Справа № 420/36503/25
11 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В., розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просить:
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 .
- Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо визначення ОСОБА_1 як особи, якій не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії, протиправним дії щодо визначення як працюючого пенсіонера, протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії в порядку передбаченому ст. 27, 40, 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», протиправною бездіяльність щодо не виплати компенсації втрати частини доходу.
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виключити ОСОБА_1 із складу осіб, яким не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії, перерахувати розмір пенсії в порядку передбаченому ст. 27, 40, 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначити як непрацюючого пенсіонера, з надбавкою як дитині війни, виплатити компенсацію втрати частини доходу з 01 липня 2015 року по дату фактичної виплати боргу на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року по справі № 653/2834/16-а, з 01 лютого 2021 року по жовтень 2025 року (дату виплати боргу без перерахунку), з листопада 2025 року по дату виплати боргу за невиплату пенсії у встановленому Законом розмірі.
Ухвалою від 03.11.2025 року позов залишено без руху та роз'яснено позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом: надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
05.11.2025 року представник позивача подав до суду клопотання про звільнення позивачки від сплати судового збору, в якому зазначив таке.
Згідно довідки з органу державної податкової служби України від 29.10.2025 р. про суми виплачених доходів та утриманих податків у ОСОБА_1 , за період з січня 2024 року по вересень 2025 року сума доходу не має. Отже, 5 відсотків розміру річного доходу позивача становить 0 грн.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 є особою похилого віку, предметом позову у цій справі є захист соціальних прав фізичної особи на належне пенсійне забезпечення, а розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.
Також представник позивача вказав, що Конституційний Суд України в рішенні від 27 лютого 2018 року по справі № 1-6/2018 зазначив: «Беручи до уваги аналіз відповідних конституційних приписів, міжнародної практики і положень законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, а також підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, що містить перелік доходів громадян, які підлягають оподаткуванню, до якого не включено пенсію, Конституційний Суд України дійшов висновку, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист громадян, яке згідно з частиною другою статті 46 Конституції України гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням і не є заробітком громадян або іншим доходом, пов'язаним з будь-яким видом діяльності. Аналіз відповідних конституційних приписів, положень законодавства про пенсійне забезпечення в Україні дає підстави для висновку, що пенсія - це не дохід, а один із видів соціальних виплат у розумінні статті 46 Конституції України».
Розглянувши клопотання представника позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Вирішуючи питання про звільнення позивача від сплати судового збору, суд бере до уваги положення ч.3 ст.8 Закону, згідно яких при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна.
Отже, твердження представника позивача про те, отримана позивачем за 2024 календарний рік пенсія не повинна враховуватися як дохід позивача при вирішенні питання звільнення від сплати судового збору, суперечать приписам ч.3 ст.8 Закону, яка наводить значно ширший перелік обставин, які враховуються при оцінці майнового стану позивача (нерухоме, рухоме, інше цінне майно).
Щодо посилань представника позивача на Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року по справі № 1-6/2018, суд зауважує, що вказана справа стосувалася питання оподаткування пенсій і щомісячного довічного грошового утримання. І висновок Конституційного Суду України про те, що пенсія не є заробітком громадян або іншим доходом, пов'язаним з будь-яким видом діяльності, стосується саме питання неконституційності норми Податкового кодексу України (підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України), якою було передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій.
Отже, наведені висновки жодним чином не стосуються питання визначення майнового стану особи для цілей ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Тому, оцінюючи майновий стан позивача, суд враховує і розмір отриманої позивачем за 2024 рік суми пенсії.
Як вбачається з наданих представником позивача Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору станом на 29.10.2025, за період з січня 2024 по вересень 2025 у ОСОБА_1 інформація щодо джерел/сум виплачених доходів та утриманих податків в Державного реєстру фізичних осіб - платників податків відсутня.
Як вбачається з наданої Довідки про доходи № 5780 0417 5377 6722, з січня 2024 по грудень 2024 позивач отримувала пенсію у розмірі 1043,26 грн кожного місяця.
Річний дохід позивача склав 12519,12 грн (1043,26 грн х 12 місяців).
Тобто 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (2024) склав 625,96 грн. (5% від 12519,12 грн).
Отже, розмір судового збору (968,96 грн) перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (625,96 грн).
Згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З огляду на вищевикладене, враховуючи майновий стан позивачки, звернення її за захистом соціальних прав, суд вважає за можливе зменшити позивачці розмір судового збору до 500 грн, та не вбачає при цьому підстав для повного звільнення позивачки від сплати судового збору, дотримуючись справедливого балансу між правом доступу до суду і виконанням вимог процесуального закону щодо сплати судового збору, який надходить до спеціального фонду Державного бюджету України, з якого використовуються для покриття витрат, пов'язаних із функціонуванням судової системи, та забезпечення судочинства.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 293 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору до 500 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.В. Андрухів