позовної заяви з додатками - 7 219,32 грн., представництво інтересів позивача адвокатом в суді першої інстанції (в порядку спрощеного позовного провадження) 7 000,00 грн.
Відповідач заперечує проти заявлених витрат та зазначає, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 14219,32 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співмірності.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу врегульовано ст. 134 КАС України.
Судом встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу та їх обґрунтування позивачем наданий Договір про надання правничої допомоги від 01.11.2023 року №01/11/2023, Додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги від 01.11.2023 року №01/11/2023, додаткову угоду № 2766/2767 від 17.04.2025 року до Договору про надання правничої допомоги №01/11/23 від 01.11.2023 року, ордер на надання правничої допомоги.
Дослідивши позиції сторін стосовно витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню у сумі 7 219,32 грн за підготовку та подання позовної заяви. Оскільки справа розглянута у письмовому провадженні і адвокатом представництво позивача в суді не здійснювалось то витрати визначені договором у сумі 7000,00грн стягненню не підлягають.
Зазначені судом витрати на оплату послуг адвоката у сумі 7 219,32 грн, є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; а тому із відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі.
Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000086/2 від 12.11.2024 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000455 від 12.11.2024 р.
Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000089/2 від 14.11.2024 р та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000462 від 14.11.2024 р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 26, офіс 146, ЄДРПОУ 41404234) судовий збір у сумі 10 828,99 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 7 219,32 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.