Справа № 420/9076/25
11 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у листі від 27.03.2025 року №4908-3733/П-02/8-1500/25 у застосуванні заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022-2024 роки при призначенні позивачу пенсії за віком, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначенні пенсії за віком за 2022, 2023 та 2024 роки з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що 07 січня 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», а до 07.01.2025 року позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 12.03.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування для розрахунку пенсії в середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, листом від 26.03.2025 року відповідач відмовив у застосуванні середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії та зазначив, що при обчисленні пенсії за віком згідно Закону, врахована середня заробітна плата за 2014-2016 роки, що передбачено ч. 2 ст. 40 Закону, яка застосовувалась при призначенні пенсії за вислугу років. Позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. За призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV позивач звернувся вперше. Відтак, пенсія позивачу повинна була бути призначена на підставі положень частини 2 статті 40 Закону № 058-ІV.
З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що позивач з 16.01.2020 року отримував пенсію за вислугу років. За заявою від 07.01.2025 року та долученими документами позивача з 07.01.2025 року переведено на пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як працюючій особі при страховому стажі 39 років 10 місяців (коефіцієнт стажу - 0,39833, стаж враховано по 05.09.2024), середньомісячній заробітній платі 33358,68 грн. (коефіцієнт заробітної плати 4,17272х7994,47 грн.), визначеній за період з 01.07.2000 року по 30.11.2019 року за даними персоніфікованого обліку, та її розмір становив 13371,48 грн., де: розмір пенсії за віком - 13287,76 грн.; доплата за 4 роки понаднормативного стажу - 83,72 грн. Позивач звернувся до Головного управління із заявою від 10.03.2025 року про застосування при призначенні позивачу пенсії за віком, показника середньої заробітної плати по Україні за 2022, 2023, 2024 роки. Листом від 26.03.2025 року №7856-7272/П-02/8-1500/25 надано відповідь про відсутність підстав для розрахунку пенсії за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки. Оскільки позивач з 16.01.2020 року отримував пенсію за вислугу років, то при розрахунку пенсії за віком врахована заробітна плата за 2017-2019 роки - 7994,47 грн., проіндексована відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Первинне призначення пенсії позивачу було здійснено 16.01.2020 року, а переведення 07.01.2025 року. Таким чином, здійснено не первинне призначення пенсії, а перехід з одного виду пенсії на інший. Позивачу було призначено пенсію за вислугу років та підстави для повторного призначення відсутні. У цьому випадку, розрахунок заробітної плати здійснюється з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення пенсії за вислугу років.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З 16.01.2020 року ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
ОСОБА_1 з 07.01.2025 року відповідно до його заяви переведено на пенсію за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 26.03.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило позивачу на його заяву про те, що оскільки ОСОБА_1 з 16.01.2020 року отримував пенсію за вислугу років, то при розрахунку пенсії за віком врахована заробітна плата за 2017-2019 роки - 7994,47 грн., проіндексована відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону.
Позивач не погодився із протиправністю дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022-2024 роки при призначенні пенсії за віком та звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення», звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Згідно із ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника), на інший. Показник середньої заробітної плати при переведення на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
При цьому, після призначення пенсії за вислугу років, позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV позивач звернувся вперше. Відтак, пенсія позивачу повинна була бути призначена на підставі положень частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена Верховним Судом України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), згідно якої у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону №1058-IV. Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач за призначенням пенсії за віком звернувся 07.01.2025 року, тому три роки які передують року звернення за призначенням пенсії будуть 2022 - 2024 роки.
Проте, відповідач при призначенні пенсії за віком застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в України за 2017-2017 роки.
Таким чином, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення» за вислугу років, у подальшому, при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.
Відтак, при призначенні позивачу у 2025 році пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022 - 2024 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно частини 2 статті 40 цього Закону.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі №577/2457/17 (провадження №К/9901/19962/18), що відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України, суд враховує до спірних правовідносин.
Таким чином, враховуючи те, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком за Законом №1058-ІV, при обчисленні його пенсії у відповідності до вимог ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повинен враховуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022 - 2024 роки, у зв'язку із чим дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови позивачу у застосуванні заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022-2024 роки при призначенні пенсії за віком є протиправними.
Враховуючи протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у застосуванні заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022-2024 роки при призначенні пенсії за віком, у суду є всі підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 07.01.2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком за 2022 - 2024 роки з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
Крім того, позивач просить суд допустити негайне виконання рішення суду в межах одного місяця.
При цьому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про, присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Однак, в даному випадку суд задовольнив вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті пенсії та зобов'язав відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, тобто, зобов'язання вчинити певні дії, а не стягував певні суми з відповідача, а тому немає підстав для негайного виконання цього рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у листі від 27.03.2025 року №4908-3733/П-02/8-1500/25 у застосуванні заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022-2024 роки при призначенні позивачу пенсії за віком, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначенні пенсії за віком за 2022, 2023 та 2024 роки з урахуванням вже отриманих сум пенсії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у застосуванні заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022-2024 роки при призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 07.01.2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком за 2022 - 2024 роки з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА