Справа № 420/11692/25
11 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження, визначеного ст. 262 ч.5 КАС України, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ІМПОРТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ІМПОРТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.11.2024 року №05260615320701;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.11.2024 року №52363/15-32-23-02;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.11.2024 року №52366/15-32-23-02.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що податковим органом була проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ІМПОРТ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 29.07.2021 року по 31.03.2024 року. За результатами перевірки складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 25.10.2024 року №47770/15-32-07-01-14. Внаслідок встановлення вказаних порушень та винесення акту про результати перевірки, 26.11.2024 року та 27.11.2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення №52363/15-32-23-02, №52366/15-32-23-02 та №05260615320701.
Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними та таким, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом (т. 1 а.с. 1-34).
Ухвалою суду від 20.05.2025 року по справі №420/11692/25 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу було запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
05.06.2025 року від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив по справі (т. 3 а.с. 141-194), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» не визначило та не відобразило фінансовий дохід від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості в загальному розмірі 35 980 256 грн. Таким чином, на порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.5, п.15 НП(С)БО 15 "Дохід", п.5 НП(С)БО 11 "Зобов'язання, П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів» ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» занижено інші операційні доходи на загальну суму 35 980 256 грн., що призвело до заниження значення рядка 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 29.07.2021 року по 31.03.2024 року всього у сумі 35 980 256 грн. Крім того, за твердженням відповідача, під час здійснення виплат доходів у вигляді фрахту на користь компаній «G.P. TRANS» S.R.L. (Румунія), «Andezit» S.R.L. (Молдова), «Expedit-Euro-Trans» S.R.L. (Молдова), «FARGO IMPEX» S.R.L. (Молдова), «TRANS-ECOSTOC» S.R.L. (Молдова), «UniGaz Grup» S.R.L. (Молдова), DDS «SHIPPING HOLDING Gmbh» (Австрія), «SERCAN-PRIM» S.R.L. (Молдова), «VXV TRADE» S.R.L. (Молдова), «RIVER BROKERAGE» S.R.L. (Румунія), ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» не утримувало та не сплачувало до бюджету податок на доходи нерезидента, користуючись нормами міжнародних Угод про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна, укладених між Урядом України та Урядом Республіки Молдова, Республіки Румунії, Республіки Австрія. До перевірки не надані довідки (оригінали або їх нотаріально засвідчені копії), які підтверджують, що вищевказані компанії у періоді отримання доходів із джерелом походження з України, були податковими резидентами країн, з якими укладено міжнародний договір України, відповідно до вимог п.103.4 ст.103 ПКУ. Таким чином, встановлено порушення ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» п.103.2 та 103.4 ст.103, пп.141.4.4 п.141.4 ст.141 ПК України, в частині неутримання та не перерахування до бюджету податку за ставкою 6% від суми сплаченого доходу нерезиденту, в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента у сумі 5 282 699 грн.
10.06.2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (т.3 а.с.195-199), з якої вбачається, що всі наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву доводи дублюють аргументи, вказані у листі Головного управління ДПС в Одеській області від 22.11.2024 року «Про результати розгляду заперечень до акту перевірки», яким контролюючий орган проінформував платника податків про результати розгляду поданих ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» заперечень від 08.11.2024 року до Акту перевірки №47770/15-32-07-01-14 від 25.10.2024, а також аргументи, вказані у рішенні про результати розгляду скарги від 18.02.2025 року, яким Державна податкова служба України залишила без задоволення подану позивачем скаргу від 16.12.2024 року на вищезгадані податкові повідомлення-рішення. Тобто, за твердженням представника позивача, Головне управління ДПС в Одеській області у поданому відзиві не вказало жодного нового аргументу на спростування доводів ТОВ «НАФТА ІМПОРТ», зазначених у позовній заяві.
18.06.2025 року від представника відповідача надійшли заперечення відповідь на відзив (т.3 а.с.206-214).
Ухвалою суду від 23.06.2026 року було вирішено подальший розгляд справи №420/11692/25 проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання по справі.
30.07.2025 року, 08.09.2025 року та 13.10.2025 року були проведені підготовчі судові засідання по справі, в яких приймали участь представники товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ІМПОРТ» адвокат Іорданов В.П. та Головного управління ДПС в Одеській області Малюченко А.С., які надавали усні пояснення та обґрунтування щодо предмета та характеру спірних правовідносин, фактичних обставин справи та доказів, що їх підтверджують.
Ухвалою суду від 08.09.2025 року було задоволено заяву позивача та поновлено товариству з обмеженою відповідальністю «НАФТА ІМПОРТ» строк звернення до суду з адміністративним позовом у справі №420/11692/25.
13.10.2025 року підготовче провадження у справі №420/11692/25 було закрито та призначено розгляд справи по суті.
У судовому засіданні, призначеному на 27.10.2025 року, приймали участь представники відповідача Малюченко А.С., а також Головні державні інспектори відділу перевірок платників основних галузей економіки та у сфері матеріального виробництва управління податкового аудиту ГУ ДПС в Одеській області Посадськова Л.В. та Задоєнко О.Г., Головний державний інспектор відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення ГУ ДПС в Одеській області Норель О.А. (які безпосередньо проводили документальну планову виїзну перевірку підприємства, на підставі якої були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення). Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог підприємства. Представник позивача до судового засідання не з'явився, надав до суду клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, проти якого представники Головного управління ДПС в Одеській області не заперечували.
Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, а також те, що сторонами в судових засіданнях була викладена власна правова позиція по суті заявлених позовних вимог та фактичних обставин справи, надані необхідні письмові докази; подальший розгляд справи не потребував необхідності заслуховування усних пояснень сторін по справі; відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.
Суд у справі встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТА ІМПОРТ» (далі - ТОВ «НАФТА ІМПОРТ», підприємство) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом - 44201871.
Основний вид економічної діяльності товариства - 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (т. 1 а.с. 64).
Наказом №01/22 від 01.01.2022 року підприємство затвердило Положення про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» (на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV) (т. 2 а.с. 41-45).
Головним управлінням ДПС в Одеській області у період з 30.09.2024 року по 18.10.2024 року була проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ІМПОРТ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 29.07.2021 року по 31.03.2024 року. За результатами перевірки складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ІМПОРТ» №47770/15-32-07-01-14 від 25.10.2024 року (далі - Акт, Акт перевірки) (т. 1 а.с. 121-173), в якому податковим органом зазначено наступне:
1) ГУ ДПС в Одеській області встановлено, що ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» укладало типові договори про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги з наступними контрагентами: ТОВ «С-ОЙЛ», договір №01/11/22-ВФП від 01.11.2022 року, строк повернення до 31.12.2024 року (т.2 а.с.26-27); ТОВ «ІДАСТРІ ОЙЛ», договір №07/04-2022 ВФП від 07.04.2022 року, строк повернення до 31.12.2024 року (т.2 а.с.28-29); ТОВ «Торговий Дім С-ОЙЛ», договір №04/05-22 ВФД від 04.05.2022 року, строк повернення до 04.05.2024 року (т.2 а.с.30-32); ТОВ «ВСТ ОЙЛ», договір №НІ-ВСТ/301122/ФП від 30.11.2022 року, строк повернення до 31.12.2024 (т.2 а.с.33-37). Згідно умов вищевказаних договорів, контрагенти позивача надавали ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» безвідсоткову тимчасову поворотну фінансову допомогу (сума коштів, яка надійшла платника податків у користування до договором, який не передбачає нарахування процентів, та є обов'язковою для повернення), а ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» зобов'язувалось повернути фінансову допомогу в порядку та умовах, встановлених у Договорах. Термін погашення за вищевказаними договорами більше 12 місяців.
Станом на 31.03.2024 року, згідно бухгалтерського обліку товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТА ІМПОРТ» своїм контрагентам не була повернута фінансова допомога, надана від ТОВ «ВСТ ОЙЛ» у розмірі 13 200 000,00 грн., від ТОВ «С-ОЙЛ» у розмірі 31 607 000,00 грн.; від ТОВ «ТД С-ОЙЛ» у розмірі 56 750 000,00 грн., та від ТОВ «ІДАСТРІ ОЙЛ» у розмірі 43 135 000,00 грн.
В акті перевірки контролюючим органом зазначено про наявність у підприємства довгострокової (більше 12 місяців) кредиторської заборгованості на загальну суму 144 692 000,00 грн., яка утворилась за рахунок отримання та неповернення безвідсоткової тимчасової поворотної фінансової допомоги. Дана сума кредиторської заборгованості підпадає під визначення довгострокової з наступних причин: операційний цикл підприємства складає один місяць, а зобов'язання у вигляді кредиторської заборгованості перед вищевказаними контрагентами на загальну суму 144 692 000,00 грн., не було погашено протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу, тому вищевказана кредиторська заборгованість не підпадає під визначення поточного зобов'язання.
Крім того, ГУ ДПС в акті перевірки зазначено, що дисконтуванню підлягають тільки фінансові (грошові) довгострокові зобов'язання, за якими передбачаються майбутні платежі. Тобто та заборгованість, яка повинна погашатися грошима. Адже теперішня вартість - це дисконтована вартість майбутніх платежів грошима. З урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги, що кредиторська заборгованість перед вищевказаними контрагентами на загальну суму 144 692 000,00 грн. не змінювалася (погашення заборгованості не проводилося) протягом 12 місяців з останньої дати балансу періоду, в якому відбувалися зміни, встановлено наявність довгострокової заборгованості на загальну суму 144 692 000,00 грн., яка не відображена в бухгалтерському обліку за теперішньою вартістю. Згідно наданих в ході проведення перевірки первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, встановлено, що ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» не проводило та не відображало в бухгалтерському обліку довгострокові зобов'язання за теперішньою вартістю. На дату виникнення кредиторської заборгованості боржник має визначити теперішню (справедливу вартість свого зобов'язання). Сума дисконту (різниця між майбутньою та теперішньою вартістю зобов'язання) включається до доходу в момент отримання позики і до витрат - в процесі амортизації такого дисконту протягом строку користування позикою. Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням відсотка (доходу від фінансових інвестицій), що підлягає отриманню, та відображається у складі інших фінансових доходів або інших фінансових витрат з одночасним збільшенням або зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій відповідно. Операція дисконтування зводиться до формули:
PV = FV/(1 + і) n, де FV - майбутня вартість; РV - теперішня вартість; і - ставка дисконтування (ринкова ставка відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами); n - строк (число періодів - місяців).
Виходячи з викладеного, за висновками контролюючого органу, ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» не визначило та не відобразило фінансовий дохід від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості в загальному розмірі 35980256 грн. Таким чином, на порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.5, п.15 НП(С)БО 15 «Дохід», п.5 НП(С)БО 11 «Зобов'язання», П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів» позивачем занижено інші операційні доходи на загальну суму 35 980 256 грн., що призвело до заниження значення рядка 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 29.07.2021 року по 31.03.2024 року всього у сумі 35 980 256 грн.
2) Встановлено здійснення підприємством виплат доходів із джерелом походження з України у вигляді фрахту на користь компаній-нерезидентів, а саме:
компанії «G.P. TRANS» S.R.L. (Румунія) згідно договору від 23.01.2024 року, BOOKINGNOTE №258 від 11.01.2023 року, №336 від 27.11.2023 року, №345 від 25.12.2023 року, №348 від 11.01.2024 року у 2023-2024 роках (т.2 а.с.46-57, 67-68, 201-205);
компанії «Andezit» S.R.L. (Молдова) згідно договорів №НР.1 від 01.06.2022 року, №010323-ANIM від 01.03.2023 року, у 2022-2024 роках (т.2 а.с.69-82, 218-241);
компанії «Expedit-Euro-Trans» S.R.L. (Молдова) згідно договору №Э 11/06.2022 від 01.06.2022 року, у 2022 році (т.2 а.с.197);
компанії «FARGO IMPEX» S.R.L. (Молдова) згідно договору №31-05/2022 від 31.05.2022 року, у 2022 році (т.2 а.с.110-115, 198-200);
компанії «TRANS-ECOSTOC» S.R.L. (Молдова) згідно договору №2-130623 від 13.06.2023 року, у 2023-2024 роках (т.2 а.с.153-157, т.3 а.с.3-5);
компанії «UniGaz Grup» S.R.L. (Молдова) згідно договору №27042023 від 27.04.2023 року, у 2023 році (т.2 а.с.158-166, т.3 а.с.1-2);
компанії DDS «SHIPPING HOLDING Gmbh» (Австрія) згідно договору №03 від 15.02.2024 року, у 2024 році (т.2 а.с.83-86, 186-187);
компанії «SERCAN-PRIM» S.R.L. (Молдова) згідно договору №НР. 1 від 13.07.2022 року, у 2022-2024 роках (т.2 а.с.148-152, 208-217, 242-250);
компанії «VXV TRADE» S.R.L. (Молдова) згідно договору №1-010623 від 01.06.2023 року, у 2023-2024 роках (т.2 а.с.167-176, т.3 а.с.6-8);
компанії «RIVER BROKERAGE» S.R.L. (Румунія) згідно BOOKING-NOTE №138 від 12.12.2022 року, №94 від 19.09.2023 року, у 2022-2023 роках (т.2 а.с.58-66, 206-207).
Під час здійснення виплат доходів у вигляді фрахту на користь вищевказаних контрагентів ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» не утримувало та не сплачувало до бюджету податок на доходи нерезидента, користуючись нормами міжнародних Угод про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна, укладених між Урядом України та Урядом Республіки Молдова, Республіки Румунії, Республіки Австрія.
Водночас, до перевірки не надані довідки (оригінали або їх нотаріально засвідчені копії), які підтверджують, що вищевказані компанії у періоді отримання доходів із джерелом походження з України, були податковими резидентами країн, з якими укладено міжнародний договір України, відповідно до вимог п.103.4 ст.103 ПКУ. Надання довідки у формі електронного документа не передбачено законодавством України, у зв'язку з чим електронна довідка не може бути підставою для застосування норм міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування. Таким чином, встановлено порушення ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» п.п. 103.2 та 103.4 ст.103, пп.141.4.4 п.141.4 ст.141 ПК України в частині неутримання та неперерахування до бюджету податку за ставкою 6% від суми сплаченого доходу нерезиденту, в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента у сумі 5282699 грн.
3) Встановлено, що ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» укладало взаємовідносини з наступними нерезидентами:
компанія EURO LPG (Республіка Молдова) за договором про надання транспортних послуг від 10.05.2022 року №02-П/2022 на загальну суму 554 842 грн.;
компанія Dectrans Broker SRL (Республіка Молдова) за договором про надання послуг брокера від 19.12.2022 року №368/2070 за 2022 рік на суму 176 443 грн. та за 2023 рік суму 364301 грн.;
компанія «Expedit-Euro-Trans» S.R.L. (Республіка Молдова) за договором від 01.06.2022 року №Э 11/06.2022 про надання транспортних послуг за 2022 рік на суму 512958 грн. та за 2023 рік на суму 20 794 грн.;
компанія «FARGO IMPEX» S.R.L. (Республіка Молдова) за договором про організацію міжнародних автомобільних перевезень вантажів №31-05/2022 від 31.05.2022 року за 2022 рік на суму 1 228 706 грн.;
компанія SC «SERCAN-PRIM» S.R.L. (Республіка Молдова) за договорами на перевезення нафтопродуктів від 13.07.2022 року №НР.1, від 01.03.2023 року №010434-SERIM за 2022 рік на суму 5 178 480 грн. та за 2023 рік на суму 6 275 230 грн.;
компанія ICS DANUBE LOGISTICS SRL (Республіка Молдова) за договором про надання послуг з перевантаження та зберігання нафтопродуктів №119-DL від 21.10.2022 року на загальну суму 2 337 463 грн.;
компанія «TRANS-ECOSTOC» S.R.L. (Республіка Молдова) за договором №2-130623 від 13.06.2023 року на загальну суму 9 034 386 грн.;
компанія «UniGaz Grup» S.R.L. (Республіка Молдова) за договором на перевезення бітуму автомобільним транспортом №27042023 від 27.04.2023 року на загальну суму 269602 грн.;
компанія «VXV TRADE» S.R.L. (Республіка Молдова) за договором на перевезення з нафтопродуктами автомобільним транспортом №1-010623 від 01.06.2023 року на загальну суму 76 794 грн.
Вказані фінансово-господарськи взаємовідносини з нерезидентами не мали відображення у додатку РІ та відповідно рядку 03 Декларації протягом періоду з 27.07.2021 року по 31.03.2024 року.
Місце реєстрації зазначених нерезидентів знаходиться в державах, зазначених в переліку держав (територій), які відповідають критеріям, встановленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1. пункту 39.2 статті 39 ПК України, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2017 №1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження КМУ від 16 вересня 2015 №977», а саме: Республіка Молдова. Водночас, до перевірки не надано пояснення та документацію з ціноутворення за 2022 та 2023 рік в операціях між ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» та компаніями-нерезидентами республіки Молдова, згідно яких позивачем було розраховано ціни, визначені за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу. Сума операцій з придбання у постачальників-нерезидентів республіки Молдова складає 26 029 999 грн, в тому числі 2022 рік в сумі 7651429 грн., 2023 рік в сумі 18 378 570 грн. Таким чином, з урахуванням того, що сума витрат, сформованих ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» по операціях з вищенаведеним нерезидентом не підтверджується платником податку за цінами, відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПК України, фінансовий результат збільшується: на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у нерезидентів (у тому числі пов'язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І ПК України (підпункт 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України) (р. 3.1.6 Додатка РІ) в сумі 7 808 999 грн. (26 029 999 * 30%), в тому числі 2022 рік в сумі 2 295 428 грн., 2023 в сумі 5 513 571 грн. З урахуванням вищезазначеного, на порушення п.п.140.5.4 п.140.5. ст.140 ПК України, перевіркою встановлено заниження показника рядку декларації з податку на прибуток (03) Різниці, які виникають відповідно до ПК України, відповідно до п.п.140.5.4, п.140.5 ст.140 ПК України, у сумі 7 808 999 грн. (26 029 999 * 30%), в тому числі 2022 рік в сумі 2 295 428 грн., 2023 в сумі 5 513 571 грн.
У висновках Акту зазначено, що перевіркою встановлено наступні порушення підприємством:
- п.44.1 ст.44, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток у розмірі 8 203 028 грн.;
- п.103.2 та п.103.4 ст.103, п.п.141.4.4 п.141.4 ст.141 ПК України в частині неутримання та неперерахування до бюджету податку за ставкою 6% від суми сплаченого доходу нерезиденту, в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента у сумі 5282699 грн.;
- п.п.16.1.3, п.16.1 ст.16, п.103.9 ст.103 ПК України, Наказу Міністерства фінансів України №897 від 20.10.2015 року «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», в частині неподання Додатків ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2022 рік, І квартал 2023 року, півріччя 2023 року, три квартали 2023 року, 2023 рік, І квартал 2024 року.
Враховуючи вищевказані висновки податкової перевірки, контролюючим органом були прийняті:
- податкове повідомлення-рішення від 27.11.2024 року №05260615320701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 8203028,00 грн. та застосування суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 820 303,00 грн. (т.1 а.с.200);
- податкове повідомлення-рішення від 26.11.2024 року №52363/15-32-23-02 про збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) у розмірі 5 282 699,00 грн. та застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 1 320 675,00 грн. (т.1 а.с.190-191);
- податкове повідомлення-рішення від 26.11.2024 року №52366/15-32-23-02 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 10 880,00 грн. (т.1 а.с.197-198).
Не погоджуючись із висновками, викладеними в Акті про результати документальної планової виїзної перевірки №47770/15-32-07-01-14 від 25.10.2024 року, позивач 08.11.2024 року звернувся із запереченнями до Головного управління ДПС в Одеській області (т.1 а.с.174-189), які, в подальшому, були залишені податковим органом без задоволення (т.1 а.с.222-238).
Не погоджуючись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся із скаргою до Державної податкової служби України (т. 1 а.с.203-221).
Водночас, скарга підприємства була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін (т.2 а.с.7-17).
Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у справі №420/11692/25.
За ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно положень ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України), достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 75 КАС України), а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 ч. 2 КАС України).
Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши адміністративний позов, відзив, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульована Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України) (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України закріплено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Згідно п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 27.11.2024 року №05260615320701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 8 203 028,00 грн. та застосування суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 820 303,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно Акту перевірки встановлено, що станом на 31.03.2024 року позивачем своїм контрагентам не була повернута фінансова допомога, надана від ТОВ «ВСТ ОЙЛ» у розмірі 13 200 000,00 грн., від ТОВ «С-ОЙЛ» у розмірі 31 607 000,00 грн.; від ТОВ «ТД С-ОЙЛ» у розмірі 56 750 000,00 грн., та від ТОВ «ІДАСТРІ ОЙЛ» у розмірі 43 135 000,00 грн. В ході перевірки контролюючим органом встановлено наявність довгострокової (більше 12 місяців) кредиторської заборгованості на загальну суму 144 692 000,00 грн., яка утворилась за рахунок отримання та неповернення безвідсоткової тимчасової поворотної фінансової допомоги. Дана сума кредиторської заборгованості, за твердженням ГУ ДПС в Одеській області, підпадає під визначення довгострокової. Дисконтуванню підлягають тільки фінансові (грошові) довгострокові зобов'язання, за якими передбачаються майбутні платежі. Виходячи з викладеного, ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» не визначило та не відобразило фінансовий дохід від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості в загальному розмірі 35 980 256 грн. Таким чином, підприємством занижено інші операційні доходи на загальну суму 35 980 256 грн., що призвело до заниження значення рядка 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 29.07.2021 року по 31.03.2024 року всього у сумі 35 980 256 грн.
Тобто, за твердженням контролюючого органу, вищевказана сума кредиторської заборгованості підпадає під визначення довгострокової, яка, у свою чергу, підлягає дисконтуванню з включенням суми дисконту до доходу в момент отримання позики.
Відповідно до абз.8 п.4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року №20 (далі - НП(С)БО 11 «Зобов?язання»), поточними зобов'язаннями визнаються зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.
Згідно абз.2 п.4 НП(С)БО 11 «Зобов'язання» довгостроковими зобов'язаннями визнаються зобов'язання, які не є поточними.
За абз.10 п.4 НП(С)БО 11 «Зобов'язання» теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства
Згідно п.9 НП(С)БО 11 «Зобов'язання» довгострокові зобов'язання відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання.
Відповідно до п.15 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, доходом визнається сума зобов'язання, яка не підлягає погашенню.
У той же час, згідно п.14 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 року №817, ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства. При визначенні ставки дисконту враховуються ризики, крім ризиків, що були враховані при визначенні майбутніх грошових потоків.
Як вбачається з матеріалів справи, за ринкову ставку відсотка з метою визначення ставки дисконту податковим органом враховано відсоткову ставку по кредитному договору №ОК2022-0072 від 24.03.2022, укладеного між ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» з ПАТ «БАНК ВОСТОК», а саме станом на квітень 2022 - ставку у розмірі 13%. Кредиторська заборгованість, яка виникла за період з 07.04.2022 по 31.12.2022 року у розмірі - 144692000,00 грн. не була повернута протягом 2022 року, 2023 року та 1 кварталу 2024 року, що учасниками справи не заперечувалось.
Згідно наданого до перевірки наказу ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» про облікову політику від 01.07.2021 року №1/01 (далі - Наказ) встановлено, що порядок визначення довгострокової та поточної заборгованості ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» не визначено.
Згідно п.6 Наказу встановлено розраховувати теперішню вартість довгострокової заборгованості за формулою: PV=FV:(1+i)^n.
Застосовувати для дисконтування:
- довгострокових зобов'язань ставку відсотка, за якою підприємство може отримати у позику кошти на аналогічний строк за аналогічних умов;
- довгострокової дебіторської заборгованості ставку відсотка за депозитами на аналогічний строк за аналогічних умов.
Відповідно до пп.14.1.257 п.14.1 ст. 14 ПК України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Податковий орган стверджує, що оскільки поточна кредиторська заборгованість не погашається протягом 12 місяців з дати балансу, то вона повинна бути перекваліфікована у довгострокову. На дату виникнення кредиторської заборгованості боржник має визначити теперішню (справедливу) вартість свого зобов'язання. Сума дисконту (різниця між майбутньою та теперішньою вартістю зобов'язання) включається до доходу в момент отримання позики і до витрат - в процесі амортизації такого дисконту протягом строку користування позикою. Оскільки ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» не проводило та не відображало в бухгалтерському обліку довгострокові зобов'язання за теперішньою вартістю, податковим органом самостійно розраховано теперішню вартість по отриманій фінансовій допомозі та визначено дохід від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості в загальному розмірі 35 980 256 грн.
З цього приводу суд зазначає, що статтею 20 ПК України закріплені права контролюючих органів. Водночас, стаття 20 ПК України не закріплює в якості повноважень контролюючого органу перекваліфікацію поточної заборгованості платника податків у довгострокову за укладеними договорами.
Крім того, згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту;
міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності.
Згідно ч.ч.1-3 ст.12-1 Закону №996-XIV для складання фінансової звітності застосовуються міжнародні стандарти, які оприлюднені державною мовою на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.
Підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, материнські підприємства груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес, материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.
Підприємства, крім тих, що зазначені в частині другій цієї статті, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» не віднесено до жодної категорії підприємств, передбачених ч.2 ст.12-1 Закону №996-XIV, внаслідок чого підприємство має право самостійно визначати, чи керуватися йому міжнародними стандартами для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, або ж національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку. З цього ж приводу варто зазначити, що під час проведення документальної перевірки підприємство надало Головному управлінню ДПС в Одеській області копію наказу ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» №01/22 від 01.01.2022 року «Про облікову політику підприємства та організацію бухгалтерського обліку», відповідно до якого, починаючи з 01.01.2022 року підприємство для здійснення господарської діяльності використовує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Висновками, викладеним в Акті перевірки, також підтверджується той факт, що підприємство отримувало поворотну фінансову допомогу починаючи саме з 2022 року.
Відповідно до п.4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 року №559 (далі - П(С)БО «Фінансові інструменти») фінансовий актив - це: а) грошові кошти та їх еквіваленти; б) контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства; в) контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах; г) інструмент власного капіталу іншого підприємства.
Фінансові інвестиції - активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.
Фінансове зобов'язання - контрактне зобов'язання: а) передати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому підприємству; б) обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством
Фінансовий інструмент - контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов'язання або інструмента власного капіталу в іншого.
Тобто, отримана позивачем фінансова допомога від ТОВ «С-ОЙЛ» за договором №01/11/22-ВФП від 01.11.2022 року, від ТОВ «ІДАСТРІ ОЙЛ» за договором №07/04-2022 ВФП від 07.04.2022 року, від ТОВ «ТД С-ОЙЛ» за договором №04/05-22 ВФД від 04.05.2022 року, від ТОВ «ВСТ ОЙЛ» за договором №НІ-ВСТ/301122/ФП від 30.11.2022 року, відповідає визначенню поняття "фінансовий інструмент", що закріплено п.4 П(С)БО «Фінансові інструменти».
На думку суду, надана фінансова допомога є фінансовим активом, оскільки отримана фінансова допомога є фінансовим зобов'язанням, погашення якого призведе до майбутньої виплати коштів. Разом з тим, приписи П(С)БО «Фінансові інструменти» не містить визначення поняття «амортизованої собівартості фінансового зобов'язання», а також не передбачає порядок визначення справедливої вартості та обліку короткострокових та довгострокових фінансових зобов'язань.
Відповідно до п.4 П(С)БО 11 «Зобов'язання» поточні зобов'язання - це зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу; довгострокові зобов'язання - всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями.
Згідно п.9 П(С)БО 11 «Зобов'язання» довгострокові зобов'язання відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання.
За п.4 П(С)БО 11 «Зобов'язання» теперішня вартість є дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
Відповідно до п.7 П(С)БО 11 «Зобов'язання» до довгострокових зобов'язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові зобов'язання; відстрочені податкові зобов'язання; довгострокові забезпечення.
Варто зазначити, що п.8 П(С)БО 11 «Зобов'язання» (в редакції від 18.03.2014 року) було закріплено, що зобов'язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов'язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове.
Тобто, дисконтуванню на дату балансу підлягають лише довгострокові грошові зобов'язання, за якими передбачаються майбутні платежі і тільки на той строк, що залишився до погашення (за умовами договору).
Як було встановлено судом під час розгляду справи, позивачем прострочено повернення безвідсоткової тимчасової поворотної фінансової допомоги за вищевказаними договорами, укладеними із ТОВ «С-ОЙЛ», ТОВ «ІДАСТРІ ОЙЛ», ТОВ «ТД С-ОЙЛ», ТОВ «ВСТ ОЙЛ», що сторонами по справі не заперечувалось. Разом з тим, суд погоджується з цього приводу із твердженням сторони позивача, що від цього така заборгованість не стала довгостроковою.
Крім того, за визначеннями, наведеними в ст.1 Закону №996-XIV, національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - це нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - це прийняті Радою міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності.
Тобто, національні та міжнародні стандарти є окремими документами, що визначають правила поведінки суб'єктів, які складають фінансову звітність. Термінологічне визначення національних стандартів, наведене в Законі №996-XIV, не дає можливості та правових підстав для застосування міжнародних стандартів обліку у разі відсутності певних правил в національних стандартах.
В Акті перевірки податковий орган зазначив, що ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» мав визначити теперішню (справедливу) вартість свого зобов'язання, а суму дисконту (різниці між майбутньою та теперішньою вартістю зобов'язання) включити до доходу на момент отримання позики і до витрат - в процесі амортизації такого дисконту протягом строку користування позикою. При цьому, контролюючий орган при розрахунку дисконту застосував формулу, що визначена нормами міжнародними стандартами фінансової звітності - PV = FV / (1 + i) n, де FV - майбутня вартість; PV - теперішня вартість; I - ставка дисконтування; n - строк (число періодів).
Водночас, вищевказана формула не передбачена національним стандартом бухгалтерського обліку.
У постанові Верховного Суд від 04.04.2024 року по справі №560/13047/21 було сформовано правовий висновок, згідно якого національні та міжнародні стандарти є окремими документами, що визначають правила поведінки суб'єктів, які складають фінансову звітність. Визначення національних стандартів не дозволяє застосувати міжнародні стандарти обліку в разі відсутності методів ведення обліку в національних стандартах.
Отже, застосування контролюючим органом міжнародних стандартів за умови, що позивач здійснює облік за національними стандартами, є неправомірним та не відповідає положенням Закону №996-XI.
Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевказані обставини, суд погоджується з думкою позивача про те, що жодним національним стандартом (положенням) бухгалтерського обліку, обов'язковими до застосування ТОВ «НАФТА ІМПОРТ», або іншим документом, прийнятим підприємством та запровадженими у застосування з 01.01.2022 року, не передбачено порядок дисконтування довгострокових грошових зобов'язань, внаслідок чого вимоги контролюючого органу про зобов'язання позивача вживати заходи, не передбачені чинним законодавством, не є правомірними, що свідчить про необґрунтованість висновків акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області в цій частині та, відповідно, протиправність винесення податкового повідомлення-рішення від 27.11.2024 року №05260615320701 на підставі зазначених висновків.
Щодо обґрунтованості та правомірності податкового повідомлення-рішення від 26.11.2024 року №52363/15-32-23-02 про збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) у розмірі 5282699,00 грн. та застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 1320675,00 грн., слід зазначити наступне.
В Акті перевірки контролюючим органом зазначено, що підприємством позивача здійснювались виплати доходів із джерелом походження з України у вигляді фрахту на користь компаній-нерезидентів, а саме: компанії «G.P. TRANS» S.R.L. (Румунія) у 2023-2024 роках; компанії «Andezit» S.R.L. (Молдова) у 2022-2024 роках; компанії «Expedit-Euro-Trans» S.R.L. (Молдова) у 2022 році; компанії «FARGO IMPEX» S.R.L. (Молдова) у 2022 році; компанії «TRANS-ECOSTOC» S.R.L. (Молдова) у 2023-2024 роках; компанії «UniGaz Grup» S.R.L. (Молдова) у 2023 році; компанії DDS «SHIPPING HOLDING Gmbh» (Австрія) у 2024 році; компанії «SERCAN-PRIM» S.R.L. (Молдова) у 2022-2024 роках; компанії «VXV TRADE» S.R.L. (Молдова) у 2023-2024 роках; компанії «RIVER BROKERAGE» S.R.L. (Румунія) у 2022-2023 роках. Під час здійснення виплат доходів у вигляді фрахту на користь вищевказаних контрагентів, ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» не утримувало та не сплачувало до бюджету податок на доходи нерезидента, користуючись нормами міжнародних Угод про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна, укладених між Урядом України та Урядом Республіки Молдова, Республіки Румунії, Республіки Австрія. Водночас, до перевірки не надані довідки (оригінали або їх нотаріально засвідчені копії), які підтверджують, що вищевказані компанії у періоді отримання доходів із джерелом походження з України, були податковими резидентами країн, з якими укладено міжнародний договір України, відповідно до вимог п.103.4 ст.103 ПКУ. Надання довідки у формі електронного документа не передбачено законодавством України, у зв'язку з чим електронна довідка не може бути підставою для застосування норм міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування.
Згідно п.103.1 ст.103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
Відповідно до п.103.2 ст.103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. У разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму.
Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.
За п.103.3 ст.103 ПК України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором), вважається особа, що має право на отримання таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (має право фактично розпоряджатися таким доходом).
При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
Як вбачається з Акту перевірки, факт того, що вищезгадані нерезиденти є бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) доходу, податковим органом ні під час проведення перевірки, ні під час розгляду справи не заперечувалось. Контролюючий орган не визнає лише форму документів, наданих на підтвердження статусу резиденства контрагентів позивача у Молдові, Румунії та Австрії.
За п.п.103.4 та 103.5 ст.103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
За п.103.8 ст.103 ПК України особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.
На підтвердження дотримання наведених законодавчих вимог, ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» надало під час перевірки довідки (сертифікати) за 2022-2024 роки, підписані кваліфікованими електронними підписами посадових осіб податкових органів країн, якими вони були видані, у відповідності до вимог національного законодавства відповідної країни, з якими укладено міжнародний договір України про уникнення подвійного оподаткування, а саме:
- «G.P. TRANS» S.R.L. (Румунія) №2530010484294 від 11.10.2024 року за 2023 та 2024 роки (з нотаріально посвідченим перекладом) (т.3 а.с.41-49);
- «Andezit» S.R.L. (Молдова) №3297/522 від 07.11.2024 року за 2022 рік (з нотаріально посвідченим перекладом), №3298/522 від 07.11.2024 року за 2023 рік (з нотаріально посвідченим перекладом), №780020 від 10.01.2024 року за 2024 рік (з нотаріально посвідченим перекладом) (т.3 а.с.13-28);
- «FARGO IMPEX» S.R.L. (Молдова) №151/106 від 16.02.2024 року (з нотаріально посвідченим перекладом) (т.3 а.с.9-12);
- «TRANS-ECOSTOC» S.R.L. (Молдова) №2986/103 за 2024 рік (з нотаріально посвідченим перекладом) та №3272/103 за 2023 рік (з нотаріально посвідченим перекладом) (т.3 а.с.82-98);
- UniGaz Grup» S.R.L. (Молдова) №3023/522 за 2023 рік (з нотаріально посвідченим перекладом) (т.3 а.с.99-102);
- DDS «SHIPPING HOLDING Gmbh» (Австрія) №ZS-AE-PDF (з нотаріально посвідченим перекладом) (т.3 а.с.29-40);
- «SERCAN-PRIM» S.R.L. (Молдова) №060477 за 2023 рік (з нотаріально посвідченим перекладом), №060022 за 2024 рік (з нотаріально посвідченим перекладом), №3319/106 за 2022 рік (з нотаріально посвідченим перекладом) (т.3. а.с.58-81);
- «VXV TRADE» S.R.L. (Молдова) №030268 за 2023 рік (з нотаріально посвідченим перекладом) (т.3 а.с.103-106);
- «RIVER BROKERAGE» S.R.L. (Румунія) №13300110487604 від 04.11.2024 року за 2023 та 2024 роки (з нотаріально посвідченим перекладом) (т.3 а.с.50-57).
Наявність у платника довідок (сертифікатів) про статус вищезазначених компаній, як податкових резидентів країн, з якими укладено міжнародний договір України про уникнення подвійного оподаткування, свідчить про обґрунтованість застосування позивачем пільгової ставки податку.
Варто також зазначити, що чинним законодавством не визначено форму документа, якою підтверджується статус нерезидента, якому виплачується доход із джерелом походження з України. Згідно п.103.4 - 103.5 ст. 103 ПК України зазначено, що довідка про податковий статус нерезидента видається компетентним (уповноваженим) органом країни нерезидента за формою згідно національного законодавства країни - резидентства відповідної компанії, тобто така довідка не має універсальної для всіх країн форми складення.
В свою чергу, позивач під час перевірки надав контролюючому органу довідки (сертифікати), що підтверджують факт того, що його контрагенти-нерезиденти є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір України, з перекладом таких довідок на українську мову та посвідчені нотаріусом Одеського міського нотаріального округу.
Варто також зазначити, що між Урядом України та Урядом Румунії укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходу і капіталу, яка ратифікована Верховною Радою України 21.10.1997 року, та є чинною. Статтею 7 Конвенції передбачено, що прибутки підприємства Договірної Держави будуть оподатковуватись лише в цій Державі, якщо тільки підприємство не здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність як вказано вище, то його прибутки можуть оподатковуватись у другій Договірній Державі, але тільки в тій частині, яка стосується такого постійного представництва. Відповідно до абз. «іі» п.п.«j» п.1 ст.3 Конвенції термін "компетентний орган" означає, зокрема, стосовно Румунії - Міністерство фінансів або його повноважного представника.
Між Урядом України та Урядом Республіки Молдова укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень (Конвенцію ратифіковано Законом №134/96-ВР від 23.04.1996 року). Статтею 7 Конвенції передбачено, що прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницької діяльності у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність, як вказано вище, прибуток підприємства оподатковується в другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується цього постійного представництва. Відповідно до абз «і» п.1 ст.3 Конвенції термін "компетентний орган" означає стосовно України - Міністерство фінансів або його повноважного представника і стосовно Молдови - Міністерство фінансів або його повноважного представника. Довідки (сертифікати) про резиденство вище зазначених компаній видані "компетентними органами" Румунії та Республіки Молдова.
У свою чергу, Головне управління ДПС в Одеській області не є ані компетентним органом у розумінні вказаних конвенцій, ані органом, який уповноважений тлумачити положень двосторонніх міжнародних договорів.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Тобто, документ, виданий в електронній формі, за наявності обов'язкових реквізитів вважається оригіналом документа.
Суд зауважує на тому факті, що вищевказані довідки (сертифікати) контрагентів позивача за період 2022-2024 років, отримані в електронному вигляді у компетентного державного органу своєї країни. Вказані документи про статус податкового резидента, які подано податковому органу, перекладено на державну мову та нотаріально засвідчено нотаріусом у порядку ст. 79 Закону України від «Про нотаріат».
Враховуючи той факт, що на підставі приписів п. 103.4 - 103.5 ПК України, згідно з якими довідка про податковий статус нерезидента видається компетентним (уповноваженим) органом країни нерезидента за формою згідно національного законодавства країни - резиденства відповідної компанії, за відсутності універсальної та єдиної для всіх країн затвердженої міжнародним законодавством форми відповідного документа, на думку суду, позивачем дотримано виконання вимог чинного національного законодавства та міжнародних договорів України щодо уникнення подвійного оподаткування, а нарахування Головним управлінням ДПС в Одеській області податкових зобов'язань та штрафних санкцій позивачу на підставі п. 103.2 та 103.4, п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 ПК України є необґрунтованим, що свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення від 26.11.2024 року №52363/15-32-23-02.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 26.11.2024 року №52366/15-32-23-02 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 10880,00 грн., суд за результатами розгляду справи зазначає наступне.
Згідно Акту перевірки встановлено, що позивач у перевіряємий період мав взаємовідносини з наступними нерезидентами: компанія EURO LPG (Республіка Молдова) на загальну суму 554 842 грн.; компанія Dectrans Broker SRL (Республіка Молдова) на суму 176443 грн. та за 2023 рік суму 364301 грн.; компанія «Expedit-Euro-Trans» S.R.L. (Республіка Молдова) на суму 512 958 грн. та за 2023 рік на суму 20 794 грн.; компанія «FARGO IMPEX» S.R.L. (Республіка Молдова) на суму 1 228 706 грн.; компанія SC «SERCAN-PRIM» S.R.L. (Республіка Молдова) на суму 6 275 230 грн.; компанія ICS DANUBE LOGISTICS SRL (Республіка Молдова) на суму 2 337 463 грн.; компанія «TRANS-ECOSTOC» S.R.L. (Республіка Молдова) на суму 9 034 386 грн.; компанія «UniGaz Grup» S.R.L. (Республіка Молдова) на суму 269 602 грн.; компанія «VXV TRADE» S.R.L. (Республіка Молдова) на суму 76 794 грн. Водночас, вказані фінансово-господарськи взаємовідносини з нерезидентами не мали відображення у додатку РІ та відповідно рядку 03 Декларації протягом періоду з 27.07.2021 року по 31.03.2024 року. Інформацію з підтвердженням того, що ціни в таких операціях визначені відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПК України, в ході перевірки не надано.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до положень п.п.140.5.4. п.140.5 ст.140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у нерезидентів (у тому числі пов'язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.
Згідно абз.6 п.п.140.5.4. п.140.5 ст.140 ПК України встановлено, що вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.
Відповідно до п.п.39.2.1.1. п.39.2.1 ст.39 ПК України контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/ або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав (територій);
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2-1 цього підпункту;
ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Згідно пп. 39.2.1.2 п.39.2.1 ст.39 ПК України під час визначення переліку держав (територій) для цілей підпункту "в" підпункту 39.2.1.1 цього підпункту Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:
держави (території), віднесені до переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
держави (території), віднесені до переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
держави (території), компетентні органи яких за результатами двох послідовних звітних (податкових) періодів (років) не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією (зокрема інформацією щодо кінцевого бенефіціарного власника) на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Пропозиції до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, визначеним цим підпунктом, з відповідним обґрунтуванням надаються щороку до 1 жовтня центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У разі якщо зміни до зазначеного переліку затверджуються Кабінетом Міністрів України до 30 листопада, такі зміни застосовуються з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни. У разі затвердження змін до зазначеного переліку після 30 листопада, такі зміни застосовуються з 1 січня другого звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни.
Постановою КМУ від 27.12.2017 №1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України» у редакції, чинній до 01.01.2025 року, передбачено Республіку Молдову як таку, що відповідає критеріям, установленим п. 39.2.1.2 п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України.
Разом з тим, згідно п.п.39.1.1 п.39.1 ст.39 ПК України платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу "витягнутої руки" (об'єкта оподаткування - у випадках, якщо застосування принципу "витягнутої руки" передбачено цим Кодексом або міжнародними договорами.
Відповідно до положень п.п.39.2.1.7 п.п.39.2.1 п. 39.2. ст. 39 ПК України встановлено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 і 39.2.1.5 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Аналізуючи вищевказане, контрольованими операціями, а від такими і операціями, ціноутворення за якими має узгоджуватися, зокрема, за принципом «витягнутої руки» з наданням податковому органу відповідної документації, визнаються не всі операції, а лише ті, які відповідають визначеним ПК України або міжнародним договором, положенням.
Водночас, Головне управління ДПС в Одеській області під час проведення перевірки, а також під час розгляду справи по суті не надало обґрунтувань віднесення операцій ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» з резидентами Республіки Молдова до таких, де обсяг господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Суд враховує до уваги твердження позивача, що податковий орган, всупереч приписам п.п.39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2. ст.39 ПК України, яким передбачено критерій обсягу контрольованої господарської операції у 10 мільйонів гривень з кожним контрагентом, на підставі наданих платником документів навпаки підсумувало вартість товарів/послуг за всіма контрагентами, та вказало суму операцій з придбання у постачальників-нерезидентів республіки Молдова у загальному розмірі 26 029 999 грн.
На думку суду є також слушним твердження представника товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ІМПОРТ», що навіть за умов визначення податковим органом з боку позивача зазначеного порушення податкового законодавства підприємству не визначалось податкове зобов'язання з урахуванням збільшення фінансового результату до оподаткування на 30 відсотків вартості від вартості відповідних товарів/послуг, як це визначено пп.140.5.4. п. 140.5 ст. 140 ПК України, а було необґрунтовано визначену штрафну (фінансову) санкцію за неподання додатку ПН до податкової декларації з податку на прибуток підприємства.
Таким чином, досліджені податковим органом фінансово-господарські операції ТОВ «НАФТА ІМПОРТ» з резидентами Республіки Молдова, як держави, передбаченої Постановою КМУ від 27.12.2017 №1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України (у період до 01.01.2025 року), на думку суду, є підтвердженими первинною документацією, що виключає зобов'язання позивача як збільшувати фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму 30% вартості товарів, робіт та послуг, придбаних у відповідних контрагентів, так і надавати відповідні документи згідно приписів ст.39 ПК України на підтвердження відповідності ціноутворення принципу «витягнутої руки», що, у свою чергу, свідчить про необґрунтованість та протиправність податкового повідомлення-рішення №52366/15-32-23-02 від 26.11.2024 року.
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява №22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Верховний Суд у постанові 06.03.2025 року у справі №420/8830/20 посилався на низку рішень Європейського суду з прав людини, які розкривають підхід до обґрунтованості судових рішень.
Як зазначив Верховний Суд, ЄСПЛ у справі «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява №49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).
У іншому рішенні, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ (наприклад, «Богатова проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та ін.).
Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін. Вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищевказане, суд доходить висновку, що податковий орган за час розгляду справи не довів обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 27.11.2024 року №05260615320701, від 26.11.2024 року №52363/15-32-23-02 та №52366/15-32-23-02, а тому адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ІМПОРТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання їх протиправними та скасування підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, суд вважає за необхідне стягнути на його користь з Головного управління ДПС в Одеській області суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 30 280,00 грн. (т. 1 а.с. 35).
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 44, 72-77, 90, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 257-258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ІМПОРТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 27.11.2024 року №05260615320701.
Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 26.11.2024 року №52363/15-32-23-02.
Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 26.11.2024 року №52366/15-32-23-02.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА ІМПОРТ» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 30 280,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТА ІМПОРТ» (65006, м.Одеса, вул. Балківська, 52, код ЄДРПОУ 44201871).
Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166).
Суддя О.В. Білостоцький